🤦 Ne ròzoumieli'ste cyto to e slovo ‹ocœup› iz vuimóuvoiõ /o-/ bez nagolosou pered /y/ he [o̝ ~ ʊ ~ u] (porœunaïte: ‹obied› /oˈbi͡ed/ [uˈbid, u̯ˈbid, ‹golõbca› /ɣoˈlʊʷb̻kɐ/ [ˀɦo̝ˈlʊʷb̻kɐ, ɣ̞o̝ˈlʊʷb̻kɐ, ˀɦʊˈlʊʷb̻kɐ, ɣ̞ʊˈlʊʷb̻kɐ], ‹voroxiti› /β̞ɔroˈʃɪtɪ/ [β̞o̝ro̝ˈʃɪtɪ ~ β̞uruˈʃɪtɪ], ‹coléiscea(t-)› /kole̝ʲst͡ʃe̯͡a/ [guliʒˈd͡ʒa(t-)] "a castor (= a pivoting roller attached to the bottom of furniture to allow it to be moved)"), tb. œd dieyeslova ‹ocopati›. Porœunaïte 
sum.in.ua: brustver »земляний насип або кам'яне підвищення на зовнішній стороні ОКОПУ чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню.«, ta sum.in.ua: okop.
Тим не менше воно таки дає тяму те що захищає ,
Для мене також стало дивнив ,що там У та І замість О ,але не знайшовши прямої етимології вирішив ,що дане слово таки зможе замінити броню
»Для мене також стало дивнив ,що там У та І замість О«
Truaïte, cyto ‹у-› zamiesty ‹о-› e diuno iesce ròzoumieiõ, ta ceomou e diuno ‹-і-› zamiesty ‹-о-›?? Tam e dóugen bouti *o-peregolos, a ‹око́п› e dóugyno bouti cerpano yz veatscui.
»Тим не менше воно таки дає тяму те що захищає ,«
Zaxuistiaiéty ta inacxe négy brunya, tomou tó e ne tó. 😊
Від боронити;
Борони боже як слово "спасибо"»спаси боже
Xotiõ dodati cytd, xay cerpano u prasl. dobõ œd germ. *brunja, tuar ‹броня́› u oucrayinscie ne e yz drous. ‹брънꙗ́›, a iauno cde pozdiexxe cerpano ouge œd veatscoho ‹броня́›, na cœilco preamo germ. *brunja → drous. ‹brunya / брънꙗ́› bui u rousscie pràvilno dalo /brɘ̞ˈnʲa, brɨˈnʲa, brɯˈnʲa, brɤˈnʲa/, /bɘ̞rˈnʲa, bɨrˈnʲa, bɯrˈnʲa/, u serednio-zaxœidnorousscie i /bᵊrnʲa ~ br̩nʲa/, ale ne /broˈnʲa, brɔˈnʲa/.
Бриня? Як др. брꙑ (бръвь), крꙑ?
Добродію Єлисію, а можете ще, будь ласка, сказати, чому GE — це /ге/ в "germ.", якщо я правильно розумію (ну, не "жерманська" ж, сподіваюся?), але /же/ в "atge", "ouge" тощо? Спасибі
»чому GE — це /ге/ в "germ.", якщо я правильно розумію (ну, не "жерманська" ж, сподіваюся?), але /же/ в "atge", "ouge" тощо?«
Ay, yzvuicieyno e ‹ge› /ʒɛ/, praudõ cazyete. Ta se e yno storonsco / tioudye / cerpano slovo i pisyemo-ye za istoslœuvïemy, tb. hi u móuvie gerela (lat. ‹germanus›). I oumuislno pisiõ tac — ne lixye istoslœuvïa radi, a i is oumuislomy cyto, cény, radno pisymou ("grâce à l'écriture") bui mogli poceati móuviti, xay he inxyéinno ("alternativum"), ta i is /ʒɛ/. Ta tac ci onac, iesce raz, se e yno tioudye/storonsco/cerpano slovo, a tomou citainnhe'ho ne conecyno œdpoviesty yzvuicieynuim pràvilam. Co buimy xotieu tocyno peredati /ɣɛ/ a ne /ʒɛ/, to pisau buimy ‹ghermansca (móuva)›, ta ne xotiõ oumuislno, cyto boula bui mœgylivœsty citati i he /ɣɛ/ i he /ʒɛ [d͡ʒɛ]/. I ceomou pisyete "ispodievaiõ s'"? Xuiba ne radxe bui priladiti do pitomoho zueagoslœuvïa?
Спасибі за пояснення. Ясно, що тут явне порушення засади однозначності, та хоча б зрозуміла Ваша думка.
" Xuiba ne radxe bui priladiti do pitomoho zueagoslœuvïa?" Що саме Ви тут маєте на увазі? Як краще, на Вашу думку (крім латинки, звісно)?
Так ,тому пропоную хотяби знайти синонім
goroh.pp.ua: Укіп
r2u.org.ua: Броня