Так, а ще бувають старовинні, збірні монети з одним номіналом, але вищою вартістю.

Мені здається, що лучче було б додать "первісна", чи "початкова", чи "встановлена", чи ще щось таке.

Даремно ви так гадаєте. Слово "вартість" виникло од "вартий", а воно собі – з німецького "wert", що значить "гідний".

🤣

Ні, це романотвір чи каролинотвір, він же карлотвір 🤣🤣🤣
Тобто пернописся

пернотвір

@Ярослав Мудров

»каролинотвір«

Nicda’my ne vidieu Carolinõ dodati tacui tvarui. Tac tvoreaty Roman, Aborigen, Mixyca-Yanenca, p. Veselœuscuy, ta Crõtycui-Vertycui.

@@אלישע פרוש
"Азієників" не бачили? Я про це в окремій нитці на Толоці ще писав. І "смертевище"

До речі, добродію Єлисію, а чому пишете "tacui"? Це можна прочитати як "такі"? Якщо так, із чого це видно на письмі?
І чому пишете "не видів Кароліну додати"?

@Роман Роман2

До речі, добродію Єлисію, а чому пишете "tacui"? Це можна прочитати як "такі"? Якщо так, із чого це видно на письмі?

Ni, cœneç slova ‹tacui› e he cœneç u slovax: ‹nogui, rõcui, dõbui, stolui›. Tout, ‹tacui› e nevuituicynuy (indefinite) tvar mnoginui, znacity ‘bõdy yacui tacui tvarui’, bez oucazagna cotrui tòcyno. A tvar ‹tacœi› e = ‹такі›, i znacity ‘tòcyno oucazanui tvarui’, i sé e vuituicynuy tvar.

___
І чому пишете "не видів Кароліну додати"?

Tó e yn star cin vuiraziti yn nepream protimét (indirect object) u rousscœy móuvie, znanuy tacoge he ‘accusativus deliberativus’, pitimo iz réclami ciouttia, govoreigna, viestouagna, he otó: ‹ciouti›, ‹sluixati›, ‹cazati›, ‹recti›, ‹móuviti›, ‹govoriti›, ‹vidieti›, ‹gadati›, ‹mnieti›, ‹znati›, ‹viesti› tc. Por., na pr., yz Hipat. lietopisi:
»Togda bo glagolaxõ tmõ u Galitchi, yaco i zviezdui vidieti serédie dni.« = “Togdie bo móuvea vidieti tmõ ta gviezdui seréd dnia u Galitchie” = “Togdie móuvea cyto/oge videa gviezdui/zoryui seréd dnia (u deny) u Galitchie”. Tb. tó e yn iztisliey cin œddati receigne bez ‘cyto’, ‘oge’.
Porœunaite iesce i yz pozdieychix dœb: »Slouga zamcovuy ne viedaiõtchi, ciy tó Volóxin, ale ròzoumieiõtchi yz Volóx yeoho buiti, torbõ uzeau.« (XVII. stl.) = “Slouga zamcovuy, ne viedaiõtchi, ciy tó Volóxin ( ≈ œdcui rodomy toy Volóxin, cto toy Volóxin rodomy), ale ròzoumieiõtchi oge/cyto bie Volóxin rodomy, uzeau torbõ(’ho)”, tb. vie oge ta osoba bie yz Volóxœu rodomy, ta ne vie cto tòcyno bie.
Porõcy iz nevuituicynomy (infinitive) e ceasto coristano u rous. i yz imoceasttia (participium), na pr.: »Xyla ona yz polia yz ròbotui i obacila trex ceoloviecœu treasõtchi grouchõ yeï.« (Lõçsca Cniga, XVI. stl.) = “oge tri ceolovieçi treasõ grouchõ yeï”, ci: »To ne vidau esmi mertvça na svignie iezdeatchi«, zamiesty (dóugychoho): “Ya ne vidieu cyto bui mertveç iezdiu na svignie”, tc.
Tó e diedizna indo-euroupsca, i e viedoma i u inchix euroupscax móuvax, por. eagl. (u eagl. viedomo he ‘independent clause’ ci ‘object complement’): »He saw them leave« = (dóugye): “He saw that they left” (rous.: »Vidie yea iti« = dóugye: “Œn vidie yac oni ixyli het’”), niem. (viedomo he ‘Accusativus cum Infinitivo’): »Ich sah ihn gehen« = “Viediex-y iti.” (zamiesty dóugychoho: “Ya vidieu yac œn ichóu”).

<"Азієників" не бачили? Я про це в окремій нитці на Толоці ще писав. І "смертевище">
🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️🤣🤣🤣
Азієник, смертевище ≠ вказнак (романотвір), рікабан (карлотвір).
Якщо Ви не бачите різниці, про що з Вами можна говорити? 🤷‍♂️
От якби я додавав щось на взір азівареник чи смеристалище, от тоді б це були романотвори-карлотвори 😱😝

> accusativus deliberativus
> accusativus cum infinitivo

Cytodnia naoucieiõ sea ceomousi novomou.