Значення слова

Гроші — капітал, статок, кошти.

Приклад вживання

Дай мені свої гроші, малюче!

Походження

ч. ст. groš (грошова одиниця), як і двн. grosch(e), походить від слат. grossus (dēnārius) букв. «товстий» (динар), спорідненого з корн. bras «товстий», дірл. bres «тс.».

Приклади в інших мовах

тюр. теңге

Розділи
Варіанти написання
бабло
Слово додав

Перекладаємо слово гроші

куна
4

Використання слова "куна" у якостї руської валюти занепало. В нас є країни які використовують цю назву для назвиська своєї валюти, однак, в український мові воно б мого перейти у значення грошової одиницї загалом.

Данило 20 лютого
14 квітня

Загалом-то, вільми рупий простір на позначіння платіжного засобу, яко мірила цінности, универсального еквиваленту цінности. Має сторичну основу, логичний семантичний розвиток од старої грошової одиниці (пор. укр. гроші, що походе від монети давніших часів "гріш", московське "деньги" від грошової одиниці Московщини "деньга", яка була імітацією срібних монет Орди, пр. monnaie від лат. moneta), невтральне.

Подобаю. Питання тільки чи не краще взяти форму множини? Гроші люблять збірність.

скіт
2

Давньоруська назва грошей.
http://oldrusdict.ru/dict.html

Карл-Франц Ян Йосиф 22 вересня 2021
20 лютого

Так само запозичення з нїмецької?
гот. skatts (назва грошової одиниці), дісл. skattr «податок», днн. scat «монета, майно», двн. skaz «тс.», нвн. Schatz «скарб»

купило
1

Для запанібратського контексту.
r2u.org.ua: купило

14 квітня

+, для того ключа годиться.

14 квітня

Може сюди: ба́бки ?

14 квітня

"Бабки" суть радше грубе слово, а "купило" - жартіливе.

14 квітня

Дурило, той хто перекладає, а ще більший той, хто плюсує.

14 квітня

-

живіт
0

Давньоруська назва майна.
http://oldrusdict.ru/dict.html

Карл-Франц Ян Йосиф 22 вересня 2021
20 лютого

Лучче сюди економіка

(з)добуток
0

Мабуть саме так називали своє добро ті, хто його міняв на інше.

«
Це увесь мій (з)добуток. Куплю на (з)добуток. Я витратив останній здобуток на гру. Скільки у тебе здобутку з собою?
»

Можна у множині:
«
Це усі мої (з)добутки. Куплю на (з)добутки. Я витратив останні здобутки на гру. Скільки у тебе здобутків з собою?
»

Олександр + 26 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
4 квітня

doudoc (doudc-)

/ˈdudɔk/

Gelex. I, 208: ду́док "ehe[malig(e)] Scheidemünze", pl. "Geld".

Slovo <Scheidemünze> némeçscoiõ znacity "1. divisional coin; small change" ta "2. token coin; token", to, cei, moglo bui iti i za "jeton, жетон" ta "token, токен".

4 квітня

До чого тут гроші, щоправда?

5 квітня

Ne vémy, ou Gelexœüscoho e dano tóuc: "Geld". 🤷

14 квітня

Очевидно, такий самий розвиток знаку, яко й у "копійки" чи "монети" в знакові "гроші", як у поширених универсальних платіжних засобів , тому люд відповідно в'язав згадану тяму саме з монетами, копійками.

Тепер теж так кажуть, напр. у виразі "копійку заробляти" й узагалі много де.

А якого роду є той "дудок"?

14 квітня

До Чистилища!

19 квітня

geòlôd

/ʒɔˈlu̯͡ɔd, ʒɔˈlu̯͡ɒd/

abo:

gèléd
/ʒəˈlʲid, ʒəˈlʲi͡ed/ [ʒæˈlʲid, ʒæˈlʲi͡ed]
___
Tuoryeno mnoyõ na podé d.-rous. <жєлѣсти, жєлѣд- "platiti".

Crœumno e tou recti pro gòlôscui.
"Matïovi" Srêzneiwscoho méstẽty siacui tuarui: жєлєдь "retribution?", жадль "t.s.", жєлѣдь, жєлѣдьба, жлѣдьба, жладьба, жєлѣдьва, жлѣдьбина — imena, жєлѣсти, жлѣсти, жьлѣсти, жласти, жєлѣдити, жлѣдѣти — déyeslova. Tuarui zo жлѣ-/жьлѣ- ta жла- sõty poloudne-slovẽnscui. Pd.-slov. tuarui daiõty znati tou pratuar corene *geld-, pèuno œd prai.-e. *gheldh-, prisõta i u ném. <gelten> "platiti", <Geld> "money (https://en.m.wiktionary.org/wiki/жлѣсти , https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\vasmer&first=1&off=&text_word=желед&method_word=substring&ic_word=on&text_general=&method_general=substring&ic_general=on&text_origin=&method_origin=substring&ic_origin=on&text_trubachev=&method_trubachev=substring&ic_trubachev=on&text_editorial=&method_editorial=substring&ic_editorial=on&text_pages=&method_pages=substring&ic_pages=on&text_any=&method_any=substring&sort=word&ic_any=on , SIRM II, 229: залісти "купити", Moscalênco, Словник діалектизмів Одеської області, 1958).
U rousscé pratuar *geld- ime praveisno dati tuar déyeslova +<gèlesti, gèled->. Ta u uséx mi védomax gèrêlax tẽclui tuarui méstẽty <-èlé-> (<-елѣ->, i novorousscuy: <залі́сти> — <і> = <ѣ> = <é>), de <é/ѣ> e ne célo yasno¹. Pd.-slov. tuar <жла-/жлѣ-> iz prasl. *geld- e tou pravesen hi u inxyax déyeslovax zu prasl. *PelP- (P = prigòlôsca): *melti → <млѣти> "mòlôti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/melti), *melzti → <млѣсти> (https://en.m.wiktionary.org/wiki/млѣсти), *pelti → <плѣти> "pòlôti (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/pelti), *telk- → <тлѣщи> "tòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/telťi), *uelkti → <влѣщи> "vòlocti" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/velťi). U rousscé tui pratuarui daiõty, uzglẽdno: <mòlôti (mel-)>, +<mòlôzti (móuz-)> (SIRM III, 503: моло́зиво; SISM XVIII, 95-96: *melzti), <pòlôti (pol-)>, <tòlôcti/tòlocti>, <vòlocti>; vyxi si tuarui yauẽty prasl. hoster tœun², i u uséx tuaréx e nazuõc ne /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/². Roupno, Xevelyœuv ne gadaiety crœumno loucéya *SelS- za hostra tonou ta za /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ u nazuõcé ta zu pèrêdnyoiõ gòlôscoiõ po *l u prasl. tuaré razom; n.-rous. déyeslovo <zalésti> (SIRM II, 229: залісти "купити") ta d.-rous. <желѣсти> bui boul tac loucéy. Zamêt e tou <і> u n.-rous. <залі́сти> ta <ѣ> u d.-rous. <жєлѣсти>, mnẽtyi prasl. *ē, za mésty cecana <е (+зале́сти)>, <є́ (+жєлєсти)>, iz prasl. *geldti.

U n.-rous. tuaré <zalésti> e /z/ ← /ʒ/ hi u n.-rous. <zalézo/zèlézo/gèlézo> (SIRM II, 228: залі́зо, зелі́зо, желі́зо) ← d.-rous. <gelézo>, n.-rous. (ouge i d.-rous.: <зєлєза>) <zalôza, zèlêza, zèlêzy, zòlôza> (SIRM II, 229: за́лоза, зеле́з-, зелез-́, зе́лезь, зулузува́ти) ← <gèlêza>, cèrêz blizyeinïe */ʒ/ do /z/ drougoho sucladou. Yaco slova "zalézo/zèlézo/gèlézo" ta "zalôza/zèlêza/zèlêzy/zòlôza" sõty sõznata, i droughê e perüinno — œd prasl. *gel-z-, a peruê utorinno — utorinna dóugota *ē ← *e³, a cei moglo bui se ròniti loucy i na ròdõ *ē u n.-rous. <zalésti (залі́сти)> ta d.-rous. <gèlésti (жєлѣсти)>.

Lixẽtyi sey zamêt œdcruit, daiõ tou tomou, crœumy <geòlôd> i tuar zu <é> — <gèléd>. Tuar <geòlôd> iz *gèlêd- ← *geld- e hi <xeòlôm> iz *xèlêm- ← *xelm-.

Ròzvitoc znacyeinïa: "platiti" → "sèredizna platiti → money".
___
¹ — Vasmer daieity [novo]vẽtscoiõ tuar déyeslova: <желести, желеду>, xotya tô ne e pocazovo, novovẽtsca ti ne ròzlouciaiety meidyu *ē ta *e (vẽt. <сено, село> : rous. <séno : selo>).

² — Ю. Шевельов, Історична фонологія української мови, §6.

³ — О. Трубачёв, Труды по этимологии: Germanisch-Slawische analogien, *ruda und *želězo, 368-371

Поділитись з друзями