Та й "розриватись" в значенні "розлітатись на шматки" (наприклад при влученні міною) це росіянізм, калька від "разрываться".
Карл-Франц Ян Йосиф,
я не люблю такі зайво/невиправдано довгі/неекономічні твари. Сам корінь *рив-/*рв- вже містить повною мірою значення "розривання й под.". Воно ледве чи конкуруватиме стислому хоча й чуджому слову "міна".
Таки погоджусь, хоч з дещо инших мотивів – зі слів людей, які були на війні, знаю як важливо, щоб мова пов'язана з війною була якнайстисліша і якнайлаконічніша. Словам дають короткі влучні клички, аби швидше передавати інформацію, бо часу на аналіз слів нема. Там кожен склад є на ціну золота. І краще викрикнути двоскладове РИЯ! і від цього тебе лишень швидше зрозуміють.
Хто відає, може вживання стислішого слова навіть комусь колись врятує життя.
Трощ(иця), тобто вибухових пристрій, який закладають. Можливе збереження роду за звичаєм
Від "класти" і"рвиця", що в свою чергу оходить від "вирив"(вибух)
Слово творено вѡд дiєслова рити (вѡд д.рус. ръıти) в змыслi »рвати, розривати землю«, як продовженнє формы +*ръııа, тобто вѡд основы ры- + *-ja (-я).
Цікава пропозиція, але мені подобається.
Підпираю !
Слово "міна" є в АТССУМ. Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "рия" фігурує за міна.
На мою думку, не відображає суть поняття: вона ж не тільки "риє", якщо робить це взагалі
Ne citali'ste moyõ zméncõ pœd samomy slovomy. Gòlôunê znacyeinïe e tam ne "ruiti", a "ruiti+ruati". U slovax "ruiti" ta "ruati" e odin coreiny: *rū-/*ru-. I tuar trualo-ceastui déyui obou déyeslovou e odin: ‹ruati → rûati (ròzrûati, narûati, ôdrûati, pœdrûati "to explode)›, ‹ruiti → rûati (pœdrûati, ròzrûati, zarûati).
https://www.etymonline.com/word/mine#etymonline_v_44775 — n.2, v.2.
—
Вона ж нікого/ніщо не риє. Та й багато видів мін, яких ніхто не зариває.
Мінне поле — рийне поле? 🧐