Значення слова
Процент — одна сота частина чого-небудь.
Приклад вживання

Масно зростає... процент жирів у маслі.

Походження

лат. pro cent -- на сотню

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово процент

відсоток
36
Євген Шульга 14 лютого 2018
14 лютого 2018

Це вже давно відомий відповідник

28 лютого 2018

Це польсько-галицьке слово, з "odsetok". Українською ж кажемо "половина", "третина", "десятина", то мала бути "сотина".

15 лютого 2020

*сътина, ѡд съто {сто}, дасть {стина}.

15 квітня 2020

🤦‍♂️

15 квітня 2020

Це ви до чого?

16 квітня 2020

Oleksa Rusyn скільки знаю, відсоток це українське слово, ще білоруською так само, а от польською procent, тож у вас якийсь патологічний потяг оголошувати українські слова польсько-галицькими

16 квітня 2020

Я б навів вам свої доводи, та ви не навчені ввічливості й не вмієте вести поважну розмову. Про патології та инші болячки розмовляйте на медичному форумі. Я буду нехтувать ааші дописи, доки ви не навчитесь держаться в суспільстві, як годиться.

1 серпня 2021

На галичині використовують прикслівник від, а прислівник од використовують на схід від галичини. Не вірю я в те, що одсеток це польське слово. Най буде галицьке, але воно вже давно поширине і звучить чудово.

1 серпня 2021

"Од" – прийменник, а не прислівник. І нехай "відсоток" бринить Вам чудово. Це не довід для українського мовознавства.

1 серпня 2021

Мав на увазі прийменник.

28 квітня 2020

Добре відаю, що Нечуй-Левицький ганив слово "відсоток", але якщо самі поляки використовують "процент", то є серйозні підстави засумніватися, чи це дійсно полонізм!

5 травня 2020

Може, й уживають. Але й слів "odsetek" / "odsetka" теж: https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetek.html, https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetka.html. Та дарма. Багато більше важить, що це слово випадає з загального ряду "половина", "третина", "четвертина", "десятина" й т. д. та створює непотрібний вийняток.

14 травня 2020

І дійсно, Ваша правда.

12 серпня 2020

Oleksa Rusyn, сорок - теж виняток. Невже слід і його прибрати? Не зловживайте словосполученням "непотрібний виняток".

3 січня 2021

Слово "сорок" давнє (у говірках є, доречі, й "чотирдесять" r2u.org.ua: чотирдесять, і я б запровадив його до зразцевої мови разом із "дев'ятдесят" r2u.org.ua: дев’ятдесят). Воно виникло природно, а польсько-галицький "odsetek" / "відсоток" – "коване" слово, мавповане з латинської. Нові слова годиться ковать розумно – найуживанішими способами, щоб усі одразу розуміли їхні значіння. Назвіть бодай один розумний привід, щоб слово на 1/100 творити йнакше, ніж на 1/3 (r2u.org.ua: третина), 1/4 (r2u.org.ua: четвертина), 1/5 (r2u.org.ua: п’ятина), 1/6 (r2u.org.ua: шестина), 1/10 (r2u.org.ua: десятина), 1/1000 (https://io.ua/36393322p).

3 січня 2021

Докази за кованість й лядськість цього слова?

3 січня 2021

"В Галичині сотка крон все одно, що сто крон, це б то сотня крон, а відсотками звуть проценти. Як я довідався, це польське слово — „одсетка", перевернуте на
галицьку мову, і вийшло слово відсотка, це б то проценти" (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови"). Ці слова доводять, що 1912 року це слово в підмосковській Україні було поміж загалу невідоме й невживане. Звісно, що галичани перейняли це слово в поляків, а не навпаки. Отут, наприклад, сутрудівник польського наукового видавництва PWN свідчить, що польські слова odsetek і odsetka засвідчено в словницях 19 століття: https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/odsetek-i-odsetki;8791.html . У дорадянських словницях я знайшов слово "відсоток" у виданому у Львові "Словарі росийсько-українському" Уманця та Спілки. Навіть у Желехівського "відсотка" нема, хоча, щоправда, є прикметник "відсотний".

1 серпня 2021

Відсоток це українське слово, якщо й є подібне польське, то лишень тому, що то близька слов'янська мова

1 серпня 2021

Ваші вигадки нікому не цікаві. Витягами з яких творів класиків чи давніших газет і часописів можете довести свою думку? А коли не знайдете таких, то скажіть хоч, які ще українські йменники утворили од числівників по цьому зразкові?

27 грудня 2021

Щоб там не говорив Нечуй-Левицький, але відсоток, відповідник мені подобаються, бо це краще, ніж процент, аналог.
Слова утворені за зразком відлюдок, відміна, віддача, відбиття, відлиск, відправа тощо

17 липня 2023

Ні, вони не утворені згідно з тим самим зразком. Там тілько префікс той самий – та й по всьому.

13 грудня 2023

<кованість й лядськість>

/stʲjl/ — ose milozuõcyna "oucrayinsca" móuva, siacoho zõbotóuceinïa i némecysca ne znaieity.

2 вересня 2023

"тридцять сім відсотків" – "тридцять сім від ста"
Логічний, зрозумілий, сталий відповідник.

12 грудня 2023

Він не логічний, бо творений не так, як инші слова, що позначають дроби: третина, четвертина, п'ятина, шестина, восьмина, десятина. Логічне воно було б, якби ви поряд з "відсотком" уживали "відтретьок", "відчетверток" тощо.
Це слово зрозуміливе вам, бо ви вивчили його в школі. У народній мові більшої частини України його не було. Недарма ж його ганив Нечуй-Левицький.
"Сталий" узагалі довід ні про що. Бо ми тут на Словотворі теж намагаємось позбуться багатьох отаких "сталих" слів.

стина
18

*сътина ← *сът- в съто "сто" + чєпень *-ина за тълк "чѧсть, доліа"; стина (*сътина) *"чѧсть, доліа ѡд ста": 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста".

אלישע פרוש 15 лютого 2020
15 квітня 2020

Підпираю !
P. S. 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста" ?

15 квітня 2020

Yaroslav Shpak,
якась дурня, не вім уже. То телефон править :(

15 квітня 2020

Воно б наче розумно, тільки ж тоді доведеться мінять і порядкового числівника на "стий".

15 квітня 2020

Oleksa Rusyn, а чому ни? Словаки та чехи й кажуть stý. Ми ж кажемо: кого? - пса, а не +песа.

15 квітня 2020

Словник М.Уманеця і А.Спілки подає:
Сотый = Сотнїй.

r2u.org.ua: сотый
У словникі Грінченка узагалі немає "сотий", з чого роблю висновок, що нав'язали казати "сотий" більше вже в порадянські часи, а до того казали або "сотній", або цілком може бути "стий".

17 грудня 2023

《Oleksa Rusyn, а чому ни? Словаки та чехи й кажуть stý. Ми ж кажемо: кого? - пса, а не +песа.》
Коли в прикметників та порядкових числівників закінчення "-ий" з'явилось до зміни "ъ" на "о", то ваша правда, а як ні – то моя.

27 травня 2020

Десять відсотків - десятина, двадцять відсотків - п'ятина, вподобайку даю.

27 грудня 2021

<Уманеця>

🙄

17 грудня 2023

сотина
12

Той самий спосіб, що й у словах "половина", "третина", "десятина".

Oleksa Rusyn 28 лютого 2018
26 жовтня 2019

Має сенс.
Третина — одна третя.
Четвертина — одна четверта.
Десятина — одна десята.
Вісімнадцятина — одна вісімнадцята.
Тож...
Сотина — одна сота.

15 лютого 2020

*сътина, ѡд съто {сто}, дасть {стина}.

27 грудня 2021

Це краще б підійшло до копійки

27 грудня 2021

А воно не заважає й не суперечить одне одному. Бо копійка – 1% од гривні.

23 березня

логічно

лихва
8

Це гроші, що їх повертають понад суму позики. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26409-lykhva.html#show_point

Oleksa Rusyn 28 лютого 2018
15 квітня 2020

+
Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

поже́д
6

ЕСУМ: "похідне утворення від [піжда́ти] «пождати, почекати» (пор. [пі́зва] «позов, скарга» від [пізва́ти] «позвати»);
назва зумовлена тим, що позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату;"
Поруч зі словом у словниці також суть слова "пожедь", "пожид", "піжда".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41721-pozhed.html#show_point

Вадим Мельник 14 січня 2021
14 січня 2021

Яке унікальне слово!

15 січня 2021

Справді, рупне слівце!

13 грудня 2023

Se moge bouti xuiba za "процент(и)" i znacyeinïé "income rate, interest", a niyaco ne "per cent, percent". 25% — duadseaty peaty pœgydœu??

надсо́ток
3

З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто

со́тниця
3

З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто

надсоток
2

Проце́нтъ = проце́нт, відсо́ток (С. Л.), надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: надсоток

S. Velichko 15 лютого 2018
19 лютого 2018

Надсоток це в сеніс чинш можна використати

13 грудня 2023

Õrécyno (illogical) slovo za "percent" — ‹nad-› znacity "uisye, bolye", oli (*while") "per cent" ne znacity conecyno "nad sto, uisye ci bolye sta". Se mogeity iti xuiba za "interest (financial), rate, interest income", niyaco ne za "per cent".

всо́тка
,
усо́тка
1

З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто

різ
1

Назва на "відсоток" в часах Русі. Множина: "різи".
http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm

Andrii Andrii 23 квітня 2020
28 квітня 2020

Тут "різи" швидше не "проценти", а "визиск за позику", дайте "різи" туди, я проголосую за них!

20 липня 2021

Але слово підтримую.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

прока́т
1

Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент

Карл-Франц Ян Йосиф 30 березня 2021
верхи́
1

Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент

Карл-Франц Ян Йосиф 30 березня 2021
стиця
1

У давньоруській мові процент називали сотницею:
http://oldrusdict.ru/dict.html#

Звук ъ усередині сът випадає коли ненаголошене, тому даю спрощене сътниця до слова стиця (подібно довге мьртвьць спростилося до мрець).

со́тик
1
Oleksandr Šymčuk 12 січня
сотниця
0

Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

ріст
0

Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

найм
0

Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
12 грудня 2023

Xotiõ dati ino slovo za "процент" u znacyeinïé *interest, rate; interest income", ne u znacyeinïé "percentage":

procoty, prœuct-

/ˈprokɔtʲ/, /ˈprʏkt-/

___
Se slovo e isvédcyeno u SIRM (IV, 595): ‹прокоть›. Istoslœuïe ge e u SIRM poyasnyeno crivo, na moyõ gadcõ. Gadaiõ ‹прокоть› e tuoryeno iz corene ‹proc-› (samostœyno védomo u rous. ‹prœuc› ; SIRM IV, 587: ‹прік›) is prodigomy ‹-oty› (← *-ut-y-, drous. cuiriliçeiõ: ‹-ъть›), hi u ‹lòcoty› "an elbow", ‹nœugoty› *a fingernail", ‹véxoty› "fascicle ; wisp", ‹copoty, cœupty› "soot". Sey uiclad e bœulxye u isgodé is znacyeinïemy "rest, that what is left" u slové ‹prôcu (прокъ, *прѡкъ)› u daunyorousscé, is ròzvitcomy: "a rest from a trade deal; a difference left from trade transaction" → "rate, income rate, interest (in finance)", neigy poyasnyeinïe œd veat. ‹прокат, прокатить, взять/дать в/на прокат›. Po pervxyê, dodatna poyasnyeinïa potrebouieity /a/ → /o/ — u veatscé u znacyeinïé "a lease, to lease, to rent, a rent" e usiõdui ino /a/: ‹прокат, дать/взять на/в прокат ← прокатить›, i ne'ma +‹прокотить, прокот›, po drougê, u veatscœumy ‹прокат› ne'ma pèredoumóuv pro znacyeinïe "Income rate, profit, financial interest" — "rent, lease" znacity lixye "to let for temporary use", iz ceoho ne pluineity "profit, income rate, financial interest". I de récynéixye ("more reasonable, logical") e rozvitoc œd *prok- (*pro-k-) "something promised in future, advance" → "what is left from a trade deal, what is promised from a trade deal" → "a difference from a trade deal → a financial interest, income rate".

Поділитись з друзями