При наявності в мові рівноцінних за змістом коротшої та довшої форм, слід завжди надати перевагу коротшій формі. В Грінченка є й форма торг. Треба мати на увазі, що ярмарок це не лише місце, а й захід. Як чиста основа, тобто без суфіксів слово торг уже вповні містить потрібні значення, включно й значення "ярмарок", тобто будь-який доданий суфікс (або префікс) не додасть слову торг ще більше значення "ярмарок (та інші значення)", ніж воно вже саме в собі несе. Інша річ, що якийсь суфікс, в цьому випадку напр. -иця може додати основі торг- якесь іще значення, скажімо значення місця (як це часто буває зі суфіксом -ище), або ще якогоси значення, де була б конкретизація; та поняття "ярмарок" не вимагає конкретизації за місцем чи чим-небудь іще ― це й місце, й захід, і подія, й чин ― все це вже є в формі "торг". Проблема української літературної мови взагалі є в засиллі невиправдано видовжених словах, з нагромадженими суфіксами та префіксами, що надають мові просторікости; такі форми годяться для побутово-сільської вжитку, поезиї, та ж мова для балакання на кухні чи ріллі, й не лиш співу, але й серйозних розмов, науки тощо ― на моє велике переконання нехіть багата громадян України до вживання мови плине саме з підвідомого чуття саме цього недоліку мови.

Як ринок, так і ярмарок слова німецького походження : який змисел мінити одне чуже слово на інше чуже з тієїж мови??

Базар є такеж запозичене слово, як і ярмарок : який змисел у заміні одного запозичення іншим??