Шило на мило.
ЛИ́ХВА́ «процент; прибуток; лихварство»
псл. lîx(ъ)va «позичання грошей під процент; процент»;
вважається праслов’янським запозиченням з готської мови
Абсолютно ні. Новіша тальщина й ПРАСЛОВ'ЯНСЬКА готщина суть геть різні річі.
Та банк уже усталене й міняти його ніхто не буде.
А лихварня – це кредиторська контора
Лихвар — кредитор
Ну банк це теж кредиторська контора загалом-то...
"Та банк уже усталене й міняти його ніхто не буде."
Ну то йдіть з сайту, коли вже "усталено". Що Ви тут забули?
Що я тут забув? Скажу. Щоб "невіголоси" не додавали питомі слова, щоб потім над ними не знущались.
Щоб черпати гарні слова до свого словника, щоб забуті питомі чи новотвори потім скрізь пропагувати.
Щоб свої переклади додавати.
Накінець, мене просто вибісило, коли внесли "дах" до Чистилища, а ви тут тільки язиком плещете.
Не сайт, а осідок.
Так додавайте свої переклади, а не пишіть, що щось усталено та слід ручки скласти.
Банк — це не тільки кредиторська діяльність. Почитайте, чим займається банк.
Не знаю гарного перекладу до слова "банк", а покручів і без мене наліплять.
"Не знаю гарного перекладу до слова "банк", а покручів і без мене наліплять."
Не хвилюйтеся, без Вас не наліплять.
"Банк — це не тільки кредиторська діяльність. Почитайте, чим займається банк."
Та Ви що. А головна діяльність банку яка?
Наївність. Ще й як наліплять.
Вимова: {spoˈrɪ͡ɘʎɲɐ ~ ʃpoˈrɪ͡ɘʎɲɐ}.
Від дієслова спорити »множити, щадити (з окрема прибутки)«. Суто в ширім товці (мимо то яко воно буває на ділі) банк проти простому держанню срібла "дома в глеці" смотрить срібло множити, пустивши срібло вигідно бігти.
НЕ влучна назва, бо по перше, слово "гроші" має не ту етмологію, й мало того є теж запозиченим. По друге звучить не надійно, я взагалі радив би уникати м'яких закінченнь, бо так і на латинку простіше перевести й у людей буде врашення міцного чогось й стабільного. Я б особисто гроші у "горошівню" не поклав, бо радже "грошівня" на копілку схоже, а й до речі в такому значенні деякі люди слово й використовують.
Глек(глечик) слово рідковживане, а глечик його зменшувальна форма відоміша. Слово глек не звучить кумедно як "грошівня" і оскільки глечик відомий усім, але рідко вживають "глек" я вважаю що надання нового значення слову яке описує те куди кладуть щось якнайкраще підходить для позначення Банку.
/ˈlɒdwa/, {ˈlɒdwa ~ ˈlɒdβ̞a ~ ˈlɒ͡ʌ̯dwa ~ ˈlɒ͡ʌ̯dβ̞a ~ ˈlɔdwa ~ ˈlɔdβ̞a}.
Желехівський І, 411: ло́два "dickes Brett; Brett", "Bank".
Від прасл. *oldū, oldu- "лава, дошка, ...".
В рамці спроби даю се слово, як лексико-семантичне творення, на тій підставі, що саме слово "банк", спосуджене від німецького Bank, у німецькій є результат такої же конкретизації (термінологізації) первісно загального значення сього слова "лава, дошка", через еліпсис первісного сполучення зо значенням *"лава міни/міньби", з метонімією значення "лава" → місце, "лава/дошка/стіл/лодва" якого є частина, через яку надають тяклі служби → тякла встанова загалом. По добі сьому, пропоную й осмислення даного ту слова lòdua.
Правда, складніше ніж голослівно торочити про "навязання доби СРСР" чи бездумно копипастити "горох" та "r2u"...
Ви лицемір. Коли вам зручно, то пишете про змосковщення, а коли яке слово вам здається зручне, то готові пхати в мову як дьогодь до бочки. Он уже й слово "лєкало" вам не російське. То ви якось опреділіться - приймаєте, що була політика змосковщення, чи не було її.
А ще й мені шпильки даєте за те, що я словниками користуюся й ланки на них даю? Оце так ремст, розсмішили, ще покартайте, що зуби чищу й ноги мию! А самі чим кращі - уже стільки Желехівського словника сюди дали, що якщо кожен примірних словника Желехівського згорить, його можна буде реконструювати по одних ваших цитатах на цьому сайті.
Смішно є те, що Ви зовете "словниками користуюся й ланки на них даю".
Имете що проти самого словника Желехівського чи проти чого? Посилання на його словник я даю яко є слід – кажучи на дїл та сторінку, а не яко Ви, кинете просто назву джерела й готово.
Назву джерела? У вашому компютері мабуть що збилися й не працюють перепосилання, добродію Єлисіє. Ні, я завжди даю вказівку на електронну версію якщо вона є. Ну хоч ось для прикладу: 
няшний
Свою думку про посилання на "горох" ім уже висловив.
<Безглузда незрозуміла калька.>
Tẽma "banca" e daunya. Gadaiete italyéne nuiné xeupẽty õzui düigeinïa meidyu peruésnoiõ znacẽtnoiõ slova <banca> ta yoho znacyeinïemy yaco ustanova nuiné? Tẽgyko. Oni védẽty yoho znacyeinïe ino bo znaiõty tô znacyeinïe, a ne slovo bo samo za sebe cazie. Esmi proti tuoriti slova na tẽmui daunyui düigeinïemy znacẽtnui cèrêz muislyeinïe nuiné. Ne use ta dougye cẽsto e muislyeinïe daunye rwzno wd muislyeinïa nuiné, a iz slwf tuoryên muislyeinïemy nuiné na tẽmui daunyui, bez oglẽdou na daunye muislyeinïe, bõde 'novomóuva', xayi i »yasna sõkésnou móuçevi«.
Мене не обходе, що там думають итальці. Нащо тоді взагалі глядіти питомих слів на заміну черпаним, якщо вони так само чужі? Приладьмо тоді перейняті слова до нашої фонетики та й годі. Слово має бути творено на логичній і практичній основі, а не через хащі семантичних (часто випадкових і нелогичних) перетворень у гинших мовах.
Бо в Вас усе "старомова" з незрозумілими словами.
r2u.org.ua: банк
Не знаю чому так українці називали "банк", але є таке в добродія Грінченка. Щоправда, змінив польську форму "дзбанок" на нашу питому з "дж".
Один приклад ище не каже слово се за таку тяму було де в ході; то міг бути лиш оказіоналізм. А коли й було де в ході, то явно мильно тоживши слово банк з банкою, й пак бравши слово дзбанок, синоним до слова банка. Сим, слово се за таку тяму тяжко годить.
Може й Ваша правда.
А я поставлю +
Мало що там народна етимологія, а як слово побутувало в народі, чому ні? Може, у глеки люд гроші й давав. Он угорі слово "глек" вподобайки набирає.
Від "щадити" http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66652-shhadyty.html#show_point + чепінь "-ня" на позначіння місця, установи, приміщення.
На взір до "щадниця" тільки з коротшим чепенем.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66655-shhadnycja.html#show_point
Від "пожед" - процент :
«ЕСУМ: "похідне утворення від [піжда́ти] «пождати, почекати» (пор. [пі́зва] «позов, скарга» від [пізва́ти] «позвати»);
назва зумовлена тим, що позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату;"
Поруч зі словом у словниці також суть слова "пожедь", "пожид", "піжда".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41721-pozhed.html#show_point»
"позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату"
Do bancui to yaco tẽgne?
Ну подумайте, як Ви зазвичай пишете.
Чи напишіть, що Вам не подобається.
Та я думав. По Вашому то є головне призначення банки?
Одне з головних. Ваш приклад теж не містить усього вичерпного знаку для того, щоб геть описати тяму. Як, праві, й будь-яке слово на позначіння будь-якої тями, про що Ви самі були писали.
Так, писав. Мова таки правда не має засобів осягти всі сторони будь якої тями, тому ми йменуємо все абстрагуючи... Втім, не менше потрібно є глядіти й на йсторичні та семантично-мотиваційні контексти виникнення слова спосудженого. Чому? Бо тям є на цілім світі нині безліч, и буде їх ище більше, й чимало з їх часто меджують з иншими тямами, а коренів є питомих де менше. Тож коли беручи який корінь на підставі власної інтерпретації, в тому числі без тла згаданих контекстів, то грозить вичерпати всі корени дуже скоро й місити різні тями з суміжними пруги, втім які належать різнити. Тому я, коли не можу найти прямо готового тяклого слова, гляджу по найтякліших словах зо спільним семантично-мотиваційним і засвідченим потенціалом семантичного розвитку в руській мові коли мога найближчим до такого же в слові спосудженім. Напр., дане мною sporilnya мотивоване коренем *spor- "економити, копити, щадити/щадіти, богатство, прибуток, ..." має засвідчені прецеденти в инших мовах на позначення встанов типу банки, напр. нім. Sparkasse, вят. Сберегательная касса, рус. Ощадна каса, Ощадний банк; і круг значень корене *spor- є ширший, і більшість тих значень так чи так крятуть коло діяльности банки, коли значення корене *gyd-/*gid- "чекати на ріст (проценти)" є периферійне й контекстуальне, не кажучи вже про те, що каже таки тільки на вдину сторону діяльности банки. Знаєте приклади йменування тями банка від "процент" в инших мовах?
Не знаю, погляджу. Усе ж, мені здається, що таке слово може бути на дану тяму.
Дякую за розлогий коментар.
"...не кажучи вже про те, що каже таки тільки на вдину сторону діяльности банки."
На вдину, але на головну й визначальну, власне кажучи, варіанти "спорильня" й "щадниця" так само суть указують не на всі сторони банківської діяльности. Але все в одне слово запхати не можна, та Ви й самі це чудово знаєте.
" *gyd-/*gid- "чекати на ріст (проценти)" є периферійне й контекстуальне"
Слово "пожедня" творено не від чистого кореня "*gyd-/*gid-", але від похідної, що має вже конкретне значіння, що не викликатиме просторих і, як Ви кажете, периферійних асоціацій зі словом "ждати".
"Знаєте приклади йменування тями банка від "процент" в инших мовах?"
Ну якщо в інших мовах нема, то не значе, що в нашій не може бути. Коли від "лихви" можем утворити, то й від "пожду" так само. Тим паче, що "пожед" є по своїй суті не просто "стина" в загальному розумінні, але конкретно від капіталу.
<Слово "пожедня" творено не від чистого кореня "*gyd-/*gid-", але від похідної[, ...]>
Isce gwrxye.
<[...] що має вже конкретне значіння, що не викликатиме просторих і, як Ви кажете, периферійних асоціацій зі словом "ждати".>
Ne ime. Iz vidocyenuix znacyeiny tuarou <pwgydati> sõty vyxœ tœ samœ i tuarou <gydati>. Cepeiny <pw-> ( = <po->) tou znacity ino slabxiõ, cẽstcovõ déyui, to-b'-to "troxui gydati.
"Ne ime. Iz vidocyenuix znacyeiny tuarou <pwgydati> sõty vyxœ tœ samœ i tuarou <gydati>. Cepeiny <pw-> ( = <po->) tou znacity ino slabxiõ, cẽstcovõ déyui, to-b'-to "troxui gydati."
Так не від "піждати", а від "пожед".
"Isce gwrxye."
Ну-ну.
<Так не від "піждати", а від "пожед".>
Cerstuo? A <poged> e wd cœho??
Я не знаю чого Ви прив'язалися до "піждати", у мене абсолютно ніяких периферійних асоціацій не виникає. Чи Ви гадаєте, коли люд чутиме слово "пожедня", то в нього виникатиме образ якогось приміщення, де треба просто чогось ждати?!
Від "спорити" http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56100-sporyty.html#show_point + чепінь "-ня" на позначіння місця, установи, приміщення.
На взір до "спорильня" тільки з коротшим чепенем.
завжди при обігу готівки, цінних паперів та металів були зберігальні каси (німецькою sparkasse ). Ще на Україні відомі іпотечні каси: там люди тримали разом на одному рахунку кошти громади. Були також благочинні і допоміжні каси, де певною часткою коштів від загального громадського вкладу міг скористатися будь який з членів громади, але тільки при скруті і лише один раз протягом певного періоду часу.
Як би вам сказати... Каса (італ. cassa - ящик) - готівка підприємства чи організації; підрозділ підприємства, який здійснює операції з готівкою; а також приміщення, де розташований такий підрозділ; ділянка бухгалтерського обліку, призначена для відображення інформації про рух готівкових грошових коштів та грошових документів.
Коштарняна система більшості країн є дворівневою.
Національна коштарня України.
Коштарняні ресýрси.
Банкир - коштар.
Ну а навіщо щось вигадувати
Тобто таким чином можна назвати банк та зокрема банк якщо ви взяли позику.
А якщо ви вклали гроші чи говорите у контексті вкладання коштів, то можна ї "Вкладарня".
У Огієнка:"По'клад - яйце, що навмисно положене в гніздо, в кубло курки, щоб спонукати її нестись там. Гроші в покладі - гроші в щадничому збереженні." Слова, які крутяться в цьому гнізді: поклад, вклад, покладання, покладництво, покладовець, клад, покладня - як установа.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66655-shhadnycja.html#show_point
+
Вболіваю за цей варіант. Цей термін використовувався точно на Лемківщині в Перемишлі. Є старі рекламні газети!