Номінал — вартість акції чи грошового знаку, яка встановлюється на момент первинного випуску (розміщення) акцій і обчислюється як результат ділення загальної грошової вартості частини статутного капіталу, що розміщується на кількість акцій при розміщенні.
Приклад вживання
Купюра номіналом 500 грн.
Походження
лат. nominalis «що стосується імені», далі від nomen «ім'я, назва», з праіндоєвр. *nomn- «ім'я».
назвище
1 краще передає суть: суфікс -ище означає несправжній, замінник
2 узгоджується з іноземними відповідниками - див. походження nominalis
3 використовую присутнє в мові подібне поняття, типу "названий син".
В російській мові це слово тлумачиться через дієслово «стоить» чи похідний від нього іменник «стоимость».
В українській мові це слово не має права на існування, бо це калька. Від якого кореня воно походить? Мабуть, від слова «стояти», так?
Воно споріднене із "стояти", однак в українській воно застаріле. У теп. словниках це слово, щоправда, знову є як плід сталінського "наближення братніх мов".
Номінал — вартість акції чи грошового знаку, яка встановлюється на момент первинного випуску (розміщення) акцій і обчислюється як результат ділення загальної грошової вартості частини статутного капіталу, що розміщується на кількість акцій при розміщенні.
Купюра номіналом 500 грн.
лат. nominalis «що стосується імені», далі від nomen «ім'я, назва», з праіндоєвр. *nomn- «ім'я».
Перекладаємо слово номінал
номінальний - названий. Названими господарями поля є Динамо Київ.
Банкнота вартістю 500 грн. Навіщо видумувати велосипед?
Бувають скажімо облігації абі акції з одним номіналом і з іншою вартістю.
назвище
1 краще передає суть: суфікс -ище означає несправжній, замінник
2 узгоджується з іноземними відповідниками - див. походження nominalis
3 використовую присутнє в мові подібне поняття, типу "названий син".
Мені здається, що лучче було б додать "первісна", чи "початкова", чи "встановлена", чи ще щось таке.
Можливо, не найгірша пропозиція, але точно не найліпша: очевидна калька з російського «достоинство».
Даремно Ви так гадаєте. Слово "вартість" виникло од "вартий", а воно собі - з німецького "wert", що значить "гідний".
Це не українське слово, а церковнослов'янське.
В російській мові це слово тлумачиться через дієслово «стоить» чи похідний від нього іменник «стоимость».
В українській мові це слово не має права на існування, бо це калька. Від якого кореня воно походить? Мабуть, від слова «стояти», так?
Воно споріднене із "стояти", однак в українській воно застаріле. У теп. словниках це слово, щоправда, знову є як плід сталінського "наближення братніх мов".