Gelexwfscuy I, 107: ві́рувати "wert sein; gelten; kosten" (Кі́лько то ві́рує? "Wiviel kostet es?").
Ага, дійсно цікаве слово.
Корова ціниться/цінилася/цінитиметься двома тисячами гривнями.
"Скільки коштує?" - "Яка ціна?"; "Чим/скількома ціниться?" (ну або "по чім?").
Що значить "нетурені"?
Немотивовані.
Дякую, то Ви гадаєте від "ціни" можна якось творити слово зі значенням "коштувати"?
За слѡвникъм Желехѡвского/Недѣлского (II, 1055) цѣнити (<цїнити>) йме сіакі знакъі (нѣмьчскоіѫ): 1. "bieten (пропонувати ціну, пропонувати на аукціоні; вести торг, токмити); den Preis sagen (становити ціну); fordern (просити ціну)", 2. "schätzen (оцінити/оціняти; визначити/становити ціну; поважати, цінити), taxieren (таксувати, визначати ціну, розраховувати, визначати/встановити рахунок/вартість/ціну)", 3. "achten (поважати шанувати, цінити; вважати), bedenken (обмірковувати, враховувати; зараховувати; ...)". Знакъі слова "цѣна" (<цїна>) там сѫть: "Preis (ціна; премія, нагорода приз; конкурс; вартість; хвала; розцінка, оцінка), Wert (вартість; цінність; ціна; значення; предмет; майно; показник; коефіцієнт; цінні папери; еквівалент; валентність; оцінка; достоїнство); Schätzung (оцінка, розцінка; повага; визначення); Achtung (увага; повага; шанування); Ansehen (авторитет; престиж; вага; повага; достоинство; репутація); Gewicht (вага вплив; важливість); Wert; Bedeutung (значення; значимість; смисл; призначення; важливість; вага)". Див. там и йинші слова на корень цѣн- (<цїн->).
У Гринченка: цінити див. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63870-cinyty.html#show_point, цінувати див: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63875-cinuvaty.html#show_point, цінування див. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63874-cinuvannja.html#show_point.
У Срезневского див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: цѣнити "оценивать; продавать", цѣна: "плата; цена; стоимость; платеж", цѣньныи "денежный".
Як розмовний відповідник годиться. Скажімо, "скільки яблука коштують?" = "по чому яблука?"
Від слова вартість.
Морозиво вартує 30 грн.
І українське теж
Наша німецька спадщина.
Deutschland über alles!
Таке ж як і кшталти всякі?)
Парасці було цікаво, скільки платиться киптар у Ростоках. (Г. Хоткевич)
[Пилип:] Що ж там у городі? [Роман:] Нічого такого цікавого: сіно дешево, скотина платиться. (І. Карпенко-Карий)
Більше до вподоби слово «стоїти», але це як синонім. Етимологія від праслов'янського stojěti, але через хибну народну етимологію слова від stojiti призвело до появи -sę для позначення дії щодо себе (вийшла помилкова подвійна дія щодо себе). Справа у тому, що два наростки у цьому слові читатимуться як стоїти, хоча в інших словах вони очевидно різні: молодіти — молодити.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56760-stojitysja.html#show_point
Краще обирати слово «стоїти», щоб не було багато значень на слові «стояти». Етимологія слова від праслов'янського stojěti (старіти, молодіти, нахабніти). Також наявне у Грінченка:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56759-stojity.html#show_point
Я знайшов для себе спосіб, як оминути «стоїть» і «коштує»: 3 або 4 слова - «в яку ціну (*якась річ)?»
r2u.org.ua: стоїти
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56356-stavaty.html#show_point
16 пункт.
У словнику Грінченка дано доконане слово "ставати", я ж даю недоконане "стояти" .
Саме ж лятинське слово йде від constāre «стати разом, непорушно; складатися з чогось; коштувати», утворене за допомогою префікса con- «з-» від дієслова stāre «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти. Отже, и в латинській мові й у руській ізрій слова подібний.
Корова стоЇть(стає)/стала/стане у 2 тисячі.
"Скільки коштує?" - "У скільки стоЇть/стане?"; "Скільки стане/стоїть?" (ну або "по чім?").
+
Moge i taco bouti: »Cwlko stane?« / »U cwlko stane?« / »Cwlko stoyity?«
Дякую, додав.
+
+
Я б поставив +, якби тут було тілько "ставати".
"Морозиво стояло в 5 грн" ?
Краще вже «стоїти»