На літаках літають, а не "льотають".
Летіти, леткий, у польоті. Там "складне" чергування е, ё та ѣ.
Не в слові із закритим складом.
Ніт, цей механізм з йоканням не завжди працює: льодни́ця тощо.
"цей механізм з йоканням не завжди працює"
Готова відповідь на неясні питання фонології? XD
Я не маю відповіді на всі питання. Ви самі можете пояснити льодниця?
tak.
Безрук Максим,
можу: суржик.
Добродію Єлисію, що Ви мали на увазі?
Вже давно український народ придумав слово на позначення істот, які літають, і, водночас, не відносяться до птахів чи комах. То ж користуймося ним! Слово гарне, навіть поетичне; звичне, люди його знають; питомо українське, а не як з "льотчиком"; "летяга" не "простолюдне", і не "пахне" штучним новотвором, як "літун".
Доведіть що льотчик неукраїнське слово.
Корінь словянський, слово українці знають і вживають. Чому не наше? Бо в росіян так само? Слово мама теж тоді викиньте.
До чого тут МАМА!?
Мама на всіх світових мовах--МАМА. Жіночі груди на латині-МАМА. Звідси лікар-маммолог.
Слово льотчик не українське тому, що в українській суфікс -чик позначає здрібнілість, як-от заяць-зайчик. Як і з кожним правилом є винятки, але чим менше винятків, тим краще.
Неправда. Це тільки одне з можливих значень
Бо російське "лётчик" до початку штучного зближення мов "братніх" народів перекладали "літун": 
r2u.org.ua: літун
Я у школі вчив алфавіт -ШЩЮЯЬ. Мої онуки вчать-ШЩЬЮЯ. Так,як у "старшого" брата.
Помилка, щодо походження: першим слово "льотчик" вжив етнічний українець по матері Велемир Хлєбников у своєму вірші "Тризна"
"Гол и наг лежит строй трупов,
Песни смертные прочли.
Полк стоит, глаза потупив,
Тень от летчиков в пыли".
Однозначне, давно вживане слово.
Нема сенсу вигадувати різних “літакарів”...
Дякую, Олександре !
S. Velichko, дякую за допис.
Доведіть що льотчик неукраїнське слово.
Корінь словянський, слово українці знають і вживають. Чому не наше? Бо в росіян так само? Слово мама теж тоді викиньте.
Російське слово "лётчик" у дорепресійних словниках перекладали "літун":
r2u.org.ua: літун
А що тут доводити? Всі слова на -чик/щик, що позначають рід занять, є російськими. Фрєзєрофщік, свєрлільщік, камєньщік, паставщік, сахаразаводчік, крутільщік, сасальщік, лізальщік…
Водночас, жодне з них не є українським. З якого дива робити виняток для льотчіка?
Віталій Крутько, дякую за допис !
Хай замінить льотчика.
Заперечую це слово, як відповідник до московського "льотчик", хоч воно короткий час буцім і вживалося, та не прижилося. Річ у тім, що "льотчик" - це професія, а у нас нема жодної назви професії з таким наростком -"ун", проте, цей наросток вказує на особисті (фізичні) якості або риси характеру, напр: бігун, пластун, скакун, балакун, веселун, брехун, хвастун, пустун, товстун тощо.
Тому однозначно сьому слову ---
Є "шпигун", і "бігун" також професія ж. Суфікс -ун може творити агентивні йменники, а то найголовніший чинник для такого словотвору. "Пастух" ми вважаємо ремеслом, але там ужитий суфікс -uxъ, котрий рідко творе агентивні йменники ( https://www.kyivdictionary.com/uk/words/search/?beginning=&ending=ух&lang=uk ). Та все ж сьогодні це слово прийнятне. "Літун" засвідчене словниками й уживане раніше, а значить слово гідне для нашої мови.
—
Також проти, бо в народі "літун" має негативний відтінок, хоч це стосується чи водіїв чи льотчиків
"Та, я братоньку, в пеклі був.
Ой то-м же там біду терпів!
Чорненькі там по голові
Били мя та по хребтові
Літунове".
(Інтермедія Якуба Гаватовича. Україна сміється 2 том стор. 22).
З контексту бачимо, що слово "літун" має давній вжиток у значенні нечистий, пекельний дух, що має ряд синонімічних назв: літавець, перелесник, вогняний змій.