Тягар:
1) Вага; велика вага.
2) Важкий вантаж, важка ноша.
sum.in.ua: tjaghar
Також, раджу подивитися опис під словом "тяжина́".
SIRM I, 604: груз¹ (ne plõtati zu <grouz> — SIRM I, 605: груз²).
Віха, больниця, лікало, носки, вроді, зачатіє, азбука, плохий, звено, торжество, набивка, стаття, а тепер ще й груз. Прекрасно.
-
Московитське значення слова. В руській (українській) мові це слово означає щебінь:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10675-ghruz.html#show_point
Саме ж щебінь у значенні каміння для робітничих робіт є суржиком, унормованим лише в період СРСР, яке давніші словники переклали їнакшими українськими словами:
r2u.org.ua: щебень
Що й не дивно, бо перше значення зовсім не передбачало будівництво.
Значення вантажу абсолютно неочевидно щоб могло утворитися з кореня "груз", що є пов'язане чергуванням голосних з відповідним "грязь". На відміну від колотого каміння.
Gloup.
Борис Грінченко теж вочевидь глуп. Добре, що ви всезнающ всевідящ.
Vidéli'ste danœi mnoiõ gèrela pœd slovomy, ci ni, gloupe?
Єдине питання. Назвіть, будь ласка, роки найперших трьох згадок сього слова у такому значінні у москальській мові, після цього назвіть роки найперших трьох згадок сього слова в такому значінні в українській мові.
Ya Vam mojõ imenouati SIRM (ЕСУМ), de slovo ‹grõz› u znacyeinïé "a load, freight; die Last, Ladung" dano e. Isce, nepreamo na znacyeinïe "a load, something heavy" cazieity e slovo ‹grõzilo› "Senkbkei, Bleiknoten" (Gelexœuscuy I, 162: ‹грузи́ло›), ta déyeslovo ‹grõziti› su duoma znacyeinïama: "1. = mésiti" ta "2. [einen Schiff] aufladen/laden ( = grõziti corab/corabely)". A isce u pameatcax daunyorousscuix: ‹грузило› (*‹грѫзило›) "подводное бревно в езе" (Sreizn.), ‹грузи́ти, гружу́ (*грѫзи́ти, грѫжѫ́)› "погружать, грузить" (tamge), ‹грузскыи (*грѫзьскъ)› "тяжелый, грузный (i pèreneseno). ‹въгрузити, въгружу (*въгрѫзити, въгрѫжѫ) "погрузить, immergere, βαπτίσαι".
Груз у знач. щебінь — польщизна
Груз < gruz («уламки муру, скель, руїни»; «щебінь»), що споріднене з укр. груда
др. рухло - вантаж
Етимологічний Словник Української Мови:
Тяга́ «вага, тягар; [вантаж]»,
Тягаро́вий «вантажний»,
Потя́га «перевезення вантажів».
goroh.pp.ua: тягти
"Що довше осел купався, то важчою ставала його клажа. Губка набралась води і стала важка". ("Два осли". Українська народна казка).
Етимологічний Словник Української Мови:
Тяга́ «вага, тягар; [вантаж]»,
Тягаро́вий «вантажний»,
Потя́га «перевезення вантажів».
goroh.pp.ua: тягти
Кладь - діал. Вантаж, поклажа.
(ВТСУМ).
(Словник чужомовних слів П. Штепи).
Грінченко:
- Потя́га, -ги, ж. — Возка тяжестей?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46465-potjagha.html#show_point
ЕСУМ (тягти):
- потяга — перевезення вантажів;
- потяжкий — важкуватий; надто важкий;
- тяга — вага, тягар; [вантаж].
sum.in.ua: tjaghaty
- тягати — 1) пересувати, переміщати що-небудь, не відриваючи від землі, підлоги і т. ін; 2) носити що-небудь важке, важкі речі, вантаж тощо.
- потягувати/потягати — sum.in.ua: potjaghaty
Думаю можна сміливо розширити/змінити значення для "потяги" як вантажу.
(Наголос на "я").
Рухло — назва вантажу у давньоруській мові.
http://oldrusdict.ru/dict.html
берем’я~берем'є~беремня~беремнє~беремя~беремє
ЕСУМ "берем'я" в 1 томі на 173 сторінці:
- берем'я — тягар;
- бере́мено — невеликий вантаж у мішку.
Цікаве слово. Кому цікаво, то воно споріднене з укр. "брати" та з англ. "to bear" (нести) та "burden" (тягар).
goroh.pp.ua: берем'я
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bermę
beremẽ
Четверте значення — sum.in.ua: nabir
4) Кладь; вантаж, вага.
"Тяглися [вози] болотною дорогою з тяжким набором" (Іван Франко, VIII, 1952, 379).
ЕСУМ (класти):
накла́жа «вантаж»
goroh.pp.ua: класти
Також, є старі слова для вантажу, такі як кладь, клажа та поклажа.
якщо так бризкати слиною та сипати звинуваченнями, як часом бачу на "Словотворі", деінде, то мовне чистійство люди остаточно охрестять фаріонщиною. Не треба так
Згоджуюсь.
Слабких правда ріже як масло 😏
Також раніше думав про це слово. На жаль, хоча й унікальне слово в українській, але явне чуже (похідне).
Дякую за Сухорухло;)
Тепер воно неодмінно стане одним з моїх улюблених , але до вжитку 100% !
СУХИЙ(укр.), ВАНТАЖ(укр.,і.п)., пов'язується з Anglo-Norman-French. (а)ванта́ж «перевага, виграш», від фр. avantage «тс.» до - Middle-English - vantage.
Шевельов ув "Історичній фонології..." на ст. 190 (розділ 8.8) чомусь подає що воно від "ватажити", а "н" вставлено "на польський взірець" (носові голосні). Цікаво звідки він це взяв
Але ватага, ватажок це теж запозичення))
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59944-tjazhyna-2.html#show_point
"Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк."
Утворене від "тяга" (тяжіння, або те саме що й вага), є синонімом до "тягар".
Сам тягар по суті та й є вантажем. Це щось важке, що носять, возять, пересувають.
Тягар:
sum.in.ua: tjaghar
1) Вага; велика вага.
2) Важкий вантаж, важка ноша.
Пропоную використовувати саме "тяжина", щоби залишити слово "тягар", що має певне забарвлення важкості, деколи неприємності, клопотів, страждання (дивіться 3 визначення тут
sum.in.ua: tjaghar ). Так само, суфікс -ина може виступати як зменшувальний (гід/год — година, свиня — свинина, тощо.), тому дозволяє забрати значення важкості від тягару.
+
Дав п'ятака цьому слову.
А як би ви промовили "Вантаж товар, хутко!" ?
Дяка! А, питаєте як перекласти дієслово "вантажити"? Сказав би "накладай товар, хутко!". Знизу дав "наклажа" (наклад + ja) з засвідченим значенням "вантаж". "Вивантажувати" тоді "викладати". Але то вартувало би ше подумати й знайти більше синонімів.
теаз́ιна / teaźιna
<еа> — *ę
<теаз́ιна / teaźιna>
Ceomou'ste pisali su ‹з / z (ź)›, coli u coreni ‹g› e?
Задля простоти письма; шоби було менше окремих букв користаю знаки <c/s> для /s/ та /ʃ/ (друге з міткою згори, звісно ж), і <з/z> для /z/ та /ʒ/. Якшо ж питаєте, чому не просто <г/g>, коли перед -ина/-ina (-ιна/-ιna) <г/g> і так чергуватиметься з /ʒ/, то є дві головні причини: 1) для простості, й 2) сучасна вкраїнська фонологія дозволяє /ɣ̞ɪ/ (чи /ɦɪ/ ) без переходу до /ʒ/ (чи [ʒ] ). Вирішив користати більш етимологічне (або просто складніше) письмо лише в випадках, де воно дає якусь суттєву користь. Перш за все, якшо серед говорів є мінливість у фонемному складі певих слів/морфем, яку неможливо записати одним чином спираючись на сучасну вимову. Тобто, коли слово не можна записати так, шоби вимова по говіркам була передбачувана лише з письма. Як приклад — частка "шчо/шо/што". У більшості говорів, де є "шо", нема послідовного спрощення /ʃt͡ʃ/ до [ʃ] й нема [ʃt͡ʃɔ] (широкий опис вимови) при виразнішому, чіткішому мовленні (пишу "в більшості", а не "в усіх", бо не знаю, чи таки є десь говірки, де таке спрощення звичне й послідовне), то й висновок можна зробити, шо в багатьох воно має фонемний склад /ʃɔ/, не /ʃt͡ʃɔ/. З цього вже варто писати <ćтćo/śtśo> (<тć/tś> — /t͡ʃ/ ) більш етимологічно, де гадаються обидва фонемні склади. Але такий запис не дає з себе товкувати вимову /ʃtɔ/, котра є куди давніша за /ʃt͡ʃɔ/, бо [t] тут аж ніяк не очікуваний алофон /t͡ʃ/ між /ʃ/ та /ɔ/. З цього я схильний до думки, шо ліпше було би вже писати <ćтo/śto> для всіх можливих вимов, але не <тćтo/tśto> з більш етимологічним записом ("чьто"), бо /t͡ʃ/ деафрикатизувалося до /ʃ/ усюди, то й змісту писати так не бачу. Або ж два суміжні записи <ćтćo/śtśo> i <ćтo/śto>, де першому дається гора в офіційному письмі як літературному слову. У разі ж із "тяжина", /ʒ/ тут є в усіх українських говорах, тому й не бачу потреби писати <теагιна/teagιna>.