Використання слова "куна" у якостї руської валюти занепало. В нас є країни які використовують цю назву для назвиська своєї валюти, однак, в український мові воно б мого перейти у значення грошової одиницї загалом.
Загалом-то, вільми рупий простір на позначіння платіжного засобу, яко мірила цінности, универсального еквиваленту цінности. Має сторичну основу, логичний семантичний розвиток од старої грошової одиниці (пор. укр. гроші, що походе від монети давніших часів "гріш", московське "деньги" від грошової одиниці Московщини "деньга", яка була імітацією срібних монет Орди, пр. monnaie від лат. moneta), невтральне.
Подобаю. Питання тільки чи не краще взяти форму множини? Гроші люблять збірність.
goroh.pp.ua: кунка
«псл. kuna «зовнішня частина жіночих статевих органів», зменш. *kunъka, *kunica;»
Просто залишаю тут.
😁😁😁
Невідь Хто
Тоді куниця -це літаючий жіночий статевий орган ??
Для запанібратського контексту.
r2u.org.ua: купило
"Бабки" суть радше грубе слово, а "купило" - жартіливе.
Давньоруська назва грошей.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Мабуть саме так називали своє добро ті, хто його міняв на інше.
«
Це увесь мій (з)добуток. Куплю на (з)добуток. Я витратив останній здобуток на гру. Скільки у тебе здобутку з собою?
»
Можна у множині:
«
Це усі мої (з)добутки. Куплю на (з)добутки. Я витратив останні здобутки на гру. Скільки у тебе здобутків з собою?
»
doudoc (doudc-)
/ˈdudɔk/
Gelex. I, 208: ду́док "ehe[malig(e)] Scheidemünze", pl. "Geld".
Slovo <Scheidemünze> némeçscoiõ znacity "1. divisional coin; small change" ta "2. token coin; token", to, cei, moglo bui iti i za "jeton, жетон" ta "token, токен".
До чого тут гроші, щоправда?
Ne vémy, ou Gelexœüscoho e dano tóuc: "Geld". 🤷
Очевидно, такий самий розвиток знаку, яко й у "копійки" чи "монети" в знакові "гроші", як у поширених универсальних платіжних засобів , тому люд відповідно в'язав згадану тяму саме з монетами, копійками.
Тепер теж так кажуть, напр. у виразі "копійку заробляти" й узагалі много де.
А якого роду є той "дудок"?
geòlôd
/ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/
abo:
gèléd
/ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]
___
Tuoryeno mnoyõ na podé d.-rous. <жєлѣсти, жєлѣд- "platiti".
Crœumno e tou recti pro gòlôscui.
"Matïovi" Srêzneiwscoho méstẽty siacui tuarui: жєлєдь "retribution?", жадль "t.s.", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — imena, жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — déyeslova. Tuarui zo жлѣ-/жьлѣ- ta жла- sõty poloudne-slovẽnscui. Pd.-slov. tuarui daiõty znati tou pratuar corene *geld-, pèuno œd prai.-e. *gheldh-, prisõta i u ném. <gelten> "platiti", <Geld> "money (https://en.m.wiktionary.org/wiki/жлѣсти , https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\vasmer&first=1&off=&text_word=желед&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on , SIRM II, 229: залісти "купити", Moscalênco, Словник діалектизмів Одеської області, 1958).
U rousscé pratuar *geld- ime praveisno dati tuar déyeslova +<gèlesti, gèled->. Ta u uséx mi védomax gèrêlax tẽclui tuarui méstẽty <-èlé-> (<-елѣ->, i novorousscuy: <залі́сти> — <і> = <ѣ> = <é>), de <é/ѣ> e ne célo yasno¹. Pd.-slov. tuar <жла-/жлѣ-> iz prasl. *geld- e tou pravesen hi u inxyax déyeslovax zu prasl. *PelP- (P = prigòlôsca): *melti → <млѣти> "mòlôti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/melti), *melzti → <млѣсти> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/млѣсти), *pelti → <плѣти> "pòlôti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/pelti), *telk- → <тлѣщи> "tòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/telťi), *uelkti → <влѣщи> "vòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/velťi). U rousscé tui pratuarui daiõty, uzglẽdno: <mòlôti (mel-)>, +<mòlôzti (móuz-)> (SIRM III, 503: моло́зиво; SISM XVIII, 95-96: *melzti), <pòlôti (pol-)>, <tòlôcti/tòlocti>, <vòlocti>; vyxi si tuarui yauẽty prasl. hoster tœun², i u uséx tuaréx e nazuõc ne /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/². Roupno, Xevelyœuv ne gadaiety crœumno loucéya *SelS- za hostra tonou ta za /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ u nazuõcé ta zu pèrêdnyoiõ gòlôscoiõ po *l u prasl. tuaré razom; n.-rous. déyeslovo <zalésti> (SIRM II, 229: залісти "купити") ta d.-rous. <желѣсти> bui boul tac loucéy. Zamêt e tou <і> u n.-rous. <залі́сти> ta <ѣ> u d.-rous. <жєлѣсти>, mnẽtyi prasl. *ē, za mésty cecana <е (+зале́сти)>, <є́ (+жєлєсти)>, iz prasl. *geldti.
U n.-rous. tuaré <zalésti> e /z/ ← /ʒ/ hi u n.-rous. <zalézo/zèlézo/gèlézo> (SIRM II, 228: залі́зо, зелі́зо, желі́зо) ← d.-rous. <gelézo>, n.-rous. (ouge i d.-rous.: <зєлєза>) <zalôza, zèlêza, zèlêzy, zòlôza> (SIRM II, 229: за́лоза, зеле́з-, зелез-́, зе́лезь, зулузува́ти) ← <gèlêza>, cèrêz blizyeinïe */ʒ/ do /z/ drougoho sucladou. Yaco slova "zalézo/zèlézo/gèlézo" ta "zalôza/zèlêza/zèlêzy/zòlôza" sõty sõznata, i droughê e perüinno — œd prasl. *gel-z-, a peruê utorinno — utorinna dóugota *ē ← *e³, a cei moglo bui se ròniti loucy i na ròdõ *ē u n.-rous. <zalésti (залі́сти)> ta d.-rous. <gèlésti (жєлѣсти)>.
Lixẽtyi sey zamêt œdcruit, daiõ tou tomou, crœumy <geòlôd> i tuar zu <é> — <gèléd>. Tuar <geòlôd> iz *gèlêd- ← *geld- e hi <xeòlôm> iz *xèlêm- ← *xelm-.
Ròzvitoc znacyeinïa: "platiti" → "sèredizna platiti → money".
___
¹ — Vasmer daieity [novo]vẽtscoiõ tuar déyeslova: <желести, желеду>, xotya tô ne e pocazovo, novovẽtsca ti ne ròzlouciaiety meidyu *ē ta *e (vẽt. <сено, село> : rous. <séno : selo>).
² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.
³ — О. Трубачёв, Труды по этимологии: Germanisch-Slawische analogien, *ruda und *želězo, 368-371
ба́бки
Від "платити" +"иво" — наросток, що позначає збірність. Отже, те, чим платять; сукупність засобів оплати
<наросток, що позначає збірність>
Ne zubœurnœusty a radxe teamui nareadïa ci metui.
Na pr.:
‹lazivo› "drabina" ôd "laziti" — ne zubœurno imea, a i. nareadïa,
‹melivo› "bòrôxyno, mõca; zerno mòlôti" ôd "mòlôti, mel-" — meta ta plœud, zubœurnœusty utorinna,
‹preadivo› "vòlôcno preasti, na preadeinïe" — ne zubœurnœusty a meta,
‹palivo› "fuel" — ne zubœurnœusty, a meta,
t.c.
Ta samo slovo ‹plativo› za "finance" e dobro; ta znacity ono ne zubœurnœusty a narradïe ci metõ platiti.
А як буде грошовий?