+ za slovo
- za pisymo (suœuy gòlôs ouberõ), mogêity bo bouti móuvleno i [smu-] i [ʃmu-] i [t͡smu-], a ‹сму-› varity ino [smu-].
-
Смуга є двовимірною, а лінія — одновимірно. "Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором". Не підходить
《лінія — одновимірно》
На одміну од того, чого навчають у школі, такого не може буть. Можна хиба що править, що один з вимірів у лінії наближається до нуля.
"《лінія — одновимірно》
На одміну од того, чого навчають у школі, такого не може буть. Можна хиба що править, що один з вимірів у лінії наближається до нуля".
Не думав, що колись таке скажу. Але Ваші слова — селюцтво, мабуть, у найгіршому значенні.
Можливо, я Вас здивую, але наука часто розглядає ідеальний світ, моделі, наближення. Щоб іще більше ошелешити Вас, наведу приклади ідеальних, неможливих у світі нашого досвіду речей з цієї-таки геометрії: лінійка (має досконало рівну сторону нескінченної довжини, але тільки одну, до якої ідеально прилягає олівець), олівець (креслить лінію-таки, що не має товщини), циркуль (може креслити другу будь-якого, хоч нескінченно великого, хоч нескінченно малого радіусу, й ідеально держати радіус), площина (нескінченна, ідеально рівна, не гнеться).
Якщо кажуть "лінійна однозначна залежність Б від А), це значить, що графік цієї залежності — лінія, що не має товщини, тобто будь-якій точці осі А відповідає щонайбільше 1 точка (точка має радіус 0, до речі) осі А, що неможливо, якщо товщина лінії хоч на якусь величну більша за 0.
У нашому ж, сповненому вад, світі лінія — така, дійсно, смуга, товщина якої нехтується, вважається нульовою
Почуваю іспанську кривду за селян. Коли в точки всі виміри нульові, а лінія складається з точок, то нуль, помножений на будь-що, дає нуль навіть в ідеяльному світі, і ми дістаємо в обліку точку з нульовими (як умовились) вимірами, а не лінію. Щоб лінія складалась із точок, треба, щоб у точки виміри хоч трохи одрізнялись од нульових. Вони можуть безмежно наближаться до нуля, та не можуть буть нульові.
" Коли в точки всі виміри нульові, а лінія складається з точок, то нуль, помножений на будь-що, дає нуль навіть в ідеяльному світі..."
Б'юся об заклад, що під "будь-що" Ви мали на увазі тільки дійсні числа.
Навіщо? Доведіть лучче, що нуль можна множить на якесь число, діставши щось одмінне од нуля.
Вітаю в світі сингулярностей і нескінченностей.
Наскільки добре Ви тямите в математиці й теорії чисел?
Хоч пам'ятаєте зі школи, що таке інтеграл і диференціал?
Дайте, будь ласка, одповідь, а як ні, то розмовлять далі нема про що. Вистачить витяга з будь-якої поважної роботи з математики.
Ви, будь ласка, дайте відповідь на мої запитання, щоб я хоч приблизно розумів, якого рівня пояснення шукати. Якщо Ваші знання не більші за шкільні, Вам може вистачити й простого (за яке можуть побити всі, хто тямить у математиці) (1/0)*0
Поки ж для початку можу дати https://new.mmf.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/Discrete_Math.pdf (1.9.47, 1.9.48 і 1.9.49)
Іронія в тому, що якби Ви достатньо добре знали математику, то знали б, що лінія -- одновимірний геометричний об'єкт, а точка -- 0-вимірний.
>Не думав, що колись таке скажу. Але Ваші слова — селюцтво, мабуть, у найгіршому значенні.
Каже особа, яка не знає що таке теорія, міна та компіляція 🤦♀️
Добродію Олексо, маєте заперечення?
《Якщо Ваші знання не більші за шкільні, Вам може вистачити й простого (за яке можуть побити всі, хто тямить у математиці) (1/0)*0》
Після школи я математики не вчився. В атестаті з математичних дисциплін в атестаті "п'ятірки". Після школи минуло досить багато часу, одначе я памнятаю, що на нуль ділить не можна.
《Поки ж для початку можу дати https://new.mmf.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/Discrete_Math.pdf (1.9.47, 1.9.48 і 1.9.49)》
Я просив вас довести, що множінням на нуль можна дістать щось одмінне од нуля, а ви мене одсилаєте на книжку з математики. Ви справді сподіваєтесь, що я сам ськатиму там одповіді? Я не буду цього робить. Шануйте чужий час.
"Після школи я математики не вчився. В атестаті з математичних дисциплін в атестаті "п'ятірки". Після школи минуло досить багато часу, одначе я памнятаю, що на нуль ділить не можна"
Завіса падає.
Добродію Олексо, я дуже радий, що Ви пам'ятаєте все, що вивчили в школі. Та все ж Вам не здається, що світ трі-і-ішки складніший, ніж розказують там, зокрема що світ математики може бути ледь складніший, ніж розказують на її уроках вісімнадцятиліткам? Наприклад, Ви в школі ні гіперкомплексні числа не вивчали, ні гаусиану, а з тензорів — тільки скаляр і вектор.
Ви пам'ятаєте, як казали, що й коренів від'ємних чисел не існує?
"《Поки ж для початку можу дати https://new.mmf.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/Discrete_Math.pdf (1.9.47, 1.9.48 і 1.9.49)》
Я просив вас довести, що множінням на нуль можна дістать щось одмінне од нуля, а ви мене одсилаєте на книжку з математики. Ви справді сподіваєтесь, що я сам ськатиму там одповіді? Я не буду цього робить"
Завіса падає вдруге. Я Вам дав не тільки посилання, а й номери явних прикладів. Повторюю: це приклади 1.9.47, 1.9.48 і 1.9.49. Якщо Ви лінуєтеся або не вмієте шукати, це с. 65
Добродію Олексо, Ви ознайомилися? Маєте заперечення по суті (хоча це вже зовсім не про "смугу", бо лінія одновимірна за означенням)?
Nougy bo lat. ‹linea› *"ilnean voroz, voroz yz ilna" e dougye zemlemieren cœun ("term").
Бо коли казати згрубша, то це (сливинь) одна річ.
Саме латисньке "linea" хіба первісно не означало річ із товщиною? Геометричне значення одномірної фігури там похідне. Чи грецьке "γραμμή" - первісно "штрих пера" від "γράφω" ("писати"). І вами подане "пасмо" первісно позначає "пучок пряжі/ниток/волосся/волокон" - точно не річ без товщини. Якшо шукати в мові слово, яке би позначало дуже тонку та довгу річ, тоді, мабуть, найбільше би підійшло "волосина".
Ооооо...
"Саме латисньке "linea" хіба первісно не означало річ із товщиною? "
БАЙДУЖЕ, що там КОЛИСЬ позначало ЛАТИНСЬКЕ слово "linea"! Ми перекладаємо СУЧАСНЕ слово "ЛІНІЯ" в УКРАЇНСЬКІЙ, у його СУЧАСНОМУ значенні!
»БАЙДУЖЕ, що там КОЛИСЬ позначало ЛАТИНСЬКЕ слово "linea"! Ми перекладаємо СУЧАСНЕ слово "ЛІНІЯ" в УКРАЇНСЬКІЙ, у його СУЧАСНОМУ значенні!«
Хто “ми”? Ви себе в множині величаєте, чи що?
Много з того, що нині суть знане як одномірне чи двомірне, колись знали лише як об'ємну річ у просторі. Тож іти треба від дійсних речей, аби перенести значення з речового в одволікле.
»суть знане« 👀
*mnogO ...] E viedomO [he] / E znanO [he]
Запитання до всіх людей, хто вподобали цей переклад: як ви пропонуєте відрізняти лінію (чи-то пряму, чи-то ні) та смугу (частину площини, обмежену двома рівнобіжними прямими). Уявімо, що ми замінили слово "лінія" на слово "смуга". Як бути з тим, що ми в геометрії звемо смугою зараз?
Прошу джерело, де “ви в геометрії щось звете смугою зараз”.
щось в українськомовних джерелах, присвячених елементарній геометрії, раптово забули про такий утямок, тож одразу перейдемо до тяжкої артилерії.
Ось сторінка на вікіпедії про гіпотезу Рімана: 
uk.wikipedia.org: Гіпотеза Рімана. Текстовим пошуком можете знайти там слово "смуга". Там є доведене твердження, що всі нетривіяльні нулі дзета-функції "розташовані у смузі 0 ⩽ Re(s) ⩽ 1 ". Припущення ж Рімана полягає в тому, що всі ці нулі лежать не просто у зазначеній смузі, а на ЛІНІЇ "x = 1/2". Замініть "лінія" на "смуга" --- матимете.
Тобто в цьому прикладі "смуга" означає "діяпазон"? Вибачте, тяжко так просто зрозуміти.
Так, діяпазон, проміжок, інтервал
Ну, тоді в цьому випадку вина вкраїнських математиків, які перекладали термінологію. Але я розумію про шо ви, від дійсності нікуди не дітися. Мені дуже подобається "смуга" в значенні "лінії", з дитинства чув це слово в такому вжитку в багатьох випадках. Тоді краще голосувати за "пруг/пруга", а це слово лишати як нематиматичний сутямок.
Згоден щодо можливого відповідника поза математикою, бо мені воно на слух теж лягає добре. Бачу навіть, що вже писав, що може бути «в побутовому значенні»
>щось в українськомовних джерелах, присвячених елементарній геометрії, раптово забули про такий утямок
Який жах.
>Ось сторінка на вікіпедії про гіпотезу Рімана: uk.wikipedia.org: Гіпотеза Рімана
Краще прямо дали би першоджерело: ru.wikipedia.org: Гипотеза Римана
⟨⟨Из функционального уравнения … следует, что все остальные нули (называемые «нетривиальными»), расположены в ПОЛОСЕ … симметрично относительно так называемой «КРИТИЧЕСКОЙ ЛИНИИ» …⟩⟩
Глянемо ягельську статтю, що є більш повна:
⟨⟨In the STRIP 0 < Re(s) < 1 this extension of the zeta function satisfies the functional equation⟩⟩
⟨⟨… and he knew that all of its non-trivial zeros must lie in the RANGE 0 ≤ Re(s) ≤ 1.⟩⟩
⟨⟨Animation showing in 3D the Riemann zeta function CRITICAL STRIP (blue, where s has real part between 0 and 1), CRITICAL LINE (red, for real part of s equals 0.5) …⟩⟩
Отже, суть те, що ми в'являємо, як одновимірний пруг, та те, що ми в'являємо, як смугу чи полосу, що має товщину. Тепер ясно є, чому "смуга" не є відповідник до "line".
"В'являємо"
Припиніть знущатися з Мови!
"Отже, суть те, що ми в'являємо, як одновимірний пруг, та те, що ми в'являємо, як смугу чи полосу, що має товщину. Тепер ясно є, чому "смуга" не є відповідник до "line"."
ТЕПЕР ясно? А я й не дивуюся. Вам треба чужа мова, щоб розібратися зі значеннями наших слова, без того, різниці значень слів Української не розумієте. Жах
Це є висновок для всіх. Я десь писала, що підпираю слово "смуга" за "line"? Щодо знущання з мови Ваші переклади самі за себе кажуть.
Можливо, на основі такого відповідника можна буде витворити відповідника до слова «ватерлінія». Проте це не точно.
Думав іще про берегову лінію, проте там не годиться, бо берегова смуга — це інше, так само як і прибережна смуга.
"Ватерлінія" смішне слово, англійською ж "-лайн", а так виходить чупакабра якась.
Можна "смугу", але гадаю, для цього можна не лише брати переклади до "лінії", а й, на приклад, "мітка/помітка", "край", "верх" тощо.
Лінія = Пру́га,
Черта = Пруг, пруга́ (Словник Уманця, Спілки):
r2u.org.ua: пруг*
Від праслов'янського *prǫgъ – смуга, край.
Від праслов. *čьrtа, стар.-слов. чрътати, див.:
болг. черта́, чърта́
сербохорв. цр̏та "лінія", цр̏тати "проводити лінію"
дав.-чеськ. črtadlo "знаряддя"
Поспішив. Не знаходить це слово серед українських слів будь-який словник:
r2u.org.ua: черта
Від праслов. *čьrtа, стар.-слов. чрътати, див.:
болг. черта́, чърта́
сербохорв. цр̏та "лінія", цр̏тати "проводити лінію"
дав.-чеськ. črtadlo "знаряддя"
Разок – ...черта (Словарь Грінченка):
r2u.org.ua: разок
Черта – разо́к (Словник Уманця, Спілки):
r2u.org.ua: разок
Очевидь, від праслов'янського *rězati – різати.
Від "льон", бо назва оригінального терміну "linea restis" буквально й означає "лляна нитка", тож тут маємо найпряміший відповідник.
Саме [е] взамін [ьо] бо дійсно у говорах збереглося давнє "лен".
Що важливо (хоч все ще єдиної думки у етимологів на це нема), праслов'янське "*lьnъ" є етимологічно пов'язане з латинським "linea".
Назва оригінального терміну "linea restis" буквально й означає "лляна нитка", тож тут маємо найпряміший відповідник.
Саме [е] взамін [ьо] бо дійсно у говорах збереглося давнє "лен".
Тим більше (хоч все ще єдиної думки у етимологів на це нема), праслов'янське "*lьnъ" є етимологічно пов'язане з латинським "linea".
Якщо хтось подумає, що вже існує таке ім'я, то це російська форма імени, в нас такого імени бути не може.
r2u.org.ua: риса
P. S. Слово "риса" германського походження [ЕСУМ. Том 5. С. 81], але давно вкорінене українською мовою:
r2u.org.ua: обрис r2u.org.ua: нарис r2u.org.ua: зарис
Є "п. rys «риса», rysa «тріщина, дряпина», як і ч. rys «риса; креслення», слц. rys «креслення», вл. rys «малюнок, креслення, схема», болг. рису́вам «малюю», схв. ри̏сати «креслити, малювати», слн. ris «риса», rísati «малювати»".
goroh.pp.ua: риса
Назва оригінального терміну "linea restis" буквально й означає "лляна нитка", тож тут маємо найпряміший відповідник.
Тим більше (хоч все ще єдиної думки у етимологів на це нема), праслов'янське "*lьnъ" є етимологічно пов'язане з латинським "linea".
Назва оригінального терміну "linea restis" буквально й означає "лляна нитка", тож тут маємо найпряміший відповідник.
Тим більше (хоч все ще єдиної думки у етимологів на це нема), праслов'янське "*lьnъ" є етимологічно пов'язане з латинським "linea".
Якщо хтось подумає, що вже існує таке ім'я, то це російська форма імени, в нас такого імени бути не може.
Назва оригінального терміну "linea restis" буквально й означає "лляна нитка", тож тут маємо найпряміший відповідник.
Тим більше (хоч все ще єдиної думки у етимологів на це нема), праслов'янське "*lьnъ" є етимологічно пов'язане з латинським "linea".
Притьмо – прямая горизонтальная черта в клейме на ухе овцы.
r2u.org.ua: притьмо
Трохи менша ніж смуга.
Бо так і є. Смуга (англ lane або strip) ширша, ніж лінія. Лінія сама по собі означає, щось тоненьке та довге.
<Лінія сама по собі означає, щось тоненьке та довге.>
Не смішіте.
Та я й не жартую.
Oto uídiõ.
2. перен. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=пасмо). Жіночий рід ― за звичаєм та для відопрічнення від "пасмо" з лишком значень
Якщо лінія є прямою (науковий термін)
Ви не згодні з уживанням цього слова лише для загального «лінія» чи як терміна — також?
Аби відлучити від инших тям. Щодо вірності тварів не певна.
Щодо СМУГИ:
На смузі можна провести ще й лінії,
на лінії смуги - ні, або ж хібащо ще тонші але лінії..
· × ·
Ефект гільниння:
це новотвар привведення дотямою, милозвучний, щойно з мізків
/пояснення/
Зображене явище у вигляді ліній, на гілках дерев(інколи кущів) по корі, які помітні за своїми прожилками, найдовгуватіші нагадують лінії. У природі не буває нічого ідеального, але все ж таки - це лінії, НАВІТЬ ТОНШІ ЗА СМУЖКИ..
На взорування " смуга " :
[
Коротке й просте пояснення чому не смуга:
На смузі можна провести ще й лінії,
на лініях смуги - ні, або ж хібащо ще тонші лінії..
**
. . Є смуги дороги, а на ній - лінії дороги, вони, теж смуги, але, у масштабі ті смуги щавжди товше за поняття лінії - відчутно товші.
]
/або/
якщо теоретично просторово уявити собі гілку, та гілочки що від неї, які завше безкінечно, розгалужуються між собою, гіпотетично, вони здатні утворитт ниткове явище продовжуючи простір стаючи надмірно тонкими та довгими., особливо, якщо їх засмоктує чорна дірка у просторі вселенної нашого "космосу".
) )
¬ посічі
(січа ~ січене) . . [насічка]
В першу чергу, у фізичному просторі(бутті)
- це виявлений наслідок розсічення>розколу чого-небудь - прямі тріщини, коли >> тріщини, то вже дещо більше за лінії розколу, розсічення. Розкіл та розсічення, ще не набувають собою (на початковому рівні) властивостей смуг чи тріщин. Тобто, не є широкими., але - вузькими лініями своєї незміряної довжини..
(Думка у новотвар які новотвар, щойно з мізків М.С.Я.)
Не вторення датого вище відповідника. А ВАЖЛИВЕ уточнення..
Задля наголосу й позначення того, що межа - саме передає цілковиту тяму - лінія.
Якщо є розум та уява.
/
МЕЖА
______________
Межа створює собою лінію
.
У географічному та геометричному посторах (й космічному)
можна провести межу між чимось чи до чогось..
Це буде ніщо інше як - Лінія
.
по́січа
,
по́січ
Лінія = Пру́га,
r2u.org.ua: пруг*
Черта = Пруг, пруга́ (Словник Уманця, Спілки):
Від праслов'янського *prǫgъ – смуга, край.
+
+++
+
+ za samo slovo (bez gòlosa);
- za pisymo; iz ‹у› ne dasty znati ci tô e /u/ abo /ʊ̃/. Vérno e: ‹prõga› /ˈprʊ̃ɣ̞a, prʊ̃ˈɣ̞a/, ne ‹prouga› /ˈpruɣ̞a, pruˈɣ̞a/.
Чудовий варіянт! (*_*)
Лінійний – ?
Дійсно як?
Пружевий?
скажімо, "пруговий":
goroh.pp.ua: пруговий
Поставте на розгляд.
поставив сюди + хоча би й тому, щоб нарешті СКИНУТИ КЛЯТУ "СМУГУ" звідсіля. Звісно, треба ще думати про різні контексти слова "лінійний" та його похідних.
А одне з найголовніших значень тої "пруги" - "Вузька поздовжня СМУЖКА по краю тканини, ременів і т. ін.". Тож гадаю зо "смугою" все гаразд.
От дивіться які були неосвічені наші слов'янські пращури століттями-тисячоліттями тому. Як вони не розуміли, шо в світі геометрії лінія не може мати товщини! Сміх і ганьба! Прирівнювати "смугу" чи "пругу" до "лінії", де ви таке бачили? Певно, простаки-селюки дивилися забагато на тілесний світ і виводили назви з нього, а не думали теоретично. Не те як величні та надмудрі латиномовні римляни. /s
»Як вони не розуміли, шо в світі геометрії лінія не може мати товщини! Сміх і ганьба! Прирівнювати "смугу" чи "пругу" до "лінії", де ви таке бачили?«
Cyto cazié oge ‹prõga› e grouba? Usi viedomœi teamui slova ‹prõga› sõty bõdy peréimeigna (metonymies) abo perenosui (metaphors). Por. pone ‘face feature', ‘horizon’, ‘¼ of a working day’ — cyto tou cazié na groubœsty?
Ta i co bui. ‘Geometria’ e tacui ne marno ‘zemle(!)-mieryé’, tomou cyto perviesno znaci dieleigne zemlegerebœu (‘land lots’; citayte: ‘dieleatchi yea preamo’) a tó pitimo verviõ/vèrèucoiõ, ta mieriagne yix¹. A pro dieleigne ta mieriagne zemlui (zemlegerebœu) e groubœsty tacoï vèrèucui malo znacyliva. Vui ge, viedie, muislite ‘linea, linia’ he certõ pisanõ na listie ci plitie, otge ‘tòncõ’.
¹ — Yac tuimy dieleignemy ta mieriagnemy vuixodeaty tvarui, to ouceigne tuix tvarœu i e pac zvano ‘geometria = zemlemieryé’.