Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. (Сл. Б. Грінченка)
Неріса, зблизившись до Мецената, стає перед ним на одно коліно і відхиляється назад, немов готова впасти від знесилення, але розкішна і зальотна усмішка грає на її устах. (Леся Українка)
Оті дивні чорні й палкі очі молодші відвертали, а старші приглядалися відвертіше, але без жодних зальотних стрілянь та іскор. (Валерій Шевчук)
Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне. (І. Котляревський).

зальо́ти «залицяння; любовні пригоди» походить від п. zaloty, [zalety], ст. zaleta, як і ч. слц. zálety, ч. zálet «т.с.», пов’язане з п. zalecać się «похвалятися, відзначатися; піддобрюватися, підлещуватися, залицятися»;
уже на ґрунті польської мови зблизилося з формами типу zlot «зліт» (від lecieć «летіти»);
менш переконлива думка (Одинцов Этимология 1974, 120–124), нібито східнослов’янські форми не є запозиченнями.