Від праслов'янського *polъtь, утворене від *polъ – бік, сторона (як nogъtь, lapъtь).

ЕСУМ: звено́ "ланка ланцюга", звінок¹ "поперек відрізаний шмат риби".

ЕСУМ: хво́шти "сегмент у колесі".

Даю се слово тут з великою обережністю через неясне його походження, хоча воно манить ("є заманливе, привабливе") свойою наявністю йно в рус.м., либонь.

Ниже дані міркування коло походження сього слова мають лише характер загального спостережень/завваг.

Тьмен є звукостав слова:
1) [шт] – від *-kyt-?, яко в *чьто → [што~шчо]?; будь так, то слід би чекати *о→"і" в критім складі (а вже, коли "о" не є *ъ);
2) [шт] ← *шч (щ) ← *sty- + голосний або *sky-? Сий догад пинить ("на заваді сього припущення є, сьому припущенню перешкоджає") невідомий мені рефлекс [шт] від "шч" ← *sty- + голосний або *sky- в руській мові, в т.ч. говірках (лиця ("докази") такого рефлексу могли би сутно лівити ("допомогти") яснити йистоту ("походження") сього слова. Будь то так, тоді його шло би ("можна було") вязати з коренем *xuost- у "хвіст", і його розширенням: *xuost-y- + голосний, даючи хвѡщь "хвощ~хвіщ" (див. ЕСУМ: хвощ), з можебним розвоєм товку: *"кінець чогось" → "лишок" → "сегмент"(?).

Словник української мови 1927-1928рр.:
*Ві́дти́нок, -нка — Отрезок. Сл. Дубр.
Ві́дтинок фро́нту — Участок фронта. Сл. Нік.
r2u.org.ua: відтинок

І лат. segmentum — відрізок, смуга, від seco — ріжу, розсікаю

відрізок - сегмент / Реєстр репресованих слів http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/A-G.html

ЕСУМ: Півці — «поля, розмежовані кущами та ін.»

ЕСУМ: ламане́ць «шматок (хліба)».

goroh.pp.ua: плат
goroh.pp.ua: полоть
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати платъ та полъть)

goroh.pp.ua: плат
goroh.pp.ua: полоть
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати платъ та полъть)

Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
Клино́к — *2) Часть, отрезок поля.
Моя земля врізалась клином у вашу, а Павло Миронович взяв та й показав той клинок вашим. Кон. «Правда». 1875. 140.

Нагаю, що називати клинками леза зброї українці стали тільки в період Сталінщини, доти такого значення не існувало:
клинок (лезо зброї)