Хлопці заграли на гуслях, на сопілях, ударили бубни, і знову молодь закружляла у хороводі. (А. Хижняк)
Вони хотіли б пуститися якимось урочистим хороводом, побожним танцем святого царя перед святим ковчегом. (М. Грушевський)
Співають подібне і дівчата, ведучи хоровід. (О. Воропай)
Берізки вберуться в зелені плаття І підуть в гучнім хороводі по полю. (І. Нехода)
Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. (В. Сосюра)
Весь парк, гомінливий, тисячобарвний, ішов хороводом. (О. Гончар).

складне слово, утворене з основи іменника хор(о)- та дієслівної основи -вод від води́ти;
припускається давніша форма *коловод, що пояснює початкове к в деяких мовах, діалектах та старих текстах (Черных II 351–352);
гр. χορός «хор, хоровод, танець з піснями; місце для хору» (первісно означало «обгороджене місце для танців») пов’язане з χόρτος «двір, подвір’я», якому відповідають псл. *gordъ «гîрод, місто», укр. го́ро́д тощо.