ЕСУМ: куся́га "курок рушниці чи пістолета" (Яворницький).
В ЕСУМ без пояснення походження. Та суф. -яга прасловянської спадщини, нині непродуктивний, може свідчити про прасловянський (проторуських говірок) диялектний реликт. Слово є не йначе знане тільки в руській мові.
Карл-Франц Ян Йосиф,
по 1., між словами когут і кіготь нема нич спільного ни в значенні, ни в походженні;
по 2., в українських словах питомих *о в закритім складі є відбито як "і", тобто тоді вже "кігтик", а не "когтик";
а по 3., яка є мотивація перенесення первісного й основного значення слова "кіготь" – рогуватого закінчення кінцівки звіри, пазура, на пусковий прилад стрільної зброї? Хіба за зовнішньою подібністю? Припустимо. Та все ж, такий семантичний зсув не відповідає типології називання сеї деталі зброї, атже в різних мовах назву сеї детали є ведено як раз від назви півня (хай як дивно то є). Слово "курок" є, зокрема, зменшене від давньоруського слова "куръ" в значенні "півень".
І слово "когутик" є зменшене від "когут" – "півень". Хоча сим словом би радше назвати "кран (водопроводу)".
אלישע פרוש, слушно.
Я просто маю побоювання, що "модерні" українці будуть неприхильно ставитись до слова "когутик", яке може здатися їм надто просторічним (хоч я сам нічого проти слова цього не маю)
Курок — деталь ударно-спускового механізму у вогнепальній зброї, призначена для розбивания капсюля й здійснення пострілу.
Тепер будь-який напад дає поліцейському право спустити курок.
пол. kurek, буквально — «півник», калька з нім. Hahn
Перекладаємо слово курок
когу́тик - курок ружья;
1. Словник українсько-російський (Ніковський А.В. 1927. - С. 359)
r2u.org.ua: курок
2) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23474-koghutyk.html#show_point
ЕСУМ пише, що лядщина.
ЕСУМ: куся́га "курок рушниці чи пістолета" (Яворницький).
В ЕСУМ без пояснення походження. Та суф. -яга прасловянської спадщини, нині непродуктивний, може свідчити про прасловянський (проторуських говірок) диялектний реликт. Слово є не йначе знане тільки в руській мові.
Слухайте, таке ладне слово, аж милуюся.
+
Вимова: {kʷʊˈrɔ͡ɑ̯k ~ kʊˈrɔ͡ɑ̯k ~ kʊˈrɒk ~ kʊˈrɔ͡ɒ̯k}.
Се слово є питоме – ні чого мінити.
Будьте добрі, поставте вірний наголос.
r2u.org.ua: курок
Готово.
Не наше. https://goroh.pp.ua/Етимологія/курок#8158
Зі зміненим лиш родом
r2u.org.ua: курок
r2u.org.ua: когутик
Раніше уже пояснили етимологію слова.
r2u.org.ua: когутик
Раніше уже пояснили етимологію слова, лиш змінив рід на жіночий
Або "гакостріл")
Більше схоже на “grappling gun”.
Пропозиція S. Velichko із забраною буквою [у] щоб зменшити кількість складів
Карл-Франц Ян Йосиф,
по 1., між словами когут і кіготь нема нич спільного ни в значенні, ни в походженні;
по 2., в українських словах питомих *о в закритім складі є відбито як "і", тобто тоді вже "кігтик", а не "когтик";
а по 3., яка є мотивація перенесення первісного й основного значення слова "кіготь" – рогуватого закінчення кінцівки звіри, пазура, на пусковий прилад стрільної зброї? Хіба за зовнішньою подібністю? Припустимо. Та все ж, такий семантичний зсув не відповідає типології називання сеї деталі зброї, атже в різних мовах назву сеї детали є ведено як раз від назви півня (хай як дивно то є). Слово "курок" є, зокрема, зменшене від давньоруського слова "куръ" в значенні "півень".
І слово "когутик" є зменшене від "когут" – "півень". Хоча сим словом би радше назвати "кран (водопроводу)".
אלישע פרוש, слушно.
Я просто маю побоювання, що "модерні" українці будуть неприхильно ставитись до слова "когутик", яке може здатися їм надто просторічним (хоч я сам нічого проти слова цього не маю)
Карл-Франц Ян Йосиф, є слово курок, таке ж українське як і росийське.
אלישע פרוש, різні словники подають це слово як полонізм для російської мови від польського "kurek"
https://www.proza.ru/2015/07/14/1392
непогано, але мені більше подобаєтьсь "кігтик" (від кіготь)
Є тут:
спусковий гачок