Хіп-хоп — музичний жанр (і відповідна субкультура), який сформувався в Сполучених Штатах в 1970-ті роки. Складається зі стилізованої ритмічної музики, яка зазвичай супроводжується постукуванням, ритмікою і ритмом вимови. Він розроблений як частина хіп-хоп-культури, що складається з чотирьох ключових елементів:Реп, Скретч, Брейкданс, Графіті.

Хіп-хоп зародився в середовищі афроамериканців і латиноамериканців Бронксу, району Нью-Йорка, 12 листопада 1974. В той час це була музика для вечірок, яку створювали диск-жокеї (скорочено ді-джеї, англ. DJ), що працювали у примітивній техніці семплування: вона часто зводилась до прокручування музичного програшу інших виконавців кілька разів. Перші ем-сі були класичними конферансьє («Master of Ceremony» — скорочено MC), вони представляли ді-джеїв.

анґл. hip «ура», hop «стрибок»

чеськ, слов., пол., полаб. Hip-hop

• музика
• культура

• шоу-бізнес
• акомпанемент
• ау́
• гімн
• музика
• ярмарок
• музикант
• смичок
• резонатор
• бард
• барабан
• музичний стиль
• поп-музика
• попса
• шансон
• блатняк
• інтервал (музика)
• танець
• фестиваль
• акомпанувати
• танцювати
• мелодія
• звучати
• диригування
• цимбали
• такт
• мінор
• тон
• тональність (звукоряд, лад)
• попсовий