Може й Ваша правда.

Правда, складніше ніж голослівно торочити про "навязання доби СРСР" чи бездумно копипастити "горох" та "r2u"...

Ви лицемір. Коли вам зручно, то пишете про змосковщення, а коли яке слово вам здається зручне, то готові пхати в мову як дьогодь до бочки. Он уже й слово "лєкало" вам не російське. То ви якось опреділіться - приймаєте, що була політика змосковщення, чи не було її.

А ще й мені шпильки даєте за те, що я словниками користуюся й ланки на них даю? Оце так ремст, розсмішили, ще покартайте, що зуби чищу й ноги мию! А самі чим кращі - уже стільки Желехівського словника сюди дали, що якщо кожен примірних словника Желехівського згорить, його можна буде реконструювати по одних ваших цитатах на цьому сайті.

Смішно є те, що Ви зовете "словниками користуюся й ланки на них даю".
Имете що проти самого словника Желехівського чи проти чого? Посилання на його словник я даю яко є слід – кажучи на дїл та сторінку, а не яко Ви, кинете просто назву джерела й готово.

Назву джерела? У вашому компютері мабуть що збилися й не працюють перепосилання, добродію Єлисіє. Ні, я завжди даю вказівку на електронну версію якщо вона є. Ну хоч ось для прикладу: няшний

Свою думку про посилання на "горох" ім уже висловив.

<Безглузда незрозуміла калька.>

Tẽma "banca" e daunya. Gadaiete italyéne nuiné xeupẽty õzui düigeinïa meidyu peruésnoiõ znacẽtnoiõ slova <banca> ta yoho znacyeinïemy yaco ustanova nuiné? Tẽgyko. Oni védẽty yoho znacyeinïe ino bo znaiõty tô znacyeinïe, a ne slovo bo samo za sebe cazie. Esmi proti tuoriti slova na tẽmui daunyui düigeinïemy znacẽtnui cèrêz muislyeinïe nuiné. Ne use ta dougye cẽsto e muislyeinïe daunye rwzno wd muislyeinïa nuiné, a iz slwf tuoryên muislyeinïemy nuiné na tẽmui daunyui, bez oglẽdou na daunye muislyeinïe, bõde 'novomóuva', xayi i »yasna sõkésnou móuçevi«.

Мене не обходе, що там думають итальці. Нащо тоді взагалі глядіти питомих слів на заміну черпаним, якщо вони так само чужі? Приладьмо тоді перейняті слова до нашої фонетики та й годі. Слово має бути творено на логичній і практичній основі, а не через хащі семантичних (часто випадкових і нелогичних) перетворень у гинших мовах.

Бо в Вас усе "старомова" з незрозумілими словами.

Ну подумайте, як Ви зазвичай пишете.
Чи напишіть, що Вам не подобається.

Та я думав. По Вашому то є головне призначення банки?

Одне з головних. Ваш приклад теж не містить усього вичерпного знаку для того, щоб геть описати тяму. Як, праві, й будь-яке слово на позначіння будь-якої тями, про що Ви самі були писали.

Так, писав. Мова таки правда не має засобів осягти всі сторони будь якої тями, тому ми йменуємо все абстрагуючи... Втім, не менше потрібно є глядіти й на йсторичні та семантично-мотиваційні контексти виникнення слова спосудженого. Чому? Бо тям є на цілім світі нині безліч, и буде їх ище більше, й чимало з їх часто меджують з иншими тямами, а коренів є питомих де менше. Тож коли беручи який корінь на підставі власної інтерпретації, в тому числі без тла згаданих контекстів, то грозить вичерпати всі корени дуже скоро й місити різні тями з суміжними пруги, втім які належать різнити. Тому я, коли не можу найти прямо готового тяклого слова, гляджу по найтякліших словах зо спільним семантично-мотиваційним і засвідченим потенціалом семантичного розвитку в руській мові коли мога найближчим до такого же в слові спосудженім. Напр., дане мною sporilnya мотивоване коренем *spor- "економити, копити, щадити/щадіти, богатство, прибуток, ..." має засвідчені прецеденти в инших мовах на позначення встанов типу банки, напр. нім. Sparkasse, вят. Сберегательная касса, рус. Ощадна каса, Ощадний банк; і круг значень корене *spor- є ширший, і більшість тих значень так чи так крятуть коло діяльности банки, коли значення корене *gyd-/*gid- "чекати на ріст (проценти)" є периферійне й контекстуальне, не кажучи вже про те, що каже таки тільки на вдину сторону діяльности банки. Знаєте приклади йменування тями банка від "процент" в инших мовах?

Не знаю, погляджу. Усе ж, мені здається, що таке слово може бути на дану тяму.
Дякую за розлогий коментар.

"...не кажучи вже про те, що каже таки тільки на вдину сторону діяльности банки."

На вдину, але на головну й визначальну, власне кажучи, варіанти "спорильня" й "щадниця" так само суть указують не на всі сторони банківської діяльности. Але все в одне слово запхати не можна, та Ви й самі це чудово знаєте.

" *gyd-/*gid- "чекати на ріст (проценти)" є периферійне й контекстуальне"

Слово "пожедня" творено не від чистого кореня "*gyd-/*gid-", але від похідної, що має вже конкретне значіння, що не викликатиме просторих і, як Ви кажете, периферійних асоціацій зі словом "ждати".

"Знаєте приклади йменування тями банка від "процент" в инших мовах?"

Ну якщо в інших мовах нема, то не значе, що в нашій не може бути. Коли від "лихви" можем утворити, то й від "пожду" так само. Тим паче, що "пожед" є по своїй суті не просто "стина" в загальному розумінні, але конкретно від капіталу.

<Слово "пожедня" творено не від чистого кореня "*gyd-/*gid-", але від похідної[, ...]>

Isce gwrxye.

<[...] що має вже конкретне значіння, що не викликатиме просторих і, як Ви кажете, периферійних асоціацій зі словом "ждати".>

Ne ime. Iz vidocyenuix znacyeiny tuarou <pwgydati> sõty vyxœ tœ samœ i tuarou <gydati>. Cepeiny <pw-> ( = <po->) tou znacity ino slabxiõ, cẽstcovõ déyui, to-b'-to "troxui gydati.

"Ne ime. Iz vidocyenuix znacyeiny tuarou <pwgydati> sõty vyxœ tœ samœ i tuarou <gydati>. Cepeiny <pw-> ( = <po->) tou znacity ino slabxiõ, cẽstcovõ déyui, to-b'-to "troxui gydati."

Так не від "піждати", а від "пожед".

"Isce gwrxye."

Ну-ну.

<Так не від "піждати", а від "пожед".>

Cerstuo? A <poged> e wd cœho??

Я не знаю чого Ви прив'язалися до "піждати", у мене абсолютно ніяких периферійних асоціацій не виникає. Чи Ви гадаєте, коли люд чутиме слово "пожедня", то в нього виникатиме образ якогось приміщення, де треба просто чогось ждати?!

Так не блякайте, а позбавляйтесь "глупих" слів. Тільки не треба натомість ліпити інші глупі слова.