Торг не є з германських. Віді від търгати »торгати, рвати, кроїти«; рівнобіжний розвій інших тям торгівельної діяльности в платити ← плат *»кус кроєного полотна«, давнє дієслово крити »купити, продати« від кореня кр- »різати, кроїти«. Германське є купити.
S. Velichko, на чому є сновано твердженнє про »нечітке походження«? На думку кого »деяких«? Яка є доказова сила Wiktionary без указаних джерел що до мнимого *toržiti проти авторитетних етимологичних досліджень слова търгъ? Тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search, и тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search є сербохорв. tražiti, trag ведено з *trag ← іє. *tregh-, а не з *torg-, як є писано на Wiktionary.
Проти єдиного догаду семантичної паралели з угорською, розвиток/звязок значення търгъ з търгати кілько семантичних паралелий з иншими лексемами торгової терминологиї в словянських мовах (див. мій коментар горі).
А назву Trieste ← Tergeste ведуть як раз від словянського тържище.
Торжество - ярмарок. Лексис Лаврентія Зизанія 1596 р.
Цікаво, що Зизаній у своєму словнику подає ярмарок, як руський відповідник до словенського слова торжество.
При наявності в мові рівноцінних за змістом коротшої та довшої форм, слід завжди надати перевагу коротшій формі. В Грінченка є й форма торг. Треба мати на увазі, що ярмарок це не лише місце, а й захід. Як чиста основа, тобто без суфіксів слово торг уже вповні містить потрібні значення, включно й значення "ярмарок", тобто будь-який доданий суфікс (або префікс) не додасть слову торг ще більше значення "ярмарок (та інші значення)", ніж воно вже саме в собі несе. Інша річ, що якийсь суфікс, в цьому випадку напр. -иця може додати основі торг- якесь іще значення, скажімо значення місця (як це часто буває зі суфіксом -ище), або ще якогоси значення, де була б конкретизація; та поняття "ярмарок" не вимагає конкретизації за місцем чи чим-небудь іще ― це й місце, й захід, і подія, й чин ― все це вже є в формі "торг". Проблема української літературної мови взагалі є в засиллі невиправдано видовжених словах, з нагромадженими суфіксами та префіксами, що надають мові просторікости; такі форми годяться для побутово-сільської вжитку, поезиї, та ж мова для балакання на кухні чи ріллі, й не лиш співу, але й серйозних розмов, науки тощо ― на моє велике переконання нехіть багата громадян України до вживання мови плине саме з підвідомого чуття саме цього недоліку мови.
Ярмарок — тимчасовий періодичний захід, в рамках якого продавці демонструють та продають товар споживачам.
Щороку в Україні проводиться Сорочинський Ярмарок.
нім. Jahrmarkt − річний ринок
Перекладаємо слово ярмарок
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59015-torgh.html#show_point, sum.in.ua: torgh, а також див. етим.сл.укр.м., том V, стор. 603, статтю на слово торг "торгівля; ринок; базар; аукціон; торговельня організація".
Не хочеться вірити, що це запозичення з германських мов, а скоріше навпаки :)
https://en.m.wiktionary.org/wiki/torg
Торг не є з германських. Віді від търгати »торгати, рвати, кроїти«; рівнобіжний розвій інших тям торгівельної діяльности в платити ← плат *»кус кроєного полотна«, давнє дієслово крити »купити, продати« від кореня кр- »різати, кроїти«. Германське є купити.
Етимологія праслов'янського tъrgъ - нечіткого походження. На думку деяких, пов'язано зі словом toržìti "шукати" (“to seek, look for”). https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/tъrgъ
S. Velichko, на чому є сновано твердженнє про »нечітке походження«? На думку кого »деяких«? Яка є доказова сила Wiktionary без указаних джерел що до мнимого *toržiti проти авторитетних етимологичних досліджень слова търгъ? Тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search, и тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search є сербохорв. tražiti, trag ведено з *trag ← іє. *tregh-, а не з *torg-, як є писано на Wiktionary.
Проти єдиного догаду семантичної паралели з угорською, розвиток/звязок значення търгъ з търгати кілько семантичних паралелий з иншими лексемами торгової терминологиї в словянських мовах (див. мій коментар горі).
А назву Trieste ← Tergeste ведуть як раз від словянського тържище.
Тобто, "торгувати" це не запозичення, а споконвічне українське слово?
Карл-Франц Ян Йосиф,
так
Українській мові може бути кінцеве "-рг"? Воно не має перетворитися в "-рег" чи ще якось (як "центр" у "центер")?
Може; "/г/" не є плинна приголоска, а вставного "е" чи "о" вимагають плинні "/л, м, н, р/" по йинші приголосці: *ѡсмь → *вѡс[е]мь → вісім, чьлнъ → чов[е]н → човен, вѣтръ → вѣт[е]р → вітер, жєравль → *жорав[е]ль → журавель.
Пам'ятатиму.
Гоже!
Торжество - ярмарок. Лексис Лаврентія Зизанія 1596 р.
Цікаво, що Зизаній у своєму словнику подає ярмарок, як руський відповідник до словенського слова торжество.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Jahrmarkt
Ярмарок це українське, це наш рідний німецький субстрат
Місце, де відбувається торгівля; базар. / Академічний тлумачний словник. sum.in.ua: torghovycja
При наявності в мові рівноцінних за змістом коротшої та довшої форм, слід завжди надати перевагу коротшій формі. В Грінченка є й форма торг. Треба мати на увазі, що ярмарок це не лише місце, а й захід. Як чиста основа, тобто без суфіксів слово торг уже вповні містить потрібні значення, включно й значення "ярмарок", тобто будь-який доданий суфікс (або префікс) не додасть слову торг ще більше значення "ярмарок (та інші значення)", ніж воно вже саме в собі несе. Інша річ, що якийсь суфікс, в цьому випадку напр. -иця може додати основі торг- якесь іще значення, скажімо значення місця (як це часто буває зі суфіксом -ище), або ще якогоси значення, де була б конкретизація; та поняття "ярмарок" не вимагає конкретизації за місцем чи чим-небудь іще ― це й місце, й захід, і подія, й чин ― все це вже є в формі "торг". Проблема української літературної мови взагалі є в засиллі невиправдано видовжених словах, з нагромадженими суфіксами та префіксами, що надають мові просторікости; такі форми годяться для побутово-сільської вжитку, поезиї, та ж мова для балакання на кухні чи ріллі, й не лиш співу, але й серйозних розмов, науки тощо ― на моє велике переконання нехіть багата громадян України до вживання мови плине саме з підвідомого чуття саме цього недоліку мови.
Як ринок, так і ярмарок слова німецького походження : який змисел мінити одне чуже слово на інше чуже з тієїж мови??
Базар є такеж запозичене слово, як і ярмарок : який змисел у заміні одного запозичення іншим??
(староукраїнська)
https://slovnyk.me/dict/obsolete_words/гандлі
Для чого мінити один германізм на інший??
Це написано для тих, хто шукає в мережі слова -синоніми. Шукатиме "гандлі", а знайде - торги.
Незрозуміло.
Та то таке. Комусь іншому зрозуміло.
Не таке. До чого є що дехто шукає синоними, коли тут іде про підбір слів питомих?
1. Вам вже пояснено.
2. Дізнайтесь як працює гугл-пошук.
be.wikipedia.org: Кірмаш
Яка етимологія?
Карле-Франце, очевидно це запозичення з німецької від Kirchmesse - "церковна служба".
Нащо тоді його давали на цей пуристичний осідок?:)
Напевно тому-що коли додавав, то цей осідок ще був досить сприйнятливим до германізмів :)
Але темні часи прийшли на Словотвір :D
У словниках є під тямами "базар", "ринок":
r2u.org.ua: товчок