Значення слова

Телефонна трубка — телефонна слухавка, якою слухають дзвінки.

Приклад вживання

Візьми слухавку, Остапе.

Походження

калька рос. мови

Приклади в інших мовах

англ. handset

Розділи
Варіанти написання
трубка телефонна
Слово додав

Перекладаємо слово телефонна трубка

слухавка
6

нащо щось вигадувати?? sum.in.ua: slukhavka

Roman Sokhan 10 січня 2021
18 січня 2021

Польщина.

18 січня 2021

++

Чудове українське слово, до польської мови жодного стосунку не має.

18 січня 2021

Так само, як і слова "стосунок" і "жодний". Аж смішно з вас, московськомовних неофітів, що знають українську тільки в межах шкільного курсу сучукрлітмови.

слухало
3

Віл "слухати", суфікс по аналогії з словами ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Орало – те, чим орять.
Жало – те, чим жалять.
Слу́хало – те, чим слухають (людину на іншому кінці лінії).

18 січня 2021

Pricladui’ste dali na odin cepeiny, a slofo na inxiy.

18 січня 2021

О, дуже Вам дякую за заувагу.

18 січня 2021

Воно було б добре, якби через оту трубку тільки слухали.

18 січня 2021

Ono boulo bui isce lépxe, coli buiste Ui tẽmili xwd mowfui. Gédna mowfa na suété ne znaie põtey tisti u tẽmõ usé yeyui fidui.

18 січня 2021

Я почав читати Ваше письмо, та перестав. Пишіть по суті та людськими буквами.

18 січня 2021

"Воно було б добре, якби через оту трубку тільки слухали."
Походження: "Телефонна трубка — телефонна слухавка, якою слухають дзвінки."

18 січня 2021

Це звідки Ви взяли таке визначіння? P. S. "Слухавка" - польський непотріб.

18 січня 2021

З розділу)
Від себе додам, що одна з основних функцій приладу загалом може бути покладена в назву цього самого приладу.

держало
3

Це частина телефона, що її держиш у руці, коли розмовляєш.

Oleksa Rusyn 20 січня 2021
20 січня 2021

А це цікава думка!

20 січня 2021

Спасибі.

trõbca; rwgœk~rôgœk, rwgyk-
2

Uimowfa: trõbca {ˈtrʊʷbˠ.kɐ ~ ˈtrʊʷb̊.kɐ}; rwgœk {ryˈʒɒk ~ rʉˈʒɒk ~ rʷœˈʒɒk ~ rʏˈʒɒk ~ rɥ͡iʷˈʒɒk ~ rʷi͡β̞ˈʒɒk ~ rʊ̯͡o̝ˈʒɒk} / rogœk {rʷoˈʒɒk ~ rʊ̯͡o̝ˈʒɒk}, rwgyk- {ryʒᵊ.ˈk- ~ ryʒ̊.ˈk- ~ rʉʒᵊ.ˈk- ~ rʉʒ̊.ˈk- ~ rʷœʒᵊ.ˈk- ~ rʷœʒ̊.ˈk- ~ ...}.

Uẽtsca: <трубка>, ital. <cornetta> (https://en.wiktionary.org/wiki/cornetta#Italian), soum. <luur>, sué. <lur> (https://en.wiktionary.org/wiki/lur#Swedish), nzm. <hoorn> (https://en.wiktionary.org/wiki/hoorn#Dutch), dwn. telefonrør (rør »trõbca«), cin. 話筒 (筒 »toul, trõbca«; https://en.wiktionary.org/wiki/話筒#Mandarin).

אלישע פרוש 18 січня 2021
18 січня 2021

Геть нелогічно калькувати инші мови — у давнину "телефонні трубки" таки мали форму трубки, а знайдіть но тепер щось, що нагадує виглядом трубку у сучасному телефоні.

18 січня 2021

Трубка - це частина стаціонарного телефона. Їх без трубки не буває (окрім найдавніших моделів). А в мобільних телефонів усе вміщається в один корпус, тож вони взагалі непричетні до тями "телефонна трубка".

18 січня 2021

Телефонна трубка стаціонарного телефона Panasonic KX-PRW110UAW дуже мало нагадує "трубку". А це популярний шиб стаціонарних телефонів.

18 січня 2021

To ouge’ste doumali? Doumayite isce.

18 січня 2021

Таки так. Скажу правдиво: я вже кілька років не бачив стаціонарного телефона. Та дарма. У мові не раз бувало, що старе назвище переходило на нові явища - наприклад, у слові "оливо" / "олівець", дарма що там стрижень тепер графітний, а не олив'яний. Тож і "трубку" можна зоставити, як на мене.

20 січня 2021

Українська народна мова не відає за "трубкою" тяму "пристрій для слухання телефонних звінків":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59474-trubka.html#show_point

20 січня 2021

Коли Грінченко вкладав "Словаря...", більшість українського народу ще не знала телефонів. А до того ж у перших телефонів і трубки не було. Тож даремно посилаєтесь на Грінченка.

20 січня 2021

Даю + на "трубку".

20 січня 2021

Англ. handset немає в собі слова "трубка", ісп. microteléfono немає ніякої "трубки", нім. Telefonhörer другою половиною якраз має слово, що значить "слухач". Якщо Єлисій вам дав, що в японськй, суомі і ще якісь мові цей пристрій звуть трубкою, це ще не означає, що ми маємо бездумно калькуавти.

20 січня 2021

Як воно називається в инших мовах, цікаво, одначе це не доконечність, коли добираєш українського слова. Коли воно спочатку було трубкою, то чому б не називати ту деталь трубка?

21 січня 2021

<Англ. handset немає в собі слова "трубка", ісп. microteléfono немає...>

Citaiete smuicaiõci cyto Uam e leubo? Nou, u deyacuix mòufax toho ne’ma – e u inxix. Pricladwf, danuix mnoiõ, Uam ne stane?

A se:
»Il termine "microtelefono" è utilizzato prevalentemente in ambito tecnico. Nel linguaggio comune prevale invece l'uso del termine "cornétta". Questo termine ha origini storiche: inizialmente sia il microfono sia l'altoparlante del microtelefono erano infatti dotati di cornetto acustico. Oggi questa soluzione costruttiva, finalizzata a migliorare l'efficienza del microfono e dell'altoparlante del microtelefono, non è più necessaria e quindi non è più utilizzata. Nonostante ciò si continua ad utilizzare il termine "cornetta" per indicare il microtelefono.« (it.m.wikipedia.org: Telefono#Telefono fisso).
Dõgite Sami ci pereclasti Uam?

21 січня 2021

Дідько, я чотири рази перечитав речення після "A se:", перш ніж зрозумів, що це не українська.

18 січня 2021

Bõdete peruo doumati ci peruo pisati, ne doumaiõci?

18 січня 2021

Підозрюю, ви просто душа вечірок.

18 січня 2021

Za bagato pwdozreuiete, za malo doumaiete.

18 січня 2021

Цікаво мені дуже скільки думає чоловік, який називає величезну частину України, батьківщину багатьох літературних діячів Кацапстаном.

18 січня 2021

Не виляйте! Я відповів, чому назвав ту частину тим словом. То є реакція на Ваше хамське тикання "галицьким". І я віднині що раз писатиму Капапстан, доки до Вас не дійде.

20 січня 2021

Ех, Єлисіє, це вже задалеко зайшло. Пропоную просто повернутися до миру та й облишити балачки про політичне роз'єднання країни. Політики і без нас з цим справляються. Що захід, що схід, усе частини єдиного руського-українського народу.

21 січня 2021

Oto Ui i pwcynéte. A yé bõdõ bacil...

21 січня 2021

Гаразд.
А ще питання. pwcynéte? Тобто "пічнете"? А чим вам "почнете" не вгодило? Адже не всюди "о" змінилося – морський, народний, безтурботний, виробляти, тотожний, чи Ви плануєте усюди тут "о" в закритих складах замінювати?

21 січня 2021

Ялисіїв правопис передбачає твари й "пічнете" й "почнете".

21 січня 2021

Питання не правопису, а вимови. Знаєте хоч один говір, де говорять "пічнете"? Це таки не риторичне питання, дійсно інтересно.

22 січня 2021

Ви досі не розумієте, <пічнете> не говорять – то є написання. Та й саме поняття "говорять" у контексті ситуації з укр.м. потребує вточнення: чи ми говоримо в рамках дескриптивізму або проскриптивізму? Нагадаю, насправді жадного “ікавізму” не існує – то є невірний термін. Вірніше є те явище звати "гармонізація". І в рамці того поняття дана умовна фонема »/ѡ/« містить у собі цілий доволі великий ряд різних звуків, у тому числі монофтонгів, дифтонгів, дифтонгоїдів, трифтонгів та трифтонгоїдів. Ускладнює той розмай реалізації ще й наголос: у ненаголошеній позиції така фонема має часто відкриту реалізацію, тобто ближчу до "звичайного" {о}; але слід мати на гадці те, що така відкритіша вимова значить не "збереження" */о/, але "послаблення" (lax pronunciation) уже "гармонізованого" */о/. Тобто то є все та же особлива фонема /ѡ/, що постала внаслідок "гармонізації", але потім під впливом додаткового фактора ненаголошеної позиції була "послаблена", але формально фонема є все та сама, й тому на письмі слід передати її, а не фонему /о/.

Написання з <і> в <пічне> чи з <о> в <почне> не передають реальну вимову. Обидва написання суть ино компроміси. У фонетиці всі голосні звуки мов світу є представлено в формі т.зв. решітки: en.m.wikipedia.org: IPA vowel chart with audio. По країх тої решітки стоять т.зв. cardinal vowels, "крайні/граничні" голосні, їх є п'ять: "і", "u", "a", "e", "o", тобто голосні в крайніх по відношенню одна до одної позиціях у мовнім апараті людини. А між ними є безліч проміжних инших голосних звуків. "Проміжні" в випадку тих инших голосних не значить їх другорядність або що вони суть просто "варіанти" згаданих кардинальних голосних. В одній мові деякі голосні звуки можуть бути лише варіантами (алофонами) іншого головного голосного (фонеми) з поміж системи голосних даної мови, а в иншій мові вже той самий голосний може бути самостійна фонема, яка коло себе може мати свій ряд варіацій (алофонів).
Яке то має відношення до питання про передачу згаданої на початку руської фонеми?
Кирилицю не було створено первісно для мови руської. Так, є поширена аксіома, що буцім фонетика всіх слов'янських мов на раннім етапі була майже однакова. Проте то є вкрай сумнівне припущення, й проти його є нині чимало свідчень. Не беручи до уваги окремі літери, напр. на позначення носових дифтонгів, йотованих голосних та редукованих голосних та деяких інших, кирилиця від початку містила літери на позначення лише кардинальних голосних звуків, тобто такі літери: <а>, <о>, <е/є> (в первісній кирилиці той самий звук), <и/і> (в первісній кирилиці той самий звук), <у>. У руській же мові ще з прадавніх (за висновками Шевельова, дописемних) часів постали й такі фонеми голосні, яких давньобовгарська, для якої кирилицю було створено, не знала. Самі ж ті фонеми, як є типово для будь-якої фонеми, мали ряд своїх варіантів. І ті варіанти часом за різних умов, звісно, мінили свою якість. Й оскільки відповідних літер у кирилиці не було, то для передачі їх вдавалися до компромісів: коли вимова такої фонеми представляла один із звуків ближчий до кардинального "о", писали через <о>, коли ближче до кардинального "і", писали <і/и>, або <ѣ> (кардинального звука ся літера не позначала, але літера була); але насправді ті звуки не були ни [і], ні [о]. Оскільки кирилиця дотривала в офіційнім ужитку до нині, то компромісне "лавірування" між написанням з <і> та <о> маємо до нині там, де йдеться про одну й ту саму фонему, яку, попри варіації її реалізації, слід писати одною літерою.

22 січня 2021

А що це за фонемні голосні, які постали з прадавніх дописемних років? Дуже цікаво? Якщо "о" в критім складі, то знаю, що воно змінилося вже в куди пізніші часи. То Ви про які саме?

22 січня 2021

Ni, ne uéste. Ne u de pozdéixyœ késui... Ai, ménix, crwmy inxix, praué */o/ u cruitwm scladé. I ména yoho bé stala isce u dopisemnõ dobõ.

22 січня 2021

Що значить de pozdéixyœ, ménix, bé?

23 січня 2021

"де поздіші"

"міних" – 1. особа однини минулого часу простого від "méniti"; "я мав на увазі"

"бі" – 3. особа однини минулого часу простого від "bouti"; в сполученні з формами перфективних дієприкметників на l творять час plusquamperfectum, т.зв. "давньоминулий", точніше "передминулий", минулий перед іншим минулим; bé stala значить "had become", тобто сталося раніше від інших подій у минулому.

23 січня 2021

Що таке поздіші?
1 особа однини минулого часу буде ж "мінив" а не "міних".
Чому бі, а не би? Звідки там взяли "і"?

23 січня 2021

"пізніші" же!

Форма "мінив" (ménil) є l-овий дієприкметник, що бере участь в аналітичних конструкціях перфективних часів з помічним дієсловом бути. Сама по собі та форма не значить минулого часу.

А чому з <бѣ> має бути <би>??
"бі" ← бѣ, "би" ← бъі – різні форми від дієслова "бути". Перша є (2. та) 3. особа однини минулого часу простого, а друга є форма 3. особи однини умовного способу.

26 січня 2021

І де "н" розгубили в "поздіші"? І чому "о" в закритому складі?

26 січня 2021

А "мінив", "робив", "читав", "спав" усе є таки звичайнісіньким минулим часом, без усяких допоміжних слів.

26 січня 2021

Про бі теж не зрозуміло. У всіх словниках "бі" є лиш як всічене "біг" (r2u.org.ua: бі).
Де ви взяли оцей розподіл, що десь має бути бѣ, десь бы? То за Вами, якщо я скажу "я би гуляв", то ото буде помилка?

16 квітня 2021

Пробачте, але скільки перечитував ваше письмо, досі не вловив нюанс у чому різниця, наприклад "я бі спав" та "я би спав". Для мене це видається одним і тим самим - умова, а не виконання дії.

16 квітня 2021

1) Я не пишу ни <я бі спав>, ни <я би спав>. Такого просто не може бути, бо <бі> (*бѣ), <би> (*бъі) суть форми третьої особи однини дієслова "бути", отже несумісні з займенником "я" – першої особи однини. З "я" – першої особи однини відповідні форми дієслова "бути" суть: <біх/бім> (*бѣхъ/*бѣмь), та <бих/бим> (*бъіхъ/*бъімь).

2) Різниця між <я бім/біх спав> та <я бих/бим спав> є така, що друге значить умовний спосіб, а перше значить т.зв. "давньоминулий час", чи "плюсквамперфект", чи "передминулий час".

ввушник
0

Тому що тримають "у вуха" (така конструкція не є суржиком, ще в Котляревського і в різних класиків можемо знайти "у воріт", "у порога").

базікалка, трендичилка
0

Скакати -- скакалка
Відповідно: базікати чи трендіти.

Ігнатій Гвоздик 17 січня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями