Ну, якщо є визначення, яке можна дати одним словом, то хіба це слово не буде ідеальним перекладом?
«bezlitunnykiv» nyni baaagaćko riznovydiv rozvelosia! Tomu DRON — je odnym z vydivotyh «bezlitunnykiv», odnak hotilosia b čitkišogo terminu same na cej riznovyd bezlitunovogo prystroju: jak ne jak, drony nyni nabuvajuť vse biĺšogo i biĺšogo pošyrennia vže naviť v pobuti — na vidminu vid inšyh riznovydiv BPLA...
Запитання до Юрка Зеленого. Що Вам заважає писати кирилицею? Просто досить нелегко читати відгуки латиницею (здається, польського зразка). :-)
Vidpoiď dlia Ratty More: a ščo Vam zavažaje napysaty svoje imja-prizvyšče čy psevdo — kyrylkoju?? Ščodo mene, to: PO-PERŠE, ja ǧruntovno perekonanyj, ščo dlia togo, aby ostatočno Ukrajini vyjty z jarma kacapo-rašyzmu — UkrMova maje perejty na vidpovidno adaptovanyj uklad LATYNKOVOJI abetky!! Zvisno, ce ne jedyna rič, jaka maje buty zroblena — ale odna z kliučovyh. Inšoju takoju kliučovoju riččiu, dlia prykladu, je, skažimo, perevedennia UkrZaliznyci na evropejśku šyrynu koliji. Biĺše pro moju pozyciju stosovno UkrLatynky — abo po-googliť, abo ž možna pryvatno: jurko.zelenyj@gmail.com. PO-DRUGE, same zaraz pyšu latynkoju, jaka po suti, je zlegka vydozminenoju abetkoju Jirečka — tak zvana «Jirečkivka». Biĺše pro neji — na WIKI: 
uk.wikipedia.org: Українська латинка. A zagalom šče biĺše pro UkrLatynku možna diznatysia na čudovij imenci: http://latynka.tak.today ;)
Ratty More, a oś odnijeji z pryčyn, čomu napravdu TUT, na Slovotvori ne duže zručno čytaty vidguky — je ne UkrLatynka, a VIDSUTNISŤ možlyvosti bodaj prosteńkogo formatuvannia textu, rozbyvky jogo na vidstupy (abzacy), toščo. Pro šo ja ne odnorazovo nagološuvav dobrodiju Mike Svystun ;0)))
"Vidpoiď dlia Ratty More: a ščo Vam zavažaje napysaty svoje imja-prizvyšče čy psevdo — kyrylkoju??" - Мені нічого не заважає. Цей обліковий запис створювався для зовсім іншої мети (розробка застосунків, які передбачають можливість ділитись з друзями у FB). У мене було бажання приписатись (зареєструватись) тут під справжнім ім'ям-прізвищем. Але самі знаєте, що війти сюди можна через FB. Стосовно латинки - Ваша думка Мені зрозуміла. Це Ваш вибір. :-) "je zlegka vydozminenju abetkoju" - під словом "vydozminenju" Ви мали на увазі "видозміненою", чи "видозміненю"? :-)
Ratty More, nasampered — diakuju za uvažnisť: u slovi « vydozminenju» zakravsia zvyčajnyj podruk: vže vypravyv! Jasna sprava, ce suto moja pomylka, ale ne v ostanniu čergu vona jde vid togo, pro ščo ja kazav — tut duuže nezručno vyčytuvaty ta pravyty naviť svoji vlasni vidguky... Maju spodivannia, ščo rano čy pizno hlopci zi Slovotvoru taky dodaduť možlyvisť bodaj legkogo redaguvannia, i aby bulo pole vsiogo textu, a ne tiĺky odyn ruhomyj riadok... ;)) Ščodo Vašogo pojasnennia «Цей обліковий запис створювався для зовсім іншої мети (розробка застосунків, які передбачають можливість ділитись з друзями у FB)» — naspravdi, ce DUUUŽE pošyrenyj vypadok, koly liudy pojasniujuť, ščo svoje imja/prizvyšče (nu abo tvorče psevdo — nema riznyci) navmysno napysaly latynkoju, aby spilkuvatysia iz zagranyčnymy soratnykamy po roboti, druziamy v díaspori, i take inše. Otže, vyhodyť, ščo liudy sami ž vyznajuť, ščo dlia kraščogo porozuminnia zi Svitom — varto svoje imja napysaty latynkovo. Ale ž vodnočas nosiaťsia z toju Pěti-Pěrvoǧo «ǧraždankoju» jak z rozbytym jajcem! Zdajeťsia, ce nazyvajeťsia «rozdvojenniam osobystosti», šyzofrenijeju po prostu. Čy ne tak? ;0))
І такі випадки бувають. :-) А що означає "Pěti-Pěrvoǧ «ǧraždankoju»"? Можете написати цей вислів кирилицею? Або хоча б дати посилання, щоб дізнатись значення цього виразу (на випадок, якщо у Вас відсутнє бажання записати той вираз кирилицею)? :-)
Ratty More: «А що означає "Pěti-Pěrvoǧo «ǧraždankoju»"?» — możu daty vidpovidj. Otże, kyryłkoju: Пєті Пєрвоґо «ґражданкою». Jakszczo ne znajete, szczo take «ġrażdanka», todi procytuju WIKI: ...У січні 1707 Петро I власноруч намалював ескізи, за якими кресляр і малювальник Куленбах, що служив при штабі армії для креслення мап і диспозицій (в ті роки Росія воювала зі Швецією), зробив малюнки тридцяти двох малих літер нового алфавіту, а також чотирьох великих літер «А», «Д», «Е» і «Т».... Tobto ta abetka, jaku nyni vvażajutj «одвічнойу украйіншькойу» — buła ne v ostanniu czergu Petrom I vłasnorucz stvorena, namalovani bukvy!! Vyczerpna dovidka — za łankoju: uk.wikipedia.org: Гражданський шрифт
drone (n.) Look up drone at Dictionary.com Old English dran, dræn "male honeybee," from Proto-Germanic *dran- (cognates: Middle Dutch drane; Old High German treno; German Drohne, which is from Middle Low German drone), probably imitative; given a figurative sense of "idler, lazy worker" (male bees make no honey) 1520s. Meaning "pilotless aircraft" is from 1946. Drones, as the radio-controlled craft are called, have many potentialities, civilian and military. Some day huge mother ships may guide fleets of long-distance, cargo-carrying airplanes across continents and oceans. Long-range drones armed with atomic bombs could be flown by accompanying mother ships to their targets and in for perfect hits. ["Popular Science," November, 1946] Meaning "deep, continuous humming sound" is early 16c., apparently imitative (compare threnody). The verb in the sound sense is early 16c.; it often is the characteristic sound of airplane engines. Related: Droned; droning.
drone (іменник) Зі старої англійської dran - трутень, походить від пранімецької dran, вірогідно як звуконаслідування, прихований сенс - "лінивий робітник", слово датовано 1520-ми роками. У 1946му році, слово набуло іншого значення - безпілотний літак. Трутнів як безпілотні радіо-керовані аероплани стали називати у ту добу, мали великий цивільний та військовий потенціал. "Одного дня величезні літаки-матки будуть керутвати цілими флотиліями вантажних літаків, спрямовуючи їх на величезні відстані через океани і континенти. літаки-матки скерують Трутнів (дронів) великого радіусу дії озброєних атомними бомбами до їхніх цілей для точного їх ураження ("популярна наука", листопад, 1946 р) Одним із значень слова drone що зафіксоване на початку 16 століття є "низький, безперервний звук, гудіння", скоріше за все слово є звуконаслідуванням. У сучасну добу слово вживається для опису звуку з яким працює двигун літака.
У пасічництві трутень- чоловіча особина, яка не приймає ніякої діяльності у бджолиній сім"ї окрім запліднення і через порівняно значну вагу спритністю у польоті не вирізняється.....
Пілот — літун; безпілотник — безлітунник
Василь Кривоніс, чому від неопису ажне пісяєтеся своїм дзвірюном під себе? Якось не типово відображає вашу повелінку - реакції-потуги - - 
дрон
Діялектна назва чогось під назвою Ху Іосора, як сполучення слів "бджола" та "джміль".
Якщо називати дрони джмелями, може виникти плутанина, говориш ти про механізм, чи таки про комаху. Але слово "джмола" рідкісне, тому воно не створить зайвої плутанини, зате збагатить нашу мову новим унікальним словом.
Джерело: ЕСУМ.
goroh.pp.ua: джмола
НЕ мусимо обмежувати слово належністю до приладів, що лише літають навіть попри те, що англомовній саме це визначають як drone. "Самодій" - це є будь-який пристрій, що діє у повітрі, воді, в инших речовинах, зокрема в ґрунті без прямого керування з боку людини.
Повітряний самодій, наводний/підводний самодій, підземний самодій, пожежний самодій.
Літальний — духоліт
Плавальний — духоплав
Сухопутний — духоїзд, духохід
Розберемся з цим.
Без - Без
Пілотний - Керманичний
(керманич - пілот, той що за кермом)
апарат - Прилад
(не плутати з машина - пристрій)
Себто:
БКП - без керманичний прилад.
Далі йдуть варіації:
Морський БКМП
Літальний БКЛП
Сухопутний БКСП
Відповідно.
ПРИВИДИ́ЩЕ ‘привид’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.297
Пройдемся по всім словам.
Без - Без
Пілотний - Керманичний
(керманич - пілот, той що за кермом)
апарат - Прилад
(не плутати з машина - пристрій)
Себто:
БКП - без керманичний прилад.
Далі йдуть варіації:
Морський БКМП
Літальний БКЛП
Сухопутний БКСП
Відповідно.
Джміль, трутень, бубар, хрущ... Дрони бувають не тільки повітряні, тим більше це як прізвиська можуть бути до них, а не основна назва.
Так отож
sum.in.ua: povid
див. пояснення до "трутень"
Pojasnennia ščodo pohodžennia terminu DRON — vyčerpne, jak na mene. Ale jakščo obyraty miž DŽMILEM ta TRUTNEM, to dlia UkrMovy taky krašče DŽMIĹ — z ogliadu na te, ščo ce slovo vidrazu vyklykaje čitki ujavlennia z golovnoju prykmetoju DRONIV — z žužanniam. Natomisť TRUTEŃ i bez togo maje za soboju nyzku perenosnyh značeń! ;)
Jurko Zełenyj, А що просто набирати коменти загальнозрозумілою кирилицею без усіх цих заморочливих польсько-чеських галочок і рисочок - не судилося чи як?
Цілковито погоджуюсь з Вами стосовно латинки. Вони, ліпше, аніж смітити руську мову непритаманною їй латинкою, підтримали б нову, за фактом справжню "стару", руську кирилицю "Рутенія" Василя Чабаника - ось, що задовольнить і латинофілів, і суто україноцентричних, в рамках писемної культури, українців.
Yuriy Demchuk, može tobi ŝe ÿ na "obŝedastupnam äzykë" pysatj?
Dmytro Dyrzul, по-перше, не тобі, а Вам, бо я щось не згадаю, щоб ми десь дітей хрестили або на брудершафт пили. По-друге, що для Вас є "obŝedastupnam", часом не польська мова? Бо у них теж, начебто, "єзик" ;)
Yuriy Demchuk, ni, ne možna! Na moju PEREKONANU za ostanni 30 lit dumku, doky Ukrajinci hodytymuť pid nakynutoju nam vizantijśkymy popany цирилкою -- doty vony postijno perebuvatymuť v qassabśkomu informacijnomu мірЬє!! Do reči, ščodo JAZYKA. V bilšosti slovjanśkyh mov je ce slovo same u značenni "mova" -- ne tilky v qassabśkij. I v nas kolyś vono označalo "narod". Tak ščo ne vse tak odnoznačno z tym "jazykom"... ;))
Jurko Zełenyj, зрозумійте, дуже нерозважливо цуратися тисячолітньої культурної спадщини лише через те, що колись до неї якимсь макаром примастився ворог і намагається використовувати її у своїх цілях. Це приблизно те саме, що сучасні німці через відразу до нацизму відмовляться від заводів "Фолькцваген" та своїх автобанів, бо це було закладено Гітлером. Ну давайте тоді закриємо усі православні храми (незалежно від субконфесійної приналежності), адже колись вони були нав'язані візантійськими попами, заразом і Ваш регіон може відмовитися від своєї греко-католицької Церкви, адже вона теж дотримується візантійського обряду, хоча і підкоряється Папі. А чому одразу не перейти на глаголицю чи руни? Адже латинка теж була накинута попами, тільки римськими, які у ті часи були набагато гірші за візантійських і такі ж мракобісні.
Jurko Zełenyj: "... je ce slovo same u značenni "mova"". Так і я ж про це! Майже в усіх живих словянських мовах переклад нашого "мова" саме у цьому значенні транскрибується як "єзик" або "язик" і лише у нас та білорусів це називається мовою. Саме тому я й поточнив у Дмитра чи він, часом, не вважає загальнодоступною мову нашого західного сусіда (колишнього окупанта і колонізатора українських земель).
Yuriy Demchuk, u nas nema ni VolksWagenu, ni autobahniv -- natomisť je informacijno-mentalna okucija, jaka syrajetsä na taki скрєпи, jak Julianśkyj kalendar, 8 марта і 23 фєвраля (nu jasno, ščo jakby ne nivitnë kacapśke vtorgnennä, to ostannü datu dosi perevažna bilšisť vidznačala b! I sered takyh скрєп -- kyryłka. USI popy i cerkvy -- ce Zlo i Obluddä dlä neukiv, jaki dosi perebuvajuť v moroci serednöviččä -- davno vže pro ce kažu! Glagolycü rozrobyly ti ž sami araby, vidomi jak Kyrylo ta Mefodij (spravžni imena inši) i vona vzagali ne pryžylasä! Hoča v Horvatii je šče dosi pryklady stizovanogo vykorystannä "pid glagolycü". Runy, a točniše Rysky ta Rizy -- tak, jih znyščyly u nas vizantijśki popy ta jihni miscevi opryčnyky. Nažal, vidrodyty AŽ NASTILKY ZNYŠČENU našu tradyciju -- navräd čy vdastsä vidrodyty... Vtim, Rysky ta Rizy je sporidnenymy do Etruśkogo pyśma, jake i bulo peredvytokamy Latynśkoji abetky. A vona, jak vidomo, isnuvala zaaaaddddovgo do pojavy peršyh hrestyjanśkyh sekt! Tak ščo pryvjazaty südy katolyćke mrakobissä ne duże vdastsä, bo vono ne stvorylo latynku. I do takyh tereniv, jak Ukrajina - majuť dovolinviddalene vidnošennä. Zreštoju, usi rozvyneni krajiny projšly Dobu Reformacii, jaka dozvolyla jim i proty katolyćkogo moroku vstojaty, i svoju samobutnisť ne vtratyty. Pid Latynkoju, do reči ;)
Jurko Zełenyj, Вашу останню відповідь так і не подужав до кінця. Бо для мене український текст, написаний транслітом - це як читати напис лайном на стіні - от нібито зміст цілком доступний, а читати зблизька все одно огидно, бо смердить, аж очі ріже. Вже вибачайте, але приблизно так це виглядає для людини, що не цурається культурної спадщини своїх предків. :)))
джмелем вже називають інший тип зброї, а саме вогнемет, тому щоб уникнути непорозумінь краще використовувати трутень
jekszo buty dostemenno tocznym, to toj riznovyd zbroji si nazyva ШМЕЛЬ:
uk.wikipedia.org: Джміль (вогнемет)
DŻMIL — ce lysze jego neokovyrna kalka z kacapskoji. Ale osobysto ja poslidowno vystupaju za te, szczo vlasni i topograficzni nazvy ta imena — NE povynni ni perekladaty sä, ni transliteruvaty sä — hiba tiko transkrybuvaty sä.
Tomu jekby vsi naszi vojaky DOSI by nazyvaly cej vognemet ШМЄЛЬОМ — to bulo by na pidsvidomomu riwni zrozumilo, że ce si zalyszaje DOSI czymoś kacapskym, że ce NE ridna zbroja.
Tocznisińko tak samo, jek i Amerìkański JAVELIN — czomuż jih nikt ne nazyva, skażimo, «spysom» czy «drotìkom», ge?
uk.wikipedia.org: FGM-148 Javelin
Marian Holovatyi, дрон є далеко не лише зброєю, на відміну від вогнемета, тож вважаю у широкому значенні "джміль" є цілком доречним.
Yuriy Demchuk,
kożna abetka, można skazaty, je translitom.
bo Latínkovyj alfabet ukladav sia same dlä Latínśkoï movy,
a kíríłka — vygaduvala sia pervynno movy Moravċan, nu i zarazom dlä Bołgar i bula takym sobi pokruċem vid Greky.
Toż ja i ne curaju sí kulturnoï spadṡċyny svojih predkiv, jaki kolyś pysaly Ċertamy ta Rízamy, jaki za obrysamy buly blyźki do Etruśkogo pyśma — z jakogo, vlasne, i piṡla Latínkova abetka! ;)
Гоже!
+, жужжить так само
А якщо дрон з реактивним двигуном?
To cyto?
Ладне слово. +++
Також "чміль", "шміль", "жміль".
<Також "чміль", "шміль", "жміль".>
Mimoxœudy, tuarui [d͡ʒme͡iʎ], [ʒme͡iʎ], [t͡ʃme͡iʎ], [ʃme͡iʎ] ne sõty rœuznoüimóuvui odina i ta sama slova.
Tuar [d͡ʒme͡iʎ] e /t͡ʃme͡iʎ/, zo /t͡ʃ/ → [d͡ʒ] pèrêd zuœuncomy /m/, i vedeity cœun ôd corene *kym- + -el-, zu zuvedenomy ("reduced") stõpenemy *y proti stõpeni *o u *kom- u "comary" (*kom- + -ar-; *-ar- ne ← lat. ‹-arius›!).
Tuar ge zo [ʃ] — [ʃme͡iʎ], hi veatscuy tuar [ʃmʲɛlʲ] e ôd corene *skym-, dauxe peruésno — na pisymé u rousscé na védœum — tuar */ʃt͡ʃᵊme͡ilʲ/, pac, cèrêz slableno-scorõ uimóuvõ: /ʃt͡ʃm-/ → /ʃm-/ (acei cèrêz **[ʃʃm- → ʃːm-]). Na vérõtõ corene *skym- caziõty tuarui:
veat. [ˈʃt͡ʃɛmʲɪlʲ], [ʃt͡ʃamʲɛlʲ, ʃt͡ʃɜˈmʲɛlʲ?] (nagòlôs ne vémy, ta scoréye na drouguy suclad), lead. [ʃt͡ʃmʲɛlʲ ~ ɕt͡ɕmʲɛlʲ], st.-cex. [ʃt͡ʃmɛl], n.-cex. [ʃtmɛl], polab. [ˈstʌmɪl ( ~ ˈʃt-)], sln. [ʃt͡ʃəmelʲ ~ ʃt͡ʃəˈmɛlʲ ~ ʃəmɪ͡əw ~ ʃt͡ʃɘ̙mɛj], blr. [ʃt͡ʃɜˈmʲɛlʲ]
(cerpano iz: SIRousM II, 52: джміль; SISloveanM IV, 145-146: *cьmelь/*cьmela, SISlovén.M-Bezlaj, stòr. IV, 18: ščemêlj).
I tuarui [tʂmʲɛlʲ] u leadscé, [tɕmjɛl(ʲ)] u nizoloug. sõty iz */ʃt͡ʃm- ← ʃt͡ʃᵊm-/, cèrêz /ʃt͡ʃm-/ → **[t͡ʃːm-] → [t.ʃm-]. U rousscé, rœuno i u tuaré [ʃpɑk] "scypac", e [ʃp-] ← */ʃt͡ʃp-/ (*skyp- + -ak-).
Tuar [ʒme͡iʎ] u rousscé ideity tóucoati i iz *kym-el-, cèrêz: /t͡ʃme͡iʎ] → [d͡ʒme͡iʎ] — duœuncyeinïe do /m/, → [ʒme͡iʎ] — slableinïe [d͡ʒ] → [ʒ], i iz **skym-el-, cèrêz: */ʃt͡ʃme͡ilʲ/ → **/ʃʃme͡ilʲ~ʃːme͡ilʲ/ → /ʃme͡ilʲ/ → [ʒme͡iʎ] — duœuncyeinïe do /m/.
U lead. tuaré [pʂmʲɛlʲ] e [pʂm-] ôdrin ("result") ròzistôuleinïa ("dissimilation") [t.ʃm-] — zõben [t] : zõben [ʃ~ʂ] → gõben [p] : zõben [ʃ~ʂ].
Tuarui lead. [tʂmʲɛlʲ], nizoloug. [tɕmjɛl(ʲ)] ideity, ciny, tóucouati i ôd corene *kyrm-el-, cèrêz **[t͡ʃr̝̊m-] → *[tr̝̊m-] → [tʂm- ~ tʃm- ~ tɕm-]; na vérogœudnôsty pratuara *kyrm-el- caziõty tuarui sln.: [t͡ʃmr̩lʲ] — pèredéu ("metathesis") ← **[t͡ʃr̩mlʲ], [t͡ʃr̩meːlʲ], [t͡ʃr̩mɛlʲ], [t͡ʃmərɛlʲ] ← pèredéu ← *[t͡ʃᵊrᵊmɛlʲ]; prauda, pratuar *kyrm-el- (*ky{r}m-el- ?) gédno istoslœuno gèrêlo ne gadaieity.
З одзвінченням [d͡ʒ] до [t͡ʃ] перед дзвінким [m] усе дійсно просто. Про "шміль" та "жміль", то я гадав шо їх поява то є справа деафрикатизування. Якшо ви пояснюєте твар "жміль" саме так, тобто зі спрощенням [d͡ʒ] до [ʒ], то чому [ʃ] у [t͡ʃ] так не пояснюєте? Мабуть, бо деафрикатизування [t͡ʃ] до [ʃ] перед /m/ непоширене, тоді як деафрикатизування (фонетично, хоч фонологічно то є радше спрощення) [d͡ʒ] до [ʒ] загалом поширене явище в українській у всіх контекстах (як приклад, спрощення рефлексу /dʲ/ з [d͡ʒ] до [ʒ]). Якшо так, тоді згоден з таким поясненням.
Тобто:
*kьmelь —> *čьmelь —> /t͡ʃme͡ilʲ/: [t͡ʃme͡iʎ], з одзвінченням [d͡ʒme͡iʎ], з деафрикатизуванням [ʒme͡iʎ].
*skьmelь —> *sčьmelь —> первісно /ʃt͡ʃme͡ilʲ/, пізніше /ʃme͡ilʲ/: [ʃme͡iʎ], з одзвінченням [ʒme͡iʎ].
Так? Через наявність схожих тварів в інших мовах така етимологія звучить переконливо.
<Тобто:
*kьmelь —> *čьmelь —> /t͡ʃme͡ilʲ/: [t͡ʃme͡iʎ], з одзвінченням [d͡ʒme͡iʎ], з деафрикатизуванням [ʒme͡iʎ].
*skьmelь —> *sčьmelь —> первісно /ʃt͡ʃme͡ilʲ/, пізніше /ʃme͡ilʲ/: [ʃme͡iʎ], з одзвінченням [ʒme͡iʎ].>
Tac. + isce (acei) trètiy pratuar/pracoreiny: *kyrm- dlya: lead. [tʂmʲɛlʲ], [pʂmʲɛlʲ], nizoloug. [tɕmjɛl(ʲ)], ta dlya sln.: [t͡ʃmr̩lʲ], [t͡ʃr̩meːlʲ], [t͡ʃr̩mɛlʲ], [t͡ʃmərɛlʲ].
👍
—
👎
Гарне, дам +