Значення слова
Ракета — літальний апарат, що рухається в просторі за рахунок дії реактивного руху, що виникає внаслідок відкидання частини власної маси (робочого тіла) апарату без використання речовини з навколишнього середовища.
Приклад вживання

Ракета з людьми прилетіла на Місяць.

Походження

італ. rocchetto – цівка, мале веретено, від rocca – прядка, від лат. eruca – листова капуста, гусінь

Приклади в інших мовах

китай. 火箭

Варіанти написання
ракета

Перекладаємо слово ракета (літальний апарат)

вогнеліт
19
Andrii Andrii 31 жовтня 2019
31 жовтня 2019

Слово навдивовижу точно вказує на суть ракети, чим вона є.

1 листопада 2019

Дякую!

1 листопада 2019

Підтримую !

6 червня

Штакра

16 червня

У багатьох мовах схоже движево

вогнеруш
2
Vadik Veselovsky 31 жовтня 2019
віддієліт
1

Віддія – Реакція (реакція)
Тоді літальний апарат на основі тяги реактивної – "віддіє" + "літ".

огни́на
1
Andrii Andrii 31 жовтня 2019
відруш
1
Vadik Veselovsky 31 жовтня 2019
яскри́на
1

Від "іскра" - іскра/яскраво рине + рине -ина
рину ~ ринути - то рухатись куди завгодно, у простір: угору, вниз, у щось конкретне,
тощо.

*ěskra (пор. укр. яскра́вий)
________

(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)

/

стрімило
1

( (((надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.))) )

телес
1

з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
Через розуміння першопохідного "тіло" з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;

Також, можливість, через розуміння :
"телесик"
зменшено-пестливе слово, утворене від [те́лес] «стовбур дерева», [телі́ш] «колода, шматок дерева»;

штакелина
,
штакина
,
стакелина
1

Див. "Стіг" ~ "стігель", "штакіль", "стогіль"

телесик
1

з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
Через розуміння першопохідного "тіло" з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;

Також, можливість, через розуміння :
"телесик"
зменшено-пестливе слово, утворене від [те́лес] «стовбур дерева», [телі́ш] «колода, шматок дерева»;

крумежа
1
жарина
1
14 червня

Гарне слово, але я б його застосував до иншої тями. Точно не сюди

14 червня

Може й так, але як умовне позначення годиться

штакра
1
шпекира
,
спекира
1

пеклъ давньоруська
, пе́кати «відстороняти, відганяти»
. . + розсіякає простір, повітря й тому в-закономірне закінчення як у "сок-ира."

ПЕК (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)
«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.)

спаліта
1

. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/

(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим и. Автор М.С.Я.)

шуга
0
Vadik Veselovsky 31 жовтня 2019
24 вересня 2022

шуга - це тип криги.

відкидоліт
0

Нехай комусь здасться задовгим, але цілком, переконаний, передає суть поняття: ракета рухається за рахунок відкидання частини тяжі

Roman Roman 10 жовтня 2022
відштовхоліт
0
Роман Роман2 12 лютого
струменеліт
0
Роман Роман2 12 лютого
пхоліт
0

пхоліт вирушає в політ!

Роман Роман2 12 лютого
5 червня

Що таке запа?

6 червня

пал, запал

запалар
0
цуруля
,
чаруля
0

Ближче до ракета (снаряд)
.
Сприймається, що воно могло б так бути;
(з чогось повелось)
.
Пояснення
:
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
/
ЦУР «вигук закляття від чогось»
пов’язується зі словом цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)»
goroh.pp.ua: цуратися
ЦУР «вигук закляття від чогось»
.
(Преобр. ІІ, вып. последний 81–82) або може розглядатися як символічне дерев’яне зображення далекого предка (духа-охоронця дому), тоді вигуки цур, цур-цура́ є зверненнями до цього духа, прикликанням його, пор. припущення зв’язку зі словами пра́щур (Желтов ФЗ 1876/4, 37; Никольский ФЗ 1891/4-5, 11) і чорт (Bern. І 164), з гр. ϰύριος «пан, господь» (Зеленин ІІ 93);
гіпотези про запозичення р. чур з чув. tšar (чар) «тримай, спиняй, стій» (Gauthiot MSL 16, 89), дсканд. Туr «бог війни» (Погодин ЖСт. 20, 427) менш прийнятні;
р. чур, бр. цур, [чур], п. cur «чорт» (з укр.);
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
зацура́ти «лишити, кинути»
одцу́р «зречення»
цур-цура́ «тс.»
цура́ти «сахатися, відчужуватися»
цуратися
цура́тися «тс., відчужуватися»
цура́ть «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”»
цура́ха «цур Г; анафема Пі»
цура́чка «цур»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
СловоМова
цур - білоруська
ϰύριος «пан, господь»грецька
cur «чорт» (з укр.)польська
чур - російська
чур - російська
чур - українська

цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)»
цур?
цур-цура́?
пра́щур?
Туr «бог війни»?

/

(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)

/

струмежа
0

Див. струмило, стрімило

стрімха́
0
стігель
,
штакіль
,
стогіль
0

стіг + "-ель"
/
стіг. псл. stogъ, пов'язане чергуванням із stežerъ/stožer-/stožar-;. споріднене з дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис»

/

(
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом)
____________________

стрімхина
0

Див. "стрімха"

стожель
,
стогель
0

Див. "Стіг" ~ "стігель", "штакіль", "стогіль"

дола́та
0

від "долати" , в данному значенні - тяжіння землі + та відстані. У розумінні, що в цьому випадку(долата) не пасажирські чи вантажні перевезення, дає переважну(перетяжну) семантику у "ракета" чи подібний літальний пристрій.

шталь
,
штали́на
0

з прус. stallit «стояти», дінд. sthálati «стоїть», sthálā «насип» (Ильинский РФВ 63, 333–335);
+
з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356;
/

(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я.)

/

віджарва
0
визга
0

Звуконаслідувальне

Carolina Shevtsova 16 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
5 червня

ЯСКРИНА

яскри́на

-

як на мене дуже вдалий відповідник.
- - -

на ракету цілком годиться навіть з таким непроблематичним спорідненням як "іскра" та "яскра"
__________________________

Жарина -

щось явно конкретне, за семантикою й сприйняттям доволі тягне на рекету
[
+
________
____________________

6 червня

Спаліта
1

. . спалюючи (паливо) літає
( те що відповідно й спалює )
/

(надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком (прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим.)

_________

Стігель

(стіг + "-ель")
.

ракета (снаряд)
\
СТАКЕЛИНА
/
ШТАКЕЛИНА
.

ШТАКИНА

(бо воно отак)

6 червня

cõgeulca

/kʊˈʒʉlkɑ, kʊˈʒylkɑ/

___

Tuoryeno mnoiõ cerpanomy pèrecladomy ital. rochetta "a rocket", œd ‹rocca› "vèreteno, cõgela, xuouc/phouc" is ‹-etta› drœubnosti, œd rous. ‹cõgela› /kʊʒɛˈlɑ/ "a distaff" (v. SIRM III, 125, pœd gaslomy ‹ку́жі́ль›: ‹кужела́› "веретено"), is ‹-ca› ( ← *-uk-a) drœubnosti: *kongel-uka → ‹cõgeulca›.

6 червня

подавайте вашу "кизюльку-кусюльку"
Загальна Логіка на семантику й походження Є.

З мене 'вподоба'

12 червня

ЯСКРИНА
1

Від "іскра" - іскра/яскраво + рине -ина
*ěskra (пор. укр. яскра́вий)

Поділитись з друзями