Кав'ярня — це кафе, яке спеціялізується на каві, але ж не усі кафе спеціялізуються на каві!
Тепер "кафе" звуть ледь не кожне вуличне місце, де можна поїсти.
Бо зараз "кафе" називають не лише місця, де можна випити каву і чай, а взагалі ледь не кожне місце, де можна поїсти. Саме для останньої тями я пропоную вживати це слово.
У такому походженні та тлумаченні, яка різниця між кав'ярня та кавійня? Певно ніякої, кавійня це та сама кав'ярня, тільки кав'ярня творена від людей, що там працюють і займаються кавою (кав'яр), а це слово творене від того, хто ту каву споживає.
Так, слово кафе походить також від кави, тобто місця де подають каву, а нині це слово переросло в більше ніж просто місце де подають каву. Але питання в тому, чи треба така зміна в нашій мові? Нині же кав'ярня сприймається саме як місце де подають каву, де кава є найважливішою частиною закладу. Живу я у Львові, тут кав'ярень купа і тут це слово сприймається лише так — кофі-шоп. Не більше. Так, в деяких закладах можуть бути десерти, чи невеличкі закуски, чи страви, але в центрі уваги завжди кава.
Кава — це те саме що Ґава.
І ніякого відношення до кави (рослини) не має.
Щодо запозичень, то може нам ще свої слова для бананів та ананасів придумати? Це вже надто.
Махно Рус, можливо й надто. Мені до вподоби приклад ісландської мови, де вони шукають, створюють та відтворюють свої відповідники. Є відповідник і для піцци і для банана. Є безліч слів зі староскандинавської мови.
Zagalom, pan Mahno Rus pravylno zauvażıv: ce NE «galıcia» je sınonimom do «kavy», a jakraz navpaky: ptahu ĠÁVU v nas v Galıċıni nazıvajut ṡċe j KAVA. Prınajmni raniṡe tak klykaly.
Razom z tım — pidtrumuju hid dumok pana Andrija ṡċodo prıkladu İslandśkoï movy, jaka ne bojitsia smilyvostej u zaprovadżenni suto svojih pıtomyh terminiv.
Oś ċomu, vse ż taky, vpodobav proponovu pana Andrija ;)
Jakṡċo korotko — to za Smilyvisṫ ta Sprobu!
А ще мене "теліпає" від таких прибульців з Московщини як "молочка"(молочні продукти). Гидко чути у крамниці: "А коли МОЛОЧКУ привозять?" Так і хочеться запитати: "А МЯСКА чи ОВОЧКА вас не цікавить? А може, ХЛІБКА-БУЛКА чи НАПОЙКА?
Історично слова з закінченням -НЯ вживались там, де відбувався процес споживання певних страв: кав‘ярня, молочарня, кулішна, цукрарня(кондитерська в Ужгороді). А все інше - це крамнички.
Кафе — заклад легкого харчуваня і споживання кави.
Ходімо до кафе!
фр. café -- кава
Перекладаємо слово кафе
Кав'ярня — це кафе, яке спеціялізується на каві, але ж не усі кафе спеціялізуються на каві!
Тепер "кафе" звуть ледь не кожне вуличне місце, де можна поїсти.
Не те. Кав’ярня це кофі-шоп.
Кав'ярня – саме те
Бо зараз "кафе" називають не лише місця, де можна випити каву і чай, а взагалі ледь не кожне місце, де можна поїсти. Саме для останньої тями я пропоную вживати це слово.
Від *кавій »споживач кави«, твореного за зразком інших слів з -ій осіб дії + -ня ймен приміщень.
У такому походженні та тлумаченні, яка різниця між кав'ярня та кавійня? Певно ніякої, кавійня це та сама кав'ярня, тільки кав'ярня творена від людей, що там працюють і займаються кавою (кав'яр), а це слово творене від того, хто ту каву споживає.
Так, слово кафе походить також від кави, тобто місця де подають каву, а нині це слово переросло в більше ніж просто місце де подають каву. Але питання в тому, чи треба така зміна в нашій мові? Нині же кав'ярня сприймається саме як місце де подають каву, де кава є найважливішою частиною закладу. Живу я у Львові, тут кав'ярень купа і тут це слово сприймається лише так — кофі-шоп. Не більше. Так, в деяких закладах можуть бути десерти, чи невеличкі закуски, чи страви, але в центрі уваги завжди кава.
заст. Заїжджий двір, закусочна з дешевими й простими стравами.
Пузату хату можна сміло називати цим словом.
Виявляється, що це арабське слово (харч) запозиченне через турецьку мову. Але саме слово в нашій мові дуже давнє.
«Виявляється…» != «існує думка, що…».
Ви маєте на увазі те, що це походження точно не є з'ясованим?
Адже «кава» - теж запозичене слово.
https://uk.worldwidedictionary.org/кава
Кава — це те саме що Ґава.
І ніякого відношення до кави (рослини) не має.
Щодо запозичень, то може нам ще свої слова для бананів та ананасів придумати? Це вже надто.
Махно Рус, можливо й надто. Мені до вподоби приклад ісландської мови, де вони шукають, створюють та відтворюють свої відповідники. Є відповідник і для піцци і для банана. Є безліч слів зі староскандинавської мови.
Zagalom, pan Mahno Rus pravylno zauvażıv: ce NE «galıcia» je sınonimom do «kavy», a jakraz navpaky: ptahu ĠÁVU v nas v Galıċıni nazıvajut ṡċe j KAVA. Prınajmni raniṡe tak klykaly.
Razom z tım — pidtrumuju hid dumok pana Andrija ṡċodo prıkladu İslandśkoï movy, jaka ne bojitsia smilyvostej u zaprovadżenni suto svojih pıtomyh terminiv.
Oś ċomu, vse ż taky, vpodobav proponovu pana Andrija ;)
Jakṡċo korotko — to za Smilyvisṫ ta Sprobu!
Юрко, дякую за допис!
Andrii Andrii, ta nema za ṡċo! ;))
Це лише за умови, що стравар (страв'яр) це людина, що працює там.
Моє улюблене
Від слова страва, звичайно ж.
Дуже подобається це слово!
Правда, думаю до чого воно більше пасує, до кафе чи до ресторану.
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка
Галицьке слово, з польської, а там воно з німецької. Ніде поза колишньою австрійською Україною не вживане, ба либонь і незвісне.
Слово ледь-ледь ше живе ву Львові, але дійсно німецьке.
Ага, кав‘ярня - кава-шоп, м‘ясна крамничка - м‘яснярня, хлібна крамничка - хлібарня, овочева - овочарня і т.д. Так, Антоне?
А ще мене "теліпає" від таких прибульців з Московщини як "молочка"(молочні продукти). Гидко чути у крамниці: "А коли МОЛОЧКУ привозять?" Так і хочеться запитати: "А МЯСКА чи ОВОЧКА вас не цікавить? А може, ХЛІБКА-БУЛКА чи НАПОЙКА?
Бо забули наше гарне слово —набіл.
До речі, можете додати "молочку" для перекладів
Історично слова з закінченням -НЯ вживались там, де відбувався процес споживання певних страв: кав‘ярня, молочарня, кулішна, цукрарня(кондитерська в Ужгороді). А все інше - це крамнички.