cyrta
ЕСУМ (V, 310): чéртá, черть "риса; риска; лінія" (тощо); слово (чи в парадигмі -ь, чи -а) є дано й у Кузьменка, й у Желехівського, також у варіантах: чертка, чертинка з тими же значеннями.
Чому московське? Є в словацькій, чеській, хорватській.
Гарне слово у значенні "риса, смуга, лінія" , проте у значенні "риси обличчя" здається простою калькою з московської.
Марний догад. У будь якій мові би й суто теоретично тяма "риса обличчя" шла від тями "просто риса, лінія, смуга".
Вельми прошу Вас навести приклади (зокрема й у нашій мові).
Prosyõ pricladui: cyrta, prõg.
Дасте приклади, щоб Шевченко, Антонович, Квітка писали "черти обличчя"?
Pisali ci ne pisali, ne e sõty.
Кому потрібні отті українські письменники, просвітники, якщо Єлисею подобається, так?
В англійській також — personality trait. Фран. trait (лінія) <— лат. tractus (тягнутий, проведений, протягнутий, витягнутий). Порівняйте лат. traho (тягну) з англ. to draw (первинно: тягти; вторинно: малювати, писати, черкати).
https://en.wiktionary.org/wiki/trait#English
https://www.etymonline.com/word/trait#etymonline_v_16861
Не здивуюся якшо й ув інших мовах є такі слова зі схожим розвитком. Тому +
Додавати слово, яке дано для того, щоб знайти йому відповідник, все одно що почистити картоплю, а потім шкірку назад приклеїти. У чому смисл взагалі?
У тому, що є чудове українське слово і його перекладати не потрібно
Ти німцю скажи, не зрозуміє
1) Ви мені не "тикайте";
2) Так можна все запозичити, трохи перекрутити на свій лад і назвати то "вкраїнським словом", яке нібито не розуміють люди того народу, з мови якого запозичено слово.
Це українське слово, не дуркуйте
Етимологію дано, а Ви вже вигадуйте що хочете.
Ще раз питаю, зрозуміє той в кого "запозичили"?
Що зрозуміє? Якщо німця спитати , що таке "риса"? Не питав, але ясно, що зрозуміє, бо слово "riss" є у високій німецькій, хоч і з иншим значенням, але схожим. Я не розумію, що Ви хочете довести? Що якщо перекрутити на свій лад слово, то воно вже "наше"? Тоді Словотвір у принципі не потрібен, бо завтра "дедлайн" стане більш "українським", а такі як Ви через 100,200-300 років казатимуть , що слово "питомо українське".
не намагайтеся із ним сперечатися, це марно, як горохом об стіну. Він все одно назве німецькі слова питомо українськими)
Те саме сказати можу про вас, бо ви все одно назвете питомо українські слова німецькими. Ви замість того, щоб мову розвивати і збагачувати, робити її індивідуальною, хочете створити якусь нову мову, насичену московитізмами, яка вже точно не буде українською і увійде до переліку штучних мов, як власне й сама російська мова ru.wikipedia.org: Список искусственных языков. Завдання Словотвору не уніфікувати мову з иншими слов'янськими мовами, стираючи її особливости, викидаючи з неї усі неслов'янські запозичення, а розвивати українську мову, яка складається не лише зі слов'янських слів
Ви замість того щоб базікати, ліпше проведіть експеримент, бо чомусь я впевнений, що німець таки не зрозуміє того слова
1) "Ви замість того, щоб мову розвивати і збагачувати, робити її індивідуальною, хочете створити якусь нову мову, насичену московитізмами, яка вже точно не буде українською і увійде до переліку штучних мов, як власне й сама російська мова ru.wikipedia.org: Список искусственных языков"
Подивився я той список, російської мови там нема (а Ваше покликання взагалі як слід не працює). Я якою метою Ви взагалі це поширили - невідомо;
2)"Завдання Словотвору не уніфікувати мову з иншими слов'янськими мовами, стираючи її особливости, викидаючи з неї усі неслов'янські запозичення, а розвивати українську мову, яка складається не лише зі слов'янських слів"
Саме тому ми маємо збагатити українську мову такими словами як дедлайн, краудфаундинг, івент, хартбрейк тощо.
Щось погано ви дивилися https://i.imgur.com/NQ4dzEq.png, не знаю що там у вас не працює, але якщо так то заґуґліть "список искусственных языков" і буде вам щастя, російська мова штучна, її придумав навіть не московит, а хорват Юрій Крижанич у 1666 році. І будь ласка, перекладайте дедлайн,краудфаундинг, івент, хартбрейк тощо, а не питомі українські слова
Я дивився, російської мови там нема. Раджу Вам ще раз (бо на знятку видно, що Ви вже туди заходили) клацнути на покликання до "русский язык", тоді зрозумієте свою помилку (сподіваюсь).
Щодо "питомих українських слів" припускаю, що Ви не ознайомлені з тямою "питома українська лексика",тому раджу Вам заґуґлити це й гарненько все подивитися.
То ви сліпий? То подивіться от тут https://i.imgur.com/Zq3Ye44.png. Якщо не знаєте як перекладається русский язик українською то підкажу, то українською буде російська мова. Як бачите хорват створив московитам мову якою вони зараз користуються, саме на підставах панслов'янізму, отже й ви як один з панслов'яністів намагаєтеся зробити то саме з українською мовою. Не робіть з мене і з себе дурня, читайте побільше української літератури, й зрозумієте, що то воно таке питома українська лексика, вона складається не лише зі слов'янської лексики, не плутайте українську лексику зі слов'янською. Ось заґуґлив як ви просили, і бачу, що до питомої української лексики належать не лише слов'янські слова https://i.imgur.com/Vu8YRhO.png тож не займайтеся дурнею, нема чого перекладати гарбузи з кавунами
certy
Вимова: {t͡ʃærtʲ ~ t͡ʃærc}.
Див. під: cyrta, тут.
Pisal. A e <cyrty> zuõcoména (фонетичний варіант) do <cyrta>? Né. Hi <uorona> ne e zuõcoména do <uoron>, <xyuo/шьво> "шво" ne e zuõcoména do <xyu/шьв> "шов", <cylno/чьлно> "човно" ne e zuõcoména do <cyln/чьлн> "човен", ni <cyrty/чьрть> "черть" ne e zuõcoména do <cyrta/чьрта> "черта(~чорта)". To sõty rwznœ paradigmui.
Нічого не зрозуміло. Напишіть, будь ласка, чинним правописом (хоч не любите його так, але їншого не розумію, даруйте), що Ви мали на увазі.
<Cyrty> не є фонетичний варіант до <cyrta> так само, як і <ворон> не є фонетичний варіант до <ворона>, <шво> до <шов>, <човно> до <човен> і т.п. Слова в сих чотах тягнуть до різних парадигом, хоча й суть одного кореня. Тому <cyrta> й <cyrty> є дано окремо.
Зрозуміло, дякую.
prõg
Вимова: {pro̝ʷɣ̞}.
ЕСУМ: (IV, 615): пруг "край, бік, ребро, грань; вінця; край тканини; рубець, шрам; смуга; дуга; півколо; 1/4 робочого дня", пруги "риси", пружки "риси обличчя", и, ймовірно ще які тями значить (в ЕСУМ могуть бути не всі; в инших словниках ище: "обрій, горизонт", "ліміт", напр.), в друс. се слово значи ще зокрема: "тенето, путо, сіть", "сарана".
У контексті конкретного речення буде ясно, що з того значить prõg.
Гарно, ще в мене в'яжеться з "пружністю" обличчя.
+
r2u.org.ua: черты лица
goroh.pp.ua: пруги
+++
або пружок
+