Значення слова

Бомба — вибуховий пристрій, що використовується переважно в військових цілях.

Приклад вживання

Він заклав бомбу в метро.
Запальні та атомні бомби.

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово бомба

чинянка
8

Чиня́нка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ. Черном.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: чинянка

S. Velichko 13 лютого 2018
23 лютого 2020

Найкраще.

23 серпня 2020

+

26 квітня

+

вибухівка
7
Сергій Білоног 26 березня 2017
18 травня 2017

Задовге й "дитятьске".

2 листопада 2019

Ймовірно це калька з російського "взрывчатка".

23 серпня 2020

Де Ви тут кальку знайшли?

2 листопада 2019

Вибухівка – це вибухова речовина, а бомба – пристрій з вибухівкою. Це не синоніми, це слова різні.

23 серпня 2020

+

12 січня

А динаміт?

нищ
3

Від "нищити".

Andrii Andrii 2 листопада 2019
23 жовтня 2020

Мо краще в жіночім роді "нища"?

24 жовтня 2020

Жіночім чи чоловїчім, те саме яйце, йно боком. Нищити може будь що, дану рїч ничим то слово не пише.

10 грудня 2020

Але "нища" - це не "нищити". Вільне слово. Так само як Ви дали "рия" на тяму "міна". Теж можна сказати "рити можна будь чим".

11 грудня 2020

A wd cœho ge e Fasie <нищ>, coli ne wd »nisciti«?

11 грудня 2020

Від нищити. А я десь написав, що "нища" не від "нищити"?

11 грудня 2020

Prauda, i ruiti moge bõdy cyto. Ta moye <ruiya> e touryeno znacui "ruiti-copati" ta "ruiti-ruati" corene *ruu-, tẽcti peruésnomou znacou slofa <mina>, wd daunyo-praneçscoho <miner> "ruiti-copati, ruati-ruiti zemyõ; cwpy". Yasno, ni praneçscè <miner> prẽmo tẽmõ "mina" ne znacity. Za Jonathanom Thompsonom, Michaelom Cullerom ta Ferdinandom deSaussurem, snoulçui fédui znacwf ("semiotics"), prẽmoyui õzui medgy slofom i tẽmoiõ, yacõ ono znacity, ne'ma. To e souta oumowfnwsty. Cogyna tẽma ci récy ci déya méstity bogato rwznuix lic ("aspects"), cerez yacœ mogemo tẽmõ baciti, i rwznœ mowfui berõty odino iz tuix lic zuati yim tẽmõ. Na pr., tẽma "cruitè méstçe, de prodaiõty i coupouiõty tofar" u rwznuix mowfax e zuano po znacéx: *"cruiti, xuistiti" → *"tofar pwd crofom" (ẽghelsca), *"clad, clasti (u coupõ)" → "méstçe, de tofar cladõty" (némeçsca, greçsca), *"sloniti" → *"méstçe, de tofar slonẽty = xofaiõty, toulẽty" (italsca, heüriysca), *"cõt" → *"méstçe u cõté, de tofar legity" (nizozeimsca), *"xoditi crõg, obxoditi" → "obxoditi, torgouiõtyi" (cexsca, slofaçsca). Tẽmõ "wcno" e u inuix mowfax zuano yaco *"dérõ, cerez yacõ ide féter = cerez yacõ mogemo duixati", u inxix yaco *"dérõ, cerez yacõ ide suét = cerez yacõ mogemo glẽdéti", u inix prosto *"porozgynina". Coli tocynè ci blizkè slofo na sceclõ ("specific") ci fidofõ tẽmõ u mowfé xuibity, a xotyemo tacè slofo tuoriti, lépxye e tuoriti y ("yoho") ne wd nofoho znaca, a wd toho, cyto e u mowfé, cyto tẽmõ tõ e zuala yaco perua. Tẽma "mina" e scecla i fidofa – to e scecluy fid iz rodou "explosives". Ne mogemo fésti, ci znac "ruiti-copati / ruiti-ruati" e lépxiy pro tẽmõ "bomba" ci pro tẽmõ "mina" ci pro tẽmõ "dynamit" ci pro tẽmõ "granata", ale coli ouge peruésno znacom sim bé zuano tẽmõ "mina" (u praneçscwy mowfé), to lépxye e wd sœho znaca tuoriti i suoye slofo za siõ tẽmõ. Slofo "bomba" e peruésno (u greçscwy mowfé) touryeno zuõcom toyui réci, tomou i suoye slofo za siõ tẽmõ bui lépxye tuoriti wd sœho znaca.

бімба
2

Після Азарова це слово вже у вжитку

Микола Ттт 26 березня 2017
бухало
1

Давнє закінчення -ало для носіїв процесів:
Рало — інструмент, яким орають.
Грало — музичний інструмент.
Жало — те, що жалить.
Вішало — те саме, що вішалка.
Качало — дерев'яний кружок для качання.
Кресало — річ, якою можна викресати іскри.
Пищало — свисток.
Стукало — будь-що, чим стукають.

Тоді бухало — річ, призначена для вибухання.

крушило
0

Утворено відповідно до тям "ора́ло", "покрива́ло", "жа́ло", "креса́ло" від слова "крушити":sum.in.ua: krushyty що має праіндоєвропейський корінь: https://www.etymonline.com/search?q=crush

2 листопада 2019
висад
0
Vadik Veselovsky 2 листопада 2019
вибухало
0

Давнє закінчення -ало для носіїв процесів:
Рало — інструмент, яким орають.
Грало — музичний інструмент.
Жало — те, що жалить.
Вішало — те саме, що вішалка.
Качало — дерев'яний кружок для качання.
Кресало — річ, якою можна викресати іскри.
Пищало — свисток.
Стукало — будь-що, чим стукають.

Тоді вибухало — річ, призначена для вибухання.

бушило
0

Давнє закінчення -ало для носіїв процесів:
Рало — інструмент, яким орають.
Грало — музичний інструмент.
Жало — те, що жалить.
Вішало — те саме, що вішалка.
Качало — дерев'яний кружок для качання.
Кресало — річ, якою можна викресати іскри.
Пищало — свисток.
Стукало — будь-що, чим стукають.
Закінчення -ило теж, зокрема такі слова як світило, вітрило, давило, живило, перило, чорнило, гострило, рило та ин.

Тоді бушило — річ, призначена для вибухання (з иншим степенем чергування ш - х).

вибушило
0

Давнє закінчення -ало для носіїв процесів:
Рало — інструмент, яким орають.
Грало — музичний інструмент.
Жало — те, що жалить.
Вішало — те саме, що вішалка.
Качало — дерев'яний кружок для качання.
Кресало — річ, якою можна викресати іскри.
Пищало — свисток.
Стукало — будь-що, чим стукають.
Закінчення -ило теж, зокрема такі слова як світило, вітрило, давило, живило, перило, чорнило, гострило, рило та ин.

Тоді вибушило — річ, призначена для вибухання (з иншим степенем чергування ш - х).

3 жовтня 2021

Питання до КФЯЙ:

Що міните словами "з иншим степенем чергування ш - х"? "Инший" проти чого?
___
Змінка до змінки п. Кривого:

міна /ш : х/ не є питання морфології, але фонології.
___

2. питання до КФЯЙ:

Є відомо дієслово <вибушити>?

Всіймена з *-dl-o суть віддієслівна. Те, що є прямо перед -dl- є з теми йнфинитива, коли тема є, або в разі дієслів без теми, єї відсутність. Тобо там не може бути луча-який голосний. На пр., у cres-a-ti є тема -a-, тому й cres-a-lo, в pisc-é-ti є тема -é-, тому й pisc-é-lo, в uétr-i-ti є тема -i-, тому й uétr-i-lo, в cat-y-a-ti є тема -y-a-, тому й cat-y-a-lo. Тако й: suét-i-ti → suét-i-lo, daü-i-ti → daü-i-lo, giü-i-ti → giü-i-lo, cœrn-i-ti → cœrn-i-lo, hostr-i-ti → hostr-i-lo. В ruiti теми не'ма, то -lo є лучено прямо до корене: rui-lo. Gẽlo є від незбереженого дієслова балтословінської доби *gelti "колоти", також без теми, тому -lo є лучено прямо до корене. Per-i-lo мє бути від per-i-ti.

4 жовтня 2021

<людини, яка так сліпо вірить, що знає все краще за всіх> — мені то міните, чи кому? Коли мені, то я не розумію, чому. Ниде'м про себе такого не писав. Та коли Ви так думаєте про ня, то є Ваш суд.

Так, <вибухати> проти <вибушило> є питання морфології, але міна <х : ш> є питання фонології.

4 жовтня 2021

Бушити є не прямо від вибух, а від слова бушити «бити, кидати, падати».

10 жовтня 2021

Иносе, від +bouxiti би +bouxilo могло бути, та де'сьте бачили той твар? Я й не бачу ни в Грінченка, ни в Явірського, ни в Желехівського, ни в словниках говірок бойківських, поліських, буковинських. Ни СИРМ серед тварів у статті під <бух> (І, 311) <бушити> не містить. Дано є в Словнику буковинських говірок (стор. 45) <бушати~бушєти>, що є iterativum-durativum від дієслова на *<-ити>, й з оглядом на значення: "1. толочити, мяти, перемішувати; 2. розкидати" не тягне до слів корене boux-, а скоріше до слова <бо́хи> "околот", <бох> "10 китиць соломи" (СИРМ І, 239: бо́хи), з <у> кирилиці там будучи, віді, *<о> в ненаголошеній позиції (ги в <бучи́на> ← <бочи́на>, <жураве́ль> ← *<жораве́ль>, <жулу́док> ← <жолу́док>, <жуга́> ← <жога́>, <гулува́> ← <голова́> тощо).

гармáтень
0

Етимологічний словник української мови
Ярослав Б. Рудницький,
Вінніпеґ, 1962-1972

Том 1 (А-Ґ), ст. 168

стрільнó
0

Етимологічний словник української мови
Ярослав Б. Рудницький
Вінніпеґ, 1962-1972

Том 1 (А-Ґ), ст. 168

довба
0

"Дóвба" від слова "довбати".
«Він заклав довбу в метро»
«Запальні та атомні довби»

Олександр + 26 квітня
гупачка
0

«Біля нас сьогодні дві гупачки зірвались»

Олександр + 26 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями