Я давши се слово мінив передо всім "курс ― цикл навчання", а не "курс ― напрямок. Тому дане ту мною слово тек значить ино "курс ― навчальний цикл".
"І" було би за окситонези в прасл. *tek-o-, а тут її сподіватися скоріше нема підстав.
<Ввести в тек діла — так можна казати?>
Вираз ‹увести в КУРС дїла› в значеннї "знайомити кого ближше зо станом рїчий/рїчи" є переклад слово в слово вятського вираза ‹ввести в курс дел(а)". В жаднї гиншї мовї з слова "курс" у такім значеннї не користають.
Тому ни, в значеннї "знайомити кого ближше зо станом рїчий/рїчи" не можемо руською казати ‹ввести в курс/тек дїла/рїчи/питання›.
як переклад до курс, дирекція, вектор
А "подарунок" теж?
Так. Всі слова з -унок мають його з німецької, окрім чунок (землерийка), неясне походження, якщо там не чути + -унок, а трунок також з німецької, але інша етимологія наростка.
Не подарунок, а просто "дар"
Можна і подарок, засвідчене слово в старих словниках.
»-унок з німецького -ung прийшло«
»Так. Всі слова з -унок мають його з німецької, окрім чунок (землерийка), неясне походження, якщо там не чути + -унок, а трунок також з німецької, але інша етимологія наростка.«
Якось надміру сміливе твердження. Чи не могли б Ви долучити доказів?
Ймемо по́чепа -n-, -uc-, шчо могла бисте цілком бути поруч.
Я гадаю, що тут не агентивного суфікса -оун- ужито, а страдального суфікса -н-, наліпленого на основу -ов- річі подарувати, що перед приголосну в псл. давало /u/.
Порівняй: *kovati (*kouatei) : *kujǫ (*kouyōn).
Так і *podarovati (*podarouatei) → podarunъ "подарований" (*podarounos) → *podarunъkъ (*podarounos)
На це каже й те, що такі імена на -унок твориться лише від дієслів з основою -ува- (< -ова-):
дарунок < дарувати
поцілунок < поцілувати
грабунок < грабувати
тощо
> не агентивного суфікса
И не мнив єм агентивного.
»И не мнив єм агентивного.«
Ясно. Просто сам не знаю у нас іншого окремого суфікса -ун-, як агентивного, як у словах: бігун, рекун, відун 🤓
То я дуже мілко знаю руськи чепені.
Що за нісенітниця? Звідки ви взяли форму *podarunъ "подарований", якщо це іменник буде взагалі. Ваше припущення розбивається об те, що це не стала конструкція у дієслів з -увати і яка присутня у словах без дієслів на -увати.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/darovati
по-дар-оу-н-ък
«Що за нісенітниця? Звідки ви взяли форму *podarunъ "подарований", якщо це іменник буде взагалі. Ваше припущення розбивається об те, що це не стала конструкція у дієслів з -увати і яка присутня у словах без дієслів на -увати.«
Можете пояснити, що маєте на ввазі? Від чого ще вона може утворюватися, як від дієслів на -увати?
І що значить »не стала конструкція«? А яка? Розплинута, Чи що?
Форма **podarunъ — це припущення, засноване на аналогічних формах дієприкметників від дієслів з праслов'янською основою на *-ov-.
Порівняй:
*kuti → *kunъ "кований" → *kuna "кована" → укр. куна́ "пробій у дверях, воротах та ін.; (заст.) залізна скоба, прибита у церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності; в’язниця Пі; [дерев’яна підставка з виїмкою, на якій повертаються двері в хаті Л Черк; гак на вудці Ж]" (відповідно до ЕССЯ), паралельно до *kutъ "кований".
Потім дієслово було тематизовано за допомогою тематичного суфікса *-a- → *kovati.
Так само й усі слова з основою на *-ova- колись мали чисту основу *-ov-. Порівняй хоча б з литовським -áuti, де тематичного розширення не сталося.
Таким чином, слова типу *darovati й подібні раніше мали форму подібну *daruti, як *kuti (> *kovati), отож і дієсприкметник був *darunъ/*darutъ (> *darovanъ), а від того дієприкметника вже могли бути утворені іменники за допомогою приєднання суфікса *-ъkъ, як і інші слова від інших жієслівних оснів, наприклад: *světanъ → *světanъkъ → укр. світа́нок; так і *darunъ → *darunъkъ → укр. дару́нок.
Я не наполгаю на тім, що це єдина можлива й істинна етимологія, але кажу, що німецька етимологія не єдина, що зможе пояснити походження цього суфікса та, що слід бути обережним зі стверджуваннями
Так, деякі дані там слова безперечно походять від німецьких слів з почепом -u-ng, але чи в усіх там давних словах почеп має таке походження?
Бо так само й чимало слів з суфіксом -нок походять від німецьких слів на -ng, та з того не можемо знати чи в усіх словах, а в словах з питомим корінням і поготів, той почеп походить з німецького -ng, чи розвився на питомому тлі 🤔
Ми говоримо за -унок, а не -нок. Слова без наявності в корені -ун- із суфіксом -ок всі походять від німецького суфікса.
»Слова без наявності в корені -ун- із суфіксом -ок всі походять від німецького суфікса.«
Що маєте на думці? У дієслова ‹прямувати› основа 'пряму-/прямов-', чому б там бути звуку /n/?
Слово *пѫтити означає "вести на путь, казати путь, ставити на пути".
Частини "на-", "-а" по аналогії зі словом "напоруда" (інструкція).
Слово "путь" не є росіянізмом: r2u.org.ua: путь
Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
На́від – Указание, наущение,
Дати навід – Дать указание, навести на путь, научить, как сделать что-нибудь (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: навід
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Курс — Ток, Обіг.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "мета", тобто буквально "до мети".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікмета".
Від "ік" ("до" r2u.org.ua: ік) та "намір", тобто буквально "до здійснення наміру".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "окнамір".
Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "ціль", тобто буквально "до цілі".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікціль".
Визначення тями курс є невичерпне. Слід уточнити, о який курс иде, або розширити чи доповнити визначення.
Слово курс ледве чи становить який термін в вузькому розумінні в багатьох його значеннях за АТТСУМ. Зокрема в значенні "напрям, рух кудись" в контекстах типу "взяти курс на" слово се по суті є "канцелярський" спосіб передати прислівник "як; куди".
...
Тож у контексті "взяти курс на" передача слова курс не є обов’язкова, принаймні точна структура виразу й граматична форма слова (іменник). В глиби сього виразу лежать зокрема дієслова: мірити ку/на/в "мати намір, ціль; збиратися (куди, що робити), стреміти~стриміти "прагнути, ...
... рухатися [швидко] куди", яти "збиратися (куди, що робити)". Поруч з дієсл. стриміти в ЕСУМ найдемо й іменник стри́мен "напрям руху". Значення напрямку ( = курсу) має в укр. та друс. й основа прям- (прѣм-). Сам присл. прямо є за походженням дієприсл. ..
пасивний теп.ч. на *-m- від дієсл. перти "йти навпростець, крізь". Тобто в плані етимологічнім значення слова прямо можемо товмачити як "ідучи навпростець, крізь (куди)". Тобто семантика тями "курс-напрямок" в основі прям- є. Семантику курсу-напрямку ...
... пас. теп.ч. від дієсл. перти "рухатися навпростець крізь", тобто значення слова прямо можемо в плані етимологічнім викласти як "ідучи, прямуючи, простуючи" (куди). Тут треба загалом брати чим більше прикладів речень і їх перекласти (їх зміст, а не ...
... слово в слово). Напр., "... взяти курс на вступ до/в..." бим я переклад: "... стати на тропу вступу в..."; "взяти курс на експорт" як: "стати до вивозу; мірити на вивіз"; "взяти курс на ринок" як: "стриміти на торг, до торгу" тощо.
В контекстах зміни курсу слово курс може бути заступлено словами: хід, літ, путь, і под.: "мінити хід" тощо.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
+
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Курс — Ток, Обіг.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
на току чи на тоці?
На тоці звісно
+