Жа́бка = Ракета (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: ракета
Звукозміну [ж] у [дж] дав для вирізнення слова (порівняй давнє "звін" і сьогочасне "дзвін").
І перегук із 
goroh.pp.ua: джига
http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm
А какъ Татары обыкновенно держатъ лошадей на паствЂ, а не у коновязей, то Гетманъ выслалъ отрядъ конницы съ приготовленными завремянно бумажными ракетами, кои будучи брошены на землю, могли перескакивать съ мЂста на мЂсто, дЂлать до шести выстрЂловъ каждая. Конница оная, наскакавъ на становище Татарское, зажгла свои ракеты, бросила ихъ между лошадей Татарскихъ и причинила въ нихъ великую сумятицу; онЂ перепугавшись, бЂгали во весь опоръ по табуну, волочили и топтали своихъ всадниковъ и сторожей, а между тЂмъ всЂ войска Гетманскія, съ пальбою изъ ружьевъ и артиллеріи, напали на станъ Татарскій, прошли его насквозь, поражая смЂшенныхъ и обезумленныхъ Татаръ, и такъ разбили Хана и его войска на голову, забрали станъ его со всЂмъ багажемъ, и обременные корыстями, возвратились со славою въ свою землю.
Цікаво, що таке К. ЦН. 175.?
Це давня козацька назва (якщо вірити різним джерелам з інтернет, оригінальних документів не бачила)
Стверджувати не буду, але ну дуже схоже на вигадку
Осьо переклад українською, там же оригінал старомосквинською
http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm
Це я знаю. читав. Та сама дієвість сумнівна
Сам задум та опис роботи виглядають дещо неправдоподібним
Ви про першотвір? Це треба докладно дослідити, було б цікаво почитати думки знатоків.
Сумніви виникли з кількох причин.
По-перше, хто такий Меліс-Герей (у "Рус. ..." -- "Мелік")? Можливо, йдеться про Менґлі Герея, але ж він помер 1515, тому проти нього 1516 не могли битися ніяк, а наступник його -- Мехмед. Дивно якось. Утім, нумо далі.
1516 -- початок зародження козацтва як військової сили. І те, що в них було досить пороху не тільки лдя стрільби (не забувайте, що це були часи дуже недосконалої артилерії й стрілецької зброї (1516 -- 5 років до появи мушкета)), а й для якихось дослідів, особисто мені видається досить сумнівним. Британіка, не згадуючи, щоправда, ні Польщу, ні моzzковщину, наводить (https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclopædia_Britannica/Gunpowder) дані про те, що +- "класичний" (75% салітри) "рецепт" пороху виник десь у середині 17 ст, а до того коливався від 50 до 66%, залежно, очевидно, від країн, погоди й інших умов. Отже, що менше салітри, то повільніше горить порох (відносно, звісно), і то менше його горіння хоч і в щільному просторі (ракеті абощо) нагадуватиме вибух. А, до речі, не забуваймо, що порох відносно "слабкий", тобто від умовно не належить до вибухових речовин, оскільки за звичайних умов хвиля стиснення повільніша за хуткість звуку, і треба досить "тісні" умови, щоб горіння хоча б нагадувало вибух, не кажучи вже про те, щоб було ним. І це ще за прибл. 75% салітри.
Далі. Згадано ("А як татари звичайно тримають коней на паші, а не біля конов'язі, то Гетьман вислав загін кінноти з наготовленими заздалегідь паперовими ракетами, котрі, коли кинути, могли перестрибувати з місця на місце і робити до шести пострілів кожна."), що ракети "паперові", і що вони...
Так, СТІЙ! "...Гетьман Ружинський з військами Малоросійськими і Польськими з наказу Короля Жигмунта, виступаючи йому назустріч..." 1516? А про якого такого "гетьмана Ружинського" йдеться, цікаво б знати? Гмммм...
... що вони могли " перестрибувати з місця на місце і робити до шести пострілів кожна.". Досить цікаво, про які такі "постріли" йдеться. Зверніть увагу: "падаючи, стрибали шість разів. І стільки ж вибухали" -- тут https://archive.ph/20121202000833/petro-o.livejournal.com/291734.html#selection-919.483-919.534 уже йдеться про "вибухали". І про які "постріли" йдеться? І як паперова "ракета" могла б витримати такі "постріли", якщо вони були? Якщо тиск заряду був недостатній, жодного не те що "пострілу", а й бавовночки не було б чути, а якщо тиск був достатній, цікаво, як паперова ракета могла таке витримати.
Знову стоп! "...піхота вишикувана так само фалангою, зустріла натиски Татарські сильним вогнем з мушкетів і гармат..." до появи мушкета ще 5 років! Звісно, слово засвідчено ще 1499, але це в Італії, і це тільки слово, а мушкети мали ще з'явитися й прийти разом зі словом.
Я нічого не можу стверджувати, але, судячи з написаного, горіння пороху створювало достатню реактивну силу для підняття й переміщення щонайменше такої ж (за згорання передостанньої "камери") ваги пороху, отже, створювався достатній тиск, щоб гази з великою швидкістю вилітали й піднімали ракету, але недостатню для того, щоб розірвати її паперову оболонку. Із чого тоді папрі робили, із заліза? І звідки тоді взагалі в козаків був недешевий і великий папір?
А що про Грінченка скажете?
r2u.org.ua: ракета
Що таке К. ЦН, треба питати добродія Єлисія. Може, Київщина, Центр, або щось у цьому дусі. Щодо Такого вжитку -- не знаю.
Хоч би один засвідчений вжиток сього слова в такому значенні знайти
Так.
Враховуючи те, скільки запитань/неточностей, довіра зникає до джерела
Пані Кароліно, а Ви з дитинства кажете "инший", "иносе", "властивостИ", "солИ"? Чи, може, так у Вашому краї кажуть?
Жа́бка = Ракета (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: ракета
Звукозміну [ж] у [дж] дав для вирізнення слова (порівняй давнє "звін" і сьогочасне "дзвін").
Сприймається, що воно могло б так бути;
(з чогось повелось)
.
Пояснення
:
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
/
ЦУР «вигук закляття від чогось»
пов’язується зі словом цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)»
goroh.pp.ua: цуратися
ЦУР «вигук закляття від чогось»
.
(Преобр. ІІ, вып. последний 81–82) або може розглядатися як символічне дерев’яне зображення далекого предка (духа-охоронця дому), тоді вигуки цур, цур-цура́ є зверненнями до цього духа, прикликанням його, пор. припущення зв’язку зі словами пра́щур (Желтов ФЗ 1876/4, 37; Никольский ФЗ 1891/4-5, 11) і чорт (Bern. І 164), з гр. ϰύριος «пан, господь» (Зеленин ІІ 93);
гіпотези про запозичення р. чур з чув. tšar (чар) «тримай, спиняй, стій» (Gauthiot MSL 16, 89), дсканд. Туr «бог війни» (Погодин ЖСт. 20, 427) менш прийнятні;
р. чур, бр. цур, [чур], п. cur «чорт» (з укр.);
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
зацура́ти «лишити, кинути»
одцу́р «зречення»
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
цура́ха «цур Г; анафема Пі»
цура́чка «цур»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
СловоМова
цур - білоруська
ϰύριος «пан, господь»грецька
cur «чорт» (з укр.)польська
чур - російська
чур - російська
чур - українська
цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)» ?
цур?
цур-цура́?
пра́щур?
Туr «бог війни»?
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)
/
Від "іскра" - іскра/яскраво + рине -ина
*ěskra (пор. укр. яскра́вий)
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)
/
на ракету цілком годиться навіть з таким непроблематичним спорідненням як "іскра" та "яскра"
/
( (((надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.))) )
з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
Через розуміння першопохідного "тіло" з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;
Також, можливість, через розуміння :
"телесик"
зменшено-пестливе слово, утворене від [те́лес] «стовбур дерева», [телі́ш] «колода, шматок дерева»;
стіг + "-ель"
/
стіг. псл. stogъ, пов'язане чергуванням із stežerъ/stožer-/stožar-;. споріднене з дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис»
/
( (((надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим
_________________
щось явно конкретне за семантикою й сприйняттям доволі тягне на рекету
ракета - (бойова) - на швидкості "крилить" - маневрує, вивертає. Тому - КРИЛИНА ( це важлива притаманність ).
..
Доречі "маневрувати" - можна подавати/перекладати як - крилити., бо крило по суті своїй направляє - КРИЛИТЬ.
пеклъ давньоруська
, пе́кати «відстороняти, відганяти»
. . + розсіякає простір, повітря й тому в-закономірному закінченні як у "сок-ира."
,
ПЕК (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)
«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.)
. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.)
Ракета, хоч бойова, хоч ні, рухається, летить за допомогою реактивного руху, відштовхування
подоба є ться
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.)
ракета (літальний апарат)
/
"запальний ріг" (запустимий)
( (((надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.))) )
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.)
Жарина -
щось явно конкретне, за семантикою й сприйняттям доволі тягне на рекету
[
+
________
СТІГРИНА
________
:
Запаліт
/
Запалар
;
____________
/__________ /
Спаліта
1
. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком (прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим.)
_________
Кілок
________
СТРІМХА
/
стрімхина
_________
Стігель
(стіг + "-ель")
.
\
СТАКЕЛИНА
,
ШТАКЕЛИНА
/
ШтакИНА
ЯСКРИНА
1
Від "іскра" - іскра/яскраво + рине -ина
*ěskra (пор. укр. яскра́вий)
____?____
КРИЛИНА
.
Гарно, і вказує на суть!
Б'є вогнем?
СТАКЕЛИНА