Але саме слово "make-up" приваблює саме тим "up", тим "аттапирівать". Макіяж, власне, накладають не для того, аби лікувати шкіру, витрачати час, прибираючи наодинці хату й не очікуючи гостей. Хіба потрібно травмувати шкіру, робити над нею експерименти, адже будь-який крем (мастика), будь-яке "облицювання" (шкіри як стіни) не є чимось природним і часто призводить до пришвидшення старіння?! Без бажання показати себе з найкращої сторони, зробити скачок "up", свідомо, або й на рівні інстинкту, "make-up" за малим винятком (певному відсотку людей притаманні психічні відхилення) не має змісту. Тому "пур" у цьому слові - мед, а не зайвина. Жартом я б переклала як "чеп-пур".
У побуті треба не більше двох складів, розтягненість швидко підміняється чимось коротшим, часто іноземним.
Доречно, що від найвідповіднішого змісту українського дієслова, але щось би гостріше для побутового вжитку, для літератури - так.
? Вибачте, не зауважила вчасно вашого ''дотепу''. Не думаю, що безтактність є рисою, притаманною вихованим людям. Щодо себе особисто, то все життя думаю, пишу й говорю українською мовою. "...Єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, – безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..."
(Галина Мирослава)