Квадрат це вихідна фігура для вимірювання площі.
P. S. Новотвір довший, ніж запозичення "квадрат", але замість "піднести до квадрату" дозволить коротко сказати "площинувати".
Від "штири", що є ніяким не полонізмом, а нашим споконвічним синонімом слова "чотири", що прийшов ще від праслов'янських часів (сам перше помилково цурався слова як полонізму і галичанізму, хибно)!
r2u.org.ua: штири https://goroh.pp.ua/Етимологія/штири
Я не певен, чи можна сьому слову надати математичного значіння, проте вже бачив, як одне слово використовується водночас у математиці й мовознавстві (те ж саме "число"), тож гадаю, чому й ні. Оскільки воно значить "категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети", то, певно, можна розширити й до "фігури з двома парами сторін"?
Matimatika e uéda cisel, to fyxake sloüo za tẽmõ cisla tẽgne i do matimatikui. Proto, ne uémy ci slofo duoyina tẽmé "quadratus" tẽcne, "quadratus"-ti cœtuire (õgla), ne dua, ménity.
Baï douge e u slwfnicé, sam tuar slôua e cõdui-loucya ("довільний, spontaneous, go-as-you-please"). Peny *kytuer-t- znacity abo drwb — "¼", abo rẽdoüe cislo — "4.". Do cœho e tou drwb ci rẽdoüe cislo u tẽmé "квадрат"?
Квадрат — чотирикутник, у якого всі сторони рівні, а всі кути прямі.
Квадрат є одночасно ромбом та прямокутником і навпаки.
Походить від лат. quadrātum «чотирикутник». В Російській мові цей термін запровадив Ломоносов М. В.
Перекладаємо слово квадрат
"четвер" - 4
"-ток" - тому що це є НЕ людина ("-тик") і НЕ річ ("-ло"), а щось уявне.
тому "четверток". Будь-який четверток є прямокутником.
Я вчинив хибодрук. це є НЕ людина ("-ник")
1. Móufnâ détély ne praudity gadcõ pro sceubrannie cepenwf -ik ta -lo znaciti, tẽclo, leudinõ ta récy.
Cepeiny -lo znacia leudinõ:
cõpalo (← cõpati; ЕСУМ III, 145: Купало)
brêxlo (← brêxati)
uerzilo "brêxoun" (uerzti; ЕСУМ І, 355: верзти)
xamrilo (ЕСУМ VI, 154: хамрило)
dõdõcalo (Dm. Yawrnicscuy, 210: дудукало)
dourbilo (Dm. Yawrnicscuy, 211: дурбило;
dourmilo (Dm. Yawrnicscuy, 212: дурмило; »Oto isce dourmilo, otoy Cotênco!«)
mazilo (ЕСУМ III, 358: мазати)
i t.d.
2) Peny Uasyoho sloüa e <cetuer-t->, de <-t-> znacity abo » ¼ «, abo rẽdoüe ciselne » 4. « (cotruy?). Se ne tẽcne tẽmé "quadratus".
Квадрат це вихідна фігура для вимірювання площі.
P. S. Новотвір довший, ніж запозичення "квадрат", але замість "піднести до квадрату" дозволить коротко сказати "площинувати".
Від "штири", що є ніяким не полонізмом, а нашим споконвічним синонімом слова "чотири", що прийшов ще від праслов'янських часів (сам перше помилково цурався слова як полонізму і галичанізму, хибно)!
r2u.org.ua: штири
https://goroh.pp.ua/Етимологія/штири
https://io.ua/36030505
"крат" - запозичення з церковнослов'янської мови [ЕСУМ. Том 3. С. 79].
То й що з того?
Нам і без пропонов Левченка вистачає церковнослов'янізмів, які близять українську з російською !
Я не певен, чи можна сьому слову надати математичного значіння, проте вже бачив, як одне слово використовується водночас у математиці й мовознавстві (те ж саме "число"), тож гадаю, чому й ні. Оскільки воно значить "категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети", то, певно, можна розширити й до "фігури з двома парами сторін"?
Matimatika e uéda cisel, to fyxake sloüo za tẽmõ cisla tẽgne i do matimatikui. Proto, ne uémy ci slofo duoyina tẽmé "quadratus" tẽcne, "quadratus"-ti cœtuire (õgla), ne dua, ménity.
Ви ж розумієте, що добродій Miracle не зрозуміє того, що Ви написали?
Якщо рай є, то Кирило і Митодій плачуть, дивлячись на любителів лятинки.
Етимологічний Словник Української Мови у 9 томах:
Чве́ртень — «квадрант» (мат.)
https://goroh.pp.ua/Етимологія/чверть
Baï douge e u slwfnicé, sam tuar slôua e cõdui-loucya ("довільний, spontaneous, go-as-you-please"). Peny *kytuer-t- znacity abo drwb — "¼", abo rẽdoüe cislo — "4.". Do cœho e tou drwb ci rẽdoüe cislo u tẽmé "квадрат"?