manata
Желехівський І, 426: мана́та "планета, ein Wunderling (*Wanderling?)".
Віді, від корене man- (← *ma-n-, себо від корене *ma-) в mana, manõti, maniti, man, manwfeç, manyac, и далі, з иншими форманти: *-y- у mayati, may, mayac, maytalati, mayoula, *-x- у max, maxati тощо; конкретно в разі значення "планета" через значення *"ходити непрямо, манівцем, блукати, блудити" тощо, → *"тіло [небесне], яке блукає", ги само слово <планета> є від д.-грецького πλανήτης "блукач, блудив", первісно елипсис (випадіння слова з первісного словосполучення) від πλάνητες ἀστέρες "блудиві зорі/гвізди"; така же семантична мотивація є в німецьких словах Irrstern (нині скоріше "комета", але словники дають його й серед синонимів до "планета") – від irren "блудити, блукати, хибити, манути, манити, милити", та Wandelstern "планета" ← wandeln "блукати, блудити.
Може бути й руське manata є субстантивація первісного/вихідного прикметника *manata (яка?) від гаданого *zorya manata *"зоря маната ( = блудива)", з чепенем *-at-, питимим для прикметників (gorbata, nosata, goloüata, xuostata ...).
Ваші блудливи асоціяційи суть Ваші всобисти проблеми.
😁😁😁
Це не мої, вам це скажуть просто мовці. У вас якась віртуальна реальність і квазімова. Спустіться на землю, агов! 🧐
»У вас «
Ou mene... Tó slovo e u slœunicou.
"вель-": мега- + "гало":
куля (геометрія)
Калькувати греків не хотів, бо астероїди: uk.wikipedia.org: Астероїд чи комети:
uk.wikipedia.org: Комета "блукають" набагато більше, ніж планети. Плутанини з иншими кулястими небесними тілами не буде, бо колись найбільший і єдиний кулястий астероїд Цереру астрономи "оголосили" карликовою планетою:
uk.wikipedia.org: Церера (карликова планета)
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Плане́та — Плани́да (зі Словника Уманці, Спілки, найдавнішого словника, що пояснює як українською будуть слова, що є в російській мові, єдиний словник 19 сторіччя):
r2u.org.ua: планета
Між иншим, слово "планета" в мові українській означало "долю, талан"! Аж ніяк не небесне світило, значення змінилось пізніше, йомвірно, під впливом мови російської.
"Планида" подають як слово з слов'янської мови.
У статті «скитатися» в ЕСУМ подибуємо слова «скитки» "блукання" і скитник "блукач”
У книгах про космос планети інколи так називають
Гоже, але світом може бути й супутник планети (Пандора з фільму "Аватар").
А хіба супутники не можуть бути планетами? Є ж такі планети як Титан чи Тритон
Титан супутник Сатурна, а Тритон Нептуна. Вони є світами, але не є планетами, бо обертаються навколо своїх "хазяїнів", а планета Титан це батьківщина суперлиходія Таноса з коміксів і фільмів "Марвел".
Можна уточнювати, що світ є супутником. Світ-супутник, супутній світ
Михай Ло, я не виступаю проти Вашого перекладу, а лишень підкреслюю його ширше значення і навіть вподобав його.
Я знаю, що Ви не виступаєте проти мого слова. Просто для порядку написав, як я бачу це слово в ужитку (треба ж пояснити). До того ж, правила класифікації космічних тіл (не знаю як вони правильно звуться) часто змінюють. Плутон - яскравий приклад
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Кінець як у: простирало, рало, блукало, писало тощо.
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Бо первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
Кінець як у: простирало, рало, блукало, писало тощо.
Цікаве слово ще й тим, що "гало" означає "куля", а чим є планета, як не великою кулею?
орбіта опуття
Tó ne e tó perédagne imenouati planitui. Tó perédagne e œd ‘blõcati, scuitati, luidcati, luindati’). Tac i niemeçscoiõ, na pr., tó imea, nuinie zastarielo, bie ‹Wandelstern›, staroceixscoiõ ‹běhohvězda› ci ‹hvězdoplaz›, isleadscoiõ ‹reikistjarna› (reika ‘blõcati, scuitati’), œuceostrœuscoiõ ‹gongustjørna› (gonga ‘gouliagne’), lat. ‹stella errans, stella vaga› (erro ‘blõdiõ, muilaiõ, vagus ‘scuitau, xiriau, muilau, luidcau, luindau, blõden’), héurieyscoiõ כוכב לכת /koˈχav ˈlɛħɛt/ (*“zorya xodou, xodiegna”).
https://hrinchenko.com/dictionary/word/2536-bludnii
Порівняй назви в різних мовах:
давн.-грец. ‹πλανήτης› "скиталець, бродяга; планета" (від ‹πλανάω› "скитатися, блудити, блукати");
давн.-рус. ‹заблꙋдьница/заблѫдьница› (зі знадіб Срезнівського);
угор. ‹bolygó› (того ж кореня, що й слово ‹bolyong› "блукати, скитатися");
тощо.
Така семантика мотивована тим, що на небі розміщення звичайних зір не змінюється з часом, а планети, через обертання навколо сонця, як би "скитаються/блудять/блукають" по небі
Izpasibœ’ za pœdporõ! 😀🤝
Yaco lioubo
Bõdé.
blõdava / blõdiva
/blʊdɑˈʋɑ/, /blʊdɪˈʋɑ/
___
Pœdstœyneigne geinscoho primeitnoho iména ‹blõdava / blõdiva›, yz obminou *‹blõdava / blõdiva gviezda›. Uzslœunuy ròzvitoc porœunayte ou ‹cropiva› (cyto? — ròsslina) œd *‹cropiva trava, trava/builina/ròsslina cropiva› (yaca? — ‘oge cropity’) œd ‹cropiti›, ‹gealiva› œd ‹gealiti›, ‹teativa› (cyto? — vid strounui) œd *‹teativa strouna› (yaca? — strouna oge teaghné, pyné) œd *tẽti, *tẽp- (*tENp-), cde ‹•av•, •iv•› teacnõtchi znaceignou eag. ‘-ing’ ci niem. ‘-ende’, otge ‘wandering [star]’, ‘wandelnder [Stern]’ = ‹blõdava / blõdiva [gviezda]›, por. d.-gr. ‹ἀστέρες πλανῆται› ‘gviezdui blõdavui / blõdivui’ → ‹πλανῆται› ‘blõdavi / blõdivui’.
Tvarui ‹blõdava, blõdiva› (m. ‹blõdau, blõdiu›, n. ‹blõdavo, blõdivo›) sõty œd récla ‹blõdati / blõditi› (v. SIRM I 212: ‹блуда́ти›, ‹блуди́ти›).
Від слова "сновигати".
Красномовно, гарна пропозиція!
Дякую за підпору!
Тим більше, що первісне грецьке "πλανήτης" достеменно означає "те, що блукає".
—