"уложити завдання". Такъім жє чінъм є творєно тѧмѫ сіѫ і в мълвѣ гебрайскѡи: משימה "завдання (*положене)" ← לשים "ложити".

Тоді +, радо бачити рідність зі словаками, сербами, чехами, словаками.

Положити. :-D
Не в образу написано. :-)

Дійсно від ‹уложити›, а що?

Обов'язково має бути передбачено й варіант "влога".

Проти кальок борються гидийоти.

»Проти кальок борються гидийоти.«

Не зовсім.
Кальки — це ті ж таки черпанки, але семантично-синтактичні. Тобто, це така сама чужина в мові, що й прямі перейнятки.
Тому слід уживати кальок обережно й тільки тоді, як нема своїх одповідників. Так само, як і вживати прямих черпанків.
А коли змога зробить і вживати свого одповідника, то слід би так і вчинити (завдання ж цього проєкту в тім, щоб перекласти всі таки перейняті мовні явища).

Наприклад, маємо таку сполуку як ⟨брати участь⟩ , часто вживану в теперішній урядовій та оповісницькій мові. Етимологи здебільшого правлять, що це перейняток з мови німецької та французької бюрократії (prendre part, teilnehmen). Та й давні словниці її, видно, знають зле .
(у Грінченковій словниці нема й ⟨участи⟩, а Желехівський засвідчує слово ⟨участь⟩, але не засвідчує сполуки ⟨брати/мати участь⟩, тільки язичне ⟨участвувати⟩).

І корпус засвідчує її вжиток здебільшого в мові західноруської інтелігенції та австро-угорських руських газет.
(https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac19a&tab=advanced&queryselector=phrase&keyword=брати участь&attrs=word,confidence,disambig_method&viewmode=kwic&attr_allpos=kw&refs_up=0&shorten_refs=0&glue=1&gdexcnt=300&show_gdex_scores=0&itemsPerPage=500&structs=s,doc,doc.title,doc.author,g&refs==doc.author,=doc.publication,=doc.region&default_attr=lemma&showresults=1&tts={"doc.date":["1816","1819","1818","1847","1848","1846","1854","1855","1856","1857","1862","1873","1875","1861","1878","1887","1888","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1896","1895","1899","1900","1897","1901"]}&showTBL=0&tbl_template=&gdexconf=&f_tab=advanced&f_showrelfrq=1&f_showperc=1&f_showreldens=0&f_showreltt=0&c_itemsPerPage=500&c_customrange=0&t_attr=&t_absfrq=0&t_trimempty=1&t_threshold=5&operations=[{"name":"phrase","arg":"брати участь","query":{"queryselector":"phraserow","phrase":"брати участь","qmcase":false,"sca_doc.date":["1816","1819","1818","1847","1848","1846","1854","1855","1856","1857","1862","1873","1875","1861","1878","1887","1888","1889","1890","1891","1892","1893","1894","1896","1895","1899","1900","1897","1901"]},"id":3125}])

Тобто, народньої вжиткової основи нема, либонь. Тому, мавши свої одповідники, нема приводу вживати тієї кальки.

Так само й з усіма іншими кальками. Коли безвихідь, то нехай будуть, а коли свого досить, то й чужого не треба 🤔

Я, ги завжди, не зазначив, що саме проти кальок типу президент - передсіда, кальки структурні - то вже геть инша тема. Звісно, найліпше за переклад брати питоме слово, що є або було в ужитку. Та коли ньи, нащо його вигадувати? Скалькуйте та й годі.

> Так само й з усіма іншими кальками. Коли безвихідь, то нехай будуть, а коли свого досить, то й чужого не треба 🤔

Погоджуюсь.

Це калька, а не черпання

Це геть не є варгумент проти.