Калька з російської, яка вже не підходить для сучасних умов.
Yaroslav Shpak, підходить і для сучасних. Й англ. film, і йсп. pelicula первісно значать »плівку« буквально, себто тонку шкірку, і нічого, користають із сих слів на позначення й сучасних цифрових фільмів. Оновлення змісту понять у різних слів є явище часте. Ни лат. vehiculum, відки англ. vehicle не значило давніше сучасний автомобіль, як і vůz в чеській чи voz в словацькій. А нині ч. vůz чи слвц. voz, а також vozidlo суть загально вживані слова для моторизованих засобів пересування, напр.: osobní vozidlo "легковий автомобіль", jetý vůz "їжджений (використаний) автомобіль" (чес.), jazdené vozidlo "т.с." (слвц.). Слово маршал в німецькій первісно значило конюх, хоча нині ніякий він не конюх, а слово те саме. Сигналити (на автомобілі чи мотоциклі) в словацькій кажуть trúbiť, хоча ні про яку трубку (як муз. інструмент) там і близько не йде. Слово pivnica в словацькій є від pivo, хоча нині там складають будь що, та пиво як останню річ. Т.зв. "пресу" вже не роблять тисненням тексту з виготовлених шаблонів на папір, і все одно, її в англ. є звано словом press від лат. pressus "тиснений, давлений, товчений" (primere "тисти, давити, товкти") , як і в чеській tisk ( = укр. тиск), та слвц. tlač ( = укр. толоч). Таких прикладів є цілий ворох.
Єлисею, я нічого не маю проти підкреслення етимології, але в українській мові є милозвучне слово "стрічка", яке показує що кіно знімали і показували на плівковій стрічці.
Yaroslav Shpak, а я не кажу нич и проти слова стрічка. Кінець кінцем, и в англійській є дві слові на сю тяму: movie та film.
Ок. Я додам.
Після мислення, якщо бачити це не як первинний твар, то доречний і вжиток -ка. Бо значення не первинне — не пліва.
Просто якшо творити слово за зразком англ. film, первинне значення якого є схоже до "пліна", чи "пліва", то я особисто не бачу змісту ліпити туди "-ка". Загалом, як похідне слово годиться, тим більше, шо в живій мові очевидно саме подоба "плівка" панує над первинною "пліва", проте, це якраз, як на мене, одна з хороших причин користати "пліва" — задля розрізнення тям. Хоч це не суттєво, та коли є змога розділяти тями без зайвих халеп, то краще словесно розділяти. Та й воно мені більше нагадує московське "пльонка", хоч подоба "плівка" дійсно є вкраїнською.
Я згоден. Але іншим незвично. Я підчиняю своє Я логіці. Я послідовний. Незвичність мене не страшить.
<Тоді краще вже просто "пліва" чи "пліна" без "-ка".>
Ceomou? U hispanscé, otô, u ‹pelicula› e ‹-icula›.
Наче не ви є поборником надмірного користання "непотрібних" афиксів у словотворі? Нашо там те "-ка"? "Пліва" хіба недостатньо? Іспанський корінь має тяму шкіри, це найбільш вживане слово для позначення шкіри, то й суфікс там є доречний в тій мові, як похідне слово задля розмежування значень. Українська має вдосталь слів на тяму шкіри, й саме "пліва" первинно, й до нині має значення "плівка; оболона", а не "шкіра", хоча тями суміжні. То нашо там "-ка"?
кіно Від «плив» - потік. "Плив" взято як дво (альтернативу) "рухові" (кінема).
Застаріле походження має. Треба було б знайти таке слово, що відповідало б сучасному розумінню.
Фільми й зараз часто записують на стрічки. Тож слово цілком доречне
Гарне слово !
Давно вже так кажуть.
Стрічка це коване слово, яке не трапляється у давньоруських пам'ятках
Не коване.
Та коване, то й що?
Давньоруське строчька теж коване?
goroh.pp.ua: стрічка
Ні. Я'сми під кутим мінив не само слово, а тому. Ну, точніше казати тут є прямий переклад (калька), не коване.
+
Файно.
+ Змістовно ліпше навіть за саме англ. film.
Це слово має застаріле походження. Зараз це сприймається більш як калькування.