Кеш — готівкові кошти, банкноти. Рідше -- "живі гроші" у будь-якій формі, навіть безготівковій -- вживається на противагу капіталу в формі цінних паперів чи часток у власності підприємств, нерухомості.
Само по собѣ gotówka в лѧдскѡи іщє нє рєчє за чі проті пітомості сіакого тълку *gotou- в русскѡи мълвѣ. І хърватскоіѫ є: "gotov novac", "gotovina", "platiti u gotovini", "u gotovom", в чешскѡи "hotovost", словачскѡи "hotovosť", словѣнскоіѫ "gotovina".
Як завжди довірився більшовицькому ЕСУМу, що вводить в оману. Дає:
«Поширення подібної структури слова в трьох суміжних мовах – українській, білоруській і польській – при відсутності її в інших словʼянських мовах робить можливим припущення про те, що українське і білоруське слова побудовано за зразком п. gotówka»
І геть нічого про хорватську мову, чеську, словацьку.
У памятках друс., зокрема в Ризькім праві та Лаврентівській літописи є слово лице в значенні "готівка": "лицє взѧти", "лицємь взѧти", "лицє имати", "лицємь поѧти".
Ви певні, що це означає готові гроші? Бо моє джерело (ISBN 978-5-88697-192-7) каже: "Лице — украденная вещь.
Лицем взяти — взять именно пропавшую вещь, а не равноценную ей".
Ачє кто кѡнь погѫбить или орѫжиіє или пъртъ, и заповѣсть на търгу, а послѣдь познаіеть в своіемь городѣ, своіє іому лицємь взѧти, а за обидѫ платити іому г҇ гривьнъі. (Рижьскоіє право):
≈ "Коли стратить хто коня, зброю чи сукно/плаття, і заявить про те на торгу, а потім упізнає (ту свою річ) в своїм місті, то [повернення/відшкодування] свого йому має бути [реалізовано] готівкою, а за [причинену/завдану] шкоду йому [слід] заплатити три гривні".
Кеш — готівкові кошти, банкноти. Рідше -- "живі гроші" у будь-якій формі, навіть безготівковій -- вживається на противагу капіталу в формі цінних паперів чи часток у власності підприємств, нерухомості.
Навіщо носити з собою стільки кеша?
англ. cash -- готівка.
Перекладаємо слово кеш (гроші)
Це не питоме українське слово, а з польського "gotówka".
Сумно розуміти, як багато слів у вкраїнській мові витіснено полонізмами.
:(
Це гола правда. Ті самі люди часто мають питомі українські слова за московщини.
Само по собѣ gotówka в лѧдскѡи іщє нє рєчє за чі проті пітомості сіакого тълку *gotou- в русскѡи мълвѣ. І хърватскоіѫ є: "gotov novac", "gotovina", "platiti u gotovini", "u gotovom", в чешскѡи "hotovost", словачскѡи "hotovosť", словѣнскоіѫ "gotovina".
Так тут саме в суфіксі й річ. Оті всі "готівки", "вантажівки", "бруківки", "автівки" тощо - польсько-галицькі зайди.
Як завжди довірився більшовицькому ЕСУМу, що вводить в оману. Дає:
«Поширення подібної структури слова в трьох суміжних мовах – українській, білоруській і польській – при відсутності її в інших словʼянських мовах робить можливим припущення про те, що українське і білоруське слова побудовано за зразком п. gotówka»
І геть нічого про хорватську мову, чеську, словацьку.
Пьрвь дадѫть слова в блр., хърв., слвн., а пак: "відсутність в інших слов’янських мовах"...
Олексо Русин приємно бачити розумну людину тут! Ви молодець! Я просто вдячний що є такі люди як ви (ще лишилися, проте схоже що ненадовго) :((
Vyhode, że prawdu lüdy każut, że Malokacapska mova i Galìcka — si riznėjut sylnisze, niż prosto mocno?
To tak tra i skazaty pro to guczno!
Що таке малокацапська мова?
Наше слово, а не лядське. Ще можна готовик, готовизна.
+
Готі́вка = Готови́к (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: готовик
+++
+
+
У памятках друс., зокрема в Ризькім праві та Лаврентівській літописи є слово лице в значенні "готівка": "лицє взѧти", "лицємь взѧти", "лицє имати", "лицємь поѧти".
Ви певні, що це означає готові гроші? Бо моє джерело (ISBN 978-5-88697-192-7) каже: "Лице — украденная вещь.
Лицем взяти — взять именно пропавшую вещь, а не равноценную ей".
Ачє кто кѡнь погѫбить или орѫжиіє или пъртъ, и заповѣсть на търгу, а послѣдь познаіеть в своіемь городѣ, своіє іому лицємь взѧти, а за обидѫ платити іому г҇ гривьнъі. (Рижьскоіє право):
≈ "Коли стратить хто коня, зброю чи сукно/плаття, і заявить про те на торгу, а потім упізнає (ту свою річ) в своїм місті, то [повернення/відшкодування] свого йому має бути [реалізовано] готівкою, а за [причинену/завдану] шкоду йому [слід] заплатити три гривні".
А истьцу своіє лицємь взѧти. (там же):
≈ А скаржникові/позивачеві відшкодування належить сплатити готівкою.
И уладишѧ сѧ, къдє чьто своіє познавшє, лицємь взѧти. (Лавр. л.):
≈ Та домовилися, [що] коли де своє [вкрадене/відчуджене] впізнають, [то вимагати відшкодування за те] мають готівкою.
Ну і нашо воно тут?
Всі й так кажуть по-людськи – “готівка”.
І тут же – “готівкові кошти”, “походження – готівка”…
Надто очевидно…
Це по польсько-галицькому. У більшій частині України такого не вживано.
Ага, “по-западенски”.
Олександре, тільки не готівкові, а готові.
Дурня якась, готівка то є українське слово, у більшій частині України його не вживають бо говорять суржиком
То нащо нам польське, як свого вистачає?
Воно і є своє.
В нас багато спільного з польською.
Вперше чую готовизна