Віді, від корене man- (← *ma-n-, себо від корене *ma-) в mana, manõti, maniti, man, manwfeç, manyac, и далі, з иншими форманти: *-y- у mayati, may, mayac, maytalati, mayoula, *-x- у max, maxati тощо; конкретно в разі значення "планета" через значення *"ходити непрямо, манівцем, блукати, блудити" тощо, → *"тіло [небесне], яке блукає", ги само слово <планета> є від д.-грецького πλανήτης "блукач, блудив", первісно елипсис (випадіння слова з первісного словосполучення) від πλάνητες ἀστέρες "блудиві зорі/гвізди"; така же семантична мотивація є в німецьких словах Irrstern (нині скоріше "комета", але словники дають його й серед синонимів до "планета") – від irren "блудити, блукати, хибити, манути, манити, милити", та Wandelstern "планета" ← wandeln "блукати, блудити.
Може бути й руське manata є субстантивація первісного/вихідного прикметника *manata (яка?) від гаданого *zorya manata *"зоря маната ( = блудива)", з чепенем *-at-, питимим для прикметників (gorbata, nosata, goloüata, xuostata ...).

А хіба супутники не можуть бути планетами? Є ж такі планети як Титан чи Тритон

Титан супутник Сатурна, а Тритон Нептуна. Вони є світами, але не є планетами, бо обертаються навколо своїх "хазяїнів", а планета Титан це батьківщина суперлиходія Таноса з коміксів і фільмів "Марвел".

Можна уточнювати, що світ є супутником. Світ-супутник, супутній світ

Михай Ло, я не виступаю проти Вашого перекладу, а лишень підкреслюю його ширше значення і навіть вподобав його.

Я знаю, що Ви не виступаєте проти мого слова. Просто для порядку написав, як я бачу це слово в ужитку (треба ж пояснити). До того ж, правила класифікації космічних тіл (не знаю як вони правильно звуться) часто змінюють. Плутон - яскравий приклад