Квадрат це вихідна фігура для вимірювання площі.
P. S. Новотвір довший, ніж запозичення "квадрат", але замість "піднести до квадрату" дозволить коротко сказати "площинувати".
Від "штири", що є ніяким не полонізмом, а нашим споконвічним синонімом слова "чотири", що прийшов ще від праслов'янських часів (сам перше помилково цурався слова як полонізму і галичанізму, хибно)!
r2u.org.ua: штири goroh.pp.ua: штири
Baï douge e u slwfnicé, sam tuar slôua e cõdui-loucya ("довільний, spontaneous, go-as-you-please"). Peny *ketuyr-t- znacity drwb »¼« ci cislo rẽdou »4.« – ne cislo cwlkosti »4«. Do cœho e tou drwb ci rẽdoüe cislo u tẽmé "quadrat"?
Я не певен, чи можна сьому слову надати математичного значіння, проте вже бачив, як одне слово використовується водночас у математиці й мовознавстві (те ж саме "число"), тож гадаю, чому й ні. Оскільки воно значить "категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети", то, певно, можна розширити й до "фігури з двома парами сторін"?
Matimatika e uéda cisel, to fyxake sloüo za tẽmõ cisla tẽgne i do matimatikui. Proto, ne uémy ci slofo duoyina tẽmé "quadratus" tẽcne, "quadratus"-ti cœtuire (õgla), ne dua, ménity.
Квадрат — чотирикутник, у якого всі сторони рівні, а всі кути прямі.
Квадрат є одночасно ромбом та прямокутником і навпаки.
Походить від лат. quadrātum «чотирикутник». В Російській мові цей термін запровадив Ломоносов М. В.
Перекладаємо слово квадрат
Квадрат це вихідна фігура для вимірювання площі.
P. S. Новотвір довший, ніж запозичення "квадрат", але замість "піднести до квадрату" дозволить коротко сказати "площинувати".
"Два в квадраті дорівнює чотирьом" буде "два в площиннику"? Площинувата два/двійка?
А сто гривень це квадратний червонець? 🤡
?
"четвер" - 4
"-ток" - тому що це є НЕ людина ("-тик") і НЕ річ ("-ло"), а щось уявне.
тому "четверток". Будь-який четверток є прямокутником.
Я вчинив хибодрук. це є НЕ людина ("-ник")
1. Móufnâ détély ne praudity gadcõ pro sceubrannie cepenwf -ik ta -lo znaciti, tẽclo, leudinõ ta récy.
Cepeiny -lo znacia leudinõ:
cõpalo (← cõpati; ЕСУМ III, 145: Купало)
brêxlo (← brêxati)
uerzilo "brêxoun" (uerzti; ЕСУМ І, 355: верзти)
xamrilo (ЕСУМ VI, 154: хамрило)
dõdõcalo (Dm. Yawrnicscuy, 210: дудукало)
dourbilo (Dm. Yawrnicscuy, 211: дурбило;
dourmilo (Dm. Yawrnicscuy, 212: дурмило; »Oto isce dourmilo, otoy Cotênco!«)
mazilo (ЕСУМ III, 358: мазати)
i t.d.
2) Peny Uasyoho sloüa e <cetuer-t->, de <-t-> znacity abo » ¼ «, abo rẽdoüe ciselne » 4. « (cotruy?). Se ne tẽcne tẽmé "quadratus".
У прямокутника, трапеції теж чотирі кути й чотирі сторони.
Квадрат теж можна назвати прямокутником
Не всякий прямокутник — квадрат.
З буквою "т" в корені розуміється четверта частина, четверть.
Чотири в другій степені - чотири в четверку?
Чотири в кишені. 🤡
Від "штири", що є ніяким не полонізмом, а нашим споконвічним синонімом слова "чотири", що прийшов ще від праслов'янських часів (сам перше помилково цурався слова як полонізму і галичанізму, хибно)!
r2u.org.ua: штири
goroh.pp.ua: штири
Замітка про русинську (українську) термінологію:
Квадрат — Двукрат.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Правда тут подано книжну форму з усім їхнім дву, крат крат, подати треба укранську народню форму.
+
https://io.ua/36030505
"крат" - запозичення з церковнослов'янської мови [ЕСУМ. Том 3. С. 79].
То й що з того?
Нам і без пропонов Левченка вистачає церковнослов'янізмів, які близять українську з російською !
А з якого дива церковнослов'янська мова - російська?
Московська, хвактично, пішла з церковнослов'янської.
Етимологічний Словник Української Мови у 9 томах:
Чве́ртень — «квадрант» (мат.)
goroh.pp.ua: чверть
Baï douge e u slwfnicé, sam tuar slôua e cõdui-loucya ("довільний, spontaneous, go-as-you-please"). Peny *ketuyr-t- znacity drwb »¼« ci cislo rẽdou »4.« – ne cislo cwlkosti »4«. Do cœho e tou drwb ci rẽdoüe cislo u tẽmé "quadrat"?
Чотири сторони, у чому ж проблема?
<Чотири сторони, у чому ж проблема?>
U seimy:
Peny *ketuyr-t- → <cytuert-> /t͡ʃwært-/ znacity drwb »¼« ci cislo rẽdou »4.« – ne cislo cwlkosti »4«. Do cœho e drwb ci cislo rẽdou u tẽmé "quadrat"?
Rousscomou <cytuert-> tẽcneity latinscê <quart->, a ne <quadr->. Fidite rwznicõ?
quaRT- = cytuert-, cetuert-
quaDR- (*quatr-) = cœtuir-, cetuir-, cytuir-
Я не розумію, що розуміється Вами під "число рядув"? Порядковий числівник?
Яке <рядув>? Де є там <в>?
<Порядковий числівник?>
Так.
+
З буквою "т" в корені розуміється четверта частина, четверть.
Рівні чотири сторони
ромб?
Я не певен, чи можна сьому слову надати математичного значіння, проте вже бачив, як одне слово використовується водночас у математиці й мовознавстві (те ж саме "число"), тож гадаю, чому й ні. Оскільки воно значить "категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети", то, певно, можна розширити й до "фігури з двома парами сторін"?
Matimatika e uéda cisel, to fyxake sloüo za tẽmõ cisla tẽgne i do matimatikui. Proto, ne uémy ci slofo duoyina tẽmé "quadratus" tẽcne, "quadratus"-ti cœtuire (õgla), ne dua, ménity.
Ви ж розумієте, що добродій Miracle не зрозуміє того, що Ви написали?
Якщо рай є, то Кирило і Митодій плачуть, дивлячись на любителів лятинки.
Замітка про русинську (українську) термінологію:
Квадрат — Двукрат.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Правда тут подано книжну форму з усім їхнім дву, крат крат, подати треба укранську народню форму.
Від запропонованого раніше "площинника".
Від чотири і четверний, а не четверть. Без "т".
Трикутник, четверник, п'ятикутник і таке інше.
Від четверіння.
крат