Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "мета", тобто буквально "до мети".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікмета".
Від "ік" ("до" r2u.org.ua: ік) та "намір", тобто буквально "до здійснення наміру".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "окнамір".
Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "ціль", тобто буквально "до цілі".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікціль".
Ґерманці позасирали усі слов'янські мови своїми ґерманізмами, щоб їх, куди не плюнь, попадеш в ґерманізм. А гадалось, у росіян "цель", в українців "ціль", очевидно що або ікавізм, або з ятя взялось [і], так ні, мусило то бути слово ґерманським, птьху.
Слово курс ледве чи становить який термін в вузькому розумінні в багатьох його значеннях за АТТСУМ. Зокрема в значенні "напрям, рух кудись" в контекстах типу "взяти курс на" слово се по суті є "канцелярський" спосіб передати прислівник "як; куди".
...
Тож у контексті "взяти курс на" передача слова курс не є обов’язкова, принаймні точна структура виразу й граматична форма слова (іменник). В глиби сього виразу лежать зокрема дієслова: мірити ку/на/в "мати намір, ціль; збиратися (куди, що робити), стреміти~стриміти "прагнути, ...
... рухатися [швидко] куди", яти "збиратися (куди, що робити)". Поруч з дієсл. стриміти в ЕСУМ найдемо й іменник стри́мен "напрям руху". Значення напрямку ( = курсу) має в укр. та друс. й основа прям- (прѣм-). Сам присл. прямо є за походженням дієприсл. ..
пасивний теп.ч. на *-m- від дієсл. перти "йти навпростець, крізь". Тобто в плані етимологічнім значення слова прямо можемо товмачити як "ідучи навпростець, крізь (куди)". Тобто семантика тями "курс-напрямок" в основі прям- є. Семантику курсу-напрямку ...
... пас. теп.ч. від дієсл. перти "рухатися навпростець крізь", тобто значення слова прямо можемо в плані етимологічнім викласти як "ідучи, прямуючи, простуючи" (куди). Тут треба загалом брати чим більше прикладів речень і їх перекласти (їх зміст, а не ...
... слово в слово). Напр., "... взяти курс на вступ до/в..." бим я переклад: "... стати на тропу вступу в..."; "взяти курс на експорт" як: "стати до вивозу; мірити на вивіз"; "взяти курс на ринок" як: "стриміти на торг, до торгу" тощо.
Курс — напрям руху, шлях.
Бомбардувальники летять тим же курсом, яким приходили розвідники.
Перекладаємо слово курс
https://en.wiktionary.org/wiki/cursus#Noun_4
Я давши се слово мінив передо всім "курс ― цикл навчання", а не "курс ― напрямок. Тому дане ту мною слово тек значить ино "курс ― навчальний цикл".
Слово *пѫтити означає "вести на путь, казати путь, ставити на пути".
Частини "на-", "-а" по аналогії зі словом "напоруда" (інструкція).
Слово "путь" не є росіянізмом: r2u.org.ua: путь
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
+
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Курс — Ток, Обіг.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "мета", тобто буквально "до мети".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікмета".
Від "ік" ("до" r2u.org.ua: ік) та "намір", тобто буквально "до здійснення наміру".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "окнамір".
Від "ок" ("до" r2u.org.ua: ік) та "ціль", тобто буквально "до цілі".
Це слово суто для курсу до якого слід рушити (наприклад, економічного курсу держави), але не до курсу навчального.
Можна ще "ікціль".
ціль ← нім. Ziel.
Ґерманці позасирали усі слов'янські мови своїми ґерманізмами, щоб їх, куди не плюнь, попадеш в ґерманізм. А гадалось, у росіян "цель", в українців "ціль", очевидно що або ікавізм, або з ятя взялось [і], так ні, мусило то бути слово ґерманським, птьху.
:D
Замітки про русинську (українську) термінологію:
Курс — Ток, Обіг.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
Визначення тями курс є невичерпне. Слід уточнити, о який курс иде, або розширити чи доповнити визначення.
Слово курс ледве чи становить який термін в вузькому розумінні в багатьох його значеннях за АТТСУМ. Зокрема в значенні "напрям, рух кудись" в контекстах типу "взяти курс на" слово се по суті є "канцелярський" спосіб передати прислівник "як; куди".
...
Тож у контексті "взяти курс на" передача слова курс не є обов’язкова, принаймні точна структура виразу й граматична форма слова (іменник). В глиби сього виразу лежать зокрема дієслова: мірити ку/на/в "мати намір, ціль; збиратися (куди, що робити), стреміти~стриміти "прагнути, ...
... рухатися [швидко] куди", яти "збиратися (куди, що робити)". Поруч з дієсл. стриміти в ЕСУМ найдемо й іменник стри́мен "напрям руху". Значення напрямку ( = курсу) має в укр. та друс. й основа прям- (прѣм-). Сам присл. прямо є за походженням дієприсл. ..
пасивний теп.ч. на *-m- від дієсл. перти "йти навпростець, крізь". Тобто в плані етимологічнім значення слова прямо можемо товмачити як "ідучи навпростець, крізь (куди)". Тобто семантика тями "курс-напрямок" в основі прям- є. Семантику курсу-напрямку ...
... пас. теп.ч. від дієсл. перти "рухатися навпростець крізь", тобто значення слова прямо можемо в плані етимологічнім викласти як "ідучи, прямуючи, простуючи" (куди). Тут треба загалом брати чим більше прикладів речень і їх перекласти (їх зміст, а не ...
... слово в слово). Напр., "... взяти курс на вступ до/в..." бим я переклад: "... стати на тропу вступу в..."; "взяти курс на експорт" як: "стати до вивозу; мірити на вивіз"; "взяти курс на ринок" як: "стриміти на торг, до торгу" тощо.
В контекстах зміни курсу слово курс може бути заступлено словами: хід, літ, путь, і под.: "мінити хід" тощо.