У говорах є слова з протетичними та без протетичних :\

Це хоч би прочитати можно. А зараз ...

Дійсно, те саме слово, лише вимова інша. Якщо додаю коршмиця, то й коршма треба додати. Я не знав, що таке слово є, то й думаю інші не знають.

Куди що треба додати? Не розумію, про що пишете. Я'сми писав про те, що <корчма> та <коршма> є те саме слово, й давати його окремо є дурниця.

Для вас може й дурниця для мене — ні. Я додав слово коршмиця й натрапив також на коршма, яке і є словом, від якого коршмиця походить. Що є таке слово коршма де 'ч' змінилося на 'ш' я не знав, і думаю не всі знають. Тому й додав. У чім проблема?

Не "для Вас/мене", а обйективно. Є поняття алофонів и фонем. Знаєте? У тої самої фонеми може бути цілий ряд алофонів, иншими словами "абстрактний (уявний, идеяльний, мисельний)" звук може бути мовлено різними "(физично) реальними" звуки. Так є в будь-якій мові. У руській мові, на пр., фонема /s/ в певних позиціях, говірках, умовах може мати алофони [s, ʃ, ʂ, t͡s, ɕ], инколи й [на пр.: smouga /ˈsmuɣ̞ɑ/ може бути мовлено й [ˈsmuɣ̞ɑ] й [ˈʃmuɣ̞ɑ, ˈʃmuɣ̞ɑ], snaga /ˈsnɑɣ̞ɑ/ може бути мовлено й [ˈsnɑɣ̞ɑ], й [ˈt͡snɑɣ̞ɑ], smóugy /smo͡u̯ʒ/ може бути мовлено й [smo͡u̯ʒ], и [t͡smo͡u̯ʒ], и [ɕmo͡u̯ʒ], и [ʃmo͡u̯ʒ], gasati /ɣ̞ɑˈsɑtɪ/ може бути й [ɣ̞ɑˈsɑtɪ], й [ɣ̞ɑˈt͡sɑtɪ]; в фонеми /lʲ~ʎ/ можуть бути алофони [lʲ, ʎ, j, l, ɫ, w], на пр., cwlko /ˈkylʲko/ може бути мовлено й [ˈkylʲko], й [ˈkyɫko], й [ˈkyjko], й [ˈkywko]; фонема /ɑ/ перед губним приголосним може мати алофон [ɒ], на пр. znal /znɑw/ може бути мовлено й [znɑw], и [znɒw]; у фонеми /z/ суть алофони [z, d͡z], тобто zuõc /zwʊk/ може бути й [zwʊ͡u̯k, zwʊʷk, zwʊk], и [d͡zwʊ͡u̯k, d͡zwʊʷk, d͡zwʊk]; у фонеми /w/ перед фонемою /n/ може бути алофон [m, ɱ], на пр. rwfno /ˈrywno/ може бути мовлено й [ˈrywno], й [ˈrymno, ˈryɱno]. И т.д. И то не суть різні слова. Так само як и [kʌrt͡ʃ.ˈmɑ] та [kʌrʃ.ˈmɑ] є різна вимова того самого слова: corcyma.

<У чім проблема?>

У тім и є проблема, що нема окремого слова "коршма". То є всього лише різновид вимови слова corcyma. У німецькій мові, на пр., слово Stahl може бути мовлено й [ʃtɑːl], и [stɑːl], слово Salz може бути мовлено й [zɑlt͡s], и [sɑlt͡s], и [sɒjt͡s], и ник не йме ті різні вимови за різні слова.

___
Ту є видно яскравий приклад вадности чинного письма кирилицею/гражданкою в руській мові, де т.зв. "фонетичний" запис слова веде до хибних висновків, що, будь сим, різні записи за різною вимовою значать різні слова. За умови морфофонематичного письма латиницею, з якого користають усі зх.-європейські мови, написання <corcyma> передбачало би й вимову [kʌrt͡ʃ.ˈmɑ], й вимову [kʌrʃˈmɑ], й Вам би не спало на думку бачити в них різні слова.

Дякую за пояснення. Ці речі, навіть з поясненням, я звичайно розумію лише з віддаля. Хотів би я вам відповісти, або може навіть посперечатися, але тут неможу.

Але мені подобається ваша логіка, мені додати "те саме слово" не можна, бо то дурниця. Але вам додати corcyma можна, бо ви обґрунтовуєте різні можливі відміни у вимові.

Ну але в мене от яке запитання: як думаєте, для кого цей сайт створений? Гадаю, що якщо би був для професійних мовознавців, то тут так і писали би. Можливо сайт би був навіть більше закритим, менше показувався в пошукових двигунах.

От заходить людина на цей сайт, яка не дуже тямить у мовознавстві, може навіть не дуже тямить в англійській, але вона заходить, щоби глянути як можна перекласти іноземне слово на українську.
Але замість українського слова вона бачить corcyma, яке навіть українськими латинками прочитати неможливо. І думає, чи це українська, чи валлійська. А під ним:
Вимова: [kʌrt͡ʃ.ˈmɑ], [kʌrʃ.ˈmɑ], [ˈkɒrt͡ʃ.mɑ], [ˈkɒrʃ.mɑ]. Щоби знати як прочитати IPA тут недостатньо ні бездоганних знань з англійської, ні причитаної статті на тему.

І що ця людина має взяти з цього сайту? Чи цей сайт для обраних, а не для простих смертних?

Anton Bliznyuk,

<Але вам додати corcyma можна, бо ви обґрунтовуєте різні можливі відміни у вимові.>

Ну, що є не ясно, саме тому написання <corcyma> є й ліпше, бо обіймає в однім написанні й вимову {корчма} й вимову {коршма}. То як узагалі може з тим написанням змагатися написання гражданкою, яке передає (й то найчастіше не точно) лиш одну з вимов?

<Але вам додати corcyma можна, бо ви ОБҐРУНТОВУЄТЕ різні можливі відміни у вимові.>

От бачите?
___

Щодо всього іншого загально:
мене рупить ЯКІСТЬ.

<І що ця людина має взяти з цього сайту?>

Взяту за чисту монету давані ту пропозиції, писані гражданкою, й уживати їх у практиці, як остаточно й офіційно схвалені...

___

<І думає, чи ...>

А не треба такі дурниці думати.

___
<Щоби знати як прочитати IPA...>

Для того є інтернет. Лінь / нема часу? То не до мене претензії. Я пишу так, як має бути.

___
<вкраїнських латинок не ІСНУЄ>

Що взагалі тут значить слово "існує"? Що офіційно є руське письмо писано не латиницею, то є ми ясно. Але я нею пишу тому, що вона ліпше передає руську мову. Чим ліпше? То'м уже не раз пояснив та показав докладно на прикладіх.
Рупно, що коли в диялозіх на сей темат доходить до точки, коли я стрічно питаю критика мойого письма про що конкретно, що раз на другій стороні стає глухо. Ото даві щось и п. Крутько там писав про "здатність гражданки передати все звукове розмаїття руської мови", я йому стрічно дав конкретні приклади, просивши їх написати гражданкою. Відповіди доси нема. Але загально балакати кожен може.

___
Жадної мети "обраности" я не переслідую, не вигадуйте, прошу. Я переслідую лише якість и правильність передачі руських слів. И десь колись треба почати. Бо так можна безконечно віддаляти проблему відговорками про "люд не звик", "офіційно нема" тощо.

Крім того, коли мета сього пройекта є чистота й питомість руської мови, то про яку "чистоту та питомість" може бути мова без належного відбиття самих слів?

"Я пишу так, як має бути."

Пишете Ви так, як вважаєте за потрібне.

Аргументуйте, або то суть порожні слова. Знову жадної конкретики?

Що аргументувати? Що Ви своє письмо називаєте "правильним"? Ви собі вигадали абетку й ураз це стало "правильним". Ви десь це затвердили чи як? Про що мовити?

Я маю на ввазі, що Ялисій - це єдиний латинкар (з мого досвіду), який логічно обгрунтовує потребу в своїй латинці, адже всі гинші суть переважно дурні, які копіюють чеську чи польську (чи взагалі беруть за основу англійську) абетки й кажуть, що так треба "щоб не так як у москалів".

<Я маю на ввазі, що...>

От бачите.

<Притомна латинка: людина пише "w", бо воно їй "схоже на омегу", а "f", бо "вирішив, що так краще".>

Я'сми не проти розглянути альтернативні аргументовані пропозиції.

___
<а "f", бо "вирішив, що так краще".>

Ну, звісно...

<Ви десь це затвердили...?>

А є пропоновані Вами заміни різних затверджених до вжитку слів затверджено?

"От бачите."

Що маю бачити?

"А є пропоновані Вами заміни різних затверджених до вжитку слів затверджено?"

Знову питання на питання й маніпуляція. Цей сайт створений для того, щоб пропонувати слова-відповідники до черпаних. Кожна людина може побачити пропозицію, прочитати її, осягнути й схвалити чи нк схвалити слово.

Ви ж пишете за виняткову "правильність" свого письма й ганите всіх, хто пише не так як Ви.

Мова не про здатність гражданки передавати звукову розмаїття вкраїнської мови, а про невідповідність Ваших прагнень до майданчику, на якому Ви це робите.

Гуцул, бойко, поліщук, наддніпрянець чи слобожанець и не зможуть оцінити Ваших хай и добрих прагнень. Чи Ви хочете, щоб пів України враз сіло й почало навчатися мовознавству?

І Ваше письмо я критикувати не можу (зрозумійте вже кінець-кінцем), бо такими знаннями я не володію (щонайменше поки).

І такі суперечки на сайті вже не раз були, як з мого боку, так и гинших людей з Вами.

<І Ваше письмо я критикувати не можу, бо такими знаннями я не володію.>

Ну, то сим тре'було почати, й тим же можемо кінчити.

Знову Ви пересмикуєте. Читайте ще раз або й справді кінчаймо.

Ваша діяльність вперто йде схоже до "народнього малахійства" й Ви цього не хочете розуміти.

<Мова не про здатність гражданки передавати звукову розмаїття вкраїнської мови, а про невідповідність Ваших прагнень до майданчику>

Питомі лексичні засоби не можуть ити без питомої фонетики, належито відбитої на письмі.

<Читайте ще раз або й справді кінчаймо.>

Кажіть оте в дзеркало.

<Знову Ви пересмикуєте>

Пересмикую. Що ще мені лишається, коли Ви пустословите?

"Питомі лексичні засоби не можуть ити без питомої фонетики, належито відбитої на письмі."

Ну то пишіть собі в зошиті й радійте "питомій фонетиці". Той самий ефект буде.

"Кажіть оте в дзеркало."

Давайте ще "кто абзиваєтся, тот так сам і називаєтся".

"Пересмикую."

Хоч зізналися в злі.

"Що ще мені лишається, коли Ви пустословите?"

То я так розумію для Вас вказ на Ваше нерозуміння місця, де треба обговорювати письмо й реалій сьогоденння називається "пустословити"?

Ну успіху Вам з Вашими вітряками (хоча тут радше з дійсністю).

To cotruy tuar pisati: <корчмиця> або <коршмиця>?

Який мовите, такий і пишете. Який нині правопис, за таким і поки пишу. Хотів би за якимось іншим, але іншого нема, а писати вигаданим недобре, бо люди його не знають.