Це не універсальний переклад. Щодо живих істот — пасує досконало. Щодо абстрактних понять — не пасує зовсім. Не скажеш «вдача взаємин» чи «вдача впливу».

характер – вдача, ціха, питомість, своєрідність, притама, притаманність / Словник чужомовних слів Павла Штепи

Тому-то й стільки відповідників, що жоден з них не об’єднує в собі усіх значень слова характер.

Спроба знайти відповідник, що поєднує всі значення (прямі й непрямі) запозиченого слова — це згубна та жалюгідна діяльність, яка має наслідком занехаяння власної мови.

Тому поряд із «вдачею», що є чудовим відповідником для одних контекстів, ж потреба шукати інші — для решти випадків.

Хара́ктеръ = уда́ча (С. Ш.), вда́ча, нату́ра, но́ров, характер / Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Уда́ча, -чі, ж. 1) Характеръ, натура, свойство. 2) Удача, успѣхъ. / Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

Характер – характер; (у человека) – удача; натура. Характером – на вдачу. Сильный характер – міцна вдача. По характеру – характером, вдачею. / Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)

Вда́ча – 1) характер, нрав, натура, свойство; 2) удача, успех. / Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)

Характер — хара́ктер, -ру; (у живых существ) вда́ча, -ЧІ; Х. местности — хара́ктер місце́вости. / Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)

Нрав – 1) (характер) вда́ча, -чі, нату́ра, -ри, но́ров, -ву; / Натура – 1) нату́ра, -ри, приро́да, -ди; 2) (характер) вда́ча. // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)

r2u.org.ua: характер

+++