*сътина ← *сът- в съто "сто" + чєпень *-ина за тълк "чѧсть, доліа"; стина (*сътина) *"чѧсть, доліа ѡд ста": 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста".
Підпираю !
P. S. 64% "шесть дєсѧт стин" ≈ *"шесть дєсѧт чѧстии, дѡль ѡд ста" ?
Yaroslav Shpak,
якась дурня, не вім уже. То телефон править :(
Воно б наче розумно, тільки ж тоді доведеться мінять і порядкового числівника на "стий".
Oleksa Rusyn, а чому ни? Словаки та чехи й кажуть stý. Ми ж кажемо: кого? - пса, а не +песа.
Словник М.Уманеця і А.Спілки подає:
Сотый = Сотнїй.
r2u.org.ua: сотый
У словникі Грінченка узагалі немає "сотий", з чого роблю висновок, що нав'язали казати "сотий" більше вже в порадянські часи, а до того казали або "сотній", або цілком може бути "стий".
《Oleksa Rusyn, а чому ни? Словаки та чехи й кажуть stý. Ми ж кажемо: кого? - пса, а не +песа.》
Коли в прикметників та порядкових числівників закінчення "-ий" з'явилось до зміни "ъ" на "о", то ваша правда, а як ні – то моя.
Слово стина звучить доладно, але в словосполуці «сто процентів» воно звучить вже не дуже: «сто стин». Або передумувати вислів, або передумувати самого відповідника. Наприклад "двісті стин".
Та так
<але в словосполуці «сто процентів» воно звучить вже не дуже: «сто стин»>
Slovo ‹stina› tacui ne uirazity (ci ne uirazity tòcyno) znacyeinïe "100%" u sõti'ho. Tocdé, uzeauxi slovo ‹stina›, id ("I went") iz znacyeinïa "1/100, odina sta ceasty, odina ceasty œd sta", napr. 25% bõdõtyi = "duadseaty peaty stin = duadseaty peaty ceastin œd sta ceastin", ôtge i 100%, sloveisno ("logically"), e ròzouméti he "sto ceastin œd sta ceastin" = "sto stin".
Ta nuiné gadaiõ, cyto tòcynéixie i vérnéixie boulo bui uiraziti pristaucoiõ "po", na cœulyco "po 100" lépxie uirazity pœimõ ("the concept") danui cœulycosti za/na CÒGYNO 100. Porœunaite iz drous. pameatcui receinïe: «По сту бѣлки за рубль.», cyto mogemo tóucouati he "Per rouble ( = "for/per EACH rouble") [it shall constitute] hundred pieces of squirrel pelt or hundred whole pelts of squirrels [EACH]", inxiami slovami: "per [EACH] hundred a hundred of [whole] pelts of squirrels [EACH]", ôtge: "per hundred = per centum hundred pelts" ci "100 pelts per hundred [roubles] = per centum" = "100 per centum = 100:100 = 100%".
U dauniorousscõ dobõ bé iz "po" u tacé znacyeinïé coristano is datnomy padomy — "po ceomou = per quantum", a u novorousscœy móuvé za ATSSOuM u tacœumy znacyeinïé ideity "po" ino is méstnomy ta pricleipnomy padomy (xotya ou Gelexœuscoho/Nedélscoho e u tacé znacyeinïé daten ci mésten pad, a tomou e réxiti nam, ci "100%" uiraziti slovami he "sto pô stou / sto pœ stou" (is datnony padomy) za dauniorousscoiõ abo "sto pô sto / sto pœ sto" (is pricleipnomy padomy).
Isce, ponevagy u slové "100" e peruœstno *u — *suto, to *o u "po" pràvilno pœdlegity pèregòlôsou (porœunaite, napr., ou Gelexœuscoho i: ‹пірва́ти› *пѡ-ръвати", ‹післа́ти› *пѡ-сълати", ‹пільжи́ти› *пѡ-льжити, ‹пікшити› *пѡ-кръшити, ‹пімсти́ти› *пѡ-мьстити, ‹піймати› *пѡ-имати, ‹пімкну́ти› "пѡ-мъкнѫти, ‹пірну́ти› "пѡ-рьнѫти), ôtge pisati e radxie scoréixie ‹pô› ci ‹pœ›, a uimóuva mogeity bouti bõdy is nagòlôsomy na "po", tocdé: ‹pœ stou› ("per centum = %) /ˈpy stu, ˈpystu/, abo is nagòlôsomy na slovo "sto", tocdé: ‹pœ stou› ci ‹pô stou› /po ˈstu, poˈstu/, abo is pricleipnomy padomy: ‹pœ sto› /ˈpy sto, ˈpysto/, ci ‹pô sto› /po ˈstʷɔ, poˈstʷɔ/.
Не розумію, що ви хочете цим довести, Єлисію?
Той самий спосіб, що й у словах "половина", "третина", "десятина".
Це гроші, що їх повертають понад суму позики. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26409-lykhva.html#show_point
ЕСУМ: "похідне утворення від [піжда́ти] «пождати, почекати» (пор. [пі́зва] «позов, скарга» від [пізва́ти] «позвати»);
назва зумовлена тим, що позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату;"
Поруч зі словом у словниці також суть слова "пожедь", "пожид", "піжда".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41721-pozhed.html#show_point
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
Проце́нтъ = проце́нт, відсо́ток (С. Л.), надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: надсоток
З Етимологічного Словника Української Мови:
goroh.pp.ua: сто
Назва на "відсоток" в часах Русі. Множина: "різи".
http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm
Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент
Проце́нт = проце́нт, відсо́ток, надсо́ток, рост, прирі́ст, прока́т, верхи́ (Словарь росийсько-український 1893–1898рр. М.Уманець, А.Спілка).
r2u.org.ua: процент
У давньоруській мові процент називали сотницею:
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Звук ъ усередині сът випадає коли ненаголошене, тому даю спрощене сътниця до слова стиця (подібно довге мьртвьць спростилося до мрець).
Давньоруська назва проценту.
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Xotiõ dati ino slovo za "процент" u znacyeinïé *interest, rate; interest income", ne u znacyeinïé "percentage":
procoty, prœuct-
/ˈprokɔtʲ/, /ˈprʏkt-/
___
Se slovo e isvédcyeno u SIRM (IV, 595): ‹прокоть›. Istoslœuïe ge e u SIRM poyasnyeno crivo, na moyõ gadcõ. Gadaiõ ‹прокоть› e tuoryeno iz corene ‹proc-› (samostœyno védomo u rous. ‹prœuc› ; SIRM IV, 587: ‹прік›) is prodigomy ‹-oty› (← *-ut-y-, drous. cuiriliçeiõ: ‹-ъть›), hi u ‹lòcoty› "an elbow", ‹nœugoty› *a fingernail", ‹véxoty› "fascicle ; wisp", ‹copoty, cœupty› "soot". Sey uiclad e bœulxye u isgodé is znacyeinïemy "rest, that what is left" u slové ‹prôcu (прокъ, *прѡкъ)› u daunyorousscé, is ròzvitcomy: "a rest from a trade deal; a difference left from trade transaction" → "rate, income rate, interest (in finance)", neigy poyasnyeinïe œd veat. ‹прокат, прокатить, взять/дать в/на прокат›. Po pervxyê, dodatna poyasnyeinïa potrebouieity /a/ → /o/ — u veatscé u znacyeinïé "a lease, to lease, to rent, a rent" e usiõdui ino /a/: ‹прокат, дать/взять на/в прокат ← прокатить›, i ne'ma +‹прокотить, прокот›, po drougê, u veatscœumy ‹прокат› ne'ma pèredoumóuv pro znacyeinïe "Income rate, profit, financial interest" — "rent, lease" znacity lixye "to let for temporary use", iz ceoho ne pluineity "profit, income rate, financial interest". I de récynéixye ("more reasonable, logical") e rozvitoc œd *prok- (*pro-k-) "something promised in future, advance" → "what is left from a trade deal, what is promised from a trade deal" → "a difference from a trade deal → a financial interest, income rate".
pœ stou (pô stou), pœstou
/ˈpy stu, ˈpystu/, /po ˈstu, poˈstu/
___
pœ sto (pô sto), pœsto
/ˈpy sto, ˈpysto/, /po ˈstʷɔ, poˈstʷɔ/
" % "
___
V. moiõ isméncõ pœd slovomy ‹stina›.
___
Priclad:
"Twelve percent of the world’s population" => "Duanadseaty pœsto lioudnosti zemyui / Duanadseaty pœstou lioudnosti zemyui / Duanadseaty pœ sto lioudnosti zemyui / Duanadseaty pœ stou lioudnosti zemyui"
Це вже давно відомий відповідник
Це польсько-галицьке слово, з "odsetok". Українською ж кажемо "половина", "третина", "десятина", то мала бути "сотина".
*сътина, ѡд съто {сто}, дасть {стина}.
🤦♂️
Це ви до чого?
Oleksa Rusyn скільки знаю, відсоток це українське слово, ще білоруською так само, а от польською procent, тож у вас якийсь патологічний потяг оголошувати українські слова польсько-галицькими
Я б навів вам свої доводи, та ви не навчені ввічливості й не вмієте вести поважну розмову. Про патології та инші болячки розмовляйте на медичному форумі. Я буду нехтувать ааші дописи, доки ви не навчитесь держаться в суспільстві, як годиться.
На галичині використовують прикслівник від, а прислівник од використовують на схід від галичини. Не вірю я в те, що одсеток це польське слово. Най буде галицьке, але воно вже давно поширине і звучить чудово.
"Од" – прийменник, а не прислівник. І нехай "відсоток" бринить Вам чудово. Це не довід для українського мовознавства.
Мав на увазі прийменник.
"а от польською procent" Ви хоч би ґуґлили, заки писати коментарі.
Добре відаю, що Нечуй-Левицький ганив слово "відсоток", але якщо самі поляки використовують "процент", то є серйозні підстави засумніватися, чи це дійсно полонізм!
Може, й уживають. Але й слів "odsetek" / "odsetka" теж: https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetek.html, https://sjp.pwn.pl/slowniki/odsetka.html. Та дарма. Багато більше важить, що це слово випадає з загального ряду "половина", "третина", "четвертина", "десятина" й т. д. та створює непотрібний вийняток.
І дійсно, Ваша правда.
Oleksa Rusyn, сорок - теж виняток. Невже слід і його прибрати? Не зловживайте словосполученням "непотрібний виняток".
Слово "сорок" давнє (у говірках є, доречі, й "чотирдесять"
r2u.org.ua: чотирдесять, і я б запровадив його до зразцевої мови разом із "дев'ятдесят" 
r2u.org.ua: дев’ятдесят). Воно виникло природно, а польсько-галицький "odsetek" / "відсоток" – "коване" слово, мавповане з латинської. Нові слова годиться ковать розумно – найуживанішими способами, щоб усі одразу розуміли їхні значіння. Назвіть бодай один розумний привід, щоб слово на 1/100 творити йнакше, ніж на 1/3 (
r2u.org.ua: третина), 1/4 (
r2u.org.ua: четвертина), 1/5 (
r2u.org.ua: п’ятина), 1/6 (
r2u.org.ua: шестина), 1/10 (
r2u.org.ua: десятина), 1/1000 (https://io.ua/36393322p).
Докази за кованість й лядськість цього слова?
"В Галичині сотка крон все одно, що сто крон, це б то сотня крон, а відсотками звуть проценти. Як я довідався, це польське слово — „одсетка", перевернуте на
галицьку мову, і вийшло слово відсотка, це б то проценти" (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови"). Ці слова доводять, що 1912 року це слово в підмосковській Україні було поміж загалу невідоме й невживане. Звісно, що галичани перейняли це слово в поляків, а не навпаки. Отут, наприклад, сутрудівник польського наукового видавництва PWN свідчить, що польські слова odsetek і odsetka засвідчено в словницях 19 століття: https://sjp.pwn.pl/poradnia/haslo/odsetek-i-odsetki;8791.html . У дорадянських словницях я знайшов слово "відсоток" у виданому у Львові "Словарі росийсько-українському" Уманця та Спілки. Навіть у Желехівського "відсотка" нема, хоча, щоправда, є прикметник "відсотний".
Відсоток це українське слово, якщо й є подібне польське, то лишень тому, що то близька слов'янська мова
Ваші вигадки нікому не цікаві. Витягами з яких творів класиків чи давніших газет і часописів можете довести свою думку? А коли не знайдете таких, то скажіть хоч, які ще українські йменники утворили од числівників по цьому зразкові?
Щоб там не говорив Нечуй-Левицький, але відсоток, відповідник мені подобаються, бо це краще, ніж процент, аналог.
Слова утворені за зразком відлюдок, відміна, віддача, відбиття, відлиск, відправа тощо
Ні, вони не утворені згідно з тим самим зразком. Там тілько префікс той самий – та й по всьому.
<кованість й лядськість>
/stʲjl/ — ose milozuõcyna "oucrayinsca" móuva, siacoho zõbotóuceinïa i némecysca ne znaieity.
"тридцять сім відсотків" – "тридцять сім від ста"
Логічний, зрозумілий, сталий відповідник.
Він не логічний, бо творений не так, як инші слова, що позначають дроби: третина, четвертина, п'ятина, шестина, восьмина, десятина. Логічне воно було б, якби ви поряд з "відсотком" уживали "відтретьок", "відчетверток" тощо.
Це слово зрозуміливе вам, бо ви вивчили його в школі. У народній мові більшої частини України його не було. Недарма ж його ганив Нечуй-Левицький.
"Сталий" узагалі довід ні про що. Бо ми тут на Словотворі теж намагаємось позбуться багатьох отаких "сталих" слів.