Значення слова
Інфляція — надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення.
Приклад вживання

Кількість товарів, ціни на які зростають, та тривалість процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції.

Походження

лат. īnflātiō "роздування, надимання", з īnflātus "вздутий" īnflō "дму в", з in “в” + flō "дму"

Приклади в інших мовах

Нзм. opblazen ("надув, надма"), сум.laajentuminen (laajentua "ширіти"), бовг. надуване, шв. uppblåsning (див. нзм. opblazen)

Слово додав

Перекладаємо слово інфляція

ба́хот
16

baxut, baxt-
Творено як back formation на підставі дієслова бахтáти "буйно рости" (ЕСУМ, I-153; там же тяклі слова в инших мовах), від кореня пов'язаного з *bou- в бухтіти тощо. Бахтати є морфологічно *бах-ът-а-ти з чепенем *-ът-/*-ut-, ги в: *rop-ut-a-ti "роптати", *kop-ut-i-ti "коптити", *skreg-ut-a-ti "скрегтати", *plax-ut-é-ti слвц. "plachtieť", *pús-ut-é-ti вят. "пьіхтеть", *dús-ut-é-ti рус. "дихтіти" тощо. Тому за зразком іменників, відповідних до таких дієслів: кіпть~кіпоть~копоть : коптити~кіптити, ропот : роптати~ріптати, шепт~шепот~шопот : шептати, даний твар іменника є творено відповідно як: бáхът. Вимова: {бáхот}, у непрямих відмінках: {бáхт-}.

אלישע פרוש 24 квітня 2020
28 квітня 2020

Тут швидше не "інфіляція", а її протилежність — ріст економіки, а не потреб, ні?
Критику приймаю.

28 квітня 2020

А що за термін, повязаний з ростом економіки би то був?

28 квітня 2020

Пожвавлення (Recovery)?
en.wikipedia.org: Business cycle

29 квітня 2020

Не знав, що в руській є слово рекавері.

30 квітня 2020

Річ у тім, що "пожвавлення" багато кому здається надто дитячим, тому й дають перевагу анґлійському "рековерінґ".
Ви не думаєте, що "пожвавлення" надто несерйозне?

5 листопада 2023

А чи можна "бахіт"? За аналогією "скрегетати" – "скрегіт". Маємо ікавізм, а не "скрегот" же.

5 листопада 2023

+

5 листопада 2023

Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.

5 листопада 2023

<Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.>

+

5 листопада 2023

Зрозуміла, щиро дякую.

5 листопада 2023

бахіт звучить миліше

21 листопада 2024

-
По-перше, не відповідає цілі: слово незнайоме.
По-друге, не передає суть

17 грудня 2024

Дуже простий приклад. Припустімо, торік ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була, умовно (для простоти), 10 грн/кг. Цьогоріч ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була (це все в умовному середньому, звісно) 20 грн/кг. Яка інфляція "за картоплею" за рік?

знецінення
7
Volodymyr Khlopan 24 квітня 2020
13 травня 2020

Хороша відміна, єдине що бентежить, що "зне-" зазвичай означає, коли щось зникає чи знижується. А потрібна, навпаки, ознака зростання цін. Мабуть доведеться вигадувати :)

6 червня 2020

Інфляція це й є знецінення, знецінення грошової одиниці

13 травня 2020

Будемо вигадувати)

19 жовтня 2022

Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.

21 листопада 2024

Залежно від того, відносно чого розглядаємо знецінення.
Якщо відносно інших валют -- це девальвація.
Якщо відносно інших товарів і послуг -- інфляція. Хоча ще раз кажу: зростання цін!=інфляція!

20 жовтня 2022

-

24 березня 2023

Інфляція - знецінення.
(Словник ділової мови).
+

24 березня 2023

30 листопада 2024

Це не те саме

30 листопада 2024

Ви маєте на увазі, що незрозуміло, знецінення чого й відносно чого?

18 грудня 2024

Перепрошую, що відповідаю так пізно.
Так, до того ж, інфляція також означає, що тих грошей в економіці "забагато"(можливо, грубе означення, але, думаю, зрозуміло).А знецінення здебільшого просто каже, що гроші мають все першу купівельну спроможність

6 грудня 2024

Якщо в загальному значенні ("інфляція рейтингу"), то це саме знецінення. Для валюти теж годиться, але, думаю, через багатозначність можна пошукати щось інше

цінорі́ст
4

Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".

Євген Шульга 2 червня 2020
20 жовтня 2022

-

30 листопада 2024

Це не інфляція, а наслідок

18 травня

+

18 травня

Ріст цін це окреме поняття, справді радше наслідок інфляції, або втілення

18 травня

Я це давно кажу (див. тут же вище), та нас дуже мало хто слухає

18 травня

Ви тут яким боком? 🧐😄

18 травня

Наслідок, втілення...
Є таке гарне слово, яким можна замінити інфляцію, чудово утворювати похідні. Все просто чудово 🤷‍♂️

18 травня

Пропустили ще "окреме поняття". Просто чудово 🤷‍♂️

18 травня

Інфля́ція (від лат. inflatio — роздуття) — тривале ЗРОСТАННЯ загального рівня ЦІН, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці.

Що не так?

18 травня

Неправильне визначення, беріть не з Вікіпедії, а хоч з якогось словника. Інфляція й зростання цін це окремі речі

Хоча навіть воно пише що це про знецінення валюти

18 травня

Хм, хоча це НБУ пише, ще й у тій вікістатті є розділ "Особливості термінології". Але навіть так це неправильно, ріст цін може мати різні причини, бо це окрема річ

18 травня

"Коротко: інфляція -- зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Причини інфляції можуть бути різні, не тільки збільшення крошової маси/зниження пропозиції"
Я багато тут про це написав

18 травня

Поки мене ніхто не переконав, що інфляцію не можна назвати ціноростом.
Зрозуміле слово.
Все одно, що розказувати небокрай — це неправильно, бо небо не має краю.

18 травня

Вас досі "ніхто не переконав", що "-ня" в "безсоння" (подовження), "більярдня"(суфікс) і "безодня" (Н -- частина кореня).айсдайвінг Нікому не треба намагатися переконяти того, кого неможливо переконати в найпростіших, головних речах, зокрема втямках мовознавства.

18 травня

Небо має видимий край (і взагалі хтозна до чого це), а от ціни не доконче через інфляцію ростуть

18 травня

Романе, не засмічуйте нитку обговорень
ПереконЯйте в іншому місці

18 травня

<Вас досі "ніхто не переконав", що "-ня" в "безсоння" (подовження), "більярдня"(суфікс) і "безодня" (Н -- частина кореня).айсдайвінг Нікому не треба намагатися переконяти того, кого неможливо переконати в найпростіших, головних речах, зокрема втямках мовознавства>

Ви просто заздрите, що за Ваші "правильні" покручі ніхто не голосує.
Я Вас заспокою — я голосую за Ваші слова, якщо вони нормальні. Напр., Ваше зміювання 🤷‍♂️

18 травня

Цитую Вас
"Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо"
Ви слова "безодня" (де Н -- частина кореня, від слова "ДНо"), "безсоННЯ" (де Н -- подовження, суфікс j, як "зілля", "верб'я", "безхліб'я", "безгрошів'я": докладніше про суфікс j див. Шевельва, "Історична фонологія української мови", с. 628 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/628/mode/1up?view=theater) , а також с. 438 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/n448/mode/1up?view=theater)), "пеня" (де Н -- частина кореня в обох походженнях (goroh.pp.ua: пеня)) і слова з суфіксом -н(я)- звалили в одну купу.
І ні одне з них не має значення опредметненої дії.
Добре. Поясніть мені на милість, що об'єднує ці слова, навіщо подали їх разом і що хотіли цим сказати?

18 травня

Ще раз! Не засмічуйте тут нитку обговорень.
Там, де хотіли щось сказати, там і пишіть в обговоренні слова

надма
2

Простир אלישע פרוש

Володимир Хм-19 21 листопада 2024
21 листопада 2024

Golóuno e ròzlõciti "inflation" œd "emphysema" ta œd "edema".

21 листопада 2024

"Надма" чого?

25 квітня

Тільки хотіла дати
+

25 квітня

Звісно, давайте, коли не знаєте, що таке "інфляція"/дивитеся на неправильне визначення тут

18 травня


Дурне калькування

націнення
1

трохи коротше, ніж "націнювання"

Євген Шульга 2 червня 2020
20 жовтня 2022

-

30 листопада 2024

Ні. Я внизу пояснив, чому

надцінок
,
націна
1

Рівень націн в Україні становив 30.2% за перше півріччя.
Рівень надцінок в Україні становив 30.2% за перше півріччя.

Примітка. Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.

Vitalij Tkačuk 19 жовтня 2022
20 жовтня 2022

-

націнювання
0

Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".

Євген Шульга 2 червня 2020
6 червня 2020

Знецінення куди більше відповідає змісту слова інфляція бо означає знецінення грошової одиниці, не крам зростає у ціні, а падає вартість грошей

19 жовтня 2022

Знецінення грошової одиниці називається саме девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.

20 жовтня 2022

-

18 травня

цінохлин
0
Daniel Daught 10 червня 2020
платвощул
,
платвинощул
0
Роман Роман2 21 листопада 2024
30 листопада 2024

"ДурНЯ
Зовсім не розумієте втямка. Попроси пояснити -- що завгодно молотимете, мабуть, але не відповісте.
Як завжди, що ж"

Самокритично 🤭

30 листопада 2024

Д. Романе, так що таке платвощул, платвинощул?

30 листопада 2024

"Платвина" -- валюта.
"Щул" -- від "щулитися". Спроба підібрати односкладовий корінь. Спроба. Яку я не пхаю всюди самовпевнено.
"Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися."

30 листопада 2024

Валюта щулиться? Тобто ви зовсім не розумієте, що перекладаєте, але беретесь усіх повчати, як правильно?
Я вже боюсь спитати, як буде дефляція 😛
🤦‍♂️🙈

30 листопада 2024

Як я вже сказав, це просто спроба вибору щонайкоротшого. Можливо, згодом видалю

1 грудня 2024

🤦‍♂️

30 листопада 2024

🤦‍♀️

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
20 жовтня 2022

nadma

← na- "in-" + dma "flatio", œd ‹dõti, dm-› "flare, flo".

29 листопада 2024

+

21 листопада 2024

Саме визначення неточне

21 листопада 2024

Коротко: інфляція -- зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Причини інфляції можуть бути різні, не тільки збільшення крошової маси/зниження пропозиції

21 листопада 2024

Річ у тім, що це слово зараз уживається у відмінному від походження значенні, як видно

21 листопада 2024

Наведене значення неточне, але справжнє навпаки якраз ближче до походження (надимання цін)

21 листопада 2024

Так-то воно так, от тільки, якщо прискіпуватися, зростання цін -- скоріше наслідок.

21 листопада 2024

Коли говорять про інфляцію, частіше говорять про ціни. Просто знецінення мабуть ще гірше

21 листопада 2024

Хай там як говорять, а зростання цін -- наслідок, якщо не прояв, інфляції, зниження купівельної спроможності грошей

21 листопада 2024

Хм, мабуть справді навіть англійською "зростання цін" це новіше не зовсім точне значення, спочатку було збільшення кількості грошей. Отже, це надимання обсягу грошей

21 листопада 2024

І знову ні.
Іще раз.
Інфляція -- це зменшення купівельної спроможності валюти.
Зростання цін -- один із можливих наслідків інфляції (найчастіший).
Зростання грошової маси (збільшення кількості грошей) -- одна з можливих причин інфляції (найчастіша).
Казати, що "інфляція -- це зростання цін" або "інфляція -- це зростання грошової маси" -- те саме, що казати, що "в Україні вимикають світло": "вимикають" насправді електричний струм, який називають "світлом". Але світлом він від того не стає.
Не плутаймо явище з його причиною й наслідком.

21 листопада 2024

Чому воно по-вашому називається "надиманням"? І яке у вас джерело виознаки?
Інфляція це не просто знецінення

22 листопада 2024

Бо раніше "інфляцією" називали, так, "надимання", тобто збільшення, грошової маси (у поєднанні зі спостережуваним зростанням цін). Однак згодом розуміння й визначення змінилися: було встановлено, що не будь-яке зростання грошової маси спричиняє зростання цін, і не будь-яке зростання цін спричинене зростанням грошової маси. Зараз не будь-яке зростання цін спричинене інфляцією. Саме тому зростання цін розглядають як необов'язковий (хоч і найчастіший) наслідок інфляції, ширшого явища
Джерела? Багато читав їх

28 листопада 2024

Inflatio ne e ni 'rœust cien' ni 'oubuily cien' a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, is oucieniénïemy 'ho ta rostomy cien dobra SLIEDOIÕ. Sõtocmlénïé ("collocation") ic slovou "inflation" e slovo "money", a ne slova "prices" ci "commodities, goods ; services". Slovo inflation [of money] tou znacity ne prosto bœilxienïé a yno poroznye ci pousto bœilxienïé, tb. 'nadouto' — tomou nedarma e zuano œd slova "nadouti, nadouvati", a ne preamo œd slœu is znaciénïemi "bœilxe, bœilxieti", "rœust, ròssti" ipd.

Coli móuva e o (vuisocax) cienax, to he o sliedie seoho 'nadoutïa' cœilcosti platila, a ne preamo "inflation of prices", "price inflation" — tacoho néyma:
»2. (economics) An increase in the quantity of money, leading to a devaluation of existing money.

3. (economics) An increase in the general level of prices or in the cost of living:
"DUE TO (tac!) inflation, the monthly gym fee is rising by 10% from January."« — ne "there's inflation of the monthly gym fee".
(https://en.m.wiktionary.org/wiki/inflation)

28 листопада 2024

" a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, "

Добродію Єлисію. Я вже ж написав: це застаріле розуміння. Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей. Однією з причин може бути збільшення грошової маси, але не повсякчас.
Іще раз: Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей.

29 листопада 2024

"зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty — otge to tacui e 'nadoutïé'.

29 листопада 2024

Лишенько... Добродію Єлисію, будь ласка, не плутайте явище та МОЖЛИВУ причину. Дійсно, ще в минулім столітті "інфляцією" називали "роздуття" (звідки й назва), але зараз це сАме зниження купівельної спроможності валюти. Не повсякчас інфляцію викликає зростання грошової маси. І не повсякчас зростання грошової маси викликає інфляцію.

""зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty "
Це Ваша вигадка. Між цими двома явищами немає взаємно однозначної відповідності (див. вище).

29 листопада 2024

Інфляція це завжди невідповідність кількості грошової маси потребам. Так, теоретично може бути не від саме поточного зростання грошової маси, але завжди є невідповідність. Надутість так сказати😄

29 листопада 2024

Спершу уточнімо, що Ви називаєте "потребами". Бо в одному з розумінь це не повсякчас "надутість" відповідно до потреб.
Ви, можливо, мали на увазі попит?

30 листопада 2024

До речі, добродію Єлисію, Ви мали на увазі "кількість" чи таки "пропозицію"?

25 квітня

Добродію Володимире, що Ви називаєте "потребою"?

25 квітня

Ви написали: "Інфляція це завжди невідповідність кількості грошової маси потребам. "
Непросто точно оцінити це речення, бо Ви не написали, що незиваєте "потребою". Але загалом неправда Ваша: інфляція -- не "невідповідність", а (можливий, але, теоретично, необов'язковий) наслідок цієї невідповідності, і не тільки (причини можуть бути різні, про що я вже писав). Можливий наслідок невідповідності як однієї з можливих причин, але не сама невідповідність

18 травня

Ба більше, добродію Єлисію, теоретично (надіюся, Ви правильно зрозумієте це слово) інфляція можлива й за зниження к-ті грошей (в обігу). А за сталої кількості — не дивина зовсім.
Так само й зростання кількості грошей не обов'язково викликає інфляцію

29 листопада 2024

Ви мали на увазі під "невідповідністю", мабуть, перевищення?
А під "кількістю грошової маси" (просто грошовою масою?) пропозицію грошей?
Бо "кількість грошей" і "пропозиція грошей" -- таки різні речі.

1 грудня 2024

>застряг на дні явища Дан.-Крюг.
>Я, якщо Ви не помітили, часто пишу притомні переклади. Майже ніколи не пишу з неможливим словотвором.
Незвичні поєднання приростків, наприклад, це наслідок щонайточніше передати суть слова, що є наслідком розуміння цієї суті.
От, наприклад, Ви щось там нарікали на "довивсот". А Ви можете пояснити своїми словами, що таке "осмос"?

1 грудня 2024

Ви дуже вправно перенесли мої слова. Знати б іще, до чого це й що Ви хотіли цим сказати

2 грудня 2024

І все ж?

18 травня

Гаразд
https://harazd.bank.gov.ua
Що таке інфляція та як вона впливає на ціни? - Гаразд
Інфляція – це зростання загального рівня цін. Уявіть, що ви періодично купуєте один і той самий продуктовий набір.

18 травня

Суспільне | Новини
https://suspilne.media
Що таке інфляція простими словами — Cуспільне Новини
25 нояб. 2019 г. — Інфляція – тривале зростання загального рівня цін, що відображає зниження купівельної...

18 травня

Studies.In.Ua
https://studies.in.ua
Інфляція: сутність, причини, чинники, наслідки
Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням...

18 травня

Всюди теж з Вікіпедії копіюють (і знову: мабуть все-таки дехто так вважає), треба дивитися словники, може енциклопедії

18 травня

Інфляція — ціноріст
Дефляція — цінопад
Інфляційний — цінорісний
Дефляційний — цінопадний

А не бахот, кампот, надма, платвощул, платвинощул чи ще якась маячня

19 травня

Це хіба що для Романа Романа2 згодиться "у деяких значення". Але ці "переклади" витікають з примітивного розуміння тями.

19 травня

Я вже пояснив не раз, чому це не підходить. Я вже сказав, що такі переклади -- наслідок спрощеного, побутового, так би мовити, розуміння явища

19 травня

Та Вам так само 100 раз поясняли, чому Ваші покручі не підходять. Все одно тулите абищо. Тож і тут слова п. Мудрова, за Вашою ж логікою, згодяться.

19 травня

1. Мітку "покручі" ви (втрьох?) ліпите чи не на всі мої спроби, зокрема такі, що мають свої засвідчені відповідники. Тому тут та сама інфляція, знецінення такиї особистих (упереджених) суджень).
2. Тут мова про слово "інфляція" й пошук відповідників, а не інші мої відповідники до інших слів

18 травня

Пояснення "для простих людей" + незнання. Що (доброго) про них можна скаазти, коли вони сплутали причину й наслідок?
Ні, звісно, на побутовому рівні, на рівні покупця (для якого, власне, і написано багато таких статей), явище інфляції можна спростити до зростання рівня цін. Але не будь-яке зростання рівня цін -- інфляція. І не будь-яка інфляція -- зростання рівня цін. Інфляція може спостерігатися й за зниження загального рівня цін на цінниках

Поділитись з друзями