"Ярмарок це українське, це наш рідний німецький субстрат"
Коли єсте нїмець, то, можливо, се слово й правда є ваш "рідний німецький субстрат", але точно не вкрайинське.
тó(р)жище - ри́но(к), тó(р)гъ.
то(р)жествò - ярмарокъ.
Лаврентій ЗИЗАНІЙ. ЛЕКСИС, 1596 р.
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz99.htm#T
Я/р/марокъ - то/р/жищε.
Синонїма славеноросская. Частина 4. Букви Р-Я. ~ 1627 р.
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz73.htm#Ya
Від "ятка" (базарний чи ярмарковий намет.), яке в свою чергу від "ята". Використовую суфікс "-ниця" для творення місця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/67244-jatka.html#show_point
sum.in.ua: jatka
<"-ниця" для творення місця>
Pœd puitanïemy. U slovax de ‹-(y)niça› ci ‹-(y)nic› znacity mésto, sey podig znacity mésto is medyenomy i cruitomy prostoromy, se bo méstila ci méstiliscya, ne œdcruitui (polui) ploscyui. Porœunaite iz drous. (iz Iznadœub Isrézneüscoho), na pr.: ‹vapyniça› "vapniça - банка с краской", ‹varyniça› "varniça - бак для варки солі", ‹vinyniça› "vinniça - винный погреб", ‹douxôvyniça› "douxœuniça - небольшое здание для церковных принадлежностей", ‹gityniça› *gitniça - granary", ‹gyrtvyniça› "gertóuniça, gertóunic", ‹zôbyniça› "méra (u znacyeinïé "sõd mériti", porœunaite peruésno lat. ‹modus, modulus, modellus›)", ‹còrôvyniça› "còrœunya (e i rousscoiõ ‹còrœunic›)", ‹cunigyniça, cnigyniça› "cnigyniça — library", ‹légalyniça› *spalnya", ‹lôgyniça› "spalnya (i novorousscoiõ e ‹lœugyniça› "spalnya", v. Gelex.)", ‹medvyniça› *medœuniça — погреб для меда и вина", i novorousscoiõ: ‹sœulniça›, ‹oléyniça›, ‹sõdnic›, ‹misnic›. U latinscé seomou œdpovédaieity ‹-arium›.
У словниках є під тямами "базар", "ринок":
r2u.org.ua: товчок
Коментарі внизу
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Я́рмалок, -лку, м. и пр. = Ярмарок и пр. Чуб. II. 370
(староукраїнська)
https://slovnyk.me/dict/obsolete_words/гандлі
Торг + рік + ник. Торгорічанин — ярмарчанин; торгорічище — місце, де відбувається ярмарок (ярмарчище)
Торг + часовий + иця. Раніше словом часовий позначали і тимчасовий (2 значення). Торгочасовник — ярмарчанин; торгочасовниця — жінка; торгочасовище — місце, де відбувається ярмарок
Я не перекладав би це слово, бо, наприклад, Сорочинський ярмарок — це вже український бренд. Будь-який замінник вже сюди не підійде.
Однак, мова наша тяжіє до уникнення кількох Р у слові. Тому я пропоную не перекладати, а українізувати це слово:
Ярмалок або ярмолок.
Сорочинський ярмалок, Слобожанський ярмалок і т. д.
goroh.pp.ua: ярмарок
ринок
be.wikipedia.org: Кірмаш
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59015-torgh.html#show_point,
sum.in.ua: torgh, а також див. етим.сл.укр.м., том V, стор. 603, статтю на слово торг "торгівля; ринок; базар; аукціон; торговельня організація".
Не хочеться вірити, що це запозичення з германських мов, а скоріше навпаки :)
https://en.m.wiktionary.org/wiki/torg
Торг не є з германських. Віді від търгати »торгати, рвати, кроїти«; рівнобіжний розвій інших тям торгівельної діяльности в платити ← плат *»кус кроєного полотна«, давнє дієслово крити »купити, продати« від кореня кр- »різати, кроїти«. Германське є купити.
Етимологія праслов'янського tъrgъ - нечіткого походження. На думку деяких, пов'язано зі словом toržìti "шукати" (“to seek, look for”). https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/tъrgъ
S. Velichko, на чому є сновано твердженнє про »нечітке походження«? На думку кого »деяких«? Яка є доказова сила Wiktionary без указаних джерел що до мнимого *toržiti проти авторитетних етимологичних досліджень слова търгъ? Тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search, и тут: http://hjp.znanje.hr/index.php?show=search є сербохорв. tražiti, trag ведено з *trag ← іє. *tregh-, а не з *torg-, як є писано на Wiktionary.
Проти єдиного догаду семантичної паралели з угорською, розвиток/звязок значення търгъ з търгати кілько семантичних паралелий з иншими лексемами торгової терминологиї в словянських мовах (див. мій коментар горі).
А назву Trieste ← Tergeste ведуть як раз від словянського тържище.
Тобто, "торгувати" це не запозичення, а споконвічне українське слово?
Карл-Франц Ян Йосиф,
так
Українській мові може бути кінцеве "-рг"? Воно не має перетворитися в "-рег" чи ще якось (як "центр" у "центер")?
Може; "/г/" не є плинна приголоска, а вставного "е" чи "о" вимагають плинні "/л, м, н, р/" по йинші приголосці: *ѡсмь → *вѡс[е]мь → вісім, чьлнъ → чов[е]н → човен, вѣтръ → вѣт[е]р → вітер, жєравль → *жорав[е]ль → журавель.
Пам'ятатиму.
Гоже!
Торжество - ярмарок. Лексис Лаврентія Зизанія 1596 р.
Цікаво, що Зизаній у своєму словнику подає ярмарок, як руський відповідник до словенського слова торжество.
torg
Як ви собi бачите, напр., словосполучення Сорочинський ярмарок - сорочинський торг? Вже хай краще ярмарок.
Торг - гiперонiм; ярмарок, ринок, базар - гiпонiм. Я б додав краще вiдповiдник "щорiчник, щорiчка", але краще залишити ярмарок, або ярмолок, ярмалок
<Як ви собi бачите, напр., словосполучення Сорочинський ярмарок - сорочинський торг? >
Vidiõ, géden nagal.
—
Ринок — торг
Ярмарок — торг
Біржа — торг
Шкода — торг
Знову збіднення мови 🤦♂️🙄
Надто загальне значення, не підходить