Каса — 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця; 2) 2. Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків, тощо, а також приміщення цього відділу; 3) назва кредитної установи, організації; 4) грошова наявність (установи, підприємства, особи тощо).
http://sum.in.ua/s/kasa.
Приклад вживання
1. Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами.
2. В касі не можу взяти грошей, бо з порожнього не наллєш.
3. Переляканий шинкар надаремно сіпав до себе тремтячими руками ящик з касою.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Скарбни́ця –
1) денежный сундук;
2) касса;
3) казнохранилище.