Відповідно процес заряджання гармати: набивати стрільном від "набій" адже набій від набивати
Крім того, що <náboj> за "знаряд" є в чеській та словацькій, що є джерело, що таке слово в такім значення знає руська?
r2u.org.ua: набій. У малої зброї малі набої, у великої - великі.
"Крім того, що <náboj> за "знаряд" є в чеській та словацькій, що є джерело, що таке слово в такім значення знає руська?"
––
Це далеко не всі приклади, в яких використовується "набій" у значенні "артилерійський/гарматний снаряд":
"Зверху над олтарем чорніють дві дюри від гарматних набоїв", "У часі боїв місто порядно потерпіло від бомб і гарматних набоїв" (Яків Гальчевський-Войнаровський, "З воєнного нотатника")
"Крім гарматних набоїв та рушниць, велетенські підйомні крани обережно спускали в чорні трюми речі першого вжитку" (Леонід Чернов, "Пригоди професора Віл'яма Вокса на острові Ципанго")
"Після захоплення Зеленого Клину, там здобуто транспорт підвезених з Америки гармат і набоїв" (Олесь Досвітній, "Американці")
"Було випущено до сотні гарматних набоїв: бомби тротилові, мегенітові, а також шрапнелі зробили своє діло" (Ген. хор. К. Смовський, "Моя служба Україні під командуванням Гол. От. Симона Петлюри")
"Вона навіть висловила обурені міркування про непробачну недоречність бравади декого, хто удає, що спить, коли гарматні набої розриваються якраз перед вікнами" (Сергій Домазар, "Замок над Водаєм")
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські), Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов), Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський).
swfy, sov-, soula, soulo
http://oldrusdict.ru/dict.html#: совь "метательное копье — ?"; SIRM V, 471: су́ла, суло́.
Wd corene *sou- "souti/souati/sounõti, metati/mesti, vergati/vèrêgti/vergnõti", i u déyeslové <souti/souati/sounõti> ta u slovax <soula>, <soulo>, <soulica>, u déyeslové <souliti>. Ròzüitoc e to ge u lat. <missile> — wd <mittere>. I u latinscé peruésno <missile> znaci cyto metane, iz ocrema "soulicõ", ta ne lixye soulicõ.
Dosta gloumno cyto, zabouvchi cyto tri rocui tomou dodau biex se slovo za ‘missile’, i nuinie biex ida dodati se samege slovo, agy pac vidieuchi cyto ouge e tou. Gadaiõ se mogé cazati pro yeoho izpraunœsty.
Za novoiõ pravopissyõ: suœvy.
Izcloneigne:
cyto? — suœvy (g.r.)
ceoho?, ceomou?, ceimy? — sovi
cimy? — suœvyõ
mnogina liecena:
cyto? — sovi
ceoho? — soviy
ceomou? — sovem
ceimy? — sovex
cimy? — suœumi
mnogina gromadna / neliecena/neliecima:
cyto? — suœvye / suœuye
ceoho? — suœvya / suœuya
ceomou? — suœvyõ / suœuyõ
ceimy? — suœvyie / suœuyie
cimy? — suœuvyemy / suœuyemy
dvoyina:
cyto? — suœvyi / suœuyi
ceoho? — suœvyou / suœuyou
ceomou? — suœuma
ceimy? — suœvyou / suœuyou
cimy? — suœuma
Корінь «стріл» звичайно вдалий для цього слова, але хотів би звернути увагу на те що призначення "снаряда" цілковито залежить від того чим його споряджають. До прикаду: фугасний, уламковий, бронебійний, запалювальний і т. і. Або ще можливо етимологічно пов'язати його з словом застосовувати.Буду радий якщо ця здогадка комусь допоможе створити змістовне й звучне слово.
Від "уража́ти" (r2u.org.ua: уражати ) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
Вразиво — матеріял для того, щоб ним уразити ворога.
снаряд - гарматень, а заряд - стрільне. Стрільне начиння - воно не летить, а виштовхує. Гарматень - це частина, що летить. З"єднаний (унітарний) набій для гармати, це гарматень + стрільне(начиння)= СТРІЛЬНЕ.
Бо "вражує" ціль.
r2u.org.ua: поражать
Може замісто того, що всюди мінуси ляпати, пояснювали би, що вам не подобається у пропозиції?
Знадо́б’я – Снаряд.
«Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: "хай тобі гаспид з твоїм знадоб’ям"»
r2u.org.ua: знадоб'я
{projectile ~ projection} < prōiciō “throw forth; extend; expel”
проєкція = мет
У матеріалах Срезневського подано, що існувало давньоруське слово змѣй на позначення пушечного снаряду.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Правда якщо мова про ПУШЕЧНИЙ снаряд, цікаво, чи дійсно це давньоруське слово, чи вони вкотре видають московське слово за буцімто руське.
Розписав про деякі англомовні військові терміни, повʼязані з артилерією, можливо комусь допоможе:
«missile» [від лат. «missus» – кидання, жбурляння, метання; «mittere» – випускати, відправляти, кидати] – у сучасній технічній і військовій номенклатурі зазвичай означає «керований/корегований боєприпас з реактивним двигуном» (інакше кажучи – «ракета» з активною системою наведення протягом польоту). У позавійськових контекстах «missile» усе ще може мати широке значення: «ракета» (будь-яка), «снаряд», «будь-який метальний предмет» тощо.
«rocket» [від іт. rocchetto – «шпуля, котушка, веретено», названо через зовнішню схожість] – загальний термін, використовується для позначення транспортного засобу/боєприпасу, що використовує реактивний двигун для переміщення в повітрі. В англомовній артилерійській літературі ракетою частіше називають саме «некерований реактивний боєприпас» (без активної сист. наведення протягом польоту), але і є немало протилежних прикладів (напр., «GMLRS», «EXTRA» тощо). Також після модернізації «некерованої ракети» (наприклад, інтеграції системи наведення) в документації все ще можуть продовжувати вживати термін «rocket» або вже «guided rocket».
В документації НАТО: «missile» – саморушний боєприпас, траєкторія/курс якого керується/корегується під час польоту; «rocket» – саморушний апарат/носій («vehicle»), траєкторія якого може бути керованою/корегованою на завершальній фазі польоту, але не корегується на початковій фазі та балістичній траєкторії.
«artillery shell» [shell – оболонка, шкарлупа, панцир; розвиток значення – «порожнистий корпус із начинкою»] – узагальнена назва всіх артилерійських снарядів із порожнистим корпусом, заповненим вибуховою речовиною. Це найпоширеніші, наймасовіші артилерійські снаряди, які сьогодні використовуються.
«shot» [постріл] – суцільний кінетичний боєприпас без вибухової речовини всередині. У сучасній військовій номенклатурі цей термін найчастіше вживається щодо кінетичних підкаліберних снарядів — бронебійних «стрижнів» або «осердь», що не містять ані підривника, ані вибухової речовини всередині; їхній уражальний ефект базується на кінетичній енергії.
У розмовній англійській «shot» зазвичай означає одиничний постріл або окрему одиницю боєприпасу (будь-якого).
«artillery round» [round – куля, круглий або сферичний об'єкт; розвиток значення – «повний цикл, етап, комплект»] – це комплект для одного артилерійського пострілу (наприклад, снаряд + заряд + інші необхідні складові); або ж у значенні «один боєприпас, готовий до стрільби». В окремих артсистемах «round» буває «unitary» (складові зібрано в одну гільзу).
Сьогодні «artillery round» активно використовується у значенні «artillery shell».
«projectile» [те, що запущено, викинуто вперед; лат. «pro-» – вперед + «iacere» – кидати] – будь-який фізичний об’єкт, що летить після поштовху (який кинули, запустили тощо). Це широке поняття, використовується у військовій справі (як загальне означення), а також в інших галузях.
«Missile», «rocket», «shell», «shot», «bullet» — це все узагальнено можна назвати «projectile».
goroh.pp.ua: ладунок
У книжці "Хрещатий яр" Гуменна вживає слово стрільне: "З довгим свистом летять палаючі стрільна". У Штепи "Чужослів" є і гарматень, і стрільне.
Більше подобається цей варіянт (хоча гарматень теж дуже непогано звучить), бо - а) короче; б) гармати зараз не так використовуються, натомість слово стрільне не звужує етимологію та може використовуватися до всіх типів великокаліберних набоїв. Але це звісно з мого кута зору.
Корінь слова непоганий, але ж це прикметник, а потрібно перекласти йменником.
Якщо ознака (прикметник) характеристична, вона може стати заступником імені предмета. (Ю.Шевельов "Нарис сучасної дітературної мови" , Київ,"Темпора", 2012р.)
Голосуймо за стрільне.
+
+
Proti tuoryeinïa imên pœdstatui ôd tuarœu pricmêt zu ‹-e›. Esmi za tuoriti imena pœdstatui ôd imên pricmetui sèrédnya rodou, le zu ‹-o›; ‹palivo› ti, ne +‹palive›, ‹melivo›, ne +‹melive›, ‹vœuysco›, ne +‹vœuyske›, ‹Rœuno›, ne +‹Rœune›, ‹vapno›, ne +‹vapne›, ‹readno›, ne +‹readne›, ‹pòlötno›, ne +‹pòlôtne› t.c.