Пулеметная лента — кулеметний пас.
https://archive.org/stream/slov15_201802#page/n43/mode/1up
Євтимович В. Московсько-український словник для військових. - Київ. 1918 р. с.
ЕСУМ пише за чужість слова "пас". За питому подають "пояс". То я думаю, що ліпше буде "набійний пояс".
Пас і пояс — різні речі.
Бачу, що читати доси не навчилися.
Tô mré Uam.
Ту мрі вам? Що це взагалі має значити?
"То Вам здалося." (mréti "виднітися, ледве виднітися, ввижатися, здаватися; бовваніти, мерехтіти; мріяти; світати; ставати темним, туманним; дрімати; роїтися").
Ви вважаєте пас полонізмом?
А які суть підстави для сумнівів?
Якщо не Ви стояли за питомість сього слова, значить я переплутав Вас з иншим знайомим пуристом. Безсумнівно, мав дискусію про питомість цього слова, і навмисно для вас перекопав цілу гору паперів, щоб знайти.
Головний довід на сторону того, що пас не полонізм, свідчить присутність сього слова у цілої кучі инших слов'янських мов:
п. pas
ч. рás
слц. рás
слн. рás
вл. раs
нл. раs
схв. пȃс
р. (заст.) пас
бр. пас
А також величезна кількість похідних од сього слова в українській мові (більшість з яких відсутня в польській мові) показує, що стягнення псл. *pojasъ «пояс» до *pas «пояс» відбулося ще до остаточного роз'єднання спільнослов'янської мовної єдності.
Мені от було б цікаво довідатися, чи в ч., слц., слн., вл., нл., схв. словниках пас описують полонізмом.
Для тих мов нема підстав гадати лядське походження тої форми, оскільки, на відміну від руської, всім їм, разом з лядською, є притаманна т.зв. контракція — усунення інтервокального *[j], й стягнення двох голосних в один (довгий). Руська мова такого явища не знає.
Не відає українська мова зміни своєму на свому, своєго на свого?
Ті твари суть значно пізніши від існування стягненої форми /pas, pa:s/ у тих мовах, і їх природа є не стягнення, але морфологічне перемоделювання, й у слові *poyas би того в руській мові статися не могло. Читайте Шевельова.
стрі́чка - очевидно, др. *строчька «смужка», похідне від строка «поцяткована (поколота) смужка»; сму́га «видовжена часина простору; довгастий тонкий шматок; [водяна поверхня серед трясовини Ч; [райдуга ВеЗа]»
псл. smuga «темна пляма; смуга»;
3. Тонкий довгастий шматок якогось матеріалу, тканини, паперу, металу і т. ін.
"Пани понапинали здорові намети з полотна та повсті, облицьовані червоними та жовтими шовковими смугами" (І. Нечуй-Левицький)
1. Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні.
"Вдалині синіми смугами виднілися .. ліси" (Григорій Тютюнник)
Смужка:
"Пояс був зроблений із смужок цупкої матерії" (Ю. Бедзик)
goroh.pp.ua: стрічка
goroh.pp.ua: смужка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55289-smugha.html#show_point
військ. Стрічка кулемета та ін. Хо Ю-ме швидко подавав йому бинду набоїв sum.in.ua: bynda
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57054-strichka.html#show_point