Хоч комуністичний ЕСУМ називає полонізмом, і я таку думку не одкидаю остаточно, а все ж у давньоруській мові було позычити – дати в борг:
http://oldrusdict.ru/dict.html#
Вѣра
З деяких давньоруських памъяток.(Акти городські і земські, Литовські статути)
Словник староукраїнської мови(XIV–XV ст.) даєть "вѣра" як позику, зобовъязання, документ про позику, чи довірену справу.
Таким робом випливаєть и значіння "вѣрити" як довіряти комусь справу, чи гроші.
Се значіння вочевидь ся розвива за образом "довіряти": вірити комусь→лишати у довірі щ-сь. к-сь. / йняти віру в к-сь. ч-сь. "Вірити":вірити к-сь.→довіряти щ-сь. к-сь.→довіряти гроші/ справу(опрічно).
Відти й можемо творити похідні.
Із дієслова займати.
Словник малорусько-нїмецький Желехівського
Займа–2) займи pl., das Borgen, Leihen.
Від сього єм и відштовхувався, часто бо срічав єм твердження про "російську кальку" якою це слово наче єс.
Cyto ou Vas znacity ote ‹єс›? Rousscoiõ /jɛs/, tacoge u zvõcotvarie /jɛsʲ/ ousiecenuy tvar œd /jɛˈsɪ/ — tb. ‹es’› ← ‹esi›, i znacity “(you) [sing.] are ; (du) bist ; (tu) es”, tomou ou Vas u receignax e bez glouzdou.
Бути: єсть–3 ос. од. теп. час. "Єс" то скорочен діб, пор. єсьми–єм. Засвідчено в деяких письменницьких памъятках та народному мистецтві. Включаючи прощувальну снагу котру руська мова йметь–відкид наростку (-ть) цілком вірогідно міг би ся відбути, хоч він и є ту есенціяльний; у счот брати тереба тілько депалаталізацію твару "єсь" яка пак у певних говорах єс відбулася.
Що думаєте про слово(простерене)?
r2u.org.ua: винне
goroh.pp.ua: належитість
+. Желехівський І, 189: довг "Schuld".
+++
Певно від довгий, ~"давати у довгу"
Від давнрус. дългъ, а туди від прасл.