Відповідно процес заряджання гармати: набивати стрільном від "набій" адже набій від набивати
Крім того, що <náboj> за "знаряд" є в чеській та словацькій, що є джерело, що таке слово в такім значення знає руська?
r2u.org.ua: набій. У малої зброї малі набої, у великої - великі.
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські), Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов), Російс…
http://oldrusdict.ru/dict.html#: совь "метательное копье — ?"; SIRM V, 471: су́ла, суло́.
Wd corene *sou- "souti/souati/sounõti, metati/mes…
Корінь «стріл» звичайно вдалий для цього слова, але хотів би звернути увагу на те що призначення "снаряда" цілковито залежить від того чим …
Від "уража́ти" (r2u.org.ua: уражати ) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вар…
снаряд - гарматень, а заряд - стрільне. Стрільне начиння - воно не летить, а виштовхує. Гарматень - це частина, що летить. З"єднаний (уніта…
Бо "вражує" ціль.
r2u.org.ua: поражать
Може замісто того, що всюди мінуси ляпати, пояснювали би, що вам не подобається у пропозиції?
Знадо́б’я – Снаряд.
«Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: "хай тобі гаспид з твоїм знадоб’ям"»
r2u.org.ua: знадоб'я
{projectile ~ projection} < prōiciō “throw forth; extend; expel”
проєкція = мет
У книжці "Хрещатий яр" Гуменна вживає слово стрільне: "З довгим свистом летять палаючі стрільна". У Штепи "Чужослів" є і гарматень, і стріл…
Більше подобається цей варіянт (хоча гарматень теж дуже непогано звучить), бо - а) короче; б) гармати зараз не так використовуються, натомість слово стрільне не звужує етимологію та може використовуватися до всіх типів великокаліберних набоїв. Але це звісно з мого кута зору.
Корінь слова непоганий, але ж це прикметник, а потрібно перекласти йменником.
Якщо ознака (прикметник) характеристична, вона може стати заступником імені предмета. (Ю.Шевельов "Нарис сучасної дітературної мови" , Київ,"Темпора", 2012р.)
Голосуймо за стрільне.
+
+
Proti tuoryeinïa imên pœdstatui ôd tuarœu pricmêt zu ‹-e›. Esmi za tuoriti imena pœdstatui ôd imên pricmetui sèrédnya rodou, le zu ‹-o›; ‹palivo› ti, ne +‹palive›, ‹melivo›, ne +‹melive›, ‹vœuysco›, ne +‹vœuyske›, ‹Rœuno›, ne +‹Rœune›, ‹vapno›, ne +‹vapne›, ‹readno›, ne +‹readne›, ‹pòlötno›, ne +‹pòlôtne› t.c.