Значення слова

Герой — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства.

Приклад вживання

Ніколи б не подумав, що стану свідком випуску гри "Герої меча та магії 7".

Походження

дав.-гр. ἥρως, hḗrōs — святий, священний, божественний, богатир, звитяжець, витязь

Слово додала

Перекладаємо слово герой

звитяжець
37
витязь
16

ВИ́ТЯЗЬ, я, чол., поет. Хоробрий воїн, герой, богатир sum.in.ua: vytjazj

звитяж
8

Просто звитяж із наголосили на И, а героїка — звитяга

славе́тник
6
богатир
5
xoròbrin; xoròbor (xoròbr-)
4
подвижник
3
хоробрець
3

Натхнено словом Єлисія. Від основи "хоробр(ий)".

відчайдух
2
переможець
2
звитя́жця
2
козак
2

в переносному значенні

mõgylan
2

/mʊʒ.ˈlɑn/

ЕСУМ ІІІ, 530 (муж): мужла́н "здорова, міцна людина, богатир".

fitẽg
2

Проглядаючи "Матеріали" Срезнівського, натрапив на слова <витѧжьство> (там товмачено: "ανδρία", "fortitudo"), <витѧзь> (там товмачено: "ηρος", "hero"), и знаючи вкорінений погляд про германське джерело, знову перечитав доступні статті з етимології сього слова, а також инші джерела.

Досі каменем спотикання в поясненні германського джерела в праформі *viking- є результат */t/ в формі слов'янській сього слова; регулярний очікуваний рефлекс *-kin- у руській мові мав дати +<-чѧ->. "Залатати" сю "нерегулярність" пробували пояснюючи: а) дисиміляцією, та b) впливом слова *vitěnьcь.
Пояснення а) є наведено в ЕСУМ (І, 385) у статті до слова <витязь>, цитую:
«псл. t (виділено жирно – моя примітка) замість очікуваного c (виділено жирно – моя прим.) відповідно до герм. k (жирно – моя прим.) пояснюється як результат дисиміляції, dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi».

Пояснення b) є на Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/vitędzь) від *vitěnьcь, яке там пов'язують з дієсловом "вити ( ≈ "плести")", посилаючись на Брюкнера (Alexander Brückner) та Махка (Václav Machek).
На Wiktionary, віді, Махка та Брюкнера недотямили та перебрехали. Праформу *vit-ěn-ьcь (sic! там), з якою Махек в'яже слово "витязь", він веде він корене *uey- в значенні *"гнати, переслідувати; погоня, переслідування; полон, здобич, добуток; зиск", відки постали слова зо значеннями "достаток; вигода, бариш, зиск", "воїн; війна; воювати", "вила (байний жіночий твір ≈ "русалка/німфа/фея)", а не від корене *uey- в значенні "вити (≈ плести)".

Пояснення а) фонетичних "нестиковок", наведені в ЕСУМ, є, явно, вторено з Фасмера:
«Стар. *vicęʒь могло дать в результате диссимиляции *vitęʒь (ср. ц в це́рковь, цата и др.)».
По перше, порівняння зо словами "церква", "цята" до "витязь" ні до чого, оскільки палаталізація */d͡ʑ/← *g в разі будь якого вихідного корене в слові "витязь" могла бути тільки прогресивна, а в "церква" та "цята" є палаталізація /t͡ɕ/ ← */k/ регресивна. По друге, *k перед *ing, узагалі, дало би тільки /t͡ʃ/ (тобто <ч>), не /t͡ɕ/ (<ц>). Тобто, коли вже й є яку "нестиковку" з "неочікуваним /t/ в <витязь> яснити, то не *<вицязь> → <витязь>, а з *<вичязь> → <витязь>, коли воно взагалі походить від праформи з *k, маючи на увазі *viking-, що нижче буде спростовано. Про <-зь> Фасмер тільки пише, що «Сканд. этимология не объясняет распространения слова в сербохорв., а также -dzь при наличии варя́г, колбя́г, буря́г», не пропонуючи пояснення. ЕСУМ те пробує яснити морфологичним чинником: «dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi». Проте, прогресивна палаталізація *g → */d͡ʑ/ ( → укр. <-зь>) є вповні регулярна: <ретязь, пінязь, князь, колодязь; заяць, місяць>, також ляд. <mosiądz>. Форми з <г> в згаданих Фасмером <варя́г, колбя́г, буря́г> проти сих наведених форм з <-зь, -ць> слід яснити тим, що ся палаталізація була нестійка (й пізніша) проти палаталізацій регресивних, напр. у *kit- → <чит->, *gi- → <жи->, *ske → <ще> тощо, та *tya → <ча>, *sya → <ша> тощо. Нестійкість ту видимо яскраво в дублетні <шьлѧгъ : стьлѧѕь> "schilling", <тѧгати : тѧѕати> ← *tengati, <двигати : двиѕати> ← *duigati, <лѧкати : лѧцати> ← *lenkati; є те хитання й у формах з <-иця> та <-ика> – обидва рефлекси з *-ika, напр: <ожика> ← *ozyika, але <суниця> ← *sonnika. Ба, хитання таки ймемо у регресивній палаталізації: <квѣтъ : цвѣтъ>, <гвѣзда : звѣзда>, й віді таки в <кмин : ц(ь)мин>. Очевидно, просто деякі слова закріпилися тільки в одній формі, инші же в обох (подекуди набувши різних значень).

Вертаючи до пояснення (ЕСУМ; Фасмер; ↑) "дисиміляцією", постає питання: чому взагалі вона там мала бути? Коли "витязь" таки має проходити від *viking-, то воно спокійно собі могло бути +<вичазь> – нич суперечливого би в такій формі для руської фонологиї не було. Пояснення "дисиміляцією" є там явно ad hoc.
Виведення від *viking-, яко є видіти, тягне купу проблем з "неочікуваними" рефлексами. Узагалі, вражає впевненість Фасмера («Слав. *vitę,ʒь, НЕСОМНЕННО, заимств. из герм. *víking-, др.-исл. víkingr.»; так само, явно вторячи за Фасмером, ЕСУМ: «запозичення з германських мов»), при тім, що нижче Фасмер перебирає ряд инших джерел (у кожнім разі запозичення).

Версію питомого походження слова <витязь> (з посиланнями на Брюкнера, в ЕСУМ й на Махка) є зазначено в Фасмера, яку там же є й відкинуто: «Попытки найти исконнославянское объяснение, которые имели место у Брюкнера (658 и сл.; AfslPh. 42, 139 и ZfslPh 6, 64; он считает, что это слово произошло от *vitь "добыча"; ср. обилие и т. д.) [...], неубедительны» – без якої аргументації. Додано є тільки: «см. против — Янко ("Slavia", 9, 343). Контраргументацію згаданого там автора Янка в мене прочитати змоги поки не було. Втім, доступні ми суть словники етимологичні: чеської мови (Махка) та лядської (Брюкнера), де сю саму верзию від кореня *uey- "гнати, переслідувати; здобич" (див. ↑) є висловлено. Брюкнер: https://pl.m.wikisource.org/wiki/Słownik_etymologiczny_języka_polskiego/zwyciężyć .
Махек:
«[...] Pak by se nejlépe hodil výklad, že je patrně z *vit-ěn-ьcь, [...], *vitь je "prospěch, užitek" [...]», и далі слідують приклади відповідників у д.-рус., ст.-сл., д.-инд.
Рупива є зокрема судлива змінка Махкова про гадку походження від *viking-:
«Jsou i jiné výklady, nejčastěji se odvozuje od germ. Vīking, jména Vikingů», зазначаючи там же фонетичні проблеми сеї верзиї: «ale to má nesnáze hláskové», й далі:
«...; ostatně, vikingové nebyli hrdinové, ale jen sprostí lupiči a hrdlořezi ( = "глупі грабіжники та горлорізи"!); není jinde příkladu, že by název pro vítěze ( = "героя") byl odvozen od jmen takových násilníků.».

Висловлена сими останніми авторами верзия походження від питомого корене *uey- *"гнати, переслідувати; здобич" з розвитком в инші різні значення в різних словах уповні задовільняє як фонетичний бік слова <витязь>, так и семантичний. Праформа *uitengos (*i ← *ey), структури морфологичної: *uit-en-g-o-s, містить *uit- (у свою чергу, ← *ui-t-), представлений у таких словах, засвідчених у "Матеріалах до словника д.-рус. м." Срезнівського: <възвитити> "lucrari" ( = "виграти; добути"), възвитиѥ "барыш, выгода, рост", възвитовати "παρακερδαίνειν" (пор. κέρδος "вигода, зиск; здобуток, здобич"), възвить "барыш, выгода, рост", привъзвитити "приобрести". Чепінь <-язь> тут слід реконструювати як *-en-g-o-s, окремо розглянутий Славським (F. Sławski, Język Prasłowiański, 66, під: Suf. -ęgъ, -ędzь), з наведеними там прикладами в инших словах – серед їх як германські запозичення ("князь", "пінязь", "стлязь, шляг ≈ шилінг"), так и питомі слова: ляд. Grudziądz – назва міста на Лядщині, *lemęgъ/*lemędzь "леміш" – назва рільської ряджі, *kremęgъ/*kremędzь у руськім похіднім <крем'язний~кремезний>. До питомих слів є там лічено й *koldędzь "колодязь", хоча ЭССЯ, ЕСУМ, Фасмер наполягають на германськім його джерелі. Але особливо рупиве в зв'язку зо словом <витязь> суть там приклади апелативів людини: *orbotęgъ/orbotędzь; до таких можна віднести й згадане вище *kremęgъ/*kremędzь, як именник на позначення "кремезної, сильної, дужої людини".
Слова "витязь" Славський там не згадує взагалі – ни серед прикладів германських запозичень, ни серед тих, які він перелічує яко питомі.

Рупив є рефлекс з літерою <y> в лядськім <zwyciężyć> "перемогти", zwyciężca> "переможець", хоча чи за верзиї германської від *viking- (яку я відкидаю), чи за верзиї від питомого *ui-t-en-g-o-s яко регулярний рефлекс у лядській слід було би чекати +<źwiciężyć>, +<źwiciężca> – тобто +<wic> замість <wyc>. ЕСУМ у статті під словом <звитяга> (ІІ, 250) етимологізує як: «очевидно, запозичення з польської мови», геть не зупиняючись перед нерегулярністю рефлекса в <y> лядських <zwyciężyć, zwyciężca>. Схоже, така неуважність/некритичність є результат "традиційного автоматизму" авторів ЕСУМ бачити слова в руській, різні від вятської, яко спосуди з лядської.
Брюкнер нерегулярність ту явно помітив, пишучи:
«Jeszcze w zabytkach 15. wieku wyciężny, wycięski, stałe; możnaby to i przez wi- jeszcze czytać; wobec niedokładnej pisowni dawnej rzecz arcyniepewna, skoro już w biblji pojawia się zwyciężyć, zwyciężyciel, jak później.» – проте ся його замітка свідчить, що там є щось "не так", але певного пояснення тому найти не міг, припустивши лише, що <y> могла бути правописна стара передача звук, передаваного в сучасній лядській правописи літерою <і>, але згодом ту літеру <y> в сих словах стали тотожнити зо звуком, передаваним літерою <y> в сучасній правописи. Таке припущення є цілком імовірне (в старих пам'ятках писемних лядських найдемо зокрема й написання <y> сполучника, писаного нині лядською <і>). Утім, необачно було би минути увагою й той факт, що в руській мові обмеження артикуляції фонеми, відбитої в д.-рус. письмі (в етимологічно невикривлених написаннях) літерою <и>, є засвідчено вже приблизно від кінця віку XIII. Міг тут бути зворотній напрямок запозичення – з руської в лядську?? На перешкоді сьому припущенню може бути відбиття назального дифтонга <ię> у сих лядських формах, хоча разом з тим можна припустити й аналогійну заміну в умовах тісних контактів між руською та лядською мовама.

витяслав
1
гордець
1

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

горді́й
1

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10034-ghordij.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

багатир
1

Форма з "о" замість "а" була нав'язана в часи СССР.

гордин
0

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

гордівни́к
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10032-ghordivnyk.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

горду́н
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10047-ghordun.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

слав
0

Без зайвих суфіксів.

відчаю́га
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайник
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчаєць
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайця
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

вельможа
0

«Великий муж» (геройство - велика мужність).

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями