Віддія – Реакція (реакція)
Тоді літальний апарат на основі тяги реактивної – "віддіє" + "літ".
Від "іскра" - іскра/яскраво рине + рине -ина
рину ~ ринути - то рухатись куди завгодно, у простір: угору, вниз, у щось конкретне,
тощо.
*ěskra (пор. укр. яскра́вий)
________
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)
/
( (((надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.))) )
з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
Через розуміння першопохідного "тіло" з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;
Також, можливість, через розуміння :
"телесик"
зменшено-пестливе слово, утворене від [те́лес] «стовбур дерева», [телі́ш] «колода, шматок дерева»;
Див. "Стіг" ~ "стігель", "штакіль", "стогіль"
з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
Через розуміння першопохідного "тіло" з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;
Також, можливість, через розуміння :
"телесик"
зменшено-пестливе слово, утворене від [те́лес] «стовбур дерева», [телі́ш] «колода, шматок дерева»;
пеклъ давньоруська
, пе́кати «відстороняти, відганяти»
. . + розсіякає простір, повітря й тому в-закономірне закінчення як у "сок-ира."
ПЕК (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)
«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.)
. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.)
Нехай комусь здасться задовгим, але цілком, переконаний, передає суть поняття: ракета рухається за рахунок відкидання частини тяжі
Ближче до ракета (снаряд)
.
Сприймається, що воно могло б так бути;
(з чогось повелось)
.
Пояснення
:
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
/
ЦУР «вигук закляття від чогось»
пов’язується зі словом цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)»
goroh.pp.ua: цуратися
ЦУР «вигук закляття від чогось»
.
(Преобр. ІІ, вып. последний 81–82) або може розглядатися як символічне дерев’яне зображення далекого предка (духа-охоронця дому), тоді вигуки цур, цур-цура́ є зверненнями до цього духа, прикликанням його, пор. припущення зв’язку зі словами пра́щур (Желтов ФЗ 1876/4, 37; Никольский ФЗ 1891/4-5, 11) і чорт (Bern. І 164), з гр. ϰύριος «пан, господь» (Зеленин ІІ 93);
гіпотези про запозичення р. чур з чув. tšar (чар) «тримай, спиняй, стій» (Gauthiot MSL 16, 89), дсканд. Туr «бог війни» (Погодин ЖСт. 20, 427) менш прийнятні;
р. чур, бр. цур, [чур], п. cur «чорт» (з укр.);
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
зацура́ти «лишити, кинути»
одцу́р «зречення»
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
цура́ха «цур Г; анафема Пі»
цура́чка «цур»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
СловоМова
цур - білоруська
ϰύριος «пан, господь»грецька
cur «чорт» (з укр.)польська
чур - російська
чур - російська
чур - українська
цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)»
цур?
цур-цура́?
пра́щур?
Туr «бог війни»?
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)
/
стіг + "-ель"
/
стіг. псл. stogъ, пов'язане чергуванням із stežerъ/stožer-/stožar-;. споріднене з дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис»
/
(
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом)
____________________
Див. "Стіг" ~ "стігель", "штакіль", "стогіль"
від "долати" , в данному значенні - тяжіння землі + та відстані. У розумінні, що в цьому випадку(долата) не пасажирські чи вантажні перевезення, дає переважну(перетяжну) семантику у "ракета" чи подібний літальний пристрій.
з прус. stallit «стояти», дінд. sthálati «стоїть», sthálā «насип» (Ильинский РФВ 63, 333–335);
+
з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)
/
ЯСКРИНА
яскри́на
-
як на мене дуже вдалий відповідник.
- - -
на ракету цілком годиться навіть з таким непроблематичним спорідненням як "іскра" та "яскра"
__________________________
Жарина -
щось явно конкретне, за семантикою й сприйняттям доволі тягне на рекету
[
+
________
____________________
Спаліта
1
. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/
(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком (прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим.)
_________
Стігель
(стіг + "-ель")
.
ракета (снаряд)
\
СТАКЕЛИНА
/
ШТАКЕЛИНА
.
ШТАКИНА
(бо воно отак)
cõgeulca
/kʊˈʒʉlkɑ, kʊˈʒylkɑ/
___
Tuoryeno mnoiõ cerpanomy pèrecladomy ital. rochetta "a rocket", œd ‹rocca› "vèreteno, cõgela, xuouc/phouc" is ‹-etta› drœubnosti, œd rous. ‹cõgela› /kʊʒɛˈlɑ/ "a distaff" (v. SIRM III, 125, pœd gaslomy ‹ку́жі́ль›: ‹кужела́› "веретено"), is ‹-ca› ( ← *-uk-a) drœubnosti: *kongel-uka → ‹cõgeulca›.
подавайте вашу "кизюльку-кусюльку"
Загальна Логіка на семантику й походження Є.
З мене 'вподоба'
Слово навдивовижу точно вказує на суть ракети, чим вона є.
Дякую!
Підтримую !
Штакра
У багатьох мовах схоже движево