Гармата — назва артилерійської зброї різних видів, признач. для ураження живої сили і бойової техніки противника, руйнування оборонних споруд тощо.

Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.

через ляд. від іт. armata «військо, армія» походить від лат. armatus «озброєний», пов’язаного з arma «зброя»
"пушка" через ляд. від двн. buhsa походить від нлат. buxis (pуxis) «коробка із самшиту», яке зводиться до гр. πυξίς «тс.»

ягл. cannon (from French canon, from Italian cannone ‘large tube’, from canna ‘cane, reed’)
моск. пушка
тур. top (тур. "top" - гало, куля).

• технології
• військо

• пілот
• снаряд
• артилерія
• патронташ
• авіація
• пістолет
• рушниця
• граната