Хороша відміна, єдине що бентежить, що "зне-" зазвичай означає, коли щось зникає чи знижується. А потрібна, навпаки, ознака зростання цін. Мабуть доведеться вигадувати :)
Інфляція це й є знецінення, знецінення грошової одиниці
Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.
Залежно від того, відносно чого розглядаємо знецінення.
Якщо відносно інших валют -- це девальвація.
Якщо відносно інших товарів і послуг -- інфляція. Хоча ще раз кажу: зростання цін!=інфляція!
Ви маєте на увазі, що незрозуміло, знецінення чого й відносно чого?
Перепрошую, що відповідаю так пізно.
Так, до того ж, інфляція також означає, що тих грошей в економіці "забагато"(можливо, грубе означення, але, думаю, зрозуміло).А знецінення здебільшого просто каже, що гроші мають все першу купівельну спроможність
Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".
Я це давно кажу (див. тут же вище), та нас дуже мало хто слухає
Ви тут яким боком? 🧐😄
Наслідок, втілення...
Є таке гарне слово, яким можна замінити інфляцію, чудово утворювати похідні. Все просто чудово 🤷♂️
Пропустили ще "окреме поняття". Просто чудово 🤷♂️
Інфля́ція (від лат. inflatio — роздуття) — тривале ЗРОСТАННЯ загального рівня ЦІН, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці.
Що не так?
Неправильне визначення, беріть не з Вікіпедії, а хоч з якогось словника. Інфляція й зростання цін це окремі речі
Хоча навіть воно пише що це про знецінення валюти
Хм, хоча це НБУ пише, ще й у тій вікістатті є розділ "Особливості термінології". Але навіть так це неправильно, ріст цін може мати різні причини, бо це окрема річ
"Коротко: інфляція -- зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Причини інфляції можуть бути різні, не тільки збільшення крошової маси/зниження пропозиції"
Я багато тут про це написав
Поки мене ніхто не переконав, що інфляцію не можна назвати ціноростом.
Зрозуміле слово.
Все одно, що розказувати небокрай — це неправильно, бо небо не має краю.
Вас досі "ніхто не переконав", що "-ня" в "безсоння" (подовження), "більярдня"(суфікс) і "безодня" (Н -- частина кореня).
айсдайвінг Нікому не треба намагатися переконяти того, кого неможливо переконати в найпростіших, головних речах, зокрема втямках мовознавства.
Небо має видимий край (і взагалі хтозна до чого це), а от ціни не доконче через інфляцію ростуть
Романе, не засмічуйте нитку обговорень
ПереконЯйте в іншому місці
<Вас досі "ніхто не переконав", що "-ня" в "безсоння" (подовження), "більярдня"(суфікс) і "безодня" (Н -- частина кореня).айсдайвінг Нікому не треба намагатися переконяти того, кого неможливо переконати в найпростіших, головних речах, зокрема втямках мовознавства>
Ви просто заздрите, що за Ваші "правильні" покручі ніхто не голосує.
Я Вас заспокою — я голосую за Ваші слова, якщо вони нормальні. Напр., Ваше зміювання 🤷♂️
Цитую Вас
"Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо"
Ви слова "безодня" (де Н -- частина кореня, від слова "ДНо"), "безсоННЯ" (де Н -- подовження, суфікс j, як "зілля", "верб'я", "безхліб'я", "безгрошів'я": докладніше про суфікс j див. Шевельва, "Історична фонологія української мови", с. 628 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/628/mode/1up?view=theater) , а також с. 438 (https://archive.org/details/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_1/page/n448/mode/1up?view=theater)), "пеня" (де Н -- частина кореня в обох походженнях (
goroh.pp.ua: пеня)) і слова з суфіксом -н(я)- звалили в одну купу.
І ні одне з них не має значення опредметненої дії.
Добре. Поясніть мені на милість, що об'єднує ці слова, навіщо подали їх разом і що хотіли цим сказати?
Ще раз! Не засмічуйте тут нитку обговорень.
Там, де хотіли щось сказати, там і пишіть в обговоренні слова
Простир אלישע פרוש
"Надма" чого?
Звісно, давайте, коли не знаєте, що таке "інфляція"/дивитеся на неправильне визначення тут
Рівень націн в Україні становив 30.2% за перше півріччя.
Рівень надцінок в Україні становив 30.2% за перше півріччя.
Примітка. Знецінення грошової одиниці називається девальвація, а інфляція — зростання рівня цін.
Спроба підкреслити, що ціни зростають. Підозрюю, що "знецінення" може сприйматися як "зниження цін".
"ДурНЯ
Зовсім не розумієте втямка. Попроси пояснити -- що завгодно молотимете, мабуть, але не відповісте.
Як завжди, що ж"
Самокритично 🤭
"Платвина" -- валюта.
"Щул" -- від "щулитися". Спроба підібрати односкладовий корінь. Спроба. Яку я не пхаю всюди самовпевнено.
"Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися."
Валюта щулиться? Тобто ви зовсім не розумієте, що перекладаєте, але беретесь усіх повчати, як правильно?
Я вже боюсь спитати, як буде дефляція 😛
🤦♂️🙈
Як я вже сказав, це просто спроба вибору щонайкоротшого. Можливо, згодом видалю
🤦♂️
+
Коротко: інфляція -- зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Причини інфляції можуть бути різні, не тільки збільшення крошової маси/зниження пропозиції
Річ у тім, що це слово зараз уживається у відмінному від походження значенні, як видно
Наведене значення неточне, але справжнє навпаки якраз ближче до походження (надимання цін)
Так-то воно так, от тільки, якщо прискіпуватися, зростання цін -- скоріше наслідок.
Коли говорять про інфляцію, частіше говорять про ціни. Просто знецінення мабуть ще гірше
Хай там як говорять, а зростання цін -- наслідок, якщо не прояв, інфляції, зниження купівельної спроможності грошей
Хм, мабуть справді навіть англійською "зростання цін" це новіше не зовсім точне значення, спочатку було збільшення кількості грошей. Отже, це надимання обсягу грошей
І знову ні.
Іще раз.
Інфляція -- це зменшення купівельної спроможності валюти.
Зростання цін -- один із можливих наслідків інфляції (найчастіший).
Зростання грошової маси (збільшення кількості грошей) -- одна з можливих причин інфляції (найчастіша).
Казати, що "інфляція -- це зростання цін" або "інфляція -- це зростання грошової маси" -- те саме, що казати, що "в Україні вимикають світло": "вимикають" насправді електричний струм, який називають "світлом". Але світлом він від того не стає.
Не плутаймо явище з його причиною й наслідком.
Чому воно по-вашому називається "надиманням"? І яке у вас джерело виознаки?
Інфляція це не просто знецінення
Бо раніше "інфляцією" називали, так, "надимання", тобто збільшення, грошової маси (у поєднанні зі спостережуваним зростанням цін). Однак згодом розуміння й визначення змінилися: було встановлено, що не будь-яке зростання грошової маси спричиняє зростання цін, і не будь-яке зростання цін спричинене зростанням грошової маси. Зараз не будь-яке зростання цін спричинене інфляцією. Саме тому зростання цін розглядають як необов'язковий (хоч і найчастіший) наслідок інфляції, ширшого явища
Джерела? Багато читав їх
Inflatio ne e ni 'rœust cien' ni 'oubuily cien' a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, is oucieniénïemy 'ho ta rostomy cien dobra SLIEDOIÕ. Sõtocmlénïé ("collocation") ic slovou "inflation" e slovo "money", a ne slova "prices" ci "commodities, goods ; services". Slovo inflation [of money] tou znacity ne prosto bœilxienïé a yno poroznye ci pousto bœilxienïé, tb. 'nadouto' — tomou nedarma e zuano œd slova "nadouti, nadouvati", a ne preamo œd slœu is znaciénïemi "bœilxe, bœilxieti", "rœust, ròssti" ipd.
Coli móuva e o (vuisocax) cienax, to he o sliedie seoho 'nadoutïa' cœilcosti platila, a ne preamo "inflation of prices", "price inflation" — tacoho néyma:
»2. (economics) An increase in the quantity of money, leading to a devaluation of existing money.
3. (economics) An increase in the general level of prices or in the cost of living:
"DUE TO (tac!) inflation, the monthly gym fee is rising by 10% from January."« — ne "there's inflation of the monthly gym fee".
(https://en.m.wiktionary.org/wiki/inflation)
" a 'nadoutïé' cœilcosti tisciéna ti raziéna platila, "
Добродію Єлисію. Я вже ж написав: це застаріле розуміння. Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей. Однією з причин може бути збільшення грошової маси, але не повсякчас.
Іще раз: Інфляція -- зниження купівельної спроможності грошей.
"зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty — otge to tacui e 'nadoutïé'.
Лишенько... Добродію Єлисію, будь ласка, не плутайте явище та МОЖЛИВУ причину. Дійсно, ще в минулім столітті "інфляцією" називали "роздуття" (звідки й назва), але зараз це сАме зниження купівельної спроможності валюти. Не повсякчас інфляцію викликає зростання грошової маси. І не повсякчас зростання грошової маси викликає інфляцію.
""зниження купівельної спроможності грошей" cerez nadmierno 'nadoutõ' yix cœilcœsty "
Це Ваша вигадка. Між цими двома явищами немає взаємно однозначної відповідності (див. вище).
Інфляція це завжди невідповідність кількості грошової маси потребам. Так, теоретично може бути не від саме поточного зростання грошової маси, але завжди є невідповідність. Надутість так сказати😄
Спершу уточнімо, що Ви називаєте "потребами". Бо в одному з розумінь це не повсякчас "надутість" відповідно до потреб.
Ви, можливо, мали на увазі попит?
До речі, добродію Єлисію, Ви мали на увазі "кількість" чи таки "пропозицію"?
Добродію Володимире, що Ви називаєте "потребою"?
Ви написали: "Інфляція це завжди невідповідність кількості грошової маси потребам. "
Непросто точно оцінити це речення, бо Ви не написали, що незиваєте "потребою". Але загалом неправда Ваша: інфляція -- не "невідповідність", а (можливий, але, теоретично, необов'язковий) наслідок цієї невідповідності, і не тільки (причини можуть бути різні, про що я вже писав). Можливий наслідок невідповідності як однієї з можливих причин, але не сама невідповідність
Ба більше, добродію Єлисію, теоретично (надіюся, Ви правильно зрозумієте це слово) інфляція можлива й за зниження к-ті грошей (в обігу). А за сталої кількості — не дивина зовсім.
Так само й зростання кількості грошей не обов'язково викликає інфляцію
Ви мали на увазі під "невідповідністю", мабуть, перевищення?
А під "кількістю грошової маси" (просто грошовою масою?) пропозицію грошей?
Бо "кількість грошей" і "пропозиція грошей" -- таки різні речі.
>застряг на дні явища Дан.-Крюг.
>Я, якщо Ви не помітили, часто пишу притомні переклади. Майже ніколи не пишу з неможливим словотвором.
Незвичні поєднання приростків, наприклад, це наслідок щонайточніше передати суть слова, що є наслідком розуміння цієї суті.
От, наприклад, Ви щось там нарікали на "довивсот". А Ви можете пояснити своїми словами, що таке "осмос"?
Ви дуже вправно перенесли мої слова. Знати б іще, до чого це й що Ви хотіли цим сказати
Гаразд
https://harazd.bank.gov.ua
Що таке інфляція та як вона впливає на ціни? - Гаразд
Інфляція – це зростання загального рівня цін. Уявіть, що ви періодично купуєте один і той самий продуктовий набір.
Суспільне | Новини
https://suspilne.media
Що таке інфляція простими словами — Cуспільне Новини
25 нояб. 2019 г. — Інфляція – тривале зростання загального рівня цін, що відображає зниження купівельної...
Studies.In.Ua
https://studies.in.ua
Інфляція: сутність, причини, чинники, наслідки
Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням...
Всюди теж з Вікіпедії копіюють (і знову: мабуть все-таки дехто так вважає), треба дивитися словники, може енциклопедії
Інфляція — ціноріст
Дефляція — цінопад
Інфляційний — цінорісний
Дефляційний — цінопадний
А не бахот, кампот, надма, платвощул, платвинощул чи ще якась маячня
Це хіба що для Романа Романа2 згодиться "у деяких значення". Але ці "переклади" витікають з примітивного розуміння тями.
Я вже пояснив не раз, чому це не підходить. Я вже сказав, що такі переклади -- наслідок спрощеного, побутового, так би мовити, розуміння явища
Та Вам так само 100 раз поясняли, чому Ваші покручі не підходять. Все одно тулите абищо. Тож і тут слова п. Мудрова, за Вашою ж логікою, згодяться.
1. Мітку "покручі" ви (втрьох?) ліпите чи не на всі мої спроби, зокрема такі, що мають свої засвідчені відповідники. Тому тут та сама інфляція, знецінення такиї особистих (упереджених) суджень).
2. Тут мова про слово "інфляція" й пошук відповідників, а не інші мої відповідники до інших слів
Пояснення "для простих людей" + незнання. Що (доброго) про них можна скаазти, коли вони сплутали причину й наслідок?
Ні, звісно, на побутовому рівні, на рівні покупця (для якого, власне, і написано багато таких статей), явище інфляції можна спростити до зростання рівня цін. Але не будь-яке зростання рівня цін -- інфляція. І не будь-яка інфляція -- зростання рівня цін. Інфляція може спостерігатися й за зниження загального рівня цін на цінниках
baxut, baxt-
Творено як back formation на підставі дієслова бахтáти "буйно рости" (ЕСУМ, I-153; там же тяклі слова в инших мовах), від кореня пов'язаного з *bou- в бухтіти тощо. Бахтати є морфологічно *бах-ът-а-ти з чепенем *-ът-/*-ut-, ги в: *rop-ut-a-ti "роптати", *kop-ut-i-ti "коптити", *skreg-ut-a-ti "скрегтати", *plax-ut-é-ti слвц. "plachtieť", *pús-ut-é-ti вят. "пьіхтеть", *dús-ut-é-ti рус. "дихтіти" тощо. Тому за зразком іменників, відповідних до таких дієслів: кіпть~кіпоть~копоть : коптити~кіптити, ропот : роптати~ріптати, шепт~шепот~шопот : шептати, даний твар іменника є творено відповідно як: бáхът. Вимова: {бáхот}, у непрямих відмінках: {бáхт-}.
Тут швидше не "інфіляція", а її протилежність — ріст економіки, а не потреб, ні?
Критику приймаю.
А що за термін, повязаний з ростом економіки би то був?
Пожвавлення (Recovery)?
en.wikipedia.org: Business cycle
Не знав, що в руській є слово рекавері.
Річ у тім, що "пожвавлення" багато кому здається надто дитячим, тому й дають перевагу анґлійському "рековерінґ".
Ви не думаєте, що "пожвавлення" надто несерйозне?
А чи можна "бахіт"? За аналогією "скрегетати" – "скрегіт". Маємо ікавізм, а не "скрегот" же.
+
Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.
<Може, але не має, бо то є різні суфікси: -otъ (від *-ota? ; не в "скрегіт", але в інших словах; "лускіт", "стукіт"?) та *-ъtъ. У другому, як у цьому слові, "ікання" не мало би бути. Хоча й може бути, але вже як уторинна зміна.>
+
Зрозуміла, щиро дякую.
бахіт звучить миліше
-
По-перше, не відповідає цілі: слово незнайоме.
По-друге, не передає суть
Дуже простий приклад. Припустімо, торік ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була, умовно (для простоти), 10 грн/кг. Цьогоріч ціна картоплі з 01.10 по 30.10 була (це все в умовному середньому, звісно) 20 грн/кг. Яка інфляція "за картоплею" за рік?