Пас і пояс — різні речі.

Бачу, що читати доси не навчилися.

Tô mré Uam.

Ту мрі вам? Що це взагалі має значити?

"То Вам здалося." (mréti "виднітися, ледве виднітися, ввижатися, здаватися; бовваніти, мерехтіти; мріяти; світати; ставати темним, туманним; дрімати; роїтися").

Ви вважаєте пас полонізмом?

А які суть підстави для сумнівів?

Якщо не Ви стояли за питомість сього слова, значить я переплутав Вас з иншим знайомим пуристом. Безсумнівно, мав дискусію про питомість цього слова, і навмисно для вас перекопав цілу гору паперів, щоб знайти.

Головний довід на сторону того, що пас не полонізм, свідчить присутність сього слова у цілої кучі инших слов'янських мов:

п. pas
ч. рás
слц. рás
слн. рás
вл. раs
нл. раs
схв. пȃс
р. (заст.) пас
бр. пас
А також величезна кількість похідних од сього слова в українській мові (більшість з яких відсутня в польській мові) показує, що стягнення псл. *pojasъ «пояс» до *pas «пояс» відбулося ще до остаточного роз'єднання спільнослов'янської мовної єдності.

Мені от було б цікаво довідатися, чи в ч., слц., слн., вл., нл., схв. словниках пас описують полонізмом.

Для тих мов нема підстав гадати лядське походження тої форми, оскільки, на відміну від руської, всім їм, разом з лядською, є притаманна т.зв. контракція — усунення інтервокального *[j], й стягнення двох голосних в один (довгий). Руська мова такого явища не знає.

Не відає українська мова зміни своєму на свому, своєго на свого?

Ті твари суть значно пізніши від існування стягненої форми /pas, pa:s/ у тих мовах, і їх природа є не стягнення, але морфологічне перемоделювання, й у слові *poyas би того в руській мові статися не могло. Читайте Шевельова.