Русизмів не існує! Є росіянізми. Велика частина з них - це українські слова, які спочатку перкрутили на московський лад, а потім знову на укр., але на неправильний. Потрібно вертатися до свого попереднього, а не перекручувати слова.
Росіянізм, спробуйте знайти слово "лицедій" у дорадянському Словарю Грінченка.
Якось підозріло дуже, що словник дорадянський цього слова не знає, а після періоду "зближення двох братніх" мов, опа, і раптом ідентичне слово з'являється у мові українській.
Ну-ну, се ж є своєрідним говором Куліша. У Грінченка теж зафіксовано дієйменники на -ть. Але як то неправильно — не буду так говорити, дякую за заввагу. Щодо людини — Грінченко теж, власне, був людиною. Але мова не про те. Просто хтілось би взнати, чи є той словник авторитетним, а чи ні.
Само по собі infinitivum на -ть не є хиба в руській мові, та "par excellence" є в руській infinitivum на -ти. Нач є й без того московщену руську ще більше близити до вятської?
Питання ту ("тут, у даному випадку") йме бути ("має бути") не чи словник Грінченка є рам'я ("авторитет, авторитетний") – його таки є доси ято яко рам'я ("його таки досі вважають авторитетним"), а на кілько ("наскільки") кожне слово в нім є брати яко беззастережно питоме. И таки не кожне. Рівно ге ("так само як") не кожне слово є питомо й в инших словниціх руських (Желехівського/Недільського, Яворницького, Онишкевича, Лисенка, Білецького-Носенка й ин.). Прото, в кожнім тім словниці є дуже цінного.
Хм, цікаво. Актриса - гральниця, а актор - грач. Тоді для актора слово "гральник" підійшло б більше. В голові просто все це слабо вкладається. *чухає потилицю*
То є чи не третього-шостого ряду знак сього слова; не первий пак уже явно. Слід розвоя знаків слова грець (*игрьць) є сякий: "хто грає → грає кого" → "стінить кого, манить, лудить → є нещирий" → "лукавий → дявіл/чорт" ... → "апоплексичний удар". Ще й бобонами турено ("марновір'ям мотивовано/навіяно").
Походження того слова (разом з його формами) є до нині неясно, й серед усіх версій усі відносять до конотацій негативних. Чи годить тяму "актор" звати чимси негативним?
Актор — виконавець ролей у виставах та кінофільмах, творець сценічних образів.
Актори театру та кіно.
лат. āctus
Перекладаємо слово актор
Це чистий русизм. Не потрібно тупо перекладати слова з інших мов.
Це слово подають більшість українських словників.
ніякий це не "русизм". Коли це слово з'явилося, не було ще ніяких "русизмів"
Русизмів не існує! Є росіянізми. Велика частина з них - це українські слова, які спочатку перкрутили на московський лад, а потім знову на укр., але на неправильний. Потрібно вертатися до свого попереднього, а не перекручувати слова.
Росіянізм, спробуйте знайти слово "лицедій" у дорадянському Словарю Грінченка.
Якось підозріло дуже, що словник дорадянський цього слова не знає, а після періоду "зближення двох братніх" мов, опа, і раптом ідентичне слово з'являється у мові українській.
Але, наприклад, у словнику Уманця й Спілки за 1893–1898 роки се слово таки присутнє. Або ж сьому словникові довірять не можна?
Слово є явно московське, ба більше, церковнослов'янське.
"довірять" ... Мій жолудок!...
–
Словник людина пише.
Ну-ну, се ж є своєрідним говором Куліша. У Грінченка теж зафіксовано дієйменники на -ть. Але як то неправильно — не буду так говорити, дякую за заввагу. Щодо людини — Грінченко теж, власне, був людиною. Але мова не про те. Просто хтілось би взнати, чи є той словник авторитетним, а чи ні.
Само по собі infinitivum на -ть не є хиба в руській мові, та "par excellence" є в руській infinitivum на -ти. Нач є й без того московщену руську ще більше близити до вятської?
Питання ту ("тут, у даному випадку") йме бути ("має бути") не чи словник Грінченка є рам'я ("авторитет, авторитетний") – його таки є доси ято яко рам'я ("його таки досі вважають авторитетним"), а на кілько ("наскільки") кожне слово в нім є брати яко беззастережно питоме. И таки не кожне. Рівно ге ("так само як") не кожне слово є питомо й в инших словниціх руських (Желехівського/Недільського, Яворницького, Онишкевича, Лисенка, Білецького-Носенка й ин.). Прото, в кожнім тім словниці є дуже цінного.
Краще лицедiйник, бо фемiнiтив "лицедiйка" якось не дуже))))
Що то, що то, росіянізми.
це слово давно вживане
Можна спробувати.
А як тоді актрису називати? Грачкою?
Гральниця
Хм, цікаво. Актриса - гральниця, а актор - грач. Тоді для актора слово "гральник" підійшло б більше. В голові просто все це слабо вкладається. *чухає потилицю*
Ткач - ткаля, прач - праля, грач - граля
Грачи прилетели? :)
Українською не грачи, а граки, гайворони))
"Граля" для "Актриси"? Звучить. Варто колись спробувати ці слова у вжитку. :-)
+
Вже використовується.
r2u.org.ua: грач
+++
Невлучно. Грач може бути який завгодно.
З Вами'м' у тім.
Так ось кого мають на увазі у вислові "Хай йому грець!". :-)
"грець" - це українською мовою "апоплексичний удар". "Його вхопив грець", тобто з ним стався апоплексичний удар. Тому й вираз такий "хай йому грець"
То є чи не третього-шостого ряду знак сього слова; не первий пак уже явно. Слід розвоя знаків слова грець (*игрьць) є сякий: "хто грає → грає кого" → "стінить кого, манить, лудить → є нещирий" → "лукавий → дявіл/чорт" ... → "апоплексичний удар". Ще й бобонами турено ("марновір'ям мотивовано/навіяно").
Дякую за пояснення. Чесно. :-)
+
І дарма смієтесь, слово є в українській мові.
r2u.org.ua: игрок
+++
Акторка тоді "дійка"?
А чим "дійка" вадить? Тякне на слово "доїти"? Марно, вимова є різна в "дійка" від "доїти" та в "дійка" від "діяти".
діячка
r2u.org.ua: діячка
Ага, але "діячка", якщо "діяч" і "діячі".
Якщо ж "дієць", то виходить "дійка/дієса" та "дійці" :р
Я мав на увазі термін типу агент
У нього не конче має бути жіноча форма, як, наприклад, у "покупець".
Але, як на мене, і дійка звучить гаразд.
Актори вдають, чи то грають когось.
Udawać за "стінити, грати кого" є лядщина.
Актриса – лицедiйниця
І в чому суть? Навіщо перекладати один чужизм иншим?
Довго не знав замінника цьому слову, тому звернувся до давньоруської мови, у якій мандрівних музик схожих до теперишніх комедіянтів звали скомороками.
Довго не знав замінника цьому слову, тому звернувся до давньоруської мови, у якій мандрівних музик схожих до теперишніх комедіянтів звали скомороками.
Походження того слова (разом з його формами) є до нині неясно, й серед усіх версій усі відносять до конотацій негативних. Чи годить тяму "актор" звати чимси негативним?
Симулювати, імітувати, удавати – стінити.
Пояснення тут:
імітувати
симулювати