Етим.сл.укр.м., том V, стор. 697-698, стаття на слово тягти, там же: тяговий "призначений для тягнення, переміщення". В англіському load є значення "вантажити; тягар", що є й у багата слів від кореня тяг-(/тяж-); природно, що значення дії to download може бути виражене в українській мові дієсловом тягти, з префіксом с- в тому ж значенні, що англ. down-. В реченні, де є й непрямий об'єкт, дієслово стягти можна б уживати з відокремлюваним префіксом тягти з(і) [сторінки (мережі), цла (=комп'ютра), сервера тощо]. Форми тягнути, тягати, стягувати похідні, й жодна б не мала би братися за основну ― основна є (с)тягти, інші мають використовуватися в разі конкретизації виду дієслова (тривалість, одноразовість, повторюваність тощо).
Бачив це слово на чеській хмарі - https://uloz.to/ . Думаю слово варте уваги як синонім.
Згідно з чинним правописом, перед «к», «п», «Т», «ф», «х» замість префіксу “з” пишеться “с”.
tak, dijsno: zgidno naṡogo z usih bokiv moralno zastarilogo Pravopysu — maje buty S-TIAGNUTY. Ale sama Mova nas postijno nagynaje do togo, że my ce VYMOVLÄJEMO zdebilṡogo jak Z-TIAGNUTY, bo ostannie je pevnoju miroju skoroċennia vid ZA-TIAGNUTY.
Tak samo, my b maly rozrizniaty ZPRAVA (nu bo ż je ZLIVA, a ne «слєва»!) — ale SPRAVA (u znaċenni «dilo» toṡċo).
Movċu vże pro te, ṡċo ZTIAGNUTY nas viddalätyme vid qassabśkogo СТЯНУТЬ, a ce lyṡe dodatkovyj «plüsyk».
Tomu kydaju «pjėtku» za ZTIAGNUTY — hoċa govirkovo można vzagali skazaty j ZTĖGNUTY ;)))
В похідних від кореня клад- є слова зі значенням "вантажити, накладати вантаж", що є й вихідному значенні дієслова (down)load.
Чому саме "звантажити", а не "завантажити". Слово "завантажити" то є калька самі знаєте звідки, бо воно зовсім не вірне у цьому контексті. Дивіться, під'їхала вантажівка, у ній купа вантажу. І що вантажники з ним роблять? Звісно вони його звантажують з авта. Було б дивно якби вони хотіли звантажити його, а самі почали завантажувати. Завантажувати, як на мене це upload, аж ніяк не download Наприклад - "Хтось завантажив до інтернету гарну знимку". І потім цю знимку можно буде звантажити собі. Забув ще додати. Я маю застосунок на телефоні, який саме звантажує файли, тому вважаю, що слово має право на життя, ба більш того витіснити помилкове.
не погоджуюсь з вами щодо того , що саме треба вважати вантажівкою. ви вантажівкою вважаєте мережу, а я гадаю , що авто - це наш комп'ютер(модрофон, планшет і т.д.), тому на комп'ютер ми файли завантажуємо, а в мержу відвантажуємо.
Цікаво вийшло. Я гадаю, що тут потрібна думка майстрів слова. Хоча я звісно стою за усунення слова "завантажити" в цьому контексті.
Тенета – поле. Бо, з поля можна завантажити багато автівок, а з тенет – багато верстаків.
Якщо даунлод – процес, то і переклад має бути процесом, отже – іменником, а не дієсловом.
r2u.org.ua: тащити
Щоб повертати наші давні забуті слова
"Гарні у тебе фотки, даси зтащити на флешку?"
скачувати
Вигружати, у контексті мережі, це і буде "download". Вигрузити[download з інтернету].
"Мені потрібно сьогодні вигрузити декілька файлів"
"Вигрузити з інтернету"
"Вигружати відео на свій пристрій"
"Вигрузити зображення"
Дія направлена з середини мережі. Вимережування/вимереження/вимереженість - це фази процесу. Швидкість завантаження пристрою з мережі - вимережуваність.
Продовжуючи тему Тараса Кравченка про вантажівку: інтернет це поле, на приклад з огірками, а наш комп'ютер - це вантажівка. Тому на свій комп ми завантажуємо (огірки у вантажівку), а а коли щось віддаємо - відвантажуємо, на приклад відвантажили кілька кілограмів огірків знайомому.
В основи вантаж- сумнівно слов'янське походження, тому утворення від нього навряд чи є гідне.
То й що? Ви пропонуєте якось замінити слово вантаж?
Володимире, згоджуюся з вами. Але не «відвантажити», а «вивантажити».
Завантажити можна і _У_ всемережжя, потрібне слово, яке вкаже, що ми завантажуємо _З_ усемережжя.
Дійсно, вантаж дивне слово. У нас є українські йменники, що закінчуються на Ж (грабіж, породож, продаж, тд.), але є й багато запозичених (зазвичай з французької), що закінчуються на ж (монтаж, абордаж, екіпаж, саботаж, тд.). Дуже нагадує французьке "-age".
Ось маємо, що етимологічний словник подає походження як можливо від французького avantage (англ. advantage)— перевага. Також є франц. désavantage (англ. disadvantage) — недолік, або неперевага.
Тобто пере+вага, непере+вага (недо+вага).
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов):
"Груз – ванта́ж, вага́"
Вантаж - вага, слова перегукуються.
Можливо це якесь похідне від вага + багаж (також з французької). Тобто важкий багаж?
Все навпаки, upload - це як раз "погрузити" та "загрузити", а download - це "розгрузити", або "вигрузити". Це повний аналог фізичних дій з коробками і кузовом, де upload - "завантажити" й т.і.
Хоч хтось зауважив, бо всі ігнорують...