Це не новотвір. Це давнє слово, й воно має инше значіння. Дуже небажано міняти його тепер
Вечірня (грец. Ὁ Ἑσπερινός; лат. Vesperae) — християнське спільнотне богослужіння, що традиційно правиться біля дев'ятого часу дня, лічачи від сходу сонця, тобто ввечері (звідси українська назва).
Піду повечеряю в обідні 😁
Кафе - кав'ярня
Ресторан - харчівня
Ну в нас "харчі" ніби й не такі зневажливі
Чи в плані все одно можна красивіше слово взяти?
Хіба що це вже скоріше якась їдальня
Gelexwfscuy II, 60: підспору́га "Restauration".
← pwd- + spor- + -õg-a.
I pisanê cuiriliçeiõ u zméncé pwd slovom "dopetrati" ne mogete?
Так і задумано, щоб ніхто не прочитав, але от як лайки ставлять не ясно
goroh.pp.ua: підспоруга тому підозрюю це реставрація тобто відновлення. Як це ви латинкою не так прочитали
»Я так розумію, що це назва процесу restoration, а не restaurant.«
Yz ceoho tac ròzoumieyete? Slovo e œd *pœd-sporiti "to help, sustain, to add to (as assistance etc)" + -õga hi u ‹dolõga, nedolõga› (œd *‹dolati›), ‹xapõga› (œd *‹xapati›), ‹vóuciõg› (œd *‹vóuc›), ‹xalõga› (œd *ksōl-), i imena ruib ‹bielõga›, ‹pèstrõg, pstrõg›. Tb. ‹pœd-spor-õg-a› e *"tó cyto pœdspority = miesto pœdsporyéinnha = place of restauration (of strength, energy)" — samo slovo ‹restauratio, restaurans (restaurant-)› e œd seohoge znacyéinnha: *"to restore strength, energy by a 'restorative' meal (e.g. soup)". Porœunaïte iesce is tacuimyge ròzvitcomy znacyéinnha céix. ‹občerstvení›, slvc. ‹občerstvenie› "refreshment(s), snack" u ròzoumieinnhie *"food that provides freshness=strength, energy" → "such a place where one can eat up or buy some food to quickly eat up".
A co bui i 'process', sama slova ‹restaurant (*restaurans)› ci ‹restauratio› znaceaty pervœstno process.
Утворив це слово за аналогією до слова їдальня або кав'ярня.
Синонімами до страва та їжа — пожива, спожива, поживок, споживок, потрава.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41731-pozhyva.html#show_point
http://ukrlit.org/slovnyk/пожива
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41739-pozhyvok.html#show_point
http://ukrlit.org/slovnyk/споживок
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46370-potrava.html#show_point
https://uk.worldwidedictionary.org/поживок
Трохи етимології ресторану.
Запозичення з франц. restaurant, що спочатку означало "їжа, що відновлює (англ. restores)".
Від restaurer (стар. restorer) — відновлювати, освіжати, поновлювати, повертати (зазвичай сили).
Від латин. restaurare — лагодити, ремонтувати, відновлювати, відбудовувати, о(б)новлювати, поновлювати.
Від того ж корення є слово реставрація, реставрувати, тобто відновлювати.
Тобто ресторан це спочатку їжа, що віновлює, дає сили, підживляє, а тоді місце, що робить те саме, або подає таку їжу.
Маємо дуже гарне слово для їжі — пожива. Тобто те, що дає сили, підживляє.
Похідні від того корення -жив- дуже цікаві:
- заживати, підживати — гоїтися, відновлюватися (нагадую реставрацію).
- споживати — їсти, вживати.
- поживний — той що дає сили, підживлює; корисний.
- пожиток — користь.
- піджива — те, що підкріпляє.
- оживляти — надавати, повертати життя; оновлювати, поновлювати
Читайте ще нижче
|
V
Пожива це одночасно страва та їжа, і одночасно те, що дає сил, підкріплює, оновлює, оживляє, освіжає людину. Після праці, чи через втому хочеться добре поїсти, щоби відновити сили ну й гарно провести час.
Від слова пожива утворюю два слова для місця, де подають поживу:
- поживня — на зразок: зброя - зброївня, харч - харчівня, порох - порохівня, кат - катівня, молитва - молитовня, скарб - скарбівня, спати - спальня, чата/чати - чатівня
- поживниця — на зразок: крам — крамниця, гроб — гробниця, зброя - збройниця, мило - мильниця, бог - божниця.
Це не є навмисна "калька" французького слова. Я натрапив на слово пожива, воно мені дуже сподобалося і я утворив ці слова від нього. Ось так вийшла ненавмисна "калька", яка змістовно нагадує оригінальне слово.
при-ласувати
+
при-гощати-[ся]
, част-[увати когось]
__________
Також:
Результат змішаного поєднання:
1. при+ [гошати]ся
2. лас[увати]
3. част[увати] , коли "т" від 'частувати' відповідає набутому субсуфіксу.
/
можливо натягнуто, але займаво.
(новотвар)
"ТворИно"?
при-ласувати
+
при-гощати-ся
+
частувати когось
__________
Також:
Здобуток/наслідок змішаного поєднання:
1. при+ [гошати]ся
2. лас[увати]
3. част[увати] , коли "т" від 'частувати' відповідає набутому субсуфіксу.
/
можливо натягнуто, але займаво.
Див. "частувати" позитивне/приємне значення:
Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін
творено мною від псл. otaviti;
передає суть не гірше за фр. restaurant 😊
харчі
Єдиний гідний переклад досі.
Це краще для тями "бар", "паб", бо у ресторанах здебільшого не п'ють, а багато (я про кошти) їдять.
шино́к
Погоджуюсь.
+
+, краще на те
—
Корчма́ (украинизм) – ко́рчма, (ум. корчо́[е́]мка), ора́[е́]нда, (вне акциза) во́льна; см. Каба́к. [Заї́хали до оре́нди запива́ти могори́ч (Звиног.)].
r2u.org.ua: корчма
Tô e use tacui ne "restaurant, reatauratio".
Вікі-юей
uk.wikipedia.org: Корчма
Ко́рчма́ — старовинна будівля, де продавали спиртні напої, їжу, а також проводили збори громади й укладали угоди. В корчмі могли відпочивати подорожні[4].
. +
·
Слово «корчма» слов'янського походження від *kъrčьma — глиняний або дерев'яний кухоль[5] для зачерпування спиртних напоїв[6].
Часто «корчма» та «шинок» вживаються як синоніми, але історично це були заклади різної спеціалізації. Шинок використовувався як заклад харчування, тоді як функції корчми включали також надання місця для ночівлі, проведення зібрань громади, укладення угод, проведення судів
. +
·
Назва «шинок» походить від середньоверхньонімецької мови schenke, schenk («пивниця») й потрапило до української мови за посередництвом польської (szynk) в пізньому Середньовіччі наприкінці XV століття.
+++