Віді, від корене man- (← *ma-n-, себо від корене *ma-) в mana, manõti, maniti, man, manwfeç, manyac, и далі, з иншими форманти: *-y- у mayati, may, mayac, maytalati, mayoula, *-x- у max, maxati тощо; конкретно в разі значення "планета" через значення *"ходити непрямо, манівцем, блукати, блудити" тощо, → *"тіло [небесне], яке блукає", ги само слово <планета> є від д.-грецького πλανήτης "блукач, блудив", первісно елипсис (випадіння слова з первісного словосполучення) від πλάνητες ἀστέρες "блудиві зорі/гвізди"; така же семантична мотивація є в німецьких словах Irrstern (нині скоріше "комета", але словники дають його й серед синонимів до "планета") – від irren "блудити, блукати, хибити, манути, манити, милити", та Wandelstern "планета" ← wandeln "блукати, блудити.
Може бути й руське manata є субстантивація первісного/вихідного прикметника *manata (яка?) від гаданого *zorya manata *"зоря маната ( = блудива)", з чепенем *-at-, питимим для прикметників (gorbata, nosata, goloüata, xuostata ...).
А хіба супутники не можуть бути планетами? Є ж такі планети як Титан чи Тритон
5 грудня 2019
Титан супутник Сатурна, а Тритон Нептуна. Вони є світами, але не є планетами, бо обертаються навколо своїх "хазяїнів", а планета Титан це батьківщина суперлиходія Таноса з коміксів і фільмів "Марвел".
Я знаю, що Ви не виступаєте проти мого слова. Просто для порядку написав, як я бачу це слово в ужитку (треба ж пояснити). До того ж, правила класифікації космічних тіл (не знаю як вони правильно звуться) часто змінюють. Плутон - яскравий приклад
Плане́та — Плани́да (зі Словника Уманці, Спілки, найдавнішого словника, що пояснює як українською будуть слова, що є в російській мові, єдиний словник 19 сторіччя):
r2u.org.ua: планета Між иншим, слово "планета" в мові українській означало "долю, талан"! Аж ніяк не небесне світило, значення змінилось пізніше, йомвірно, під впливом мови російської.
"Планида" подають як слово з слов'янської мови.
Планета — кулясте не самосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки.
Дослідники античності вважали, що всі планети обертаються навколо Землі.
грец. πλανήτης — той, що блукає
Перекладаємо слово планета
Від слова "сновигати".
Красномовно, гарна пропозиція!
r2u.org.ua: сновигати
Дякую за підпору!
Тим більше, що первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Як в ісландській "jarðstjarna".
Нетямима калька.
"вель-": мега- + "гало": куля (геометрія)
Калькувати греків не хотів, бо астероїди: uk.wikipedia.org: Астероїд чи комети: uk.wikipedia.org: Комета "блукають" набагато більше, ніж планети. Плутанини з иншими кулястими небесними тілами не буде, бо колись найбільший і єдиний кулястий астероїд Цереру астрономи "оголосили" карликовою планетою: uk.wikipedia.org: Церера (карликова планета)
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Те саме, що й скитник, але жіночого роду
Желехівський І, 426: мана́та "планета, ein Wunderling (*Wanderling?)".
Етимологія?
Віді, від корене man- (← *ma-n-, себо від корене *ma-) в mana, manõti, maniti, man, manwfeç, manyac, и далі, з иншими форманти: *-y- у mayati, may, mayac, maytalati, mayoula, *-x- у max, maxati тощо; конкретно в разі значення "планета" через значення *"ходити непрямо, манівцем, блукати, блудити" тощо, → *"тіло [небесне], яке блукає", ги само слово <планета> є від д.-грецького πλανήτης "блукач, блудив", первісно елипсис (випадіння слова з первісного словосполучення) від πλάνητες ἀστέρες "блудиві зорі/гвізди"; така же семантична мотивація є в німецьких словах Irrstern (нині скоріше "комета", але словники дають його й серед синонимів до "планета") – від irren "блудити, блукати, хибити, манути, манити, милити", та Wandelstern "планета" ← wandeln "блукати, блудити.
Може бути й руське manata є субстантивація первісного/вихідного прикметника *manata (яка?) від гаданого *zorya manata *"зоря маната ( = блудива)", з чепенем *-at-, питимим для прикметників (gorbata, nosata, goloüata, xuostata ...).
У книгах про космос планети інколи так називають
Гоже, але світом може бути й супутник планети (Пандора з фільму "Аватар").
А хіба супутники не можуть бути планетами? Є ж такі планети як Титан чи Тритон
Титан супутник Сатурна, а Тритон Нептуна. Вони є світами, але не є планетами, бо обертаються навколо своїх "хазяїнів", а планета Титан це батьківщина суперлиходія Таноса з коміксів і фільмів "Марвел".
Можна уточнювати, що світ є супутником. Світ-супутник, супутній світ
Михай Ло, я не виступаю проти Вашого перекладу, а лишень підкреслюю його ширше значення і навіть вподобав його.
Я знаю, що Ви не виступаєте проти мого слова. Просто для порядку написав, як я бачу це слово в ужитку (треба ж пояснити). До того ж, правила класифікації космічних тіл (не знаю як вони правильно звуться) часто змінюють. Плутон - яскравий приклад
Підтримую заувагу Ярослава. "Світ" куди обширніша тяма, аніж "планета".
Плане́та — Плани́да (зі Словника Уманці, Спілки, найдавнішого словника, що пояснює як українською будуть слова, що є в російській мові, єдиний словник 19 сторіччя):
r2u.org.ua: планета
Між иншим, слово "планета" в мові українській означало "долю, талан"! Аж ніяк не небесне світило, значення змінилось пізніше, йомвірно, під впливом мови російської.
"Планида" подають як слово з слов'янської мови.
Дле = Біля
r2u.org.ua: дле
Дле + зоря = біля зірки.
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Кінець як у: простирало, рало, блукало, писало тощо.
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Кінець як у: простирало, рало, блукало, писало тощо.
Цікаве слово ще й тим, що "гало" означає "куля", а чим є планета, як не великою кулею?
У статті «скитатися» в ЕСУМ подибуємо слова «скитки» "блукання" і скитник "блукач”
Вибачте, але це чергове слівце для якоїсь новомови.
Звучить як одна з розмовних форм здрібнілости слова «зірка».
Ой, ти ж моя зіркуля… xD