В такім запалі він був і справді трохи схожий на героя «Іліади», а не на крамаря (І. Нечуй-Левицький)

Адже-ж героїв своїх він ніколи не описував так уважно, так любовно, як саме матір-природу (В. Підмогильний)

Дочитався у Винниченка до того вже, як герой демонструє свою «соняшну машину», що робить хліб з трави та листя, замішаних на поті (С. Єфремов).

запозичення з німецької або французької мови; нім. Heróe, фр. héros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. hērōs «тс.», що походить від гр. ἥρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»; форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η– і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови