В переносному значенні амплуа — характер обов'язків, які виконує людина, специфічність виконуваної роботи.
фр. emploi — посада, заняття
Німецька: das Fach Білоруська: амплюа Еспанська: rolfako
Від прасл. *ščьglъ схоже до *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый
Від прасл. *ščьglъ схоже до *cěglъ "унікальний, винятковий, єдиний", давньорус. чеглꙑи, чеклꙑи, білорус. чо́клый