Значення слова

Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу з виплатою певного доходу або передати йому майно, надати послуги. Облігації — один із найдавніших цінних паперів та способів залучення грошових коштів чи покриття дефіциту бюджету.

Приклад вживання

Цінні папери, залежно від виду, засвідчують наявність певних правовідносин, зокрема: корпоративних прав (як акції), відносини позики (як облігації), а також передбачають можливість передачі всіх прав, що випливають із цих документів, іншим особам шляхом передачі прав на сам цінний папір.

Походження

лат. obligatio – зобов'язання

Приклади в інших мовах

сербохорв. obveznica, чес. dluhopis, анґл. bond, note

Варіанти написання
бонд, нота, bond, note
Слово додав

Перекладаємо слово облігація

вяз
7

fẽz
← вѧзати "зобовязати, привязати до повинності".

אלישע פרוש 3 січня 2020
4 січня 2020

Коротко і зрозуміло, значно ліпіше за инші варіянти!

7 січня 2020

за йинші; {а и} є зіяння, йакого руська (крім кілька говірок) не терпить.

7 січня 2020

Дякую.

7 січня 2020

За Вами правда, але минуло уже надто багато часу, щоби себе мені перевчити :(
До речі, мене якось виправив був мовознавець, що вкраїнською буде "зя́яння", на відміну від російського "зія́ння". Хоч мені було дивно, як термін у мовознавстві може бути невкраїнським, коли, здавалося, всі вони мали прийти з грецької або з латини. Ну та хай.

19 жовтня 2020

Ялисію, а які говірки терплять (и чи питомо се взагалі)? Просто рупно.

19 жовтня 2020

Лемківські.

19 жовтня 2020

То се питомо? Чи під упливом лядської?

19 жовтня 2020

Гадаю, питомо.

19 жовтня 2020

Спасибі за відвіт!

11 листопада 2020

А можете докладно розказати, які саме є способи в нашій мові для уникання зіяння? Чув, що часто використовують "г" - "гиндик" (индик), "голива" (олива) і так далі. Бачив також на сьому осідку рівнобіжні відміни - "йинший" та "гинший", наприклад. Тож мені було рупно, які ще є способи, які з них правильніші, а які ні, де його уникнути не вдається (як от щойно, наприклад), чому наша мова віддасть перевагу - збігу приголосних (в, ф, льв, св, тв, хв) "...і в відповіді" чи зіянню "...і у відповіді" і все таке.

11 листопада 2020

1) афереза; в руській як правило за ненаголошеного первого складу: ’din ← odin, 'Merika ← Amerika/Omerika;

2) протеза; в руській як правило за наголошеного первого складу: hozero ← ozero, youlica, oulica {wu-} ← oulica {u-}, hoco, oco {wɔ-} ← oco, Holena ← Olena, Yamerika ← Amerika, histiti, istiti {ˈjɪst-} ← istiti {ˈɪst-};

3) кількісна редукція; в руській як правило за ненаголошеного первого складу: ino {jn- ~ n-} ← ino {ɪˈn-}, ouciti {wˈt͡ʃ- ~ u̯ˈt͡ʃ-} ← ouciti {uˈt͡ʃ-}, imati {ˈjm-
~ ˈm-} ← imati {ɪˈm-};

4) "твердий приступ" – знаний ино в кільці (*кілька) говірках руських; на письмі його не видно.

12 листопада 2020

А чому ми в певних словах "ау" передаємо через "ав", наприклад авдиторія, а в инших - через "аву", наприклад навука (не певен щодо правильности, бо бачив таку відміну лише на сьому осідкови)? Є якісь чіткі правила?

12 листопада 2020

В "аУдиторія" "у" є ненаголошена, а в "наУка" - наголошений.
Так само "вучень", а не "вчень".

13 листопада 2020

Miracle,

писав же'м – наголошений та ненаголошений склад.

23 листопада 2020

До речі, завше рупило - що то за закінчення(? не певен, як то назвати) Ви вживаєте - наприклад, "ниде'сми, що'сьте, тому'м"? Сам чув'ісь ("зробили'сьмо"), але не певен, як їх на письмі передавати (той же "ісь" викликає питання щодо правильности). Є якийсь список, де їх вживати, як і з чим? І що то таке є, праві? Якийсь узір давноминулого часу, чи щось инше?

23 листопада 2020

То не закінчення суть, а твари дієслова "бути" в теперішнім часі. Апостроф значить аферезу й апокопу:
esmi → ’smi, emy → ’my;
esi → es’, ’s’;
e;
esmo → ’smo, esme → ’sme;
este → ’ste;
sõty;

умовного способу:
buimy/buix, buisi → buis’, bui → b’, buismo/buim, buiste, bõ;

минулого часу простого (Praeteritum):
béx, bé, bé, bésmo/bésme, béste, bẽ.

Див. більше про сі твари: бути, під bouti/buiti.

19 жовтня 2020

+

15 листопада 2020

Чому пишете f? Чому не v, u, w, ще якось? І як тоді будете писано Франко? Чи писати Franko а читати Вранко? ):

7 грудня 2020

Уявляю, як завтра приїжджають Франківчани у Чернігів й починають лепотіти "зробилисмо, зналисме, ходились, робивм, ділалисьте", ніхто їх і не зрозуміє.

обовʼязиця
3

Обов’я́зок – Обязательство; обязанность, долг.
r2u.org.ua: обязательство
Тому що облігація зобов'язує вернути її вартість.
Схоже у сербській мові – "обвезница".

довг
1

Українське слово:
r2u.org.ua: довг

27 грудня 2019

За Вашим посиланням нема товку "облігація" за словом довг. Довг є питоме слово за чудже борг, і тільки за таким товком його слід мати.

обовʼязка
1

Обов’я́зок – Обязательство; обязанность, долг.
r2u.org.ua: обязательство
Тому що облігація зобов'язує вернути її вартість.
Схоже у сербській мові – "обвезница".

обіція
1

від обіцяти..

Vadik Veselovsky 26 грудня 2019
посу́ла
1

Посу́ла — обіцянка.
goroh.pp.ua: сулити

méta
1
אלישע פרוש 8 грудня 2021
обовʼязувач
0

Обов’я́зок – Обязательство; обязанность, долг.
r2u.org.ua: обязательство
Тому що облігація зобов'язує вернути її вартість.
Схоже у сербській мові – "обвезница".

обовʼязиво
0

Обов’я́зок – Обязательство; обязанность, долг.
r2u.org.ua: обязательство
Тому що облігація зобов'язує вернути її вартість.
Схоже у сербській мові – "обвезница".

обіця
0
Vadik Veselovsky 26 грудня 2019
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями