Перш усього блиснуло світло у кабаці... Гай, гай! Вже і в Липцях завелися кабаки. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Знайшли пристойний шинок, а по-тутешньому кабак. (Василь Шевчук).

од моск. каба́к «шинок», подальше походження остаточно не зʼясоване;

найбільш поширеним є припущення про походження від нвн. [kaback, kabacke] «халупа, злиденна стара хата» (Christiani 50; Matzenauer 186; Bern. I 464);

за іншим припущенням, нім. форми запозичені з моск. мови (Mikl. TEI. Nachtr. 2, 137; Uhlenbeck РВrВ 26, 300; Mikkola ÄB 58; Kluge–Götze 349);

у цьому випадку джерела походження слова шукають на Сході (Потебня К ист. зв. 4, 34), порівнюючи з балкар. карач. кабак «село, поселення» та ін