Значення слова
Герой — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства.
Приклад вживання

Ніколи б не подумав, що стану свідком випуску гри "Герої меча та магії 7".

Походження

дав.-гр. ἥρως, hḗrōs — святий, священний, божественний, богатир, звитяжець, витязь

Слово додала

Перекладаємо слово герой

звитяжець
37
Наталя Линда 22 січня 2015
3 вересня 2017

звитяжець - це той самий витязь, та по-іншому сказаний

13 лютого 2018

звитя́жець (-жця)
r2u.org.ua: звитяжець

13 квітня 2020

ЕСУМ подає як полонізм:
goroh.pp.ua: звитяжець

17 квітня 2020

Zwycięzca?

22 грудня 2020

Та й саме слово "витязь" теж перейняте.

15 березня 2023

Звитяга то є українське слово, отже звитяжець також, нема чого постійно озиратися на Польщу, етимологічний радянсько-партійний словник треба переписувати з огляду на його політизовану ненауковість.

15 березня 2023

ЗВИТЯ́ГА «перемога, досягнення, успіх»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zwyciężyć (zwycięstwo, zwycięzca, zwycięski) має безпрефіксний відповідник wyciężyć, що походить від wiciędz, спорідненого з укр. ви́тязь;

15 березня 2023

ВИ́ТЯЗЬ
псл. *vitędzь;
запозичення з германських мов;
дісл. víkingr «вікінг», дангл. viking «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з днн. wîk «житло», з ісл. vík «бухта», víg «битва», víking «подорож додому»;
псл. t замість очікуваного с відповідно до герм. k пояснюється як результат дисиміляції, dz замість g – з форми множини vitędzi;
спроби пов’язати з псл. *vitь «здобич» (Holub–Kop. 418; Brückner 659, ZfSlPh 6, 64–65) видаються непереконливими;

16 березня 2023

Tô e xuiben uiclad, ouge'my o tœumy pisal.

18 березня 2023

-, черпане.

18 березня 2023

І яким це робом "вікінг" перетворився на "вітязя", 4 з 6 букв зовсім різні).
Оце етимолухи.

31 березня 2023

Дурня.
Шило на мило

10 листопада 2023

Героїня. ~ звитяжниця ..

21 листопада 2023

ЗАХИСНИК
,
боронець
,
ЖЕРТОВНИЙ
,

ПОБО́РНИК

21 листопада 2023

ЗВЕРШЕНЕЦЬ

23 грудня 2023

ЗВИТЯЖЦА: 1596 рік - звѣтє(з)ца
Словник української мови XVI - I пол. XVII ст. Випуск 11 (Затраченє – Злечитисѧ)... с. 113
https://archive.org/details/slovn11/page/n112/mode/1up?view=theater

витязь
31

ВИ́ТЯЗЬ, я, чол., поет. Хоробрий воїн, герой, богатир sum.in.ua: vytjazj

21 жовтня 2019
9 січня 2020

Не розумію, чому так мало голосів віддають цьому красному слову.

14 вересня 2020

Гарне слово. А витядзь можна?

22 грудня 2020

Перейняте слово: goroh.pp.ua: витязь .

22 грудня 2020

Дуже давно перейняте. То чи слід такими словами розкидатися?

22 грудня 2020

Я гадаю, що так, коли можна легко створити слово на своєму мовному ґрунті. Гадаю до того ж, що українцеві негоже називати хоробрих людей вікингами.

22 грудня 2020

Так витязь все ж таки, а не вікінг. Хоч уважається, що "витязь" йде від "víking", та перше слово є пристосоване для руської мови.

23 грудня 2020

Значіння слова-джерела од того ж не змінилось.
P. S. "Пристосоване" - ще одне польсько-галицьке слово. Коли Ви справді боронити єдину мову для всіх українців, то, може, хоч назвете наддніпрянські синоніми?

23 грудня 2020

Але фонетично нам рідніший є твар "витязь".
P.S. Я знаю, що се є лядське слово. Я як можу намагаюся вникати чуджих слів, не завжди вдається. Знаю лише, що для "пристосовувати" може бути "своїти".
"Коли Ви справді боронити єдину мову для всіх українців, то, може, хоч назвете наддніпрянські синоніми?"
"Єдина мова для всіх українців" не є "наддніпрянська мова".

23 грудня 2020

Він тільки тому рідніший, що первісна вимова зазнала таких самих звукових змін, що й питомі руські слова. Та тільки що нам з того? Хіба конче маємо називати хоробрих людей назвищем чужого народу?
Слово "своїти" має не таке значіння, як Ви кажете: r2u.org.ua: своїти . А поза колишньою підавстрійською Україною в людей заведено казати "приладновувати" та "приметиковувати". А що ""Єдина мова для всіх українців" не є "наддніпрянська мова"", то Ви й самі мені засвідчуєте раз у раз. От тільки чому - то вже для мене загадка. Незнання мови рідного краю? Незнання історії української мови? То вже Вам видніше, чому. Хиба Ви в школі не вчились, що новожитня зразцева українська мова постала на основі наддніпрянських говірок? А згодом галичани й собі порішили пристати на того мовного зразця? То звідки в біса в теперішній шкільній мові понабиралась сила такого, що його в говірках більшій частині України не знають і не вживають, а те, що знають і вживають, позначало з офіційного мовного вжитку?
Я й сам ще багато чого не знаю, і на мені теж далась узнаки бісова шкільна українська, однак нікому з нас не зашкодить освічуватись, читаючи й розпитуючи в людей, що та як.

23 грудня 2020

"Він тільки тому рідніший, що первісна вимова зазнала таких самих звукових змін, що й питомі руські слова. Та тільки що нам з того? Хіба конче маємо називати хоробрих людей назвищем чужого народу?"
Я цілком за питомо руські слова на позначіння даної тями, просто гадаю, що слово "витязь" не слід викидати, може бути поряд з иншими питомими.
"Хиба Ви в школі не вчились, що новожитня зразцева українська мова постала на основі наддніпрянських говірок? А згодом галичани й собі порішили пристати на того мовного зразця?"
Учив. Тільки от що доброго в тій "зразцевій" мові сьогоднішній? Як писав Олисій, що се є той самий суржик, тільки вніфікований. А що доброго в тому, що галичани вчаться цій "зразцевій" мові, а свої говірки забувають? Те саме загалом по всій Україні (хоча вже пів України просто московською мовлять).
Я теж намагаюся читати й освічуватися, й різних людей питати. Кільки є тут на Словотворі, так усе більше дізнаюся про вкраїнську мову, щось від людей, щось сам почитую.

23 грудня 2020

Нехай буде той витязь, хоч на те слово й тепер не часто натрапиш.
Первісна новожитня зразцева українська мова й теперішня сучукрлітмова - це різні речі. Бо сучмова - плід витискання явищ мови класиків українського письменства московськими й галицькими мовними явищами, тобто справді суржик.
Цього одоробла треба позбутись та повернути мовний розвиток на природні рейки. З говірок до зразцевої мови годиться брати те, що спрощує мовний ужиток.
Ні галичан ні кого иншого ніхто не силує забувати свою говірку. Однак не годиться засмічувати спільноукраїнського мовного зразця говірковими явищами, а витискати мовні явища більшості мовними явищами більшості й поготів.
Що пів України розмовляє московською - то це наслідок недостачі завзятої меншості та її незмоги гуртуватись. А поки що Україна - удавано вільна держава, і державна мова в її така сама - удавано українська, а насправді ні те ні се.

23 грудня 2020

Добродію Вадим, добродію Олекса, тому нам і є передусім викинути усі лядські та московитські слова! Схід і Захід тоді стане розуміти спільно! Скільки не сперечайся за західно-українські слова чи східно-українські, головна мета – винищити усі москальські та польські.

25 грудня 2020

"що новожитня зразцева українська мова постала на основі наддніпрянських говірок?"

Так учать, така бо є шкільна програма.

25 грудня 2020

"й тепер не часто натрапиш"

Сута манипулація – нині "натрапиш" де більше на суржик.

20 березня 2021

Карл-Франц Ян Йосиф "Скільки не сперечайся за західно-українські слова чи східно-українські, головна мета – ВИНИЩИТИ усі москальські та польські. Схід і Захід тоді стане розуміти спільно!"

Нарешті я знайшов визначення справжньої мети "найкращих користувачів" цієї цікавої спільноти, яка має дивну і неправильну назву "Словотвір". Пропоную на заміну альтернативні назви:
1. Словоцид.
2. Словокост.
3. Словомор.

А ще було би цікаво знайти побратимів - москальські та польські інтернет-спільноти, які героїчно винищують в своїх мовах запозичені українські слова. Хтось бачив такі сайти? Ну, хоча би білоруські, будь ласочка! Бо ці однакові слова в різних мовах вже просто задовбали!

22 березня 2021

Ми ж їх не просто нищимо, а творимо замінники. Тому й Словотвір. Вам би в літературу чи пресу.

25 березня 2021

О-о. Нащо нам слова, накинуті в 1930-их роках, яких українець 1910-х би й не зрозумів?

7 травня 2021

П. Мельник,

пишете: "Я знаю, що се є лядське слово."

Що саме в тім слові наводить Вас на таку впевненість?

26 травня 2021

ЕСУМ пише.

26 травня 2021

Aha. Nou... :)

27 травня 2021

Так, а Ваша думка цьому суперечить?

28 травня 2021

Свою думку'сми висловив ту під fitẽg.

28 травня 2021

Ви, мабуть, не так зрозуміли.
Ми з Олексою бесідували за лядськість слова "пристосоване", а не за лядськість "витязя".

28 травня 2021

Ax, inose.

11 лютого 2022

Уподоба. Шось дуже багато хто на осідку боїться праслов'янських слів германського походження.

16 березня 2022

Окрім чоловічої, є ще й жіноча форма: "витязька".
Напр. "Є дванадцять витязьок. Одинадцять уб'ємо, а дванадцяту візьме король за жінку". (Казка про Єруслана Лазаровича).

15 березня 2023

-
Шило на мило.

16 березня 2023

Né. Ceomou?

1 квітня 2023

Бо на "Goroh" так написано.Хоча розумію що там можуть бути помилкові твердження.

15 березня 2023


Шило на мило

31 березня 2023

Звитязтво - перемога.
Витязь - переможець.
(Сл. Білецького-Носенка).

31 березня 2023

Звитяга, звитяжець, витязь — черпані слова.
Тобто шило на мило

1 квітня 2023

Чому шило на мило?

1 квітня 2023

ВИ́ТЯЗЬ
псл. *vitędzь;
запозичення з германських мов;
дісл. víkingr «вікінг», дангл. viking «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з днн. wîk «житло», з ісл. vík «бухта», víg «битва», víking «подорож додому»;
псл. t замість очікуваного с відповідно до герм. k пояснюється як результат дисиміляції, dz замість g – з форми множини vitędzi;
спроби пов’язати з псл. *vitь «здобич» (Holub–Kop. 418; Brückner 659, ZfSlPh 6, 64–65) видаються непереконливими;
р. ви́тязь, бр. ві́цязь, др. витязь, п. ст. witez, ч. vítěz, слц. víťaz, вл. wićaz «герой; селянин-орендар», болг. витя́з, м. витез, схв. вȕтēз, слн. vítez, стсл. витѧзь;

1 квітня 2023

"Витязь" і "вікінг", 5 із 6 буков різні, докази запозичення слабкі і непереконливі.

11 листопада 2023

<видаються непереконливими>

I use?

славе́тник
22
Volodymyr Khlopan 11 вересня 2020
13 вересня 2020

Годже!

23 грудня 2020

Та чи не має бути славІтник?

25 грудня 2020

Мало би.

28 грудня 2020

Що таке кажете? ПисьмІнник? ДієймІнник? ПриймІнник? ПутІнник?

10 листопада 2023

у множині мабуть тоді - славітники

10 листопада 2023

<Що таке кажете? ПисьмІнник? ДієймІнник? ПриймІнник? ПутІнник?>

Vasye ‹письменник›, ‹іменник›, ‹прийменник› e novomóuva.

21 листопада 2023

славетець.

15 лютого

Найкраще

хоробрин
13

xoròbrin; xoròbor (xoròbr-)

אלישע פרוש 19 грудня 2020
19 грудня 2020

Рупно, +.

23 грудня 2020

Либонь з иншим суфіксом згодилось би. Бо з -ин звичайно утворюють назвища людей од назвищ місцевостей.

23 грудня 2020

І мені інтересно, що на це добродій Єлисій одвітить.

23 грудня 2020

Fitalçi cœho sõty: boyarin/bolyarin, bégénin/béglénin, leudin, celẽdin, uoyin?

29 грудня 2020

У цьому ряді немає слів, утворених од прикметників.

21 січня 2021

A cœho b’yim wd pricmetnikwf bouti?

18 березня 2021

Мене от яка цікавить Ваша думка. Нині багато героїв не обов'язково мають мати хоробрість в бою або щось таке. Є мати-героїні, є герої-науковці, чимало з них можуть бути не хоробрими, но бути героями для своєї держави. То може краще ще глядать синонімів?

18 березня 2021

А ще маємо героїв творів, які можуть бути і не хоробрими зовсім.

20 березня 2021

To uẽtscoiõ muislite tou. Cyto uẽtscoiõ zoüõty tuim samuim slóuom <герой> za rwznœ tẽmui 1) »xorobreç u boyé« ta 2) »liçe u cnigé, pléucé, rouxopisi«, inximi mòuwami zoüõty rwznuimi, na pr.: némeçscoiõ 1) e <ein Held>, a 2) <eine Figur>, praneçscoiõ 1) e <un héros; un preux>, a 2) <un personnage>, sloüacscoiõ ta ceixscoiõ 1) e <hrdina>, a 2) <postáva>, ẽghelscoiõ 1) <a hero>, a 2) <a character>.

20 березня 2021

<А ще маємо героїв творів, які можуть бути і не хоробрими зовсім>
Це протагоніст - головна дійова особа літературного твору. Колись він мусив бути хоробрим. Але потім появилось дегенеративне мистецтво з чорними квадратами і трусливими героями. 😊

21 березня 2021

Про героїв творів і подібне відповів ім у змінці више.

25 березня 2021

Тоді треба буде добавити на словотвір "герой твору" буде.

11 лютого 2022

Уподоба.

подвижник
7
Volodymyr Nyzhniak 20 січня 2015
21 листопада 2023

+ + +

21 листопада 2023

Рупно

звитяж
7

Просто звитяж із наголосили на И, а героїка — звитяга

Oleksiy Stepanishchev 15 жовтня 2016
28 травня 2021

Нелогічний словотвір. Літера "ж" тут може походити тільки від *g + адйективне *-y-o- зо значенням "чий" або "який відноситься до чого/кого", й таким чином значило би "витязів (кого?, чий?)". Ще й неясної мотивації, семантично зайвий префикс <з->.

15 березня 2023

хоробрець
7

Натхнено словом Єлисія. Від основи "хоробр(ий)".

fitẽg
7

Проглядаючи "Матеріали" Срезнівського, натрапив на слова <витѧжьство> (там товмачено: "ανδρία", "fortitudo"), <витѧзь> (там товмачено: "ηρος", "hero"), и знаючи вкорінений погляд про германське джерело, знову перечитав доступні статті з етимології сього слова, а також инші джерела.

Досі каменем спотикання в поясненні германського джерела в праформі *viking- є результат */t/ в формі слов'янській сього слова; регулярний очікуваний рефлекс *-kin- у руській мові мав дати +<-чѧ->. "Залатати" сю "нерегулярність" пробували пояснюючи: а) дисиміляцією, та b) впливом слова *vitěnьcь.
Пояснення а) є наведено в ЕСУМ (І, 385) у статті до слова <витязь>, цитую:
«псл. t (виділено жирно – моя примітка) замість очікуваного c (виділено жирно – моя прим.) відповідно до герм. k (жирно – моя прим.) пояснюється як результат дисиміляції, dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi».

Пояснення b) є на Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/vitędzь) від *vitěnьcь, яке там пов'язують з дієсловом "вити ( ≈ "плести")", посилаючись на Брюкнера (Alexander Brückner) та Махка (Václav Machek).
На Wiktionary, віді, Махка та Брюкнера недотямили та перебрехали. Праформу *vit-ěn-ьcь (sic! там), з якою Махек в'яже слово "витязь", він веде він корене *uey- в значенні *"гнати, переслідувати; погоня, переслідування; полон, здобич, добуток; зиск", відки постали слова зо значеннями "достаток; вигода, бариш, зиск", "воїн; війна; воювати", "вила (байний жіночий твір ≈ "русалка/німфа/фея)", а не від корене *uey- в значенні "вити (≈ плести)".

Пояснення а) фонетичних "нестиковок", наведені в ЕСУМ, є, явно, вторено з Фасмера:
«Стар. *vicęʒь могло дать в результате диссимиляции *vitęʒь (ср. ц в це́рковь, цата и др.)».
По перше, порівняння зо словами "церква", "цята" до "витязь" ні до чого, оскільки палаталізація */d͡ʑ/← *g в разі будь якого вихідного корене в слові "витязь" могла бути тільки прогресивна, а в "церква" та "цята" є палаталізація /t͡ɕ/ ← */k/ регресивна. По друге, *k перед *ing, узагалі, дало би тільки /t͡ʃ/ (тобто <ч>), не /t͡ɕ/ (<ц>). Тобто, коли вже й є яку "нестиковку" з "неочікуваним /t/ в <витязь> яснити, то не *<вицязь> → <витязь>, а з *<вичязь> → <витязь>, коли воно взагалі походить від праформи з *k, маючи на увазі *viking-, що нижче буде спростовано. Про <-зь> Фасмер тільки пише, що «Сканд. этимология не объясняет распространения слова в сербохорв., а также -dzь при наличии варя́г, колбя́г, буря́г», не пропонуючи пояснення. ЕСУМ те пробує яснити морфологичним чинником: «dz (жирно) замість g (жирно) — з форми множини vitędzi». Проте, прогресивна палаталізація *g → */d͡ʑ/ ( → укр. <-зь>) є вповні регулярна: <ретязь, пінязь, князь, колодязь; заяць, місяць>, також ляд. <mosiądz>. Форми з <г> в згаданих Фасмером <варя́г, колбя́г, буря́г> проти сих наведених форм з <-зь, -ць> слід яснити тим, що ся палаталізація була нестійка (й пізніша) проти палаталізацій регресивних, напр. у *kit- → <чит->, *gi- → <жи->, *ske → <ще> тощо, та *tya → <ча>, *sya → <ша> тощо. Нестійкість ту видимо яскраво в дублетні <шьлѧгъ : стьлѧѕь> "schilling", <тѧгати : тѧѕати> ← *tengati, <двигати : двиѕати> ← *duigati, <лѧкати : лѧцати> ← *lenkati; є те хитання й у формах з <-иця> та <-ика> – обидва рефлекси з *-ika, напр: <ожика> ← *ozyika, але <суниця> ← *sonnika. Ба, хитання таки ймемо у регресивній палаталізації: <квѣтъ : цвѣтъ>, <гвѣзда : звѣзда>, й віді таки в <кмин : ц(ь)мин>. Очевидно, просто деякі слова закріпилися тільки в одній формі, инші же в обох (подекуди набувши різних значень).

Вертаючи до пояснення (ЕСУМ; Фасмер; ↑) "дисиміляцією", постає питання: чому взагалі вона там мала бути? Коли "витязь" таки має проходити від *viking-, то воно спокійно собі могло бути +<вичазь> – нич суперечливого би в такій формі для руської фонологиї не було. Пояснення "дисиміляцією" є там явно ad hoc.
Виведення від *viking-, яко є видіти, тягне купу проблем з "неочікуваними" рефлексами. Узагалі, вражає впевненість Фасмера («Слав. *vitę,ʒь, НЕСОМНЕННО, заимств. из герм. *víking-, др.-исл. víkingr.»; так само, явно вторячи за Фасмером, ЕСУМ: «запозичення з германських мов»), при тім, що нижче Фасмер перебирає ряд инших джерел (у кожнім разі запозичення).

Версію питомого походження слова <витязь> (з посиланнями на Брюкнера, в ЕСУМ й на Махка) є зазначено в Фасмера, яку там же є й відкинуто: «Попытки найти исконнославянское объяснение, которые имели место у Брюкнера (658 и сл.; AfslPh. 42, 139 и ZfslPh 6, 64; он считает, что это слово произошло от *vitь "добыча"; ср. обилие и т. д.) [...], неубедительны» – без якої аргументації. Додано є тільки: «см. против — Янко ("Slavia", 9, 343). Контраргументацію згаданого там автора Янка в мене прочитати змоги поки не було. Втім, доступні ми суть словники етимологичні: чеської мови (Махка) та лядської (Брюкнера), де сю саму верзию від кореня *uey- "гнати, переслідувати; здобич" (див. ↑) є висловлено. Брюкнер: https://pl.m.wikisource.org/wiki/Słownik_etymologiczny_języka_polskiego/zwyciężyć .
Махек:
«[...] Pak by se nejlépe hodil výklad, že je patrně z *vit-ěn-ьcь, [...], *vitь je "prospěch, užitek" [...]», и далі слідують приклади відповідників у д.-рус., ст.-сл., д.-инд.
Рупива є зокрема судлива змінка Махкова про гадку походження від *viking-:
«Jsou i jiné výklady, nejčastěji se odvozuje od germ. Vīking, jména Vikingů», зазначаючи там же фонетичні проблеми сеї верзиї: «ale to má nesnáze hláskové», й далі:
«...; ostatně, vikingové nebyli hrdinové, ale jen sprostí lupiči a hrdlořezi ( = "глупі грабіжники та горлорізи"!); není jinde příkladu, že by název pro vítěze ( = "героя") byl odvozen od jmen takových násilníků.».

Висловлена сими останніми авторами верзия походження від питомого корене *uey- *"гнати, переслідувати; здобич" з розвитком в инші різні значення в різних словах уповні задовільняє як фонетичний бік слова <витязь>, так и семантичний. Праформа *uitengos (*i ← *ey), структури морфологичної: *uit-en-g-o-s, містить *uit- (у свою чергу, ← *ui-t-), представлений у таких словах, засвідчених у "Матеріалах до словника д.-рус. м." Срезнівського: <възвитити> "lucrari" ( = "виграти; добути"), възвитиѥ "барыш, выгода, рост", възвитовати "παρακερδαίνειν" (пор. κέρδος "вигода, зиск; здобуток, здобич"), възвить "барыш, выгода, рост", привъзвитити "приобрести". Чепінь <-язь> тут слід реконструювати як *-en-g-o-s, окремо розглянутий Славським (F. Sławski, Język Prasłowiański, 66, під: Suf. -ęgъ, -ędzь), з наведеними там прикладами в инших словах – серед їх як германські запозичення ("князь", "пінязь", "стлязь, шляг ≈ шилінг"), так и питомі слова: ляд. Grudziądz – назва міста на Лядщині, *lemęgъ/*lemędzь "леміш" – назва рільської ряджі, *kremęgъ/*kremędzь у руськім похіднім <крем'язний~кремезний>. До питомих слів є там лічено й *koldędzь "колодязь", хоча ЭССЯ, ЕСУМ, Фасмер наполягають на германськім його джерелі. Але особливо рупиве в зв'язку зо словом <витязь> суть там приклади апелативів людини: *orbotęgъ/orbotędzь; до таких можна віднести й згадане вище *kremęgъ/*kremędzь, як именник на позначення "кремезної, сильної, дужої людини".
Слова "витязь" Славський там не згадує взагалі – ни серед прикладів германських запозичень, ни серед тих, які він перелічує яко питомі.

Рупив є рефлекс з літерою <y> в лядськім <zwyciężyć> "перемогти", zwyciężca> "переможець", хоча чи за верзиї германської від *viking- (яку я відкидаю), чи за верзиї від питомого *ui-t-en-g-o-s яко регулярний рефлекс у лядській слід було би чекати +<źwiciężyć>, +<źwiciężca> – тобто +<wic> замість <wyc>. ЕСУМ у статті під словом <звитяга> (ІІ, 250) етимологізує як: «очевидно, запозичення з польської мови», геть не зупиняючись перед нерегулярністю рефлекса в <y> лядських <zwyciężyć, zwyciężca>. Схоже, така неуважність/некритичність є результат "традиційного автоматизму" авторів ЕСУМ бачити слова в руській, різні від вятської, яко спосуди з лядської.
Брюкнер нерегулярність ту явно помітив, пишучи:
«Jeszcze w zabytkach 15. wieku wyciężny, wycięski, stałe; możnaby to i przez wi- jeszcze czytać; wobec niedokładnej pisowni dawnej rzecz arcyniepewna, skoro już w biblji pojawia się zwyciężyć, zwyciężyciel, jak później.» – проте ся його замітка свідчить, що там є щось "не так", але певного пояснення тому найти не міг, припустивши лише, що <y> могла бути правописна стара передача звук, передаваного в сучасній лядській правописи літерою <і>, але згодом ту літеру <y> в сих словах стали тотожнити зо звуком, передаваним літерою <y> в сучасній правописи. Таке припущення є цілком імовірне (в старих пам'ятках писемних лядських найдемо зокрема й написання <y> сполучника, писаного нині лядською <і>). Утім, необачно було би минути увагою й той факт, що в руській мові обмеження артикуляції фонеми, відбитої в д.-рус. письмі (в етимологічно невикривлених написаннях) літерою <и>, є засвідчено вже приблизно від кінця віку XIII. Міг тут бути зворотній напрямок запозичення – з руської в лядську?? На перешкоді сьому припущенню може бути відбиття назального дифтонга <ię> у сих лядських формах, хоча разом з тим можна припустити й аналогійну заміну в умовах тісних контактів між руською та лядською мовама.

אלישע פרוש 8 травня 2021
14 травня 2021

А що fitẽg за тямою вікінг?
вікінг

14 травня 2021

А що є?

14 травня 2021

Якщо витязями звати і вікнгів і героїв, буде безлад.

14 травня 2021

То вже не до мене претензия.

17 травня 2021

Можна розрізнити відсутністю палаталізації для тями "вікінг".
fitẽg <витязь> "герой" : fitẽgh <витяг> "вікінг".

26 травня 2021

Так якщо Ви твердите, що слово негерманського роду, то чого б йому бути за "вікінга"?

26 травня 2021

Nou, xotẽty. :)

17 лютого 2022

"Я бим героя витязем не звав."

Тепер Ваша думка змінилася?

12 жовтня 2021

Усе ж як Ви ставитесь до думки, що звитяга і подібні слова в українській мові полонізми? Чому вважаєте її неправдивою?

17 лютого 2022

Прочитав примітку до цього слова, дуже рупо.

Яснення питомости цього слова для мене є досить переконливим і фаховим, тож тисну свою подобу.

17 лютого 2022

U moyeiy zméncé pœd slovom e tam xuiba: <обмеження артикуляції>, mésty pravilnoho: <обНИження артикуляції>.

31 березня 2023

1 квітня 2023

Чому - ?

богатир
6
12 червня 2017
13 червня 2017

Це тюркське слово-запозичення з тюркських мов / Етимологічний словник української мови у семи томах. А-Г. Том 1. 1982. - С. 220

мужла́н
6

mõgylan
/mʊʒ.ˈlɑn/

ЕСУМ ІІІ, 530 (муж): мужла́н "здорова, міцна людина, богатир".

אלישע פרוש 20 березня 2021
17 червня 2021

+++!

29 жовтня 2021

"здорова, міцна людина, богатир".
Це не герой.

1 квітня 2023

😁🤦‍♂️

відчайдух
5
Ціхоцький Іван 20 січня 2015
горді́й
4

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10034-ghordij.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
29 жовтня 2021

+

11 лютого 2022

Цікаво.

козак
4

в переносному значенні

Oleksander Lysenko 14 вересня 2020
14 вересня 2020

+

14 березня 2023

давнє запозичення з тюркських мов;

велечинець
3

Наголос на чи.

Kathy Lozen 15 березня 2023
звершенець
3

Героїчний вчинок або інші звершення..
___________________________

вершити правосуддя, звершити правосуддя - здійснити -
ЗВЕРШИТИ - взяти гору/ПЕРЕВАГУ., - (здійснити у значенні виклику).
^ ............................. ^
ЗВЕРШУЮТЬ подвиги - герої. Відповідно звершення героя робить його - звершенцем/ ЗВЕРШЕНЕЦЬ.

Звершивши подвиги, Геракл звільнився від служби в боягузливого Еврістея, повернувся до Фів..

вершій
3

верш[-итель]
верш[-ій]
..
Від. вершитель; у то й чи інший момент особа набуває такої значимості - статусу "героя"/стає "героєм - "вершителем" у змінах подій з прямої участі..

(Думка, новотвар М.С.Я.)

переможець
2
S. Velichko 13 червня 2017
21 лютого 2018

А як називати переможця, який програв двобій переможців? :-)

П. Н. (P. S.) Але, в будь-якому разі, Ви є молодцем (у гарному розумінні цього слова, звісно). :-)

Oreksanduru 3 жовтня 2022
звисяжець
2

звисяжці ;
, звисяжник и ,
осягнути, якусь міру недосяжну - вже у – з -ви -сяг.

(недосяжне стало досяжним, відповідно - людиною)
____________________
надано мінник - (автор МСЯ)

сміливець
2

, - бо чинить сміливі дії, насмілюється на більше - Герой

вершитель
2

Див. "вершій"

достойники
2
захисник
2

Захищає своєю жертовністю.

8 вересня

+

боронець
2
жертовний
2
посвятник
,
посвятники
2
поборник
2

ПОБО́РНИК, а, чол. , книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь.

( СВЯТІ - теж захисники........ )

витяслав
1
Andrii Andrii 4 березня 2019
5 березня 2019

Поясніть. :-)

5 березня 2019

Ratty, читайте «Меч Арея» Івана Білика. Там це слово і знайдете.

гордець
1

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
багатир
1

Форма з "о" замість "а" була нав'язана в часи СССР.

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
1 вересня 2020

Пишете дурню про "нав'язане в часи СССР". Коротке *а з чуджих мов у друс. було закономірно адаптовано в голосний /о/; и не йно в друс, а й в инших словйянських мовах: чес./слвц. opát через баварську німецьку від лат. abbatus, oblátka~oplátka від лат. ablatta, слвц. oltár, чес. oltář від лат. altare, ги рус. wltary/ѡлтарь ("вівтар"), ляд. ormien- від *armen-, рус. Олександро від гр. Αλέξανδρος, чес. ocet, слвц. ocot, рус. oçyt/оцьт ("оцет") через готське aketus від лат. acidus "кислий", рус. osyl/осьл ("осел"), чес. osel через готське asilus від діал. лат. asilus, від лат. asinus тощо.

2 вересня 2020

Бздур пишете, українська літературна мова не відала форм "богатир", її немає в жодному дорепресивному словнику, розділ на "багатир" (багатий) та "богатир" (сильний) зробили за СССР безрозсудно і глупо. Це один з класичних прикладів безглуздого розділення на взір штучного розділення "дружний" та "дружній", якого до СССР не було. Видно, що мало читаєте про зміну совітами сучасної української мови, приклад з "богатирем" та "багатирем" часто згадують як приклад глупої зміни совітами української мови.

Ваші приклади тут геть дивацько лежать – ви ж даєте приклади про типове українській мові уникнення звуку "а" на початку слова. Це ж геть не те саме.

3 вересня 2020

Мені "літературну мову" не ставте в добрий приклад. І не махайте виразами "дорепресивні словники" – далеко не все в них є добре, й слово з таких словників для мене не буде добре тільки тому що воно є в "дорепресійних" словниках. І не перекручуйте мене: я не кликав до заведання двох окремих форм – з <а> та з <о>.

Ні, ті приклади демонструють у першу чергу адаптацію в словянські мови чуджого короткого */а/, а що серед прикладів є таке */а/ на початку слова, є річ друга.

Ось Вам приклади з */а (коротким)/ => */о/ в друс. не на початку слова:

пгерм. *skatta => друс. скѡтъ;
гот. smakka => друс. смокъі "фіга";
дсканд. danir "датчани" => друс. дѡнь "тс.", доньскъ "датський";
дгр. παπάς => друс. пѡпъ;
двнім. channa "глек" => друс. конъі, кѡнъва (укр. <кінва>);
лат. cannabis/гр. κάνναβις => друс. конопліа;
лат. catillus => друс. котьлъ;
пгерм. fasta- "постити, піст" => друс. пѡстъ тощо.

3 вересня 2020

Їйбогу я не розумію, нащо витратили свій час це написати, до чого тут взагалі адаптація чужих мов?!
Ваші приклади це слов'янська адаптація чужих слів.
Я ж вам дав слов'янське слово від псл. bogatъ, де вже на питомому руському тлі відбувся перехід "о" в "а" (як і у слові гарячий), у слові "багатир" відбувся всюди без винятку, і лишень за часів совка москальське "Богатырь" (яке читається так само як "Багатырь") стали перекладати українським "Богатир", маючи на увазі сильну людину, а "Багатирями" стали називати багатих, і це так само тупо, як називати багатими багатих, а богатими божих. Або кажанами кажанів, а кожанами тварин з кожою. Або калачами калачі, а колачами хлібці.
Може, раніше Ви мене неправильно собі зрозуміли.

16 вересня 2020

багатир—це є богач, а не звитяжець чи козак

16 грудня 2020

Ще раз відпишу, поділ на "Багатир - багатий", "Богатир - сильний" стався в часи Сталіна, до того такого поділу не існувало в мові вкраїнській.

вельможа
1

«Великий муж» (геройство - велика мужність).

Svar Sirenko 14 серпня 2021
лицар
1
Лина Слюсарь 7 березня 2023
23 грудня 2023

+

23 грудня 2023

-

славенко
1

Наголос на ве.

Kathy Lozen 15 березня 2023
здобувець
1

здобув/здобуває щось у вагомому позитивному значенні.
¬
Перетяга у значення - " пофесіонал"
Перевага

непобор
1

непоборний(на), непереможний(на)

Kuľturnyj aborihen 20 жовтня
гордин
0

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
гордівни́к
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10032-ghordivnyk.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
горду́н
0

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10047-ghordun.html#show_point

Натхнено схожим розвитком тями кореня "гордий" (від прасл. *gъrdъ):
Чеською герой — hrdina

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
слав
0

Без зайвих суфіксів.

26 травня 2021

Rozüitoc znacyeinnia?

17 червня 2021

Герої ж славетні.

24 серпня 2021

Прошу? Як це не всі?

відчаю́га
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайник
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

26 травня 2021

XD

17 червня 2021

Що смішного?

17 червня 2021

Use?

18 червня 2021

З відчайдуха теж смієтесь?

відчаєць
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

відчайця
0

Етимологічний Словник Української Мови знає слово відчаю́га «сміливець», від слова відчай, прямо від давньоруського слова отъчаяние, що означало «відвага, хоробрість».

26 травня 2021

Ta nou...

валечник
0
Dandemis 21 червня 2022
чудотворець
0

Бо він/вони вершать справедливість.,
Змінюючи світ на краще.,
Відважними вчинками на добро, благо, користь.

7 вересня

Це до релігії, чудотворці

чудій
0
чудійник
0
втрутче
,
втрутар
0

"герой" в лапках..
/

!Гей(!агов), ти, втрутче.. (втрутаре)

переяслав
,
переяслава
0

переймаючий(ча) славу

Kuľturnyj aborihen 20 жовтня
прибислав
,
прибислава
0

прибуваюча слава

Kuľturnyj aborihen 20 жовтня
предслав
,
предслава
0

випереджаючий(ча) славу

Kuľturnyj aborihen 20 жовтня
21 жовтня

Пердослав якийсь. А Довбослав мабуть "видовбуючий славу")

ратимир
0

відомий у світі воїн (ратник)

Kuľturnyj aborihen 20 жовтня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
30 жовтня 2022

До Чистилища

Давно усталене слово, має купу похідних

героина (XVII ст.)
героїза́ція
герої́зм
героїзува́ти
геро́їка
герої́ня
герої́чний
геро́йство
геро́йствувати

15 березня 2023

Невігласу все "Давно усталене слово".

31 березня 2023

Це кажете дзеркалу? 🧐😁

8 вересня

ПОТІШИЛО але й РОЗЧАРУВАЛО

10 листопада 2023

звисяжець
1

звисяжці ;
осягнути, якусь міру недосяжну - вже у – з -ви -сяг.

(недосяжне стало досяжним, відповідно - людиною)
___________________
надано мінник - (автор м.с.я.)

21 листопада 2023

ПОБО́РНИК

справедливості -

ГЕРОЙ
____________________
ПОБО́РНИК, а, чол. , книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь.

21 листопада 2023

ВІДВАЖНИЙ

ВЧИНОК

ГЕРОЇЗМ

21 листопада 2023

гі́дний
,
ДОСТОЙНИКИ

21 листопада 2023

ЗАХИСНИК
_______

Захищає своєю жертовністю.

/

боронець
_________

, жЕРТОВНИЙ

21 листопада 2023

Поборник
/
Чудотворець

7 вересня

Вершій

__________

Поділитись з друзями