Степан нишком вилазить вікном з своєї кімнати на рундук, прудко та звинно зіскакує з рундука на землю. (Леся Українка)

Добре втомившися, знайшла вона чималий будинок з великим рундуком. (Б. Грінченко)

А ряд той довгий, похожий на вулицю: по обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях. (І. Нечуй-Левицький)

На цвинтарі, і там не без іграшок: де побачать [парубки], що на рундуках полягали дівчата, так їх і поперекидають. (Г. Квітка-Основ'яненко).

кар. орундукъ «ложе; місце, сидіння; підвищення», ног. орындык «ліжко», тат. урундык «стілець, сидіння» є похідними від орун (орын, урун) «місце, сидіння», спорідненого з монг. орун «ліжко, місце»;

твердження про зв’язок з нім. Rundung «(за)округлення» (Преобр. ІІ 223–224; Горяев 304; Потебня РФВ 1, 263–264; Matzenauer 299) або з ряд (Горяев Доп. І 40) є помилковими.