Використання слова "куна" у якостї руської валюти занепало. В нас є країни які використовують цю назву для назвиська своєї валюти, однак, в…
Загалом-то, вільми рупий простір на позначіння платіжного засобу, яко мірила цінности, универсального еквиваленту цінности. Має сторичну основу, логичний семантичний розвиток од старої грошової одиниці (пор. укр. гроші, що походе від монети давніших часів "гріш", московське "деньги" від грошової одиниці Московщини "деньга", яка була імітацією срібних монет Орди, пр. monnaie від лат. moneta), невтральне.
Подобаю. Питання тільки чи не краще взяти форму множини? Гроші люблять збірність.
goroh.pp.ua: кунка
«псл. kuna «зовнішня частина жіночих статевих органів», зменш. *kunъka, *kunica;»
Просто залишаю тут.
😁😁😁
Для запанібратського контексту.
r2u.org.ua: купило
"Бабки" суть радше грубе слово, а "купило" - жартіливе.
Давньоруська назва грошей.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Від мінний, міняти
- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Ме́нный – мі́нний, мі́няний
Мабуть саме так називали своє добро ті, хто його міняв на інше.
doudoc (doudc-)
/ˈdudɔk/
Gelex. I, 208: ду́док "ehe[malig(e)] Scheidemünze", pl. "Geld".
Slovo <Scheidemünze> némeçscoiõ znacity "1. divisional coin; small change" ta "2. token coin; token", to, cei, moglo bui iti i za "jeton, жетон" ta "token, токен".
До чого тут гроші, щоправда?
Ne vémy, ou Gelexœüscoho e dano tóuc: "Geld". 🤷
Очевидно, такий самий розвиток знаку, яко й у "копійки" чи "монети" в знакові "гроші", як у поширених универсальних платіжних засобів , тому люд відповідно в'язав згадану тяму саме з монетами, копійками.
Тепер теж так кажуть, напр. у виразі "копійку заробляти" й узагалі много де.
А якого роду є той "дудок"?
geòlôd
/ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/
abo:
gèléd
/ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]
___
Tuoryeno mnoyõ na podé d.-rous. <жєлѣсти, жєлѣд- "platiti".
Crœumno e tou recti pro gòlôscui.
"Matïovi" Srêzneiwscoho méstẽty siacui tuarui: жєлєдь "retribution?", жадль "t.s.", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — imena, жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — déyeslova. Tuarui zo жлѣ-/жьлѣ- ta жла- sõty poloudne-slovẽnscui. Pd.-slov. tuarui daiõty znati tou pratuar corene *geld-, pèuno œd prai.-e. *gheldh-, prisõta i u ném. <gelten> "platiti", <Geld> "money (https://en.m.wiktionary.org/wiki/жлѣсти , https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\vasmer&first=1&off=&text_word=желед&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on , SIRM II, 229: залісти "купити", Moscalênco, Словник діалектизмів Одеської області, 1958).
U rousscé pratuar *geld- ime praveisno dati tuar déyeslova +<gèlesti, gèled->. Ta u uséx mi védomax gèrêlax tẽclui tuarui méstẽty <-èlé-> (<-елѣ->, i novorousscuy: <залі́сти> — <і> = <ѣ> = <é>), de <é/ѣ> e ne célo yasno¹. Pd.-slov. tuar <жла-/жлѣ-> iz prasl. *geld- e tou pravesen hi u inxyax déyeslovax zu prasl. *PelP- (P = prigòlôsca): *melti → <млѣти> "mòlôti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/melti), *melzti → <млѣсти> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/млѣсти), *pelti → <плѣти> "pòlôti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/pelti), *telk- → <тлѣщи> "tòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/telťi), *uelkti → <влѣщи> "vòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/velťi). U rousscé tui pratuarui daiõty, uzglẽdno: <mòlôti (mel-)>, +<mòlôzti (móuz-)> (SIRM III, 503: моло́зиво; SISM XVIII, 95-96: *melzti), <pòlôti (pol-)>, <tòlôcti/tòlocti>, <vòlocti>; vyxi si tuarui yauẽty prasl. hoster tœun², i u uséx tuaréx e nazuõc ne /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/². Roupno, Xevelyœuv ne gadaiety crœumno loucéya *SelS- za hostra tonou ta za /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ u nazuõcé ta zu pèrêdnyoiõ gòlôscoiõ po *l u prasl. tuaré razom; n.-rous. déyeslovo <zalésti> (SIRM II, 229: залісти "купити") ta d.-rous. <желѣсти> bui boul tac loucéy. Zamêt e tou <і> u n.-rous. <залі́сти> ta <ѣ> u d.-rous. <жєлѣсти>, mnẽtyi prasl. *ē, za mésty cecana <е (+зале́сти)>, <є́ (+жєлєсти)>, iz prasl. *geldti.
U n.-rous. tuaré <zalésti> e /z/ ← /ʒ/ hi u n.-rous. <zalézo/zèlézo/gèlézo> (SIRM II, 228: залі́зо, зелі́зо, желі́зо) ← d.-rous. <gelézo>, n.-rous. (ouge i d.-rous.: <зєлєза>) <zalôza, zèlêza, zèlêzy, zòlôza> (SIRM II, 229: за́лоза, зеле́з-, зелез-́, зе́лезь, зулузува́ти) ← <gèlêza>, cèrêz blizyeinïe */ʒ/ do /z/ drougoho sucladou. Yaco slova "zalézo/zèlézo/gèlézo" ta "zalôza/zèlêza/zèlêzy/zòlôza" sõty sõznata, i droughê e perüinno — œd prasl. *gel-z-, a peruê utorinno — utorinna dóugota *ē ← *e³, a cei moglo bui se ròniti loucy i na ròdõ *ē u n.-rous. <zalésti (залі́сти)> ta d.-rous. <gèlésti (жєлѣсти)>.
Lixẽtyi sey zamêt œdcruit, daiõ tou tomou, crœumy <geòlôd> i tuar zu <é> — <gèléd>. Tuar <geòlôd> iz *gèlêd- ← *geld- e hi <xeòlôm> iz *xèlêm- ← *xelm-.
Ròzvitoc znacyeinïa: "platiti" → "sèredizna platiti → money".
___
¹ — Vasmer daieity [novo]vẽtscoiõ tuar déyeslova: <желести, желеду>, xotya tô ne e pocazovo, novovẽtsca ti ne ròzlouciaiety meidyu *ē ta *e (vẽt. <сено, село> : rous. <séno : selo>).
² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.
³ — О. Трубачёв, Труды по этимологии: Germanisch-Slawische analogien, *ruda und *želězo, 368-371
Переклад добродія Єлисея:
*
geòlôd
/ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/
abo (тобто):
gèléd
/ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]
---
Творене мною на основі д.-рус. <жєлѣсти, жєлѣд-> "платити".
Сумісне з тим, що сказано про gòlôscui.
У "Матіові" середньоукраїнського середовища зустрічаються форми:
жєлєдь "відплата?", жадль "те саме", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — іменники;
жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — дієслова.
Форми на жлѣ-/жьлѣ- та жла- є південнослов’янські.
Пд.-слов. форми вказують на праформа *geld-, пов’язану з праіндоєвропейською *gheldh-,
присутню і в нім. <gelten> "платити", <Geld> "гроші".
У російській праформа geld- дала дієслова <gèlesti, gèled->.
У всіх відомих джерелах ця форма має <-èlé-> (<-елѣ->),
а в новоросійській: <залі́сти>, де <і> = <ѣ> = <é>, джерело – *geldti.
Пд.-слов. <жла-/жлѣ-> з прасл. *geld- є аналогічною до дієслів з прасл. *PelP-:
*melti → млѣти "молоти",
*melzti → млѣсти,
*pelti → плѣти "полоти",
*telk- → тлѣщи "товкти",
*uelkti → влѣщи "волочити".
У рос. ці форми – молоти, молозити, полоти, товкти, волочити — теж від прасл. коренів.
Ю. Шевельов не погоджується з реконструкцією *SelS- як джерела африкат /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/,
вказуючи, що вони виникли перед голосними після *l у прасл. мовах.
Новорус. <залéсти> (SIRM II, 229: залісти "купити") та дав.-рус. <желѣсти> можуть бути пов’язані.
Важливо: <і> у новорус. <залі́сти> та <ѣ> у дав.-рус. <жєлѣсти> — обидва з прасл. *ē.
У новорус. залéсти має /z/ ← /ʒ/, як і в:
залéзо / зєлєзо / желізо ← дав.-рус. gelézo
залоза / зелеза / зулузувати ← gèlêza
Обидва слова мають різне походження:
перше — від *gel-z-,
друге — вторинне, з довгим *ē ← *e³, що могло вплинути й на <залéсти> / <gèlésti>.
Цей висновок підтверджує походження geòlôd та форми gèléd —
geòlôd від *gèlêd- ← *geld-, як xeòlôm від *xèlêm- ← *xelm-.
Розвиток значення: "платити" → "плата" → "гроші".
---
¹ — Фасмер подає нововолинську форму <желести, желеду>, хоч це не доведено;
нововолинська не розрізняє *ē та *e (пор. <сено, село> = рус. <séno, selo>).
² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.
³ — О. Трубачов, Germanisch-Slawische Analogien, с. 368–371.
Згідно з Gelex. I, 208:
ду́док — "колишня дрібна монета", у множині — "гроші".
Слово <Scheidemünze> в німецькій означає:
1. розмінна монета, дрібні гроші
2. жетон, токен (замість справжньої валюти)
Отже, doudoc може означати:
"дріб’язок", "розмінна монета", "жетон", "токен", "гроші".
ба́бки
Від "платити" +"иво" — наросток, що позначає збірність. Отже, те, чим платять; сукупність засобів оплати
<наросток, що позначає збірність>
Ne zubœurnœusty a radxe teamui nareadïa ci metui.
Na pr.:
‹lazivo› "drabina" ôd "laziti" — ne zubœurno imea, a i. nareadïa,
‹melivo› "bòrôxyno, mõca; zerno mòlôti" ôd "mòlôti, mel-" — meta ta plœud, zubœurnœusty utorinna,
‹preadivo› "vòlôcno preasti, na preadeinïe" — ne zubœurnœusty a meta,
‹palivo› "fuel" — ne zubœurnœusty, a meta,
t.c.
Ta samo slovo ‹plativo› za "finance" e dobro; ta znacity ono ne zubœurnœusty a narradïe ci metõ platiti.
—
Плативо — наче московський жаргон: палєво, гонєво, кідалово, порєво, рєшалово 🙄🤭
Цікаві асоціації замість наших слів на -иво. У вас жодного на -иво, до речі
😁🙈
Добродію Володимире, ще коли я прочитав Ваше повідомлення, знав, що буде щось таке.
До речі, що думаєте про заборону смайликів на Словотворі/попередження або невеликий бан за зловживання?
Романе, чого вас так лякають пички?
А не смайлики, бо смайлики в москалів
🧐😜
Думаю дурня, мені от просто мінуси без нічого більше не подобаються, наприклад
Знову таки, забороняти щось це таке собі; самим старатися писати хоч щось, а такі різні коментарі теж висловлюють, все що хочуть чи можуть😄
Ну, добродію Володимире, наприклад, дуже змістовне повідомлення тут вище. Цитую повністю: "😁🙈". Я вважаю, що це просто загидження потоку. Я ось що думаю: якщо користувач спроможний висловити свою думку словами, нехай висловлює. Якщо не може (або не має чого висловлювати), навіщо взагалі щось писати, додавати? Ми ж тут, як-не-як, для діла. Повідомлення повинні висловлювати думки, докази й протидокази. Окрім того, особисто мені вони "муляють око": на білому тлі серед чорних/сірих букв однакової висоти цвітасті смайлики вибиваються з рядка, відвертають увагу й засмічують "останні події".
<вибиваються з рядка, відвертають увагу й засмічують "останні події".>
🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️😂
Те, що вибивають увагу, відвертаючи останні події — це добре. Менше буде засмічених рядків