Хороша відміна, єдине що бентежить, що "зне-" зазвичай означає, коли щось зникає чи знижується. А потрібна, навпаки, ознака зростання цін. Мабуть доведеться вигадувати :)
Інфляція це й є знецінення, знецінення грошової одиниці
Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.
Залежно від того, відносно чого розглядаємо знецінення.
Якщо відносно інших валют -- це девальвація.
Якщо відносно інших товарів і послуг -- інфляція. Хоча ще раз кажу: зростання цін!=інфляція!
Ви маєте на увазі, що незрозуміло, знецінення чого й відносно чого?
Перепрошую, що відповідаю так пізно.
Так, до того ж, інфляція також означає, що тих грошей в економіці "забагато"(можливо, грубе означення, але, думаю, зрозуміло).А знецінення здебільшого просто каже, що гроші мають все першу купівельну спроможність
Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".
Рівень націн в Україні становив 30.2% за перше півріччя.
Рівень надцінок в Україні становив 30.2% за перше півріччя.
Примітка. Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.
Інфляційний — переплатний
Нема такого інфляція гривні чи будь-чого. Є просто інфляція — знецінення грошової одиниці, тобто переплата/переплатня за будь-що 🤷♂️
"Нема такого інфляція гривні чи будь-чого. Є просто інфляція — знецінення грошової одиниці, "
Ви хоч самі розумієте, що пишете?
З Вашим рівнем розуміння щось пояснювати марно. Хочете навчитися -- читайте, хоч би й тут, в обговоренні я все пояснив. Ні -- не марнуватиму на Вас свій час, оскільки Ви цим перекладом показали, що не розумієте, що інфляція (насправді ж її прояв) -- не "переплата", а збільшення плати ща товар/послугу в грошовій одиниці внаслідок (і відповідно до) знецінення цієї грошової одиниці.
"Читайте тут, я все пояснив" 😁🙈
А збільшення плати — це не переплата? 🧐🤦♂️
Добре, саме "інфляція гривні" рідко пишуть, частіше "інфляція в Україні" тощо, а ще "індекс інфляції" та схожі. Але в "Нема такого інфляція гривні чи будь-чого. Є просто інфляція — знецінення грошової одиниці" справді одне друге заперечує😄 Якщо грошової одиниці, то гривні
Пояснюю тільки для того, щоб укотре довести марноту цього.
"ПЕРЕПЛАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. і неперех. Платити більше, ніж слід."
"ПЕРЕПЛАТА, и, ж. 1. Дія за знач. переплачувати, переплатити.
2. розм. Сума, сплачена понад міру, норму і т. ін."
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=переплата
Отже, переплата -- плата понад належне, більша, ніж треба, більша, ніж щось вартує. Наприклад, коли щось на початку року "насправді" (дуже розмите) вартує 100 грн, якщо за це заплатити 110, то тут є переплата (10 грн).
Якщо ж на початку року щось коштувало 100 грн, а річна інфляція склала 10% (умовно! Не забуваймо, що інфляція -- "середнє"), то заплататити в кінці року 110 гривень -- не переплата: 100грн*1.10=110грн: цей/товар коштує саме стільки, 110 гривень, бо гривня в кінці року, зазнавши знецінення, має меншу купівельну здатність, ніж на початку року, і 100 гривень 1 січня = 110 гривень 31 грудня того ж року, тому ніякої переплати немає. Тут не можна 110грн-100грн=10грн оголосити переплатою, бо це різні за купівельною спроможністю гривні.
Якби Ви прочитали те, що я писав, то дізналися б:
1) інфляція -- це не зростання цін, а зниження купівельної спроможності грошей, а зростання цін -- можливий наслідок;
2) не будь-яке зростання цін викликане інфляцією.
"Добре, саме "інфляція гривні" рідко пишуть, частіше "інфляція в Україні" тощо, а ще "індекс інфляції" та схожі. Але в "Нема такого інфляція гривні чи будь-чого. Є просто інфляція — знецінення грошової одиниці" справді одне друге заперечує😄 Якщо грошової одиниці, то гривні"
Я про це вже відповів, так.
"Нема такого інфляція гривні чи будь-чого. Є просто інфляція — знецінення грошової одиниці," Отже, гривня -- не грошова одиниця.
Про "просто інфляцію" я вже мовчу
🤭🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".
"ДурНЯ
Зовсім не розумієте втямка. Попроси пояснити -- що завгодно молотимете, мабуть, але не відповісте.
Як завжди, що ж"
Самокритично 🤭
"Платвина" -- валюта.
"Щул" -- від "щулитися". Спроба підібрати односкладовий корінь. Спроба. Яку я не пхаю всюди самовпевнено.
"Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися."
Валюта щулиться? Тобто ви зовсім не розумієте, що перекладаєте, але беретесь усіх повчати, як правильно?
Я вже боюсь спитати, як буде дефляція 😛
🤦♂️🙈
Як я вже сказав, це просто спроба вибору щонайкоротшого. Можливо, згодом видалю
🤦♂️
+
Коротко: інфляція -- зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Причини інфляції можуть бути різні, не тільки збільшення крошової маси/зниження пропозиції
Наведене значення неточне, але справжнє навпаки якраз ближче до походження (надимання цін)
Так-то воно так, от тільки, якщо прискіпуватися, зростання цін -- скоріше наслідок.
Коли говорять про інфляцію, частіше говорять про ціни. Просто знецінення мабуть ще гірше
Хай там як говорять, а зростання цін -- наслідок, якщо не прояв, інфляції, зниження купівельної спроможності грошей
Хм, мабуть справді навіть англійською "зростання цін" це новіше не зовсім точне значення, спочатку було збільшення кількості грошей. Отже, це надимання обсягу грошей
І знову ні.
Іще раз.
Інфляція -- це зменшення купівельної спроможності валюти.
Зростання цін -- один із можливих наслідків інфляції (найчастіший).
Зростання грошової маси (збільшення кількості грошей) -- одна з можливих причин інфляції (найчастіша).
Казати, що "інфляція -- це зростання цін" або "інфляція -- це зростання грошової маси" -- те саме, що казати, що "в Україні вимикають світло": "вимикають" насправді електричний струм, який називають "світлом". Але світлом він від того не стає.
Не плутаймо явище з його причиною й наслідком.
Чому воно по-вашому називається "надиманням"? І яке у вас джерело виознаки?
Інфляція це не просто знецінення
Бо раніше "інфляцією" називали, так, "надимання", тобто збільшення, грошової маси (у поєднанні зі спостережуваним зростанням цін). Однак згодом розуміння й визначення змінилися: було встановлено, що не будь-яке зростання грошової маси спричиняє зростання цін, і не будь-яке зростання цін спричинене зростанням грошової маси. Зараз не будь-яке зростання цін спричинене інфляцією. Саме тому зростання цін розглядають як необов'язковий (хоч і найчастіший) наслідок інфляції, ширшого явища
Джерела? Багато читав їх
Inflatio ne e ni 'rœust cien' ni 'oubuily cien' a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, is oucieniénïemy 'ho ta rostomy cien dobra SLIEDOIÕ. Sõtocmlénïé ("collocation") ic slovou "inflation" e slovo "money", a ne slova "prices" ci "commodities, goods ; services". Slovo inflation [of money] tou znacity ne prosto bœilxienïé a yno poroznye ci pousto bœilxienïé, tb. 'nadouto' — tomou nedarma e zuano œd slova "nadouti, nadouvati", a ne preamo œd slœu is znaciénïemi "bœilxe, bœilxieti", "rœust, ròssti" ipd.
Coli móuva e o (vuisocax) cienax, to he o sliedie seoho 'nadoutïa' cœilcosti platila, a ne preamo "inflation of prices", "price inflation" — tacoho néyma:
»2. (economics) An increase in the quantity of money, leading to a devaluation of existing money.
3. (economics) An increase in the general level of prices or in the cost of living:
"DUE TO (tac!) inflation, the monthly gym fee is rising by 10% from January."« — ne "there's inflation of the monthly gym fee".
(https://en.m.wiktionary.org/wiki/inflation)
" a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, "
Добродію Єлисію. Я вже ж написав: це застаріле розуміння. Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей. Однією з причин може бути збільшення грошової маси, але не повсякчас.
Іще раз: Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей.
"зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty — otge to tacui e 'nadoutïé'.
Лишенько... Добродію Єлисію, будь ласка, не плутайте явище та МОЖЛИВУ причину. Дійсно, ще в минулім столітті "інфляцією" називали "роздуття" (звідки й назва), але зараз це сАме зниження купівельної спроможності валюти. Не повсякчас інфляцію викликає зростання грошової маси. І не повсякчас зростання грошової маси викликає інфляцію.
""зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty "
Це Ваша вигадка. Між цими двома явищами немає взаємно однозначної відповідності (див. вище).
Інфляція це завжди невідповідність кількості грошової маси потребам. Так, теоретично може бути не від саме поточного зростання грошової маси, але завжди є невідповідність. Надутість так сказати😄
Спершу уточнімо, що Ви називаєте "потребами". Бо в одному з розумінь це не повсякчас "надутість" відповідно до потреб.
Ви, можливо, мали на увазі попит?
До речі, добродію Єлисію, Ви мали на увазі "кількість" чи таки "пропозицію"?
Ви мали на увазі під "невідповідністю", мабуть, перевищення?
А під "кількістю грошової маси" (просто грошовою масою?) пропозицію грошей?
Бо "кількість грошей" і "пропозиція грошей" -- таки різні речі.
Так ви ж вигадали
Порадив би Вам не марнувати свого часу на д. Ярослава, що застряг на дні явища Дан.-Крюг.
🤣🤣🤣🤦♂️
Хто б казав
>застряг на дні явища Дан.-Крюг.
>Я, якщо Ви не помітили, часто пишу притомні переклади. Майже ніколи не пишу з неможливим словотвором.
Незвичні поєднання приростків, наприклад, це наслідок щонайточніше передати суть слова, що є наслідком розуміння цієї суті.
От, наприклад, Ви щось там нарікали на "довивсот". А Ви можете пояснити своїми словами, що таке "осмос"?
baxut, baxt-
Творено як back formation на підставі дієслова бахтáти "буйно рости" (ЕСУМ, I-153; там же тяклі слова в инших мовах), від кореня пов'язаного з *bou- в бухтіти тощо. Бахтати є морфологічно *бах-ът-а-ти з чепенем *-ът-/*-ut-, ги в: *rop-ut-a-ti "роптати", *kop-ut-i-ti "коптити", *skreg-ut-a-ti "скрегтати", *plax-ut-é-ti слвц. "plachtieť", *pús-ut-é-ti вят. "пьіхтеть", *dús-ut-é-ti рус. "дихтіти" тощо. Тому за зразком іменників, відповідних до таких дієслів: кіпть~кіпоть~копоть : коптити~кіптити, ропот : роптати~ріптати, шепт~шепот~шопот : шептати, даний твар іменника є творено відповідно як: бáхът. Вимова: {бáхот}, у непрямих відмінках: {бáхт-}.
Тут швидше не "інфіляція", а її протилежність — ріст економіки, а не потреб, ні?
Критику приймаю.
А що за термін, повязаний з ростом економіки би то був?
Пожвавлення (Recovery)?
en.wikipedia.org: Business cycle
Не знав, що в руській є слово рекавері.
Річ у тім, що "пожвавлення" багато кому здається надто дитячим, тому й дають перевагу анґлійському "рековерінґ".
Ви не думаєте, що "пожвавлення" надто несерйозне?
А чи можна "бахіт"? За аналогією "скрегетати" – "скрегіт". Маємо ікавізм, а не "скрегот" же.
+
Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.
<Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.>
+
Зрозуміла, щиро дякую.
бахіт звучить миліше
-
По-перше, не відповідає цілі: слово незнайоме.
По-друге, не передає суть
Дуже простий приклад. Припустімо, торік ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була, умовно (для простоти), 10 грн/кг. Цьогоріч ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була (це все в умовному середньому, звісно) 20 грн/кг. Яка інфляція "за картоплею" за рік?