Хіба в побуті годиться. Ціна передовсім виражає вартість у грошових одиницях. А гроші є лиш однією з форм вартости...
"За вірну ціну"
/чи/
"За правильну ціну"
"..Настав вже час скинути цей тягар, за вірну ціну, звісно."
/правильну/ ціну - з точки зору пропозиційності та бізнес-домовленості, тут, буде недоречно, та помилкою.
Немає правильності в цінах, (якщо це не про помилку в ціннику, чи абстрактно-субєктивно..)
Коли вже - /вірність/ -
робить ближчою, (спокусливішою чи відлякуючою) та лоялнішою., Такою, яка ще схиляє до свого напряму й прийнятого рішення.. Як вірна ціна - підходяща/не підходяща ціна.
"За вірну ціну"
/чи/
"За правильну ціну"
"..Настав вже час скинути цей тягар, за вірну ціну, звісно."
/правильну/ ціну - з точки зору пропозиційності та бізнес-домовленості, тут, буде недоречно, та помилкою.
Немає правильності в цінах, (якщо це не про помилку в ціннику, чи сугубо/суто/лишень абстрактно-субєктивно..)
Коли вже - /вірність/ -
робить ближчою, (спокусливішою чи відлякуючою) та лоялнішою., Такою, яка ще схиляє до свого напряму й прийнятого рішення.. Як вірна ціна - підходяща/не підходяща ціна.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56679-stijnist.html#show_point
+ + +
Теж хотів це слово за цею тямою дати!
Як сутямок хай буде. Втім, це калька з рос. "Стоимость". В російську мову "стоить" було запозичено із західнословʼянських мов: Происходит от зап.-слав. «стоить». Возм., заимств. из польск. stać, stoi 3 л. ед. ч. «сто́ит», чешск. stát, stojí — то же. Зап.-слав. слова, как и ср.-в.-нем. stân «стоить», — по аналогии лат. constāre «стоять неподвижно, стоить», откуда нов.-в.-нем. kostеn «стоить».