Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські), Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов), Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський).
Крім того, що <náboj> за "знаряд" є в чеській та словацькій, що є джерело, що таке слово в такім значення знає руська?
r2u.org.ua: набій. У малої зброї малі набої, у великої - великі.
Відповідно процес заряджання гармати: набивати стрільном від "набій" адже набій від набивати
Від "уража́ти" (r2u.org.ua: уражати ) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
Вразиво — матеріял для того, щоб ним уразити ворога.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: совь "метательное копье — ?"; SIRM V, 471: су́ла, суло́.
Wd corene *sou- "souti/souati/sounõti, metati/mesti, vergati/vèrêgti/vergnõti", i u déyeslové <souti/souati/sounõti> ta u slovax <soula>, <soulo>, <soulica>, u déyeslové <souliti>. Ròzüitoc e to ge u lat. <missile> — wd <mittere>. I u latinscé peruésno <missile> znaci cyto metane, iz ocrema "soulicõ", ta ne lixye soulicõ.
Корінь «стріл» звичайно вдалий для цього слова, але хотів би звернути увагу на те що призначення "снаряда" цілковито залежить від того чим його споряджають. До прикаду: фугасний, уламковий, бронебійний, запалювальний і т. і. Або ще можливо етимологічно пов'язати його з словом застосовувати.Буду радий якщо ця здогадка комусь допоможе створити змістовне й звучне слово.
снаряд - гарматень, а заряд - стрільне. Стрільне начиння - воно не летить, а виштовхує. Гарматень - це частина, що летить. З"єднаний (унітарний) набій для гармати, це гарматень + стрільне(начиння)= СТРІЛЬНЕ.
Бо "вражує" ціль.
r2u.org.ua: поражать
Може замісто того, що всюди мінуси ляпати, пояснювали би, що вам не подобається у пропозиції?
Знадо́б’я – Снаряд.
«Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: "хай тобі гаспид з твоїм знадоб’ям"»
r2u.org.ua: знадоб'я
У книжці "Хрещатий яр" Гуменна вживає слово стрільне: "З довгим свистом летять палаючі стрільна". У Штепи "Чужослів" є і гарматень, і стрільне.
Більше подобається цей варіянт (хоча гарматень теж дуже непогано звучить), бо - а) короче; б) гармати зараз не так використовуються, натомість слово стрільне не звужує етимологію та може використовуватися до всіх типів великокаліберних набоїв. Але це звісно з мого кута зору.
Корінь слова непоганий, але ж це прикметник, а потрібно перекласти йменником.
Якщо ознака (прикметник) характеристична, вона може стати заступником імені предмета. (Ю.Шевельов "Нарис сучасної дітературної мови" , Київ,"Темпора", 2012р.)
Голосуймо за стрільне.
+
+
Proti tuoryeinïa imên pœdstatui ôd tuarœu pricmêt zu ‹-e›. Esmi za tuoriti imena pœdstatui ôd imên pricmetui sèrédnya rodou, le zu ‹-o›; ‹palivo› ti, ne +‹palive›, ‹melivo›, ne +‹melive›, ‹vœuysco›, ne +‹vœuyske›, ‹Rœuno›, ne +‹Rœune›, ‹vapno›, ne +‹vapne›, ‹readno›, ne +‹readne›, ‹pòlötno›, ne +‹pòlôtne› t.c.