Значення слова

Герой — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства.

Приклад вживання

Ніколи б не подумав, що стану свідком випуску гри "Герої меча та магії 7".

Походження

дав.-гр. ἥρως, hḗrōs — святий, священний, божественний, богатир, звитяжець, витязь

Слово додала

Перекладаємо слово герой

звитяжець
30
витязь
15

ВИ́ТЯЗЬ, я, чол., поет. Хоробрий воїн, герой, богатир sum.in.ua: vytjazj

звитяж
8

Просто звитяж із наголосили на И, а героїка — звитяга

богатир
5
славе́тник
5
xorobrin; xorobor (xorobr-)
4
подвижник
3
відчайдух
2
переможець
2
звитя́жця
2
козак
2

в переносному значенні

хоробрець
2

Натхнено словом Єлисія. Від основи "хоробр(ий)".

mõgylan
2

/mʊʒ.ˈlɑn/

ЕСУМ ІІІ, 530 (муж): мужла́н "здорова, міцна людина, богатир".

fitẽg
2

Проглядаючи "Матеріали" Срезнівського, натрапив на слова <витѧжьство> (там товмачено: "ανδρία", "fortitudo"), <витѧзь> (там товмачено: "ηρος", "hero"), и знаючи вкорінений погляд про германське джерело, знову перечитав доступні статті з етимології сього слова, а також инші джерела.

Досі каменем спотикання в поясненні германського джерела в праформі *viking- є результат */t/ в формі слов'янській сього слова; регулярний очікуваний рефлекс *-kin- у руській мові мав дати +<-чѧ->. "Залатати" сю "нерегулярність" пробували пояснюючи: а) дисиміляцією, та b) впливом слова *vitěnьcь.
Пояснення а) є наведено в ЕСУМ (І, 385) у статті до слова <витязь>, цитую:
«псл. t (виділено жирно – моя примітка) замість очікуваного c (виділено жирно – моя прим.) відповідно до герм. k (жирно – моя прим.) пояснюється як результат дисиміляції, dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi».

Пояснення b) є на Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/vitędzь) від *vitěnьcь, яке там пов'язують з дієсловом "вити ( ≈ "плести")", посилаючись на Брюкнера (Alexander Brückner) та Махка (Václav Machek).
На Wiktionary, віді, Махка та Брюкнера недотямили та перебрехали. Праформу *vit-ěn-ьcь (sic! там), з якою Махек в'яже слово "витязь", він веде він корене *uey- в значенні *"гнати, переслідувати; погоня, переслідування; полон, здобич, добуток; зиск", відки постали слова зо значеннями "достаток; вигода, бариш, зиск", "воїн; війна; воювати", "вила (байний жіночий твір ≈ "русалка/німфа/фея)", а не від корене *uey- в значенні "вити (≈ плести)".

Пояснення а) фонетичних "нестиковок", наведені в ЕСУМ, є, явно, вторено з Фасмера:
«Стар. *vicęʒь могло дать в результате диссимиляции *vitęʒь (ср. ц в це́рковь, цата и др.)».
По перше, порівняння зо словами "церква", "цята" до "витязь" ні до чого, оскільки палаталізація */d͡ʑ/← *g в разі будь якого вихідного корене в слові "витязь" могла бути тільки прогресивна, а в "церква" та "цята" є палаталізація /t͡ɕ/ ← */k/ регресивна. По друге, *k перед *ing, узагалі, дало би тільки /t͡ʃ/ (тобто <ч>), не /t͡ɕ/ (<ц>). Тобто, коли вже й є яку "нестиковку" з "неочікуваним /t/ в <витязь> яснити, то не *<вицязь> → <витязь>, а з *<вичязь> → <витязь>, коли воно взагалі походить від праформи з *k, маючи на увазі *viking-, що нижче буде спростовано. Про <-зь> Фасмер тільки пише, що «Сканд. этимология не объясняет распространения слова в сербохорв., а также -dzь при наличии варя́г, колбя́г, буря́г», не пропонуючи пояснення. ЕСУМ те пробує яснити морфологичним чинником: «dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi». Проте, прогресивна палаталізація *g → */d͡ʑ/ ( → укр. <-зь>) є вповні регулярна: <ретязь, пінязь, князь, колодязь; заяць, місяць>, також ляд. <mosiądz>. Форми з <г> в згаданих Фасмером <варя́г, колбя́г, буря́г> проти сих наведених форм з <-зь, -ць> слід яснити тим, що ся палаталізація була нестійка (й пізніша) проти палаталізацій регресивних, напр. у *kit- → <чит->, *gi- → <жи->, *ske → <ще> тощо, та *tya → <ча>, *sya → <ша> тощо. Нестійкість ту видимо яскраво в дублетні <шьлѧгъ : стьлѧѕь> "schilling", <тѧгати : тѧѕати> ← *tengati, <двигати : двиѕати> ← *duigati, <лѧкати : лѧцати> ← *lenkati; є те хитання й у формах з <-иця> та <-ика> – обидва рефлекси з *-ika, напр: <ожика> ← *ozyika, але <суниця> ← *sonnika. Ба, хитання таки ймемо у регресивній палаталізації: <квѣтъ : цвѣтъ>, <гвѣзда : звѣзда>, й віді таки в <кмин : ц(ь)мин>. Очевидно, просто деякі слова закріпилися тільки в одній формі, инші же в обох (подекуди набувши різних значень).

Вертаючи до пояснення (ЕСУМ; Фасмер; ↑) "дисиміляцією", постає питання: чому взагалі вона там мала бути? Коли "витязь" таки має проходити від *viking-, то воно спокійно собі могло бути +<вичазь> – нич суперечливого би в такій формі для руської фонологиї не було. Пояснення "дисиміляцією" є там явно ad hoc.
Виведення від *viking-, яко є видіти, тягне купу проблем з "неочікуваними" рефлексами. Узагалі, вражає впевненість Фасмера («Слав. *vitę,ʒь, НЕСОМНЕННО, заимств. из герм. *víking-, др.-исл. víkingr.»; так само, явно вторячи за Фасмером, ЕСУМ: «запозичення з германських мов»), при тім, що нижче Фасмер перебирає ряд инших джерел (у кожнім разі запозичення).

Версію питомого походження слова <витязь> (з посиланнями на Брюкнера, в ЕСУМ й на Махка) є зазначено в Фасмера, яку там же є й відкинуто: «Попытки найти исконнославянское объяснение, которые имели место у Брюкнера (658 и сл.; AfslPh. 42, 139 и ZfslPh 6, 64; он считает, что это слово произошло от *vitь "добыча"; ср. обилие и т. д.) [...], неубедительны» – без якої аргументації. Додано є тільки: «см. против — Янко ("Slavia", 9, 343). Контраргументацію згаданого там автора Янка в мене прочитати змоги поки не було. Втім, доступні ми суть словники етимологичні: чеської мови (Махка) та лядської (Брюкнера), де сю саму верзию від кореня *uey- "гнати, переслідувати; здобич" (див. ↑) є висловлено. Брюкнер: https://pl.m.wikisource.org/wiki/Słownik_etymologiczny_języka_polskiego/zwyciężyć .
Махек:
«[...] Pak by se nejlépe hodil výklad, že je patrně z *vit-ěn-ьcь, [...], *vitь je "prospěch, užitek" [...]», и далі слідують приклади відповідників у д.-рус., ст.-сл., д.-инд.
Рупива є зокрема судлива змінка Махкова про гадку походження від *viking-:
«Jsou i jiné výklady, nejčastěji se odvozuje od germ. Vīking, jména Vikingů», зазначаючи там же фонетичні проблеми сеї верзиї: «ale to má nesnáze hláskové», й далі:
«...; ostatně, vikingové nebyli hrdinové, ale jen sprostí lupiči a hrdlořezi ( = "глупі грабіжники та горлорізи"!); není jinde příkladu, že by název pro vítěze ( = "героя") byl odvozen od jmen takových násilníků.».

Висловлена сими останніми авторами верзия походження від питомого корене *uey- *"гнати, переслідувати; здобич" з розвитком в инші різні значення в різних словах уповні задовільняє як фонетичний бік слова <витязь>, так и семантичний. Праформа *uitengos (*i ← *ey), структури морфологичної: *uit-en-g-o-s, містить *uit- (у свою чергу, ← *ui-t-), представлений у таких словах, засвідчених у "Матеріалах до словника д.-рус. м." Срезнівського: <възвитити> "lucrari" ( = "виграти; добути"), възвитиѥ "барыш, выгода, рост", възвитовати "παρακερδαίνειν" (пор. κέρδος "вигода, зиск; здобуток, здобич"), възвить "барыш, выгода, рост", привъзвитити "приобрести". Чепінь <-язь> тут слід реконструювати як *-en-g-o-s, окремо розглянутий Славським (F. Sławski, Język Prasłowiański, 66, під: Suf. -ęgъ, -ędzь), з наведеними там прикладами в инших словах – серед їх як германські запозичення ("князь", "пінязь", "стлязь, шляг ≈ шилінг"), так и питомі слова: ляд. Grudziądz – назва міста на Лядщині, *lemęgъ/*lemędzь "леміш" – назва рільської ряджі, *kremęgъ/*kremędzь у руськім похіднім <крем'язний~кремезний>. До питомих слів є там лічено й *koldędzь "колодязь", хоча ЭССЯ, ЕСУМ, Фасмер наполягають на германськім його джерелі. Але особливо рупиве в зв'язку зо словом <витязь> суть там приклади апелативів людини: *orbotęgъ/orbotędzь; до таких можна віднести й згадане вище *kremęgъ/*kremędzь, як именник на позначення "кремезної, сильної, дужої людини".
Слова "витязь" Славський там не згадує взагалі – ни серед прикладів германських запозичень, ни серед тих, які він перелічує яко питомі.

Рупив є рефлекс з літерою <y> в лядськім <zwyciężyć> "перемогти", zwyciężca> "переможець", хоча чи за верзиї германської від *viking- (яку я відкидаю), чи за верзиї від питомого *ui-t-en-g-o-s яко регулярний рефлекс у лядській слід було би чекати +<źwiciężyć>, +<źwiciężca> – тобто +<wic> замість <wyc>. ЕСУМ у статті під словом <звитяга> (ІІ, 250) етимологізує як: «очевидно, запозичення з польської мови», геть не зупиняючись перед нерегулярністю рефлекса в <y> лядських <zwyciężyć, zwyciężca>. Схоже, така неуважність/некритичність є результат "традиційного автоматизму" авторів ЕСУМ бачити слова в руській, різні від вятської, яко спосуди з лядської.
Брюкнер нерегулярність ту явно помітив, пишучи:
«Jeszcze w zabytkach 15. wieku wyciężny, wycięski, stałe; możnaby to i przez wi- jeszcze czytać; wobec niedokładnej pisowni dawnej rzecz arcyniepewna, skoro już w biblji pojawia się zwyciężyć, zwyciężyciel, jak później.» – проте ся його замітка свідчить, що там є щось "не так", але певного пояснення тому найти не міг, припустивши лише, що <y> могла бути правописна стара передача звук, передаваного в сучасній лядській правописи літерою <і>, але згодом ту літеру <y> в сих словах стали тотожнити зо звуком, передаваним літерою <y> в сучасній правописи. Таке припущення є цілком імовірне (в старих пам'ятках писемних лядських найдемо зокрема й написання <y> сполучника, писаного нині лядською <і>). Утім, необачно було би минути увагою й той факт, що в руській мові обмеження артикуляції фонеми, відбитої в д.-рус. письмі (в етимологічно невикривлених написаннях) літерою <и>, є засвідчено вже приблизно від кінця віку XIII. Міг тут бути зворотній напрямок запозичення – з руської в лядську?? На перешкоді сьому припущенню може бути відбиття назального дифтонга <ię> у сих лядських формах, хоча разом з тим можна припустити й аналогійну заміну в умовах тісних контактів між руською та лядською мовама.

витяслав
1
гордець
1

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

горді́й
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10034-ghordij.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

багатир
1

Форма з "о" замість "а" була нав'язана в часи СССР.

гордин
0

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

гордівни́к
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10032-ghordivnyk.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

горду́н
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10047-ghordun.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

слав
0

Без зайвих суфіксів.

відчаю́га
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайник
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчаєць
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайця
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями