• Знайдено серед перекладів
    Значення слова
    Гроші — капітал, статок, кошти.
    Приклад вживання

    Дай мені свої гроші, малюче!

    Походження

    ч. ст. groš (грошова одиниця), як і двн. grosch(e), походить від слат. grossus (dēnārius) букв. «товстий» (динар), спорідненого з корн. bras «товстий», дірл. bres «тс.».

    Приклади в інших мовах

    тюр. теңге

    Розділи
    Варіанти написання
    бабло

    Перекладаємо слово гроші

    плативо
    7

    Від "платити" +"иво" — наросток, що позначає збірність. Отже, те, чим платять; сукупність засобів оплати

    Roman Roman 11 жовтня 2022
    12 жовтня 2022

    <наросток, що позначає збірність>

    Ne zubœurnœusty a radxe teamui nareadïa ci metui.
    Na pr.:

    ‹lazivo› "drabina" ôd "laziti" — ne zubœurno imea, a i. nareadïa,

    ‹melivo› "bòrôxyno, mõca; zerno mòlôti" ôd "mòlôti, mel-" — meta ta plœud, zubœurnœusty utorinna,

    ‹preadivo› "vòlôcno preasti, na preadeinïe" — ne zubœurnœusty a meta,

    ‹palivo› "fuel" — ne zubœurnœusty, a meta,
    t.c.

    Ta samo slovo ‹plativo› za "finance" e dobro; ta znacity ono ne zubœurnœusty a narradïe ci metõ platiti.

    1 червня


    Плативо — наче московський жаргон: палєво, гонєво, кідалово, порєво, рєшалово 🙄🤭

    1 червня

    Цікаві асоціації замість наших слів на -иво. У вас жодного на -иво, до речі

    1 червня

    😁🙈

    1 червня

    Добродію Володимире, ще коли я прочитав Ваше повідомлення, знав, що буде щось таке.
    До речі, що думаєте про заборону смайликів на Словотворі/попередження або невеликий бан за зловживання?

    1 червня

    Романе, чого вас так лякають пички?
    А не смайлики, бо смайлики в москалів
    🧐😜

    1 червня

    Думаю дурня, мені от просто мінуси без нічого більше не подобаються, наприклад
    Знову таки, забороняти щось це таке собі; самим старатися писати хоч щось, а такі різні коментарі теж висловлюють, все що хочуть чи можуть😄

    2 червня

    Ну, добродію Володимире, наприклад, дуже змістовне повідомлення тут вище. Цитую повністю: "😁🙈". Я вважаю, що це просто загидження потоку. Я ось що думаю: якщо користувач спроможний висловити свою думку словами, нехай висловлює. Якщо не може (або не має чого висловлювати), навіщо взагалі щось писати, додавати? Ми ж тут, як-не-як, для діла. Повідомлення повинні висловлювати думки, докази й протидокази. Окрім того, особисто мені вони "муляють око": на білому тлі серед чорних/сірих букв однакової висоти цвітасті смайлики вибиваються з рядка, відвертають увагу й засмічують "останні події".

    2 червня

    <вибиваються з рядка, відвертають увагу й засмічують "останні події".>

    🤦🏻‍♂️🤦🏻‍♂️🤦🏻‍♂️😂
    Те, що вибивають увагу, відвертаючи останні події — це добре. Менше буде засмічених рядків

    куна
    6

    Використання слова "куна" у якостї руської валюти занепало. В нас є країни які використовують цю назву для назвиська своєї валюти, однак, в…

    Данило 20 лютого 2022
    14 квітня 2022

    Загалом-то, вільми рупий простір на позначіння платіжного засобу, яко мірила цінности, универсального еквиваленту цінности. Має сторичну основу, логичний семантичний розвиток од старої грошової одиниці (пор. укр. гроші, що походе від монети давніших часів "гріш", московське "деньги" від грошової одиниці Московщини "деньга", яка була імітацією срібних монет Орди, пр. monnaie від лат. moneta), невтральне.

    Подобаю. Питання тільки чи не краще взяти форму множини? Гроші люблять збірність.

    27 листопада 2022

    goroh.pp.ua: кунка
    «псл. kuna «зовнішня частина жіночих статевих органів», зменш. *kunъka, *kunica;»
    Просто залишаю тут.

    27 листопада 2022

    😁😁😁

    5 жовтня 2024

    +
    В Хорватії куна , а хорвати якщо і не були русинами , то було сусіднім племенем ,що жило в Карпатах

    купило
    3

    Для запанібратського контексту.
    r2u.org.ua: купило

    14 квітня 2022

    +, для того ключа годиться.

    14 квітня 2022

    Може сюди: ба́бки ?

    14 квітня 2022

    "Бабки" суть радше грубе слово, а "купило" - жартіливе.

    14 квітня 2022

    Дурило, той хто перекладає, а ще більший той, хто плюсує.

    14 квітня 2022

    -

    9 вересня 2024

    Цікаве слово, але так, мабуть тільки жартівливо

    скіт
    2

    Давньоруська назва грошей.
    http://oldrusdict.ru/dict.html

    Карл-Франц Ян Йосиф 22 вересня 2021
    20 лютого 2022

    Так само запозичення з нїмецької?
    гот. skatts (назва грошової одиниці), дісл. skattr «податок», днн. scat «монета, майно», двн. skaz «тс.», нвн. Schatz «скарб»

    платик
    2

    платики, платик від платити

    Oleksandr Šymčuk 10 січня 2024
    3 травня 2024

    у світі де живуть одні прищаві підлітки - годиться) )

    отязи
    2
    вижмет
    2
    готівка
    2

    чим розрахуєтесь?

    4 жовтня 2024


    Готівка чи карта , чим заплатите?

    мінники
    2

    Від мінний, міняти
    - Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
    Ме́нный – мі́нний, мі́няний

    Ярослав Мудров 18 травня
    (з)добуток
    1

    Мабуть саме так називали своє добро ті, хто його міняв на інше.

    Oreksanduru 26 квітня 2022
    шелестки
    1
    Міша Бартків 13 вересня 2023
    платво
    1
    Роман Роман2 9 вересня 2024
    живіт
    0

    Давньоруська назва майна.
    http://oldrusdict.ru/dict.html

    Карл-Франц Ян Йосиф 22 вересня 2021
    20 лютого 2022
    жерденці
    0

    Щось зпов'язане з жертва ,день...

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    дажці
    0

    Даж ,порівняй Дажбог

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    давці
    ,
    минці
    0

    Давати,міняти.
    Порівняй жертводавці

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    долуни
    ,
    долунки
    ,
    долунці
    0

    Долоня ,класти гроші в долоню

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    денки
    ,
    денці
    0

    Як плата за день ,денну порочу ...

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    сипки
    ,
    сипці
    0

    Сипати монети ,

    Kuľturnyj aborihen 16 травня
    обігло
    ,
    мірко
    0
    Kuľturnyj aborihen 18 травня
    Запропонувати свій варіант перекладу
    Обговорення слова
    4 квітня 2022

    doudoc (doudc-)

    /ˈdudɔk/

    Gelex. I, 208: ду́док "ehe[malig(e)] Scheidemünze", pl. "Geld".

    Slovo <Scheidemünze> némeçscoiõ znacity "1. divisional coin; small change" ta "2. token coin; token", to, cei, moglo bui iti i za "jeton, жетон" ta "token, токен".

    4 квітня 2022

    До чого тут гроші, щоправда?

    5 квітня 2022

    Ne vémy, ou Gelexœüscoho e dano tóuc: "Geld". 🤷

    14 квітня 2022

    Очевидно, такий самий розвиток знаку, яко й у "копійки" чи "монети" в знакові "гроші", як у поширених универсальних платіжних засобів , тому люд відповідно в'язав згадану тяму саме з монетами, копійками.

    Тепер теж так кажуть, напр. у виразі "копійку заробляти" й узагалі много де.

    А якого роду є той "дудок"?

    14 квітня 2022

    До Чистилища!

    19 квітня 2022

    geòlôd

    /ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/

    abo:

    gèléd
    /ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]
    ___
    Tuoryeno mnoyõ na podé d.-rous. <жєлѣсти, жєлѣд- "platiti".

    Crœumno e tou recti pro gòlôscui.
    "Matïovi" Srêzneiwscoho méstẽty siacui tuarui: жєлєдь "retribution?", жадль "t.s.", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — imena, жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — déyeslova. Tuarui zo жлѣ-/жьлѣ- ta жла- sõty poloudne-slovẽnscui. Pd.-slov. tuarui daiõty znati tou pratuar corene *geld-, pèuno œd prai.-e. *gheldh-, prisõta i u ném. <gelten> "platiti", <Geld> "money (https://en.m.wiktionary.org/wiki/жлѣсти , https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\vasmer&first=1&off=&text_word=желед&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on , SIRM II, 229: залісти "купити", Moscalênco, Словник діалектизмів Одеської області, 1958).
    U rousscé pratuar *geld- ime praveisno dati tuar déyeslova +<gèlesti, gèled->. Ta u uséx mi védomax gèrêlax tẽclui tuarui méstẽty <-èlé-> (<-елѣ->, i novorousscuy: <залі́сти> — <і> = <ѣ> = <é>), de <é/ѣ> e ne célo yasno¹. Pd.-slov. tuar <жла-/жлѣ-> iz prasl. *geld- e tou pravesen hi u inxyax déyeslovax zu prasl. *PelP- (P = prigòlôsca): *melti → <млѣти> "mòlôti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/melti), *melzti → <млѣсти> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/млѣсти), *pelti → <плѣти> "pòlôti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/pelti), *telk- → <тлѣщи> "tòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/telťi), *uelkti → <влѣщи> "vòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/velťi). U rousscé tui pratuarui daiõty, uzglẽdno: <mòlôti (mel-)>, +<mòlôzti (móuz-)> (SIRM III, 503: моло́зиво; SISM XVIII, 95-96: *melzti), <pòlôti (pol-)>, <tòlôcti/tòlocti>, <vòlocti>; vyxi si tuarui yauẽty prasl. hoster tœun², i u uséx tuaréx e nazuõc ne /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/². Roupno, Xevelyœuv ne gadaiety crœumno loucéya *SelS- za hostra tonou ta za /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ u nazuõcé ta zu pèrêdnyoiõ gòlôscoiõ po *l u prasl. tuaré razom; n.-rous. déyeslovo <zalésti> (SIRM II, 229: залісти "купити") ta d.-rous. <желѣсти> bui boul tac loucéy. Zamêt e tou <і> u n.-rous. <залі́сти> ta <ѣ> u d.-rous. <жєлѣсти>, mnẽtyi prasl. *ē, za mésty cecana <е (+зале́сти)>, <є́ (+жєлєсти)>, iz prasl. *geldti.

    U n.-rous. tuaré <zalésti> e /z/ ← /ʒ/ hi u n.-rous. <zalézo/zèlézo/gèlézo> (SIRM II, 228: залі́зо, зелі́зо, желі́зо) ← d.-rous. <gelézo>, n.-rous. (ouge i d.-rous.: <зєлєза>) <zalôza, zèlêza, zèlêzy, zòlôza> (SIRM II, 229: за́лоза, зеле́з-, зелез-́, зе́лезь, зулузува́ти) ← <gèlêza>, cèrêz blizyeinïe */ʒ/ do /z/ drougoho sucladou. Yaco slova "zalézo/zèlézo/gèlézo" ta "zalôza/zèlêza/zèlêzy/zòlôza" sõty sõznata, i droughê e perüinno — œd prasl. *gel-z-, a peruê utorinno — utorinna dóugota *ē ← *e³, a cei moglo bui se ròniti loucy i na ròdõ *ē u n.-rous. <zalésti (залі́сти)> ta d.-rous. <gèlésti (жєлѣсти)>.

    Lixẽtyi sey zamêt œdcruit, daiõ tou tomou, crœumy <geòlôd> i tuar zu <é> — <gèléd>. Tuar <geòlôd> iz *gèlêd- ← *geld- e hi <xeòlôm> iz *xèlêm- ← *xelm-.

    Ròzvitoc znacyeinïa: "platiti" → "sèredizna platiti → money".
    ___
    ¹ — Vasmer daieity [novo]vẽtscoiõ tuar déyeslova: <желести, желеду>, xotya tô ne e pocazovo, novovẽtsca ti ne ròzlouciaiety meidyu *ē ta *e (vẽt. <сено, село> : rous. <séno : selo>).

    ² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.

    ³ — О. Трубачёв, Труды по этимологии: Germanisch-Slawische analogien, *ruda und *želězo, 368-371

    16 травня

    Переклад добродія Єлисея:
    *
    geòlôd
    /ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/

    abo (тобто):

    gèléd
    /ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]

    ---

    Творене мною на основі д.-рус. <жєлѣсти, жєлѣд-> "платити".

    Сумісне з тим, що сказано про gòlôscui.
    У "Матіові" середньоукраїнського середовища зустрічаються форми:
    жєлєдь "відплата?", жадль "те саме", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — іменники;
    жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — дієслова.

    Форми на жлѣ-/жьлѣ- та жла- є південнослов’янські.
    Пд.-слов. форми вказують на праформа *geld-, пов’язану з праіндоєвропейською *gheldh-,
    присутню і в нім. <gelten> "платити", <Geld> "гроші".

    У російській праформа geld- дала дієслова <gèlesti, gèled->.
    У всіх відомих джерелах ця форма має <-èlé-> (<-елѣ->),
    а в новоросійській: <залі́сти>, де <і> = <ѣ> = <é>, джерело – *geldti.

    Пд.-слов. <жла-/жлѣ-> з прасл. *geld- є аналогічною до дієслів з прасл. *PelP-:

    *melti → млѣти "молоти",

    *melzti → млѣсти,

    *pelti → плѣти "полоти",

    *telk- → тлѣщи "товкти",

    *uelkti → влѣщи "волочити".

    У рос. ці форми – молоти, молозити, полоти, товкти, волочити — теж від прасл. коренів.

    Ю. Шевельов не погоджується з реконструкцією *SelS- як джерела африкат /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/,
    вказуючи, що вони виникли перед голосними після *l у прасл. мовах.

    Новорус. <залéсти> (SIRM II, 229: залісти "купити") та дав.-рус. <желѣсти> можуть бути пов’язані.
    Важливо: <і> у новорус. <залі́сти> та <ѣ> у дав.-рус. <жєлѣсти> — обидва з прасл. *ē.

    У новорус. залéсти має /z/ ← /ʒ/, як і в:

    залéзо / зєлєзо / желізо ← дав.-рус. gelézo

    залоза / зелеза / зулузувати ← gèlêza

    Обидва слова мають різне походження:

    перше — від *gel-z-,

    друге — вторинне, з довгим *ē ← *e³, що могло вплинути й на <залéсти> / <gèlésti>.

    Цей висновок підтверджує походження geòlôd та форми gèléd —
    geòlôd від *gèlêd- ← *geld-, як xeòlôm від *xèlêm- ← *xelm-.

    Розвиток значення: "платити" → "плата" → "гроші".

    ---

    ¹ — Фасмер подає нововолинську форму <желести, желеду>, хоч це не доведено;
    нововолинська не розрізняє *ē та *e (пор. <сено, село> = рус. <séno, selo>).

    ² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.

    ³ — О. Трубачов, Germanisch-Slawische Analogien, с. 368–371.

    16 травня

    Желісти так виходе?

    16 травня

    Згідно з Gelex. I, 208:
    ду́док — "колишня дрібна монета", у множині — "гроші".

    Слово <Scheidemünze> в німецькій означає:

    1. розмінна монета, дрібні гроші

    2. жетон, токен (замість справжньої валюти)

    Отже, doudoc може означати:
    "дріб’язок", "розмінна монета", "жетон", "токен", "гроші".

    18 травня

    Гроші — мінники
    Гріш — мінник
    Грошовий — мінницький

    Поділитись з друзями