Гільза — металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль.
Приклад вживання
На великому столі стояло вряд шість великокалібрових артилерійських мідяних гільз, кінці яких були сплеснуті і в них вправлені ґноти. (І. Багряний).
Походження
нім. Hülse «оболонка, гільза» повʼязане з дієсловом hehlen «приховувати», спорідненим з лат. color «колір, барва», celare «приховувати», гр. καλύπτειν «обгортати»
goroh.pp.ua: луха