Готі́вка = Готови́к (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: готовик
У памятках друс., зокрема в Ризькім праві та Лаврентівській літописи є слово лице в значенні "готівка": "лицє взѧти", "лицємь взѧти", "лицє имати", "лицємь поѧти".
Ви певні, що це означає готові гроші? Бо моє джерело (ISBN 978-5-88697-192-7) каже: "Лице — украденная вещь.
Лицем взяти — взять именно пропавшую вещь, а не равноценную ей".
Ачє кто кѡнь погѫбить или орѫжиіє или пъртъ, и заповѣсть на търгу, а послѣдь познаіеть в своіемь городѣ, своіє іому лицємь взѧти, а за обидѫ платити іому г҇ гривьнъі. (Рижьскоіє право):
≈ "Коли стратить хто коня, зброю чи сукно/плаття, і заявить про те на торгу, а потім упізнає (ту свою річ) в своїм місті, то [повернення/відшкодування] свого йому має бути [реалізовано] готівкою, а за [причинену/завдану] шкоду йому [слід] заплатити три гривні".
А истьцу своіє лицємь взѧти. (там же):
≈ А скаржникові/позивачеві відшкодування належить сплатити готівкою.
критка - картка
захована скрита, скритна
як сейв як зложища складища стінок частин тіла
криша а не дах будинку/хати
тощо
- готівка, готові гроші
Приклад уживання: Заплатив покладеним капіталом.
Ну і нашо воно тут?
Всі й так кажуть по-людськи – “готівка”.
І тут же – “готівкові кошти”, “походження – готівка”…
Надто очевидно…
Це по польсько-галицькому. У більшій частині України такого не вживано.
Ага, “по-западенски”.
Олександре, тільки не готівкові, а готові.
Дурня якась, готівка то є українське слово, у більшій частині України його не вживають бо говорять суржиком
У більшій частині України лише так і вживано спрадавна. Ніяк инакше.
Не вживають слова «готівка» лише суржикомовці.
У більшій частині України вживано замість рідної мови московсько-український суржик. Але варто почитати Котляревського чи Шевченка і всі питання відпадають. На Галичині найкраще збереглася мова Шевченка і Котляревського - факт
Для таких яко ви, либонь усе, що не схоже на вашу говірку, суржик... у вас скрізь один суржик та москалі, а на себе в дзеркало дивились?
Суржик, то застосування в українській мові московської лексики за наявности рідної української та без дотримання правил української мови. Не будь-яке запозичення є суржиком
Ви до когось звертайтесь так?)
Воно і є своє.
В нас багато спільного з польською.
Вперше чую готовизна
Українська мова має 2/3 спільної лексики з польською мовою. І жодне слово з цих 2/3 не є запозиченим.
Лише підарас може вважати, що дві третини нашої лексики ми позичили у поляків, тоді як поляки нічого не позичали у нас. Це неможливо навіть теоретично.
Ви самі твердите й самі спростовуєте?
Крутько таки зрештою повернулось до кацапської лексики, що воно її всмоктало з материним молоком. Цапові хоч якого вбора з галстуком надягай, а писок, рога й борода однаково цапині.
Олекса Москаль наполегливо намагається прищепити українській мові якнайбільше московизмів, що внаслідок природного розвитку ми їх позбулися або не мали.
Але звинувачує в своїх гріхах мене.
Сором та й годі.
Віталій, "п*дарас" дуже по Українськи, еге... з такими словами тут іно ви на літеру П.
А що вдієш, як лють бере?
Словотвір створювали для того, щоб очистити українську мову від насильницьких спотворень московського роду та сучасних меншовартісних запозичень з англійської.
Але декілька діячів тут заповзялися перекреслити не лише насильницькі перекручення, а й природній розвиток української мови.
І нехай би творили відповідники до всіляких коучів, коворкінгів, тренінгів, тусовок, кришевань і подібного сміття.
Але ж ні…
Для них, вочевидь, пріоритетом є нищення саме того лексичного осердя, що робить українську мову українською.
Якщо Ви хоч трохи розумієте засади лінгвістики, то знаєте, що таке генеалогія мов.
Генеалогічне мовне дерево дає вичерпне розуміння того факту, що «суто свого» не має ніхто. Або його так мало, що не варто й згадувати.
Ми обмежені кількістю, якістю та давниною джерел.
"Ми обмежені кількістю, якістю та давниною джерел."
Крутько знову просуває теорію змови, що насправді етимологія не дає відповідей на більшість питань щодо походження вкраїнської лексики.
А хто з цією дурнею божевільного не згоден, той автоматично агент кремля і під*рас.
Під*рас — не той, хто не згоден із чимось, а той, хто намагається нищити безцінний культурний спадок свого народу, прикриваючись припущеннями неточної науки.
До мови треба з математикою чи фізикою йти?
Ну, так, се є гуманітарна навука. Виникає враження, що ви вважаєте етимологію на рівні псевдонавуки, а се твердження не витримує ніякої критики. Те, що не в усіх слів однозначно можна дізнатися походження, не значить, що всі слова можна до питомих занести.
Ви дістали вже зі своїм "нищення мови" хто нищить і де? люди на словотворі не можуть одним рухом змінити слова в усіх словниках світу, тим більше словотвір не є Оф. органом який щось може змінити... не подобається щось? то я вас прошу, не заходьте на сайт.
Ми дістали «нищенням мови» (у лапках), а ви дістали нищенням мови (без лапок). Дуже добре, що словотвір, з огляду на загонисте московщення останнім часом, не може гарантовано чогось змінити, бо лихо було б непоправне.
Відповідь не дали, написали дурню й радієте, славно... у вас параноя, усюди бачите нищення мови... хоча де ви тама бачили те нищення? біс вас знає... аби писати, а що пишете, то вам не цікаво, головне що написали.
кешбек
Це не питоме українське слово, а з польського "gotówka".
Сумно розуміти, як багато слів у вкраїнській мові витіснено полонізмами.
:(
Це гола правда. Ті самі люди часто мають питомі українські слова за московщини.
Це гівна варте твердження, а не гола правда.
Гівна вартий син вашої матері, нешановне.
Я Вас не ображав, тож опануйте себе або вграйтеся.
"Це гівна варте..." "Я вас не ображав"
Ну-ну... а коли людей на букву П називаєте, то теж не образа?
Я чітко зазначив, хто підарас. Ніхто не погодився із тими твердженнями, що роблять підарасом. Тож не вигадуйте. Олексу Москаля я підарасом не називав і перший жодного разу не образив. Цей андон, натомість, ображав мене не раз.
Коли синові крутькової матері треба пояснять, що словами на взір "гімна варте твердження" воно кривдить свого сурозмовника, а московському слову "підарас" з усіма його значіннями не місце на українському сайті, це свідчить про те, що його батьки тільки вміли його вилупить, та не вміли дать ради своєму дурному синові.
Samo po sobé <gotówka> u lẽdscé isce ne receity ni za ni proti pitomosti siacoho tóucou *gotou- u rousscé móuvé. I xoruatscoiõ ti e: <gotov novac>, <gotovina>, <platiti u gotovini>, <u gotovom>, cêxyscoiõ <hotovost>, slovacyscoiõ <hotovosť>, slovénscoiõ <gotovina>.
Так тут саме в суфіксі й річ. Оті всі "готівки", "вантажівки", "бруківки", "автівки" тощо – польсько-галицькі зайди.
"Так тут саме в суфіксі й річ... - польсько-галицькі зайди."
То вам тре добре довести, шо всі слова на "-івка" є польські. Мені в то дуже зле віриться. Російська також часто користає "-ов-ка".
Готовок, вантажовок і автовок у московській нема.
Я й не писав, шо в московській є ці слова. Я писав, шо в московській також є слова з "-ов-ка". Бо Олекса Русин пише за суфікс.
Олекса навів приклади ляцьких слів з тим чепом, продовживши семантичний ряд словом "тощо", зазначивши ляцький характер чепу в ЦЬОМУ разі.
Якшо так, то добре.
<Якшо так, то добре.>
Coli yac? Tac:
»приклади ляцьких слів з тим чепом, продовживши семантичний ряд« ?
Cyto e tam za "семантичний ряд"? Ose, slova vẽtscoiõ:
<пуховка, мутовка, духовка, низовка, циновка, шумовка, восковка, винтовка, рядовка, цеховка>. Malo?
"Coli yac?"
Коли так:
"Олекса... зазначивши ляцький характер чепу в ЦЬОМУ разі"
Коли "в ЦЬОМУ разі", тобто в наведених прикладах, то тоді добре.
I cyto e tam lẽdscéixe œd licyenuix mnoiõ slœuv vẽtscoiõ?
Та ніц не є там більше, чи менше лядського.
Otô ge, to tuerdyeinïe p. Rousina ne e "dobre".
Як завжди довірився більшовицькому ЕСУМу, що вводить в оману. Дає:
«Поширення подібної структури слова в трьох суміжних мовах – українській, білоруській і польській – при відсутності її в інших словʼянських мовах робить можливим припущення про те, що українське і білоруське слова побудовано за зразком п. gotówka»
І геть нічого про хорватську мову, чеську, словацьку.
Peruo dadõty slova bélorousscoiõ, xoruatscoiõ, slovénscoiõ, slovacyscoiõ, cêxyscoiõ, a pac: "відсутність в інших слов’янських мовах"...
Тут же в наростку річ.
Олексо Русин приємно бачити розумну людину тут! Ви молодець! Я просто вдячний що є такі люди як ви (ще лишилися, проте схоже що ненадовго) :((
Vyhode, że prawdu lüdy każut, że Malokacapska mova i Galìcka — si riznėjut sylnisze, niż prosto mocno?
To tak tra i skazaty pro to guczno!
Що таке малокацапська мова?
"Хіба ж оце не стародавня синтактика в ці сьогочасні галицькі книжні мові? "... за се жадали заплатити готівкою (польськ. готувка), а не квітанціями" (І. Нечуй-Левицький. "Сьогочасна часописна мова на Украіні".
Беззаперечно, питомо українське. Аж ніяк не позичене в поляків.
На Словотворі отаборилися москалі, їм спільне з польською, або просто не зрозуміле москалям слово, то є "полонізм" навіть якщо того слова у польській нема
Олекса чомусь вважає, що Нечуй-Левицький є джерелом незаперечної істини, а це не так.
Коли якесь слово не було поширене (на його думку, що теж варто ставити під сумнів) в підмосковській Україні, він оголошував його чужим, але це повна маячня.
Якщо порівнювати розвиток української мови на теренах Галичини та Наддніпрянщини, то лише бовдур може рівною мірою їх пояснювати польськими та московськими впливами. Міра була не рівна! Галичина зберегла незайману українську мову вдесятеро краще й чистіше, аніж Наддніпрянщина. Окремим свідченням цього є той факт, що по розпаді сраного совка міська українська мова в Наддніпрянщині фактично не існувала, тоді як галичани зберегли та розвинули нашу мову не лише по селах, але й у містах.
Віталію, учіть історію й мову.
А ще бажано Вам би й здорового глузду набратися.
По суті маєте що сказати?
Тому Нечую таки пасує його прізвище. "Я нічо не чую, вуха замалюю" це про нього. Бо мав часто кривий підхід "того слова я не чув, тому воно чуже". Не все шо є незвичне є чуже. То хіба є добрий підхід до мови? Ну слухайте, я також багато чого чув і не чув, але то не дає мені право ставити свою мову на зразок і вже вирішувати з тієї постави шо є рідне, а шо чуже (незвичне). З таким підходом помилок не вникнути.
Сами то вигадали?
Тута нема шо вигадувати. "Я нічо не чую, вуха замалюю" в дитинстві накрикували з друзями. А Нечуй-Левицький часто помилявся.
Йдеться про наклеп.
А помиляються всі.
Наклеп? Людина називала українців під Польщею не українцями, а до їх мови часто ставиться зневажливо. Є повага до нього, як до письменника, але нема в мене поваги до нього, як до мовника.
Неправда Ваша.
Наведіть бодай одного витяга з творів Нечуя-Левицького, де б він казав, що підавстрійські українці не українці. А вимога, щоб мова творів та документів, призначених усім українцям, ґрунтувалася на мові більшості, не ознака зневаги до мови меншості.
Неправда ваша. Нечуй-Левицький постійно розділяв українців під Москвою й під Польщею. Тих, які були на "Великій Україні" кликав українцями, а інших, під Польщею, навмисно кликав русинами. Ні, не через повагу до них, бо мовляв, вони самі себе звали русинами. Він таки це робив умисно, шоби ше більше розділяти українців по різні боки границі. А особливо, шоби ше більше розділяти мову. Постійно згадуючи про поляків, польщення населення й усяке інше. В його час уже купа "русинів" кликали себе українцями, а то й "українцями-русинами". А тим більше, впливові українці під Польщею (письменники, новинарі, науковці, вчителі, тощо). Ті "русини" відчували куди більше близькість саме до людей з "Великої України", а не поляків, які часто були там панами й проти яких ті "русини" боролися. Доказів того, шо він таки називав "інших" українців русинами вдосталь, навіть забагато.
Про зневагу до мови, то не суть у тому, яку мову Нечуй-Левицький вважав за зразок для більшості українців. Він таки прямо постійно зневажав "галицьку" "мову". По перше, називати західні говірки "галицькою мовою" було таки прямо зневажливо. І зроблено навмисно.
З Кривого Дзеркала:
"[Пишеться про використання "галицьких форм" у видавництві книжок]... Усі загалом писали чистою украінською мовою, навить потроху й научньою. І проф. Грушевський помиляється, коли все провадить в статтях про якусь мову „баби Мотрони", це б то народню, а не наукову."
То є не зневага? Ви певно маєте марити, шоби не побачити тута зневагу. "Чиста українська мова"? А "галицька мова" тоді яка? "Якась мова..."?
Далі пише:
"[Згадуються твори письменників]... написані научньою прехорошою украінською мовою, і на Украіні всіма читаються з великою охотою, бо ці пісьменики вміли й знали, як треба писати, і поклали за основу своєі мови народню украінську мову."
Чоловік прямо називає мову "Великої України" народною, а "мову" "галичан" називає "якоюсь... цебто народною".
Тре мені більше вивчити Нечую-Левицького, то тоді може й напишу більше про нього. Але не тре взагалі йти далеко, шоби побачити, чи то непряму, чи то пряму зневагу до мови, яка відрізнялася від "народної мови Великої України".
Упереджений і несправедливий.
Осьо ше:
"Це зязав, сятий, кісто вимовляють так ті селяни, в котрих верхня губа дуже коротка й тонка, а зуби чималі, і верхня губа не стуляється с спідньою, щоб вимовить букву в. Таких субьєктів міні трапилось чуть на віку тільки двох. Тикон Карук (літинск. пов), отак говорив, і ще й до того каже він: гива, (ива), гиндик. Це якась ганжа в органах мови, од чого залежиться й чудна вимова деяких слів."
Ні, пане Нечую-Левицький, галичани вимовляють "тісто" як "кісто" не тому шо в них криве лице, великі зуби й не такі губи, а тому шо звук [t] є проривним (plosive), так само як звук [k], й обидвоє вони творяться притуленням язика до даху ротової порожнини, тіки но один звук (т) є ближчим до зубів, а інший (к) є дальшим, глибшим у роті.
⟪Тому Нечую таки пасує його прізвище. "Я нічо не чую, вуха замалюю" це про нього. Бо мав часто кривий підхід "того слова я не чув, тому воно чуже". Не все шо є незвичне є чуже. То хіба є добрий підхід до мови? Ну слухайте, я також багато чого чув і не чув, але то не дає мені право ставити свою мову на зразок і вже вирішувати з тієї постави шо є рідне, а шо чуже (незвичне). З таким підходом помилок не вникнути.⟫
Здається Нечуй-Левицький виходив зо свого села й чув мову з інших країв, то й міг твердити про мову більшості. Та й його слова часто правдиві - подивіться, чи є в класиків та мові народу слово "лише" в значінні "тільки". Деколи він заходить у крайнощі, але його думка здебільша слушна.