Не хочеться вірити, що це запозичення з германських мов, а скоріше навпаки :)
https://en.m.wiktionary.org/wiki/torg

Торг не є з германських. Віді від търгати »торгати, рвати, кроїти«; рівнобіжний розвій інших тям торгівельної діяльности в платити ← плат *»кус кроєного полотна«, давнє дієслово крити »купити, продати« від кореня кр- »різати, кроїти«. Германське є купити.

Етимологія праслов'янського tъrgъ - нечіткого походження. На думку деяких, пов'язано зі словом toržìti "шукати" (“to seek, look for”). https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/tъrgъ

S. Velichko, на чому є сновано твердженнє про »нечітке походження«? На думку кого »деяких«? Яка є доказова сила Wiktionary без указаних джерел що до мнимого *toržiti проти авторитетних етимологичних досліджень слова търгъ? Тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search, и тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search є сербохорв. tražiti, trag ведено з *trag ← іє. *tregh-, а не з *torg-, як є писано на Wiktionary.
Проти єдиного догаду семантичної паралели з угорською, розвиток/звязок значення търгъ з търгати кілько семантичних паралелий з иншими лексемами торгової терминологиї в словянських мовах (див. мій коментар горі).
А назву Trieste ← Tergeste ведуть як раз від словянського тържище.

Тобто, "торгувати" це не запозичення, а споконвічне українське слово?

Карл-Франц Ян Йосиф,
так

Українській мові може бути кінцеве "-рг"? Воно не має перетворитися в "-рег" чи ще якось (як "центр" у "центер")?

https://en.m.wiktionary.org/wiki/Jahrmarkt

Ярмарок це українське, це наш рідний німецький субстрат

При наявності в мові рівноцінних за змістом коротшої та довшої форм, слід завжди надати перевагу коротшій формі. В Грінченка є й форма торг. Треба мати на увазі, що ярмарок це не лише місце, а й захід. Як чиста основа, тобто без суфіксів слово торг уже вповні містить потрібні значення, включно й значення "ярмарок", тобто будь-який доданий суфікс (або префікс) не додасть слову торг ще більше значення "ярмарок (та інші значення)", ніж воно вже саме в собі несе. Інша річ, що якийсь суфікс, в цьому випадку напр. -иця може додати основі торг- якесь іще значення, скажімо значення місця (як це часто буває зі суфіксом -ище), або ще якогоси значення, де була б конкретизація; та поняття "ярмарок" не вимагає конкретизації за місцем чи чим-небудь іще ― це й місце, й захід, і подія, й чин ― все це вже є в формі "торг". Проблема української літературної мови взагалі є в засиллі невиправдано видовжених словах, з нагромадженими суфіксами та префіксами, що надають мові просторікости; такі форми годяться для побутово-сільської вжитку, поезиї, та ж мова для балакання на кухні чи ріллі, й не лиш співу, але й серйозних розмов, науки тощо ― на моє велике переконання нехіть багата громадян України до вживання мови плине саме з підвідомого чуття саме цього недоліку мови.

Як ринок, так і ярмарок слова німецького походження : який змисел мінити одне чуже слово на інше чуже з тієїж мови??

Базар є такеж запозичене слово, як і ярмарок : який змисел у заміні одного запозичення іншим??

Для чого мінити один германізм на інший??

Це написано для тих, хто шукає в мережі слова -синоніми. Шукатиме "гандлі", а знайде - торги.

Незрозуміло.

Та то таке. Комусь іншому зрозуміло.

Не таке. До чого є що дехто шукає синоними, коли тут іде про підбір слів питомих?

1. Вам вже пояснено.
2. Дізнайтесь як працює гугл-пошук.

Яка етимологія?

Карле-Франце, очевидно це запозичення з німецької від Kirchmesse - "церковна служба".

Нащо тоді його давали на цей пуристичний осідок?:)

Напевно тому-що коли додавав, то цей осідок ще був досить сприйнятливим до германізмів :)

Але темні часи прийшли на Словотвір :D