через посередництво польської запозичено з німецької, н. müssen «мусити» (двн. muoӡann «тс.») пов’язане з messen «міряти» і споріднене з лат. meditor «обмірковую, збираюсь», гр. μέδομαι «турбуюсь», псл. mera, укр. мі́ра.
Приклади в інших мовах
бр. му́сіць, п. musió, ч. musiti, ст. musěti, слц. musieť, вл. musać, нл. musaś
Не впевнений, що правильно розумію, але здається українці говорять "я маю прочитати" тощо. В російськомовних такого немає, вони ніколи не кажуть "я імєю прочитать книгу".
Слово "мусити" означає не потребу, а повинність людини, що її силують инші люди чи обставини ("Похвалявся позватись зо мною, то я мусив продати хату й заплатити, що завинив, з лихвою"; "Пішла злива, то ми мусили мерщій побігти додому"), а в галичан ще й
повинність без силування ("Як живете в Україні, то мусите вчитись української мови". Поза Галичиною: "Як живете в Україні, то повинні вчитись української мови").
Мусити — треба.
Я мушу її вбити, вона стала нестерпна.
через посередництво польської запозичено з німецької, н. müssen «мусити» (двн. muoӡann «тс.») пов’язане з messen «міряти» і споріднене з лат. meditor «обмірковую, збираюсь», гр. μέδομαι «турбуюсь», псл. mera, укр. мі́ра.
бр. му́сіць, п. musió, ч. musiti, ст. musěti, слц. musieť, вл. musać, нл. musaś
Перекладаємо слово мусити
Не впевнений, що правильно розумію, але здається українці говорять "я маю прочитати" тощо. В російськомовних такого немає, вони ніколи не кажуть "я імєю прочитать книгу".
У Словнику Грінченка:
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
Я мусив = мені довелось.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: тѧгнути "тянуть к чему, принадлежать; нести повинности; быть в состоянии"; тѧглыи "обложенный повинностями; несущий подати", тѧгль "повинность", тѧгло "повинности", тѧгость "тяжесть, вес; тягость, трудность; труд; обязанность; обложенное данью, дань"; ЕСУМ V, 697 (тягти): тяглець "обкладений податком" (← *"повинний"), тя́глость "громадська повинність", тя́жа́р "податок (← *"повинність"), громадська повинність", затягатися "вербуватися" (← затягати ← тягти/тягнути/тягати (кого куди, в/на що) *"примушувати, змушувати"), затягнений "найманий у військо" (← *"примушений"), за́тя́гом "примусово; вербуючи", притяжкий "який змушує, сидить до чого", стяг "сухожилля; примус", стяж/стяжа "вуздечка; кінець; примус", утяжати "ускладнювати; обтяжати (← *"примушувати").
примушування
Від слова "спонукати".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/принука
Від слова "спонукати".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/принука
З необхідно
Слово "мусити" означає не потребу, а повинність людини, що її силують инші люди чи обставини ("Похвалявся позватись зо мною, то я мусив продати хату й заплатити, що завинив, з лихвою"; "Пішла злива, то ми мусили мерщій побігти додому"), а в галичан ще й
повинність без силування ("Як живете в Україні, то мусите вчитись української мови". Поза Галичиною: "Як живете в Україні, то повинні вчитись української мови").