*сътина ← *сът- в съто "сто" + чєпень *-ина за тълк "чѧсть, доліа"; стина (*сътина) *"чѧсть, доліа ѡд ста": 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста".
Підпираю !
P. S. 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста" ?
Yaroslav Shpak,
якась дурня, не вім уже. То телефон править :(
Воно б наче розумно, тільки ж тоді доведеться мінять і порядкового числівника на "стий".
Oleksa Rusyn, а чому ни? Словаки та чехи й кажуть stý. Ми ж кажемо: кого? - пса, а не +песа.
Словник М.Уманеця і А.Спілки подає:
Сотый = Сотнїй.
r2u.org.ua: сотый
У словникі Грінченка узагалі немає "сотий", з чого роблю висновок, що нав'язали казати "сотий" більше вже в порадянські часи, а до того казали або "сотній", або цілком може бути "стий".
Я пак і не заперечую, а тільки кажу, що треба замінить і "сотий" на "стий" задля порядку.
Я дослідив це слово вже якийсь час тому та дійшов тих самих міркуваннів.
Той самий спосіб, що й у словах "половина", "третина", "десятина".
Це гроші, що їх повертають понад суму позики. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26409-lykhva.html#show_point
ЕСУМ: "похідне утворення від [піжда́ти] «пождати, почекати» (пор. [пі́зва] «позов, скарга» від [пізва́ти] «позвати»);
назва зумовлена тим, що позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату;"
Поруч зі словом у словниці також суть слова "пожедь", "пожид", "піжда".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41721-pozhed.html#show_point
Справді, рупне слівце!
Проце́нтъ = проце́нт, відсо́ток (С. Л.), надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: надсоток
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
Назва на "відсоток" в часах Русі. Множина: "різи".
http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm
Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент
Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
У давньоруській мові процент називали сотницею:
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Звук ъ усередині сът випадає коли ненаголошене, тому даю спрощене сътниця до слова стиця (подібно довге мьртвьць спростилося до мрець).
Це вже давно відомий відповідник
Це польсько-галицьке слово, з "odsetok". Українською ж кажемо "половина", "третина", "десятина", то мала бути "сотина".
*сътина, ѡд съто {сто}, дасть {стина}.
🤦♂️
Це ви до чого?
Oleksa Rusyn скільки знаю, відсоток це українське слово, ще білоруською так само, а от польською procent, тож у вас якийсь патологічний потяг оголошувати українські слова польсько-галицькими
Я б навів вам свої доводи, та ви не навчені ввічливості й не вмієте вести поважну розмову. Про патології та инші болячки розмовляйте на медичному форумі. Я буду нехтувать ааші дописи, доки ви не навчитесь держаться в суспільстві, як годиться.
На галичині використовують прикслівник від, а прислівник од використовують на схід від галичини. Не вірю я в те, що одсеток це польське слово. Най буде галицьке, але воно вже давно поширине і звучить чудово.
"Од" – прийменник, а не прислівник. І нехай "відсоток" бринить Вам чудово. Це не довід для українського мовознавства.
Мав на увазі прийменник.
Добре відаю, що Нечуй-Левицький ганив слово "відсоток", але якщо самі поляки використовують "процент", то є серйозні підстави засумніватися, чи це дійсно полонізм!
Може, й уживають. Але й слів "odsetek" / "odsetka" теж: https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetek.html, https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetka.html. Та дарма. Багато більше важить, що це слово випадає з загального ряду "половина", "третина", "четвертина", "десятина" й т. д. та створює непотрібний вийняток.
І дійсно, Ваша правда.
Oleksa Rusyn, сорок - теж виняток. Невже слід і його прибрати? Не зловживайте словосполученням "непотрібний виняток".
Слово "сорок" давнє (у говірках є, доречі, й "чотирдесять"
r2u.org.ua: чотирдесять, і я б запровадив його до зразцевої мови разом із "дев'ятдесят"
r2u.org.ua: дев’ятдесят) та постало не абичомусь, а польсько-галицький "odsetek" / "відсоток" – "коване" слово, мавповане з латинської. Нові слова годиться ковати розумно – найуживанішими способами, щоб усі одразу розуміли їхні значіння. Назвіть бодай один розумний привід, щоб слово на 1/100 творити йнакше, ніж на 1/3 (
r2u.org.ua: третина), 1/4 (
r2u.org.ua: четвертина), 1/5 (
r2u.org.ua: п’ятина), 1/10 (
r2u.org.ua: десятина), 1/1000 (https://io.ua/36393322p).
Докази за кованість й лядськість цього слова?
"В Галичині сотка крон все одно, що сто крон, це б то сотня крон, а відсотками звуть проценти. Як я довідався, це польське слово — „одсетка", перевернуте на
галицьку мову, і вийшло слово відсотка, це б то проценти" (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови"). Ці слова доводять, що 1912 року це слово в підмосковській Україні було поміж загалу невідоме й невживане. Звісно, що галичани перейняли це слово в поляків, а не навпаки. Отут, наприклад, сутрудівник польського наукового видавництва PWN свідчить, що польські слова odsetek і odsetka засвідчено в словницях 19 століття: https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/odsetek-i-odsetki;8791.html . У дорадянських словницях я знайшов слово "відсоток" у виданому у Львові "Словарі росийсько-українському" Уманця та Спілки. Навіть у Желехівського "відсотка" нема, хоча, щоправда, є прикметник "відсотний".
Відсоток це українське слово, якщо й є подібне польське, то лишень тому, що то близька слов'янська мова
Ваші вигадки нікому не цікаві. Витягами з яких творів класиків чи давніших газет і часописів можете довести свою думку? А коли не знайдете таких, то скажіть хоч, які ще українські йменники утворили од числівників по цьому зразкові?
Щоб там не говорив Нечуй-Левицький, але відсоток, відповідник мені подобаються, бо це краще, ніж процент, аналог.
Слова утворені за зразком відлюдок, відміна, віддача, відбиття, відлиск, відправа тощо
Ні, вони не утворені згідно з тим самим зразком. Там тілько префікс той самий – та й по всьому.
"тридцять сім відсотків" – "тридцять сім від ста"
Логічний, зрозумілий, сталий відповідник.